Ухвала

від 16.07.2024 по справі 953/5792/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/5792/24

н/п 1-кс/953/5210/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2024 р. м.Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова - ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222010000067 від 23.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

УСТАНОВИВ:

15 липня 2024 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222010000067 від 23.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме: два фрагменти слоїв руберойду, що були вилучені 11 липня 2024 року під час огляду за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що Харківський РУП № 1 ГУНП в Харківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222010000067 від 23.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за фактом того, що посадові особи Харківського обласного центру зайнятості, код ЄДРПОУ 03491277, діючи за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Центр Будівельної комплектації», код ЄДРПОУ 38281198, заволоділи грошовими коштами під час укладання та виконання умов договору № 12/2054/23 від 01 грудня 2023 року з капітального ремонту об`єкту: «Капітальний ремонт будівлі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 137-А».

Орган досудового розслідування встановив, що 01 грудня 2023 року між Харківським обласним центром зайнятості та ТОВ «Центр Будівельної комплектації» був укладений договір № 12/2054/23 з капітального ремонту об`єкту: «Капітальний ремонт будівлі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 137-А», вартість договору складає 1361066,47 грн, строк дії договору 25 грудня 2023 року. На виконання умов укладеного договору була складена довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 року, а також акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року. Відповідно до звітної документації за вказаним договором виконано робіт на суму 1360827, 94 грн. Під час подальшого досудового розслідування встановлено, що після проведення робіт з капітального ремонту будівлі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 137-А, після опадів протікає покрівля, фіксуються систематичні залиття технічного поверху, робочих приміщень будівлі.

Прокурор зазначає, що 20 травня 2024 року у вказаному кримінальному провадженні призначена будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено судовим експертам лабораторії Харківського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України.

24 червня 2024 року на адресу ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшло клопотання експерта про проведення безпосереднього обстеження будівлі Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 137-А, із забезпеченням безперешкодного доступу до об`єкту дослідження з можливим розкриттям будівельних конструкцій, розкриття прихованих робіт.

11 липня 2024 року у період часу з 10 години 00 хвилин до 13 години 18 хвилин на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 27 червня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 проведений огляд покрівлі будівлі, під час якого за клопотанням експерта було вилучено два фрагменти слоїв нашарувань руберойду.

Прокурор зазначає, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені у ході проведення огляду предмети можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом.

З урахуванням викладеного, з метою повного, об`єктивного та всебічного розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також з метою забезпечення збереження речових доказів, які мають значення для кримінального провадження, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.

Прокурор ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі та просив клопотання задовольнити.

Відповідно до ст. 172 КПК України неприбуття у судове засідання викликаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання.

Оскільки учасники кримінального провадження у судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з такого.

Як встановлено у судовому засіданні Харківський РУП № 1 ГУНП в Харківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222010000067 від 23.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Зі змісту протоколу огляду від 11 липня 2024 року вбачається, що 11 липня 2024 року у період часу з 11 години 00 хвилин до 13 години 18 хвилин на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 27 червня 2024 року за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 137-А проведений огляд покрівлі будівлі, під час якого за клопотанням експерта було вилучено два фрагменти слоїв нашарувань руберойду.

Постановою начальника відділення СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 від 11 липня 2024 року два фрагменти слоїв нашарувань руберойду визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42024222010000067 від 23.04.2024.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститись у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тимчасово вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт, є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, зберегло або може зберігати на собі сліди його вчинення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Отже, відповідно до ст. 91 КПК України майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення в рамках цього кримінального провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Враховуючи правову підставу для арешту майна, а саме внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за № 42024222010000067 від 23.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, наслідки арешту, завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, знищення, перетворення та відчуження вищевказаного тимчасово вилученого майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, тому приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.

Слідчий суддя зауважує, що питання щодо визначення місця зберігання арештованого майна входить до дискреційних повноважень органу досудового розслідування у визначених законодавством межах та відповідно до положень Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України від 27 серпня 2010 року № 51/401/649/471/23/125.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 131-132, 170-173 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222010000067 від 23.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: два фрагменти слоїв руберойду, що були вилучені 11 липня 2024 року під час огляду за адресою: АДРЕСА_1 .

Майно, на яке накладено арешт, зберігати у встановленому законодавством порядку.

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1