Рішення

від 15.07.2024 по справі 560/1870/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1870/24

РІШЕННЯ

іменем України

15 липня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" до Хмельницької митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить

визнати протиправною бездіяльність Хмельницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, пов`язану з ненаданням відповіді приватному акціонерному товариству "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" на лист № 1353/01-18 від 26.10.2023 про направлення додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості в порядку частини 8 статті 55 Митного кодексу України,

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07.08.2023 UA400000/2023/000184/2 винесеного Хмельницькою митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України та

визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні від 08.08.2023 UA400030/2023/000076, яка винесена Хмельницькою митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що дотримуючи норм митного законодавства подав усі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 МК України. Крім того, декларант включив до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначив числові значення усіх складових митної вартості товарів, підтвердив та обґрунтував документально усі складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар. Однак митний орган неправомірно прийняв рішення про коригування вартості товарів від 07.08.2023 UA400000/2023/000184/2.Просить задовольнити позовні вимоги.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

До суду надійшов відзив Хмельницької митниці, у якому представник вказує, що під час митного оформлення встановлено, що засновником підприємства отримувача товару - ПрАТ "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" є ТОВ "Славута холдінг", засноване швейцарською корпорацією "Геберіт холдінг", що входить до групи компаній Геберіт. Отже експортер, контрагент, виробник та імпортер товару пов`язані між собою в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Проте, декларант, знаючи що продавець та покупець є пов`язаними особами, під час подання митної декларації не надав доказів того, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем не вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваних товарів. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митною декларацією від 07.08.2023 № 23UA400030002860U8 у митного органу виникли сумніви щодо дійсної вартості товару (змивна клавіша (кнопка) Geberit DeltaOl), оскільки заявлена ціна товару - 27,17 Євро/шт. не відповідає наявній у митного органу інформації про ціну подібних товарів (з тим же артикулом) - 43,01 євро/шт, митне оформлення якого здійснювалось на іншій митниці. Стверджує, що пунктом 1.2 контракту від 01.04.2022 №104 передбачені специфікації до контракту, які декларантом під час митного оформлення не надавалися; при перевірці числових значень складових митної вартості, заявлених декларантом до митного оформлення, встановлено, що витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України становили 49580,00 грн. При цьому відстань до місця ввезення на митну територію України дорівнює 1350 кілометрів. Витрати на перевезення товару від місця ввезення на митну територію України до місця доставки становили 24398,00 грн коли відстань переміщення товару дорівнювала 300 км. Отже, тариф на перевезення товару до моменту ввезення на митну територію України, який включається до митної вартості, складає 36,73 грн/км, а тариф на перевезення товару після ввезення на митну територію України, тобто який не включається до митної вартості дорівнює - 81,33 грн/км, що є в 2.2 рази більше; в частині націнки, зазначеної в листі відправника від 22.05.2023 б/н та калькуляції собівартості від 13.07.2023 №115.107.21.1 Зокрема в листі відправника зазначена націнка 2,3 та 3,25%, тоді як в калькуляції собівартості націнка 26,5 %. Лист повідомлення щодо трансферного ціноутворення містить лише формулу для розрахунку, при цьому не містить самого розрахунку та конкретних факторів, які вплинули на ціну товару за даною МД; до митного оформлення не заявлені експедиційні витрати, визначені рахунком-фактурою на оплату за перевезення від 03.08.2023 №РТ-0001466. Вказує, що наявність посередницьких послуг підтверджується невідповідністю заявленого у 31 графі МД виробника товару - "Geberit International AG" (Швейцарія) та його відправника заявленого в графі 2 МД - "Geberit Logistik GmbH" (Німеччина). При цьому, наданий декларантом Розрахунок ціни 115.107.21.1 від 13.07.2023 складений ще однією компанією - "Geberit Produktions GmbH" Німеччина. Вказаний розрахунок ціни 115.107.21.1 від 13.07.2023 не містить числових значень витрат навантаження та транспортування товару безпосередньо від виробника "Geberit International AG", який розташований в Швейцарії, до відправника товару "Geberit Logistik GmbH", який, в свою чергу, розташований в Німеччині. У поданій під час митного оформлення заявці 13/07 від 13.07.2023 вказаний маршрут доставки: Німеччина (PfuIIerdorf)- Україна (м. Славута), сума фрахту 1700 евро. Водночас, витрати на транспортування до митного кордону України нижчі, ніж витрати на транспортування після ввезення, що ставить під сумнів достовірність включення складових митної вартості товарів, таких як транспортування тощо. Вважає, що у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару у відповідності до статті VII ГАТТ, які є підставою вважати подані до митного оформлення документи, такими які не містять достовірної інформації щодо дійсної вартості товару. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав до суду відповідь на відзив у якій стверджує, що положення пункту 1.2. контракту не відносяться до числових значень складових митної вартості, бо регламентують тільки процедуру внесення змін в документи. А числові значення складових митної вартості зазначаються в комерційних рахунках (та/або інвойсах) (пункт 1.1. Контракту) та на підставі окремих замовлень Покупця (пункт 4.1. Контракту), які були надані Відповідачу для митного оформлення (інвойс від 03.08.2023 №4300442568 та замовлення покупця від 01.05.2023 №БФ000001119). Калькуляція собівартості (Costplus 26,5%) складалась у відповідності до поставки покупцю ПрАТ "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" від продавця "Geberit Produktions GmbH" згідно інвойсу від 03.08.2023 №4300442568. А показники цільової маржи в розмірі 2,3% та 3,25% наводились в листі-поясненні від 22.05.2023 у відношенні інших компаній, а саме ТОВ "ГЕБЕРІТ ТРЕЙДІНГ" та головної компанії "Geberit International AG". Саме такими показниками в листі - поясненні від 22.05.2023 обґрунтовувалась позиція митному органу, бо взаємовідносини між завод - виробник та інший завод-виробник групи Geberit відрізняються від взаємовідносин головна компанія "Geberit International AG"та дистриб`ютор ТОВ "ГЕБЕРІТ ТРЕЙДІНГ". Довідка ПП "РІО Транс" від 25.10.2023 підтверджує обсяг наданих послуг тільки по території України. Тому вимоги відповідача суперечать наданим первинним документам, наданим для митного оформлення, додатковим підтверджуючим документам, а тому не відповідають вимогам законодавства. Вказує, що усі витрати продавця на умовах поставки FCA - Пфуллендорф Німеччина (Інкотермс 2020), тобто до моменту завантаження на транспортний засіб, наданий покупцем включаючи само навантаження - вже включені в ціну товару та не потребують додаткового підтвердження. Договором перевезення від 17.05.2021 GKP-RT-17-05-21, укладеного між позивачем та ПП "РІО ТРАНС" та заявкою на перевезення від 03.08.2023 №03/08, як і розрахунком ціни - не передбачений обов`язок по страхування вантажу. Також страхування не передбачене і контрактом поставки від 01.04.2022 №104. Факт відсутності страхування також підтверджується рахунком ПП "РІОТРАНС" від 03.08.2023 PT-0001466, в якому зазначено, що страхування не проводилось. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 24.06.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання представника Хмельницької митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

01.04.2022 між приватним акціонерним товариством "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" (покупець) та Geberit Produktions GmbH (продавець) укладений договір поставки №104, предметом якого була поставка позивачу товару , зазначеного в комерційних рахунках (та/або інвойсах) (пункт 1.1. контракту) та на підставі окремих замовлень покупця (пункт 4.1. контракту).

На виконання контракту на адресу покупця у серпні 2023 року направлений товар відповідно до інвойсу від 03.08.2023 №4300442568, сформованого на підставі замовлення покупця від 01.05.2023 №БФ000001119, а саме змивна клавіша Geberit Delta 01 для подвійного змиву (артикул 115.107.21.1) за ціною 9,62 євро за одиницю (672 штуки) та інсталяція з бачком прихованого монтажу Duofix-Basic артикул (895.125.00.0) за ціною 66,51 євро за одиницю (672 штуки).

З метою митного оформлення товару за замовленням покупця від 01.05.2023 №БФ000001119 позивач подав до Хмельницької митниці митну декларацію від 07.08.2023 №23UA400030002860U8, в якій товар задекларований у митний режим "імпорт". Долучив пакувальний лист від 03.08.2023 №601845864, рахунок-фактуру (інвойс) від 03.08.2023 №4300442568, автотранспортну накладну б/н від 03.08.2023, декларацію про походження товару від 03.08.2023 №4300442568, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 03.08.2023 № РТ-0001466, розрахунок ціни (калькуляція), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 01.04.2022 №104, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, договір (контракт) про перевезення від 10.03.2023 №025/23П, договір (контракт) про перевезення від 17.05.2021 № GKP-RT-17-05-21, договір (контракт) про перевезення від 28.12.2022, замовлення від 01.05.2023 №БФ000001119, заявку на перевезення від 03.08.2023 №03/08, лист повідомлення від 22.05.2023, лист пояснення від 13.04.2023, митну декларацію 23DE940412721934B1, інші документи.

07.08.2023 відповідач просив надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

Листом від 07.08.2023 фахівець з митного оформлення повідомив, що надав митному органу вказані документи та долучив платіжну інструкцію в іноземній валюті від 18/06/2023 №114. Вказав, що інших документів надати немає можливості.

Розглянувши подані документи, відповідач надіслав позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації №23UA400030002860U8 та прийняв рішення про коригування митної вартості від 07.08.2023 №UA400000/2023/000184/2, в якому зазначено, що заявлені до митного оформлення витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України становлять 49580,0 грн при відстані переміщення товару на 1350 км., при цьому відповідно до наданих документів, що підтверджують вартість перевезення товару, витрати на перевезення товару від місця ввезення на митну територію України до місця доставки становлять також 24398 грн при відстані переміщення товару на 300 км. Тобто, тариф перевезення товару, який включається до митної вартості на перевезення складає 36,73 грн./км„ а який не включається-81,33 грн./км. При порівнянні заявленого рівня митної вартості товару (29,72 дол CUIA/кг.) встановлено, що мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється на інших митницях становить - 43,01 дол. США/кг., зокрема за митною декларацією від 18.07.2023 №UA100060/2023/416168. Митний орган встановив, що засновником підприємства отримувача товару ТОВ "Славута холдінг", яке в свою чергу засноване швейцарською корпорацією "Геберіт холдінг", яке входить до групи компаній Геберіт, отже у митного органу є підстави вважати, що експортер, контрагент, виробник та імпортер товару пов`язані між собою в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів торгівлі 1994 року. Джерелом числового значення митної вартості є митна декларація від 18.07.2023 №UA100060/2023/416168, згідно якої здійснювалось митне оформлення ідентичного товару за фактурною і вартістю 16,9246 Євро/шт. з урахуванням величини витрат на перевезення товару до місця ввезення на митну територію України.

Позивач скористався правом подання додаткових документів, яке передбачене частиною 8 статті 55 Митного кодексу, надіслав відповідачу лист від 26.10.2023 №1353/01-18, в якому просив розглянути додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості та скасувати відповідні рішення.

Листом від 01.11.2023 відповідач відмовив у скасуванні рішення про коригування митної вартості від 07.08.2023.

Вважаючи зазначене рішення неправомірним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 - 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частинами 1 - 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має, зокрема, містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 17.06.2022 у справі №826/11710/17.

За приписами статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1, 2 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За змістом частини 4, 5, 10 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

До митної вартості товару, задекларованого в митній декларації №23UA400030002860U8, окрім договірної вартості висвітленої в зовнішньоекономічному контракті позивач додав: пакувальний лист від 03.08.2023 №601845864, рахунок-фактуру (інвойс) від 03.08.2023 №4300442568, автотранспортну накладну б/н від 03.08.2023, декларацію про походження товару від 03.08.2023 №4300442568, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 03.08.2023 № РТ-0001466, розрахунок ціни (калькуляція), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 01.04.2022 №104, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, договір (контракт) про перевезення від 10.03.2023 №025/23П, договір (контракт) про перевезення від 17.05.2021 № GKP-RT-17-05-21, договір (контракт) про перевезення від 28.12.2022, замовлення від 01.05.2023 №БФ000001119, заявку на перевезення від 03.08.2023 №03/08, лист повідомлення від 22.05.2023, лист пояснення від 13.04.2023, митну декларацію 23DE940412721934B1.

Посилання відповідача на пункт 1.2 контракту - специфікації до контракту, які до митного оформлення не надані суд вважає безпідставними, оскільки згідно з вказаним пунктом контракту сторони домовились, що погоджені та підписані специфікації можуть бути змінені тільки шляхом письмової згоди сторін. Тобто положення пункту 1.2 контракту не відносяться до числових значень складових митної вартості, а регламентують тільки процедуру внесення змін в документи. Числові значення складових митної вартості зазначаються в комерційних рахунках (та/або інвойсах) (пункт 1.1 контракту) та на підставі окремих замовлень покупця (пункт 4.1 контракту). При цьому, відповідачу для митного оформлення були надані інвойс від 03.08.2023 №4300442568 та замовлення покупця від 01.05.2023 №БФ000001119.

У відповідності до пункту 2 частини 11 статті 58 МК України до складу митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення товару на територію України. Рахунок - фактура від 03.08.2023 №РТ-000166 включає окрему графу про експедиційну винагороду з організації перевезення вантажу по території України. Згідно з формулюванням рахунку - експедиційна винагорода з організації перевезення вантажу по території України надається після ввезення, а тому не підлягає включенню до складу митної вартості на підставі пункту 2 частини 11 статті 58 МК України. Зокрема, цей факт також додатково підтверджується довідкою ПП "РІО ТРАНС" від 25.10.2023 про обсяг надання експедиторських послуг.

Суд враховує, що відмінність останньої цифри коду SWIFT банку продавця в платіжній інструкції по оплаті ідентичного товару свідчить про перерозподіл рахунків в рамках одного і того ж банку та не впливає на числові значення складових митної вартості товару та не впливає на ці показники, для товару, що оформлюється.

Доводи відповідача про невідповідність документів, поданих до митного оформлення, встановлених частиною 10 статті 58 МК України числових значень складових митної вартості, зокрема: вартість навантаження, витрат на страхування; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, суд вважає безпідставними, оскільки за умовами поставки FCA , передбаченої зовнішньоекономічним контрактом №104, витрати на навантаження відносяться на рахунок продавця та включаються в ціну товару. Договором перевезення від 17.05.2021 №GKP-LG-17-05-21, укладеного між позивачем та ПП "РІО ТРАНС" та заявкою на перевезення від 03.08.2023 №03/08, як і розрахунком ціни не передбачений обов`язок по страхуванню вантажу. Страхування також не передбачене і контрактом. Крім того, згідно з довідкою про транспортні витрати ПП "РІО ТРАНС" від 03.08.2023 №РТ-0001466 страхування вантажу не проводилось. Зазначене свідчить про те, що позивач не поніс додаткові витрати на страхування.

Відповідно до пункту 3.1 контракту товар має бути запакованим, упаковка повинна забезпечувати збереження товару від будь-яких пошкоджень під час транспортування та складування.

Тобто до обов`язків продавця відноситься обов`язок по пакуванню товару. Виконання продавцем цього обов`язку підтверджується пакувальним листом від 03.08.2023 №601845864, відповідно до якого упаковано 60 позицій по виду пакування європіддон загальною вагою 11519,738 кг.

Зазначене підтверджується також інвойсом від 03.08.2023 №4300442568 містить аналогічні дані про пакування товару: 60 позицій по виду пакування європіддон загальною вагою 11519,738 кг.

Митний орган вказує, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість товару, тобто, виникли сумніви щодо дійсної вартості та у правильності визначення митної вартості товару №1 (27,17 євро/кг), оскільки мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється на інших митницях становить 43,01 євро/кг.

Відповідно до частини 12 статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Такий правовий підхід застосовується Верховним Судом в постанові від 13.03.2018 у справі №804/5688/16.

Приписами частини 13 статті 58 МК України визначено, що за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Згідно з частиною 14 статті 58 МК України у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

У долучених до відзиву документах письмове обґрунтування митним органом декларанту не надавалось, натомість заповнення митним органом графи 33 рішення про коригування митної вартості, не є заміною або тотожністю таких пояснень.

Положеннями МК України не передбачена можливість відступу від основного методу визначення митної вартості лише за обставин того, що митна вартість імпортованого товару є нижчою за ціни іншого подібного товару.

Суд зазначає, що наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнені у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 815/6833/17.

Крім цього, Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Також, за сталою практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 зазначив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Доводи відповідача про наявність розбіжностей між націнкою, зазначеною в листі виробника від 22.05.2023 (2,3 % та 3,25%) та показником в калькуляції собівартості (26,5%) суд не бере до уваги, оскільки ці показники стосуються різних компаній. Разом з тим, калькуляція собівартості (Costplus 26,5%) складалась у відповідності до поставки позивачу від продавця "Geberit Produktions GmbH" згідно інвойсу від 03.08.2023 №4300442568. А показники цільової маржи в розмірі 2,3% та 3,25% наводились в листі-поясненні від 22.05.2023 у відношенні інших компаній, а саме ТОВ "ГЕБЕРІТ ТРЕЙДІНГ" та головної компанії "Geberit International AG". Саме такими показниками в листі - поясненні від 22.05.2023 висвітлені взаємовідносини між завод - виробник та інший завод виробник групи Geberit, що відрізняються від взаємовідносин головна компанія «Geberit International AG та дистриб`ютор ТОВ "ГЕБЕРІТ ТРЕЙДІНГ". Тому вказані показники не можуть суперечити одне одному, бо стосуються різних компаній.

Суд враховує, що позивач отримав товар згідно договору поставки від 01.04.2022 № 104, який надавався для митного оформлення та який в жодному випадку не є посередницьким договором. Продавцем товару виступає компанія Geberit Produktions GmbH, яка є продавцем товару згідно вищезазначеного контракту. Разом з тим, згідно із договором поставки №104 компанія Geberit Produktions GmbH є саме, продавцем (власником) товару, що постачається позивачу, а тому саме цей договір доданий для митного оформлення та всі витрати продавця включені в ціну товару згідно умов поставки FCA Пфуллендорф Німеччина (Incoterms 2020), як це зазначено в пункті 5.2 договору, та розрахунку ціни №115.107.21.1 складеного саме продавцем товару компанією Geberit Produktions GmbH, яка визначена в розшифруванні до графи 2 Митної декларації та є продавцем товару. Витрати на транспортування, навантаження товару не включені до розрахунку ціни товару №115.107.21.1 згідно з умовами FCA (Інкотермс 2020), а докази транспортних витрат позивача не можуть бути включені до розрахунку ціни товару №115.107.21.1, бо ці витрати понесені позивачем та надавались ним до митного оформлення.

Таким чином, всі витрати продавця на умовах поставки FCA - Пфуллендорф Німеччина (Інкотермс 2020), тобто до моменту завантаження на транспортний засіб вже включені в ціну товару.

Посилання відповідача на те, що у митного органу є обґрунтовані сумніви що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо дійсної вартості товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджені документально.

Отже, в оскарженому рішенні відповідач навів формальні причини в обґрунтування неможливості застосування основного методу.

Такі загальні посилання на норми МК України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Враховуючи викладене, рішення про коригування митної вартості товарів від 07.08.2023 №UA400000/2023/000184/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.08.2023 №UA400030/2023/000076 є протиправними і їх слід скасувати.

Вирішуючи позовну вимогу щодо визнання протиправної бездіяльність відповідача щодо надання відповіді на лист відповідача від 26.10.2023 про направлення додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості у відповідності до частини 8 статті 55 МК України суд враховує, що листом від 01.11.2023 митний орган надав відповідь. Тому відсутні підстави вважати, що у даному випадку митний орган не виконав свій обов`язок. Як наслідок, у задоволенні вказаних позовних вимог слід відмовити.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень. Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 9084,00 грн необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці від від 07.08.2023 №UA400000/2023/000184/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.08.2023 №UA400030/2023/000076.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" 9084,00 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне акціонерне товариство "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" (вул. Козацька, 136,м. Славута,Хмельницька обл., Шепетівський р-н,30000 , код ЄДРПОУ - 32285199) Відповідач:Хмельницька митниця (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук