Рішення

від 16.07.2024 по справі 908/1266/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/69/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2024 Справа № 908/1266/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача Приватного підприємства «АТЛАНТИДА», (69106, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 7)

про стягнення 44 370,97 грн.

25.04.2024 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна вих. № 02/03.3-20/01078 від 22.04.2024 (вх. № 1379/08-07/24 від 25.04.2024) Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Приватного підприємства «АТЛАНТИДА», м. Запоріжжя про стягнення 44 370,97 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2024 справу № 908/1266/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1266/24 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/69/24, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заявлені позивачем вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 11, 16, 526, 632, 1212, 1214 ЦК України, ст., ст. 79-1, 120, 122, 125, 152, 206 Земельного кодексу України, ст., ст. 1, 15, 21 Закону України «Про оренду землі», пп. 14.1.125 ст. 14, пп. 14.1.136 ст. 14, пп. 14.1.54 ст. 14, пп. 14.1.147 ст. 14, ст. 265, пп. 271.1 ст. 271, пп. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України. Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформаційна довідка № 373300246 від 08.04.2024) ПП «АНТЛАНТИДА» на праві власності належить нерухоме майно нежитлова будівля літ. Ж, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7 на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:02:017:0057. Договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване належне на праві власності ПП «АТЛАНТИДА» нерухоме майно, між позивачем та відповідачем не укладений, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:02:017:0057 в Державному реєстрі речових прав не зареєстрована. Таким чином, з моменту набуття права власності на нерухоме майно відповідач безоплатно і безпідставно користується земельною ділянкою комунальної форми власності площею 0,1897 га, кадастровий номер 2310100000:02:017:0057, без правовстановлюючих документів та з порушенням вимог ст. 206 Земельного кодексу України щодо платності використання земель. Згідно Витягу від 29.05.2023 № НВ-2300040432023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7, кадастровий номер 2310100000:02:017:0057 становить 2 025 768,36 грн. З наданої ГУ ДПС у Запорізькій області інформації від 07.03.2024 № 3177/5/08-01-04-07 вбачається, що ПП «АТЛАНТИДА» на підстав поданих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок) нарахована та згідно ІКП сплачена сума плати за землю за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 в загальному розмірі 16 402,08 грн., станом на 26.02.2024 заборгованість ПП «АТЛАНТИДА» з земельного податку юридичних осіб по м. Запоріжжя відсутня. Запорізькою міською радою на підставі вищезазначеної інформації здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ПП «АТЛАНТИДА» земельною ділянкою площею 0,1897 га, розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, згідно якого загальний розмір недоотриманих доходів за наведений період становить 44370,97 грн. Таким чином, позивач вважає, що використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного її правового оформлення з 01.01.2023 по 31.12.2023 позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, отримувати від спірної земельної ділянки дохід у розмірі орендної плати в цінах вказаного періоду. У зв`язку із цим має місце наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення з боку відповідача, а тому відповідно до положень ст., ст. 1212, 1214 ЦК України відповідач повинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержав у вигляді несплаченої орендної плати за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 в розмірі 44 370,97 грн. На підставі зазначеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.04.2024 у справі № 908/1266/24 відповідачу запропоновано у строк до 17.05.2024, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив у строк до 13.06.2024, але не пізніше 10 днів з дня отримання від позивача відповіді на відзив на позовну заяву. Цією ж ухвалою суду позивачу встановлювався строк для надання відповіді на відзив, а саме у строк до 30.05.2024, але не пізніше 10 днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву.

17.05.2024 до господарського суду Запорізької області від Приватного підприємства «АТЛАНТИДА» надійшов Відзив на позовну заяву вих. № б/н від 15.05.2024 (вх. № 10630/08-08/24 від 17.05.2024). У відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив, що дійсно йому на праві власності належить нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці по вул. Теплична, 7 в м. Запоріжжі. Власником вказаної земельної ділянки є Запорізька міська рада. Як зазначає відповідач з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розташоване по вул. Теплична, 7 в м. Запоріжжі відповідачем здійснюється робота з укладення договору оренди спірної земельної ділянки. Проте, станом на 01.04.2024 рішення про укладення договору оренди земельної ділянки між Запорізькою міською радою та ПП «АТЛАНТИДА» не прийнято саме через зволікання позивача. Також відповідач стверджує, що за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 ним нараховано 14 910,98 грн. річної суми земельного податку за 0,1879 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7. В 2023 році ПП «АТЛАНТИДА» сплачено податку за землю в сумі 11 802,00 грн. При цьому, переплата по податку за землю станом на 01.01.2023 складала 4 740,01 грн. Таким чином, за 2023 рік відповідачем виконані зобов`язання по сплаті податку за землю в сумі 16 542,01 грн. Також відповідач просить суд врахувати, що надані позивачем до матеріалів позовної заяви фотодокази стану земельної ділянки не відповідають дійсності. З урахуванням вказаних вище обставин, відповідач просить суд в позові відмовити повністю.

Позивачем на підставі ст., ст. 166, 251 ГПК України через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подана суду Відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 11429/08-08/24 від 29.05.2024), в якій позивач підтримав заявлені позовні вимоги з раніше наведених у позові фактичні обставини справи та нормативних посилань. Додатково позивач просить суд врахувати, що доводи відповідача стосовно безпідставності та необґрунтованості наведеного розрахунку стягуваної суми спростовуються наступним. З метою здійснення розрахунку недоотриманих доходів за фактичне користування ПП «АТЛАНТИДА» земельною ділянкою площею 1897 кв.м., розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 Департаментом управління активами Запорізької міської ради було надіслано запит до територіального органу державної податкової служби України про отримання інформації щодо наявності заборгованості, а також фактичних нарахувань, сплати податкових зобов`язань з плати з землю. Саме дані листа, отриманого від управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області № 3177/5/08-01-04-07 від 07.03.2024, використовувалися для вищезазначеного розрахунку, як єдина законна підстава, згідно норм діючого податкового законодавства, для визначення наявності/відсутності плати за землю. Дані відповідача щодо суми податкового зобов`язання не підтверджені належними доказами у повному обсязі та не співпадають з даними ГУ ДПС у Запорізькій області № 3177/5/08-01-04-07 від 07.03.2024. Зазначене може пояснюватися наданням відповідачем неповного пакету документів, зокрема відсутністю уточнюючої декларації з орендної плати за 2023 рік. З урахуванням наведених доводів позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач процесуальним правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 30.05.2024 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації проти України, ведення на території України режиму воєнного стану, складну безпекову ситуацією в місті Запоріжжі, постійні ракетні обстріли обласного центру і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також з урахуванням надмірного навантаження, яке виходить за межі фізичних можливостей, недостатньою кількістю суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, суд першої інстанції позбавлений можливості розглянути справу у строки, передбачені національним законом, рішення прийнято без його проголошення 16.07.2024.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.04.2024 № 373300246, Приватному підприємству «АТЛАНТИДА» (відповідачу у справі) належить на праві власності з 13.07.2018 нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, літ. Ж, за адресою: м. Запоріжжя вул. Теплична, 7.

Нежитлова будівля, літ. Ж, за адресою: м. Запоріжжя вул. Теплична, 7 розташована на земельній на земельній ділянці з кадастровим номером: 2310100000:02:017:0057, площею 0,1897 га.

Власником земельної ділянки загальною площею 0,1897 га, кадастровий номер: 2310100000:02:017:0057, за адресою: м. Запоріжжя вул. Теплична, буд. 7 (далі - земельна ділянка) є Запорізька міська рада.

Згідно Витягу від 29.05.2023 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:02:017:0057 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 7, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 2 025 768,36 грн.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Запорізькій області від 07.03.2024 вих. № 3177/5/08-01-04-07 Приватне підприємство «АТЛАНТИДА» відповідно до поданих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок) нараховано за період з 01.01.2023 по 32.12.2023 16 402,08 грн. земельного податку та згідно ІКП сплачена за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 сума плати за землю в загальному розмірі 11 802,00 грн. Станом на 26.02.2024 заборгованість ПП «АТЛАНТИДА» з земельного податку юридичних осіб по м. Запоріжжя відсутня.

Рішенням Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 (дата оприлюднення 30.06.2015) встановлено податок на майно (в частині плати за землю). В пункті 4 зазначеного рішення вирішено встановити розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки) (додаток 3). В додатку № 3 цього рішення наведені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Зокрема, зазначено, що для інших земельних ділянок міста Запоріжжя розмір орендної плати у відсотках від їх нормативної грошової оцінки становить 3.

30.06.2015 рішенням Запорізької міської ради № 7 було затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя, яку введено в дію з 01.01.2016 року. В пункті 3 рішення зазначено, що базова вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року становить 239,50 грн., та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік 299,14 грн. В пункті 7 цього рішення зазначено про введення в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016 року.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Відповідно до додатку до вказаного рішення річний розмір орендної плати за інші земельні ділянки м. Запоріжжя становить 3 % від їх нормативної грошової оцінки.

Запорізькою міською радою (позивачем у справі) складено розрахунок розміру недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки за період часу з 01.01.2023 по 31.12.2023, виходячи з такого.

Згідно ст. 289 Податкового Кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2024 № 6-28-0.222-323/2-23 на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-323/2-23 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2023 роки. Так, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік становить 1,051. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017 рік складав 1,0, за 2018 рік - 1,0, за 2019 рік - 1,0, за 2020 рік - 1,0, за 2021 рік - 1.1 та за 2022 рік - 1.15.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача недоотриманий дохід за фактичне користування земельною ділянкою починаючи з 01.01.2023 по 31.12.2023, тому сума доходу відповідача, отриманого від безпідставно набутого майна у вигляді земельної ділянки, розрахована наступним чином.

За 2023 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2023 року становила 2 025 768,36 грн. Звідси річний розмір орендної плати за земельну ділянку визначено: 2 025 768,36 грн. х 3 % = 60 773,05 грн. Розмір орендної плати за місця 5 064,42 грн.

За інформацією Головного управління ДПС у Запорізькій області (від 07.03.2024 вих. № 3177/5/08-01-04-07) відповідач сплатив у 2023 році 16 402,08 грн. Враховуючи викладене, розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою розрахований позивачем за 2023 рік: 60 773,05 грн. 16 402,08 грн. = 44 370,97 грн.

При цьому, у позовній заяві позивач зазначає, що рішенням господарського суду Запорізької області від 19.02.2024 у справі № 908/3681/23 з ПП «АТЛАНТИДА» стягнуто дохід від безпідставно набутого майна у вигляді плати за користування земельної ділянкою площею 0,1897 га, кадастровий номер: 2310100000:02:017:0057, за адресою: м. Запоріжжя вул. Теплична, буд. 7 за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 в сумі 115 715,27 грн.

Наразі рішення суду у справі № 908/3681/23 у встановленому законом порядку не набрало законної сили, на розгляді Центрального апеляційного господарського суду знаходиться апеляційна скарга ПП «АТЛАНТИДА» на рішення господарського суду Запорізької області від 19.02.2024 у справі № 908/3681/23.

Предметом позову в даній справі є стягнення з відповідача як власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі ст., ст. 1212-1214 ЦК України за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений, без належних на те правових підстав за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у розмірі 44 370,97 грн.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши представлені сторонами письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі за текстом ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. При цьому згідно зі ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Отже, у зв`яжу з розміщенням на земельній ділянці об`єкту нерухомості відповідача, у відповідача існує обов`язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі цього право оренди.

Наведене вище надає суду підстави для висновку про те, що в порушення ст. 125 ЗК України, ПП «АТЛАНТИДА» (відповідач у цій справі) користується земельною ділянкою з площею 0,1897 га, кадастровий номер: 2310100000:02:017:0057, за адресою: м. Запоріжжя вул. Теплична, буд. 7, без документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою (з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомості по теперішній час).

Таким чином, використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Посилання відповідача на відсутність його вини в неукладенні договору оренди спірної земельної ділянки в даному випадку не має правового значення для кваліфікації дій відповідача як зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тобто наявність або відсутність вини відповідача щодо укладення договору оренди не має правового значення.

З аналізу змісту норм ст. 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Таким чином, збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх несплати позивачу.

Відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов, як і орендар за договором оренди.

У зобов`язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими нормативними актами; в) вартість безпідставного збагачення.

Єдина можлива форма здійснення плати за землю для відповідача як землекористувача є орендна плата. Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (п., п. 14.1.125, 14.1.136 ст. 14, п. 288.5 ст. 288 Кодексу).

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та п.п. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У спірних правовідносинах неотриманні Запорізькою міською радою кошти від використання земельної ділянки підпадають під визначене Європейським судом з прав людини поняття «майно, на яке особа цілком виправдано очікувала», право на яке підлягає захисту.

Також поняття майна, як грошових коштів, які особа очікувала отримати та, відповідно, набула права на судовий захист, розкривається в рішенні Європейського суду з прав людини «Кечко проти України».

Відповідно до вимог ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Згідно п.п.14.1.54 ст. 14 Податкового кодексу України будь-який дохід, отриманий резидентами або не резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, визначається доходом підприємства.

До доходів включається будь-яке збільшення активу або зменшення зобов`язання, згідно з положеннями Бухгалтерського обліку № 15 «Дохід», затвердженим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153.

Разом з тим, дохід підприємства зменшується на суми витрат, до яких відноситься суми нарахованих податків.

Відповідно до ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 265 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю є складовою частиною податку на майно.

Згідно з п.271.1 ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно зі ст. 288 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування орендною платою за землю є земельна ділянка надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі не більше трьох відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 затверджена Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі Методика). Ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України «Про оцінку земель». Об`єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини) (згідно п. 1 Методики).

Відповідно до п. 20 Методики дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

На підтвердження розміру нормативної грошової оцінки землі до позову позивачем було додано електронний Витяг № НВ-2300040432023 із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 29.05.2023.

Крім того, відповідно до ст., ст. 13, 15, 18, 20, 23 Закону України «Про оцінку земель», ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати за землю використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Нормативна грошова оцінка проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя, яка затверджена рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015, діє на сьогоднішній день і використовується органами Держгеокадастру для видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку. Тобто, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя не затверджується щорічно. Щорічно можна отримати витяг з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а виходячи з вимог статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.

Для розрахунку плати за землю позивач використовував витяг про нормативну грошову оцінку землі в цінах 2023 року.

Згідно вказаного розрахунку загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, становить 44 370,97 грн.

Відповідачем контррозрахунку розміру доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, заявленого позивачем до стягнення, суду не надано.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок та проаналізувавши фактичні обставини справи і письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає наданий розрахунок обґрунтованим.

Суд зауважує, що за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 3 ст. 74 ГПК України обов`язок подання доказів покладається не тільки на особу, що доводить обставини, а й на сторону, яка їх заперечує.

Отже, незгода відповідача з викладеними в позові обставинами не звільняє його від обов`язку доведення зворотнього.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивачем на підтвердження своїх вимог надано Витяг № НВ-2300040432023 із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 29.05.2023, отриманий у встановленому порядку.

Відповідач, у свою чергу, не надав іншого витягу про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, який би спростовував зазначену у витязі нормативну грошову оцінку станом на дату його формування (29.05.2023).

Що стосується тверджень відповідача, що за 2023 рік ПП «АТЛАНТИДА» виконані зобов`язання по сплаті податку за землю в сумі 16542,01 грн., то відповідно до інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області від 07.03.2024 вих. № 3177/5/08-01-04-07 Приватне підприємство «АТЛАНТИДА» відповідно до поданих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок) нараховано за період з 01.01.2023 по 32.12.2023 16402,08 грн. земельного податку та згідно ІКП сплачена за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 сума плати за землю в загальному розмірі 11802,00 грн.

Отже, всі здійснені відповідачем за спірний період платежі враховані при здійсненні позивачем розрахунку недотриманих доходів за фактичне користування ПП «АТЛАНТИДА» спірною земельною ділянкою у період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Саме дані листа, отриманого від управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області № 3177/5/08-01-04-07 від 07.03.2024, використовувалися для вищезазначеного розрахунку, як єдина законна підстава, згідно норм діючого податкового законодавства, для визначення наявності/відсутності плати за землю.

Дані відповідача щодо суми податкового зобов`язання не підтверджені належними і допустимими доказами, в розумінні ст.,ст. 76, 77 ГПК України, та не співпадають з даними ГУ ДПС у Запорізькій області № 3177/5/08-01-04-07 від 07.03.2024.

Стосовно зауважень відповідача щодо зафіксованого позивачем стану спірної земельної ділянки (огородження парканом, наявності/відсутності будівель тощо), то такі заперечення судом не приймаються до уваги як такі, що не стосуються предмету спору, оскільки при вирішенні спору щодо стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна у вигляді плати за землю, судом не досліджуються обставини щодо фактичного стану спірної земельної ділянки.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, судом визнані безпідставними та необґрунтованими.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

22.12.2023 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 75 «Про бюджет Запорізької міської територіальної громади на 2024 рік». Згідно з додатком 3 до рішення № 75 головним розпорядником бюджетних коштів визначено Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Запорізька міська рада не є розпорядником бюджетних коштів та не має рахунків у фінансових установах. Головним розпорядником коштів, який здійснює видатки, є Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Таким чином, Виконавчий комітет Запорізької міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів в м. Запоріжжі, який здійснює заходи, що реалізуються за рахунок коштів бюджету, в тому числі щодо сплати судового збору за подачу позовних заяв та інших заяв до суду для захисту прав та інтересів територіальної громади в особі Запорізької міської ради.

Враховуючи викладене, оскільки платником судового збору за розгляд даного позову є Виконавчий комітет Запорізької міської ради, відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 3 028,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Приватного підприємства «АТЛАНТИДА», м. Запоріжжя про стягнення 44370,97 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «АТЛАНТИДА», (69106, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 7, ідентифікаційний код юридичної особи 30801741) на користь Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915; отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запорiжжя/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN): UA318999980314090544000008479, код класифікації доходів бюджету: 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 в розмірі 44 370 (сорок чотири тисячі триста сімдесят) грн. 97 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного підприємства «АТЛАНТИДА», (69106, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 7, ідентифікаційний код юридичної особи 30801741) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915; на розрахунковий рахунок UA058201720344270024000034816, отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, ЄДРПОУ 02140892, банк: Державна казначейська служба України м. Київ) витрати на сплату судового збору за подання позову в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Повне судове рішення складено « 16» липня 2024 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.