Постанова

від 05.09.2006 по справі 5/1035-28/159а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/1035-28/159А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

05.09.06                                                                                           Справа№ 5/1035-28/159А

11 год 20 хв                                                

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Стрийське автотранспортне підприємство - 24658”, м. Стрий Львівської області

до відповідача: Державної податкової інспекції у Стрийському районі, м. Стрий Львівської області  

про  скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2006 року № 0000462300/0

    Суддя   Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Онишко І.Р.

м.Львів, вул.Личаківська,128,

     Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Олексів Н.М. - представник

Від відповідача: Білоус А.Т. –в.о. начальника юридичного відділу, Кліщун Б.І. - головний державний податковий ревізор-інспектор

   Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством “Стрийське автотранспортне підприємство - 24658” до Державної податкової інспекції у Стрийському районі про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2006 року № 0000462300/0, яким позивачу нарахована штрафна санкція у розмірі 10% в сумі 2 864,92 грн. за затримку на 14 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю в розмірі 28 649,18 грн.

          Ухвалою суду від 29.05.2005 року відкрито провадження у справі, попереднє судове засідання призначено на 22.06.2006 року. Ухвалою суду від 22.06.2006 року провадження у справі було зупинено до 11.08.2006 року для надання сторонам часу для примирення. Ухвалою суду від 11.08.2006 року провадження у справі поновлено, підготовче засідання у справі закінчено і призначено справу до судового розгляду на 31.08.2006 року. В судовому засіданні 31.08.2006 року оголошено перерву до 05.09.2006 року.

Уточненням позовних вимог (вх. 20743 від 01.09.2006 року) позивач  уточнив позовні вимоги, просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000462300/0 від 15 травня 2006 року в частині нарахування штрафу у розмірі 2 323,19 грн. за затримку на 14 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю в розмірі 23 231,90 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в по зовній заяві, додаткових поясненнях по справі та уточненні позовних вимог, просить скасувати спірне податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафу у розмірі 2 323,19 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 13.10.2003 року порушено провадження у справі № 6/291-4/227 про банкрутство позивача. Так як нарахований спірним податковим повідомленням-рішенням штраф у сумі 2 323,19 грн виник до 13.10.2003 року та не був заявлений відповідачем у справі № 6/291-4/227 про банкрутство, такий штраф в силу ч.2 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вважається погашеним.

Відповідач у поданому суду відзиві на позовну заяву, а його представники в судовому засіданні проти позову заперечили. Заперечення проти позову ґрунтуються на тому, що в силу п.5 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону України від 10.01.2002 року № 2922-ІІІ, після закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у зв”язку з закінченням або достроковим припиненням процедури санації або ліквідаційної процедури чи затвердження арбітражним судом мирової угоди неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які боржник зобов”язаний був сплатити кредиторам за грошовими зобов”язаннями щодо сплати податків і зборів (обов”язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію.

В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, розрахунок штрафних санкцій, та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

     Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

          Працівниками відповідача було проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ „Стрийське автотранспортне підприємство - 24658” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року, за результатами якої складено Акт від 05.05.2006 року за  № 45/23-1/03117694.

          В акті перевірки вказано на порушення позивачем строків погашення узгодженого податкового зобов”язання по земельному податку, відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 та п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із внесеними змінами і доповненнями), встановлено несвоєчасну сплату даного податку за період з 14 січня 2003 року по 13 жовтня 2003 року (період припинення дії мораторію по справі № 7/154-39/222 від 14.01.2003 року та початку введення в дію мораторію по справі № 6/291-4/227 від 13.10.2003 року) терміном, зокрема: до 30 днів на суму –23 231 грн. 90 коп; за період з 30.03.2006 року по 31.03.2006 року (1 день) на суму –5 417 грн. 28 коп.

   На підставі цього акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2006 року № 0000462300/0, яким ВАТ „Стрийське автотранспортне підприємство - 24658” відповідно до п.п. 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону України від 21.12.00 № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (із змінами та доповненнями) за затримку на 14 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов”язання з плати за землю у сумі 28 649,18 грн нараховано штраф у розмірі 2 864,92 грн.

   Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 15.05.2006 року № 0000462300/0 в частині нарахування штрафу в розмірі 2 323,19 грн.

          При винесенні постанови суд виходив з наступного.

          Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.01.2003 року  припинено провадження у справі № 7/154-39/222 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Стрийське автотранспортне підприємство - 24658»з підстави виконання боржником усіх зобов”язань перед кредитором, а ухвалою господарського суду Львівської області від 13.10.2003 року порушено провадження у справі № 6/291-4/227 про банкрутство ВАТ «Стрийське автотранспортне підприємство - 24658».

Оскаржуваним податковим повідомленням рішенням нараховано штраф у розмірі 2 323,19 грн. за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов”язання, що мала місце в період між 14.01.2003 року (припинення мораторію по справі № 7/154-39/222 про банкрутство ВАТ “Стрийське автотранспортне підприємство –24658”) та 13.10.2003 року (введення мораторію по справі № 6/291-4/227 про банкрутство ВАТ “Стрийське автотранспортне підприємство 24658”).

Відповідно до ухвали господарського суду Львівської області від 10.03.2004 року по справі № 6/291-4/227, вимоги Стрийської об”єднаної державної податкової інспекції Львівської області до позивача затверджено у сумі 439 617,00 грн. Однак, до складу затверджених ухвалою суду від 10.03.2004 вимог відповідача не увійшла нарахована спірним податковим-рішенням сума штрафу у розмірі 2 323,19 грн.

Згідно ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов”язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

З ухвали господарського суду Львівської області від 10.03.2004 року по справі № 6/291-4/227 вбачається, що публікація оголошення про порушення провадження у справі № 6/291-4/227 про банкрутство Позивача здійснено 30.12.2003 року в офіційному друкованому виданні - в газеті “Голос України”.

Податкове повідомлення рішення № 0000462300/0 прийнято відповідачем 15 травня 2006 року.

Таким чином, відповідач відповідно до частини 1 статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом 30 днів з моменту опублікування оголошення про банкрутство по справі № 6/291-4/227 у газеті “Голос України” від 30.12.2003 року не подав до господарського суду письмову заяву з вимогами до позивача по сплаті штрафу у розмірі 2 323,19 грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов‘язання з плати за землю в період між 14.01.2003 року та 13.10.2003 року, а тому вимоги відповідача вважаються погашеними на підставі ч.2. статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Погашення вимог кредиторів щодо цивільно-правових зобов”язань, що відбувається внаслідок застосування частини 2 статті 14 Закону, слід вважати припиненням цих зобов”язань відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України, а стосовно зобов”язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) - погашенням податкового зобов'язання у розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

У наданому відзиві відповідач позовні вимоги заперечує на підставі п.5 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону України № 2922-ІІІ від 10.01.2002 року, відповідно до якого, після закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у зв”язку з закінченням або достроковим припиненням процедури санації або ліквідаційної процедури чи затвердження арбітражним судом мирової угоди неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які боржник зобов'язаний був сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов”язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Проте, на момент прийняття податкового повідомлення-рішення та на момент розгляду даної справи у господарському суді, п.5 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону України № 2922-ІІІ від 10.01.2002 року не діяв.

Законом України № 3088-ІІІ від 07.03.2002 року п. 5 статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” викладений у новій редакції, згідно якої мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною десятою статті 17 цього Закону.

Відповідно до ч. 10 ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” керуючий санацією в тримісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Тобто, ч.10. ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не стосується розглядуваного спору.

Одночасно відповідач, в обґрунтування своїх заперечень проти позову, посилається на те, що нарахована згідно оскаржуваного повідомлення-рішення штрафна санкція не носила виконавчого характеру, а тому не повинна була включатись в кредиторські вимоги по справі № 6/291-4/227.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, наявність безспірних вимог кредитора до боржника є однією із підстав для порушення провадження у справі про банкрутство і береться судом до уваги при вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Відсутність доказів безспірності вимог до боржника не є підставою для відмови у визнанні кредитором у справі про банкрутство під час виявлення господарським судом кредиторів в порядку ст.14 Закону.

Крім цього, відповідач пояснює, що відповідно до ст.1 Закону до складу грошових зобов”язань боржника не зараховуються неустойка (пеня, штраф), визначена на день подання заяви до суду.

Згідно положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” неустойка (штраф, пеня) не враховуються господарськими судами у складі грошових зобов”язань при вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Однак, після порушення провадження у справі про банкрутство кредитори з вимогами щодо сплати неустойки (штрафів, пені) за грошовими зобов”язаннями, виходячи зі змісту ч.1 ст. 14 Закону, вправі пред”явити свої вимоги до боржника у передбаченому законом порядку.

Розмір штрафів і пені відповідно до ч.2 ст.15 Закону має бути включений до реєстру вимог окремо та задовольнятися у шосту чергу відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої ст.31 Закону.

Більше того, відповідно до п.п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею.

Так, згідно п.п. 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов”язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов”язаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов”язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 6.1.7. Інструкції про порядок застосування штрафних санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України № 110 від 17.03.2001 року: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів повідомлення про застосування штрафу приймається у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченого (погашеного) за цей період податкового боргу.

Таким чином, відповідач мав можливість заявити штрафну санкцію у сумі 2 323, 19 грн. в процедурі банкрутства ВАТ “Стрийське автотранспортне підприємство-24658” по справі № 6/291-4/227 у встановлені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” терміни.

          Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.   

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.05.2006 року № 0000462300/0 в частині нарахування штрафу у розмірі 2 323,19 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Суд визнає протиправним і скасовує податкове повідомлення-рішення від 15.05.2006 року № 0000462300/0 в частині нарахування штрафу у розмірі 2 323,19 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись п. 2-1, п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов  задоволити повністю.

2.          Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Стрийському районі Львівської області від 15.05.2006 року № 0000462300/0 в частині нарахування ВАТ “Стрийське автотранспортне підприємство 24658” штрафу у розмірі 2 323,19 грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ “Стрийське автотранспортне підприємство 24658” (82400, м. Стрий Львівської області, вул. Львівська, 146, ідентифікаційний код 03117694) 3 грн 40 коп - судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

                                   Суддя                                                                         Морозюк А.Я.