Постанова

від 10.07.2024 по справі 688/994/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 688/994/23

Провадження № 22-ц/4820/1210/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Дияк Я. А.,

з участю відповідача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2024 року (повне судове рішення складено 09.04.2024) та на додаткове рішення суду від 23 квітня 2024 року (суддя Стаднічук Н. Л.) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості спадкодавця.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

09 березня 2023 року ОСОБА_2 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що 23 грудня 2021 року з метою фінансування придбання її чоловіком ОСОБА_4 в інтересах сім`ї нерухомого майна між нею та Приватним підприємством «Сіліцея» був укладений договір № 249 про надання поворотної фінансової допомоги на суму 800000 грн. 29 грудня 2021 року ОСОБА_4 уклав договір купівлі-продажу нежитлової будівлі бані-сауни з вбудованим кафе-баром загальною площею 243,1 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 729300 грн та земельної ділянки кадастровий номер 6822110100:01:005:0026, що знаходиться за вказаною адресою, за ціною 106000 грн. Загальна вартість майна за договорами купівлі-продажу складає 835300 грн, з яких 800000 грн сплачено за рахунок коштів, отриманих за договором № 249 про надання поворотної фінансової допомоги. Вказане майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. 21 березня 2022 року під час виконання бойового завдання по відсічі агресії російської федерації ОСОБА_4 загинув. Після його смерті спадщину прийняли вона та відповідачі. При цьому спільні боргові зобов`язання позивачки з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини не були виконані, а тому вони увійшли до складу спадщини і відповідачі повинні сплатити половину цих боргових зобов`язань.

Тому позивачка просила стягнути з відповідачів на її користь заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги в розмірі по 200000 грн з кожного.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2024 року в позові відмовлено.

Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 квітня 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 18500 грн.

ОСОБА_2 , не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Суд не взяв до уваги те, що грошові кошти, отримані за договором № 249 від 23 грудня 2021 року в сумі 800000 грн, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та у них із ОСОБА_4 виник солідарний обов`язок щодо їх повернення. Оскільки вона одноосібно виконала солідарний обов`язок за договором поворотної фінансової допомоги, то має право на зворотну вимогу до кожного із спадкоємців у розмірі, який відповідає їх частці у спадщині. Суд безпідставно відмовив в позові і стягнув з неї судові витрати.

У засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнав.

Інші учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_5 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікуванні за межами Хмельницької області.

Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Поважність причин неявки представника позивачки не підтверджено доказами.

Тому колегія суддів вважає за можливе слухати справу за відсутності представника ОСОБА_2 і виходить з того, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення судового рішення, не відкладаючи розгляд справи, свої доводи позивачка виклала в апеляційній скарзі. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасника справи або його представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Суд першої інстанції правильно установив, що ОСОБА_2 з 30.09.2007 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 .

23.12.2021 ОСОБА_2 уклала з Приватним підприємством «Сіліцея» договір № 249 про надання поворотної фінансової допомоги в сумі 800000 грн для потреб відповідно до цілей її господарської діяльності (пункт 2.6 договору).

Згідно з платіжним дорученням № 1541 від 23.12.2021 та випискою по особовому рахунку від 23.12.2021 Приватне підприємство «Сіліцея» перерахувало ОСОБА_2 800000 грн поворотної фінансової допомоги за договором № 249 від 23.12.2021.

29.12.2021 між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 були укладені договір купівлі-продажу нежитлової будівлі бані-сауни з вбудованим кафе-баром загальною площею 241,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 729300 грн та договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0368 га за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 6822110100:01:005:0026 за ціною 106000 грн.

Право власності на вказане майно зареєстровано за ОСОБА_4 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 29.12.2021.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Шепетівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), актовий запис № 204.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли дружина ОСОБА_2 та діти ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , подавши заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Рябої Л. І. Мати померлого ОСОБА_8 відмовилася від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2

16.09.2022 позивачка надіслала відповідачам претензію про сплату коштів в сумі 400000 грн на погашення заборгованості ОСОБА_4 за договором № 249 від 23.12.2021 про надання поворотної фінансової допомоги.

Згідно з платіжною інструкцією № 2790981 від 02.02.2024 ОСОБА_2 сплатила Приватному підприємству «Сіліцея» 800000 грн на повернення поворотної фінансової допомоги за договором № 249 від 23.12.2021.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмову в позові, суд мотивував недоведеністю позовних вимог.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Згідно з п.п. 14.1.257. пункту 14.1. статті 14 ПК України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Договір поворотної фінансової допомоги з правової позиції є договором позики.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання коштів або інших речей, визначених родовими ознаками (частина 1 статті 1046 ЦК України).

За змістом частини 1 статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

В силу частини 1 статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

На підставі статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Згідно з частиною 3 статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до частин 2-4 статті 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Судом установлено, що позивачка під час шлюбу з ОСОБА_4 отримала за договором поворотної фінансової допомоги кошти у сумі 800000 грн для потреб відповідно до цілей її господарської діяльності. Вказані кошти надійшли на рахунок ОСОБА_2 в АБ «Укргазбанк». Згідно з випискою по особовому рахунку позивачки відомостей про зняття цих коштів готівкою чи їх перерахування на рахунок ОСОБА_4 або покупців за договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2021 станом на день укладення цих договорів немає.

Тому суд обґрунтовано прийшов до висновку про недоведеність обставин використання коштів в сумі 800000 грн, отриманих за договором поворотної фінансової допомоги № 249 від 23.12.2021, на потреби сім`ї для придбання нежитлової будівлі бані-сауни з вбудованим кафе-баром та земельної ділянки за договорами купівлі-продажу від 29.12.2021 і виникнення у ОСОБА_4 обов`язку з повернення коштів за договором № 249 від 23.12.2021 та входження боргових зобов`язань до складу спадщини.

Згідно з частинами 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги правильний висновок суду не спростовують, зводяться фактично до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою.

З огляду на викладене рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2024 року ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

Разом з тим, при ухваленні додаткового рішення про розподіл судових витрат суд першої інстанції припустився помилки.

На підставі пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1 і 2 статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 і пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 141 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 3-6 статті 137 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначено, що:

«Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина 1 статті 246 ЦПК України).

У випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21).

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21.

Відповідно доматеріалів справипрофесійну правничудопомогу ОСОБА_1 надавав адвокат Адвокатського об`єднання «Місяць і партнери» Лозінський М. В. на підставі ордера серії ВХ № 1045941.

До закінчення судових дебатів адвокат заявив про надання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

12.04.2024 на адресу суду надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу. До заяви додано докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу: договір про надання правової (правничої) допомоги від 08.12.2023, додатковий договір № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 08.05.2023, акт приймання-передачі виконаних робіт і наданих послуг від 10.04.2024.

Згідно з пунктом 3.1. договору за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2. договору замовник сплачує виконавцю гонорар в розмірі та порядку, обумовленому додатковою угодою сторін.

Відповідно до пунктів 1-2 додаткового договору № 1 ОСОБА_1 сплачує Адвокатському об`єднанню «Місяць та партнери» винагороду у фіксованому розмірі в сумі 18500 грн за весь обсяг послуг, які надаються об`єднанням згідно з умовами основного договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 08.05.2023, протягом 90 днів з дати ухвалення судом першої інстанції рішення за наслідками розгляду справи.

Зі змісту акту приймання-передачі виконаних робіт і наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 08.05.2023 вбачається, що у зв`язку з визначенням фіксованого розміру винагороди вартість кожної послуги окремо та витрачений адвокатом час не зазначалися. Адвокатське об`єднання надало відповідачу ОСОБА_1 юридичні послуги: 1) правовий аналіз наданих клієнтом матеріалів позову та додатків до нього, вивчення судової практики в подібних категоріях справ з урахуванням правової ситуації клієнта; надання консультацій, роз`яснень в усному порядку щодо справи, 2) підготовка відзиву на позов, 3) підготовка заяв, клопотань процесуального характеру; 4) представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції у справі № 688/994/23 (участь в судових засіданнях). Загальна вартість виконаних робіт/наданих послуг становить 18500 грн. Замовник прийняв виконані роботи/надані послуги. Замовник не заявив претензій та зауважень до адвокатського об`єднання як виконавця щодо якості виконаних робіт/наданих послуг.

На думку колегії суддів надані адвокатом докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із визначенням фіксованого розміру винагороди могли бути подані до закінчення судових дебатів.

Поважність причин неподання їх до суду у вказаний строк не доведена.

Тому у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_9 про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно відмовити.

Керуючись статтями 374, 375, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2024 року залишити без змін.

Додаткове рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_9 про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 липня 2024 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта