Рішення

від 16.07.2024 по справі 908/1347/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/96/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2024 Справа № 908/1347/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11, ідентифікаційний код юридичної особи 05478717)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕОС (69002, м. Запоріжжя, вул. Академіка Чабаненка, буд. 11, ідентифікаційний код юридичної особи 13615424)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 37573068)

про розірвання договору та звільнення приміщення

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.05.2024 до Господарського суду Запорізької області через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява (вх. № 1463/08-07/23) Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕОС про:

- розірвання Договору від 22.11.2001 №464/2 оренди нежитлового приміщення по вул. Академіка Чабаненка, буд. 11, укладеного між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Комунальним підприємством Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7 та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕОС;

- звільнення приміщення № 33 підвального поверху (літ. А-4), загальною площею 68,5 кв.м. в будинку № 11 по вул. Академіка Чабаненка у м. Запоріжжя, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю ЕОС на користь Комунального підприємства Виробниче ремонтноексплуатаційне житлове об`єднання № 7.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань за Договором оренди в частині оплати орендної плати, що, на думку позивача, є підставою для розірвання Договору та виселення відповідача з нежитлового приміщення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 02.05.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1347/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Оскільки справа за поданою позовною заявою не відноситься до визначеного в ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи те, що справа за своїм характером не є складною, суд дійшов до висновку, що справа є малозначною та має розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1347/24; присвоєно справі номер провадження 19/96/24, залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк для подання до суду: відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечень із урахуванням вимог ст. 167 ГПК України.

Ухвала суду від 07.05.2024 про відкриття провадження у справі № 908/1347/24, що надсилалась на адресу місцезнаходження відповідача, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 69002, м. Запоріжжя, вул. Академіка Чабаненка, буд. 11, повернуто до суду 27.05.2024 з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1347/24.

Судом також враховано, що не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал, згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій сплив. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому, суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 07.05.2024 у справі № 908/1347/24 процесуальний строк не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно зі ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/1347/24 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 16.07.2024.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

22.11.2001 між Комунальним підприємством «ВРЕЖО №2» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕОС» (Орендар) укладено Договір №464/2 оренди нежитлового приміщення (Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 65,03 кв. м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Радянська, 11 (в подальшому вулицю перейменовано на Академіка Чабаненка).

Згідно п. 1.2. Договору, вищевказане приміщення передається під офіс та лабораторію з випробування теплолічильників та лічильників гарячої води.

Пунктом 2.1 Договору, нежитлове приміщення передано Орендарю, про що 22.11.2001 складено Акт передачі нежитлового приміщення.

Орендар зобов`язується, зокрема, використовувати орендоване приміщення за його призначенням; своєчасно та в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату; своєчасно здійснювати капітальний та поточний ремонт орендованого приміщення по узгодженню з орендодавцем; утримувати предмет оренди у належному санітарному стані; забезпечувати безперешкодний доступ в орендоване приміщення представників орендодавця для здійснення контролю за виконанням умов договору оренди, а також працівників КП «ВРЕЖО №2» для проведення необхідного огляду і ремонт систем водопостачання, каналізації тощо; застрахувати орендоване приміщення, тощо (розділ 5 Договору).

Згідно п. 3.2 Договору в редакції Додаткової угоди від 02.02.2009, орендна плата перераховується орендарем самостійно до місцевого бюджету м. Запоріжжя за місцем знаходження об`єкта, що знаходиться в оренді, щомісячно до 10-го числа місяця, наступного за тим, що підлягає оплаті.

Пунктом 10.1. Договору встановлено, що договір діє з 22.11.2001 по 21.11.2004.

Відповідно до п. 10.7 Договору встановлено, що в разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додатковою угодою від 01.10.2002 до Договору, змінено сторону орендодавця на Управління житлового господарства Запорізької міської ради, а КП «ВРЕЖО №2» отримало статус балансоутримувача за договором оренди.

Додатковою угодою від 01.06.2011 до Договору змінено орендодавця на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

В подальшому змінювався балансоутримувач, проте додаткові угоди про його зміну сторонами не укладалися.

Згідно п. 10.9 Договору встановлено, що його дія припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено, приватизації об`єкта оренди, загибелі об`єкта оренди, дострокового розірвання за згодою сторін або за рішенням суду, банкрутства орендаря.

Як вбачається з довідки ТОВ «ЗМТБІ» від 09.04.2024 вих.№2220, при проведенні технічної інвентаризації 05.03.2002 було встановлено факт зносу старих та встановлення нових перегородок, внаслідок чого змінилась загальна площа об`єкту оренди на 68,5 кв.м.

Згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №485/7 від 23.11.2007 «Про продовження строку дії договору оренди від 22.11.2001 №464/2 нежитлового приміщення в будинку №11 по вул. Радянській, укладеного з ТОВ «ЕОС», виконавчий комітет вирішив продовжити строк дії договору оренди від 22.11.2001 №464/2 нежитлового приміщення підвалу площею 68,5 кв.м. в будинку №11 по вул. Радянській, що перебуває на балансі КП «ВРЕЖО №2», укладеного з ТОВ «ЕОС» строком на 3 роки під офіс та лабораторію з випробування теплолічильників та лічильників гарячої води.

Додатковою угодою від 11.12.2007 до Договору оренди внесено зміни на підставі вищевказаного рішення виконкому Запорізької міської ради, яким продовжено строк дії Договору оренди №464/2 від 22.11.2001 нежитлового приміщення підвалу площею 68,5 кв.м. на 3 роки до 22.11.2010.

Як зазначає позивач, у листопаді 2016, Орендар сплатив заборгованість по оплаті орендної плати у розмірі 10 807,57 грн.

Департамент комунальної власності та приватизації листом № 5757/01/01-07 від 30.12.2016 повідомив Орендодавця та Балансоутримувача - КП «Наше місто» Запорізької міської ради, про те, що Договір оренди не буде продовжено на тих самих умовах. У зв`язку із істотним порушенням Орендарем умов Договору оренди останньому було запропоновано продовжити строк дії договору на 1 рік, укласти додаткову угоди до Договору оренди для приведення його у відповідність до Типового договору оренди, затвердженого наказом орендодавця від 23.07.2012 №271, виконати нову незалежну оцінку предмету оренди. У випадку незгоди із запропонованими Орендодавцем умовами Орендарю запропоновано негайно звільнити об`єкт оренди та повернути його за актом-приймання передачі Орендодавцю та Балансоутримувачу.

Матеріали справи не містять укладеної сторонами відповідної Додаткової угоди на виконання вказаного вище листа.

В подальшому на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.09.2018 №439/9 з господарського відання КП «Наше місто» Запорізької міської ради вирішено вилучити та передати у господарське відання КП «ВРЕЖО №7» комунальне майно - приміщення №33 підвального поверху (літ.А-4) загальною площею 68,5 кв.м. за адресою вул. Академіка Чабаненка, 11.

Матеріали справи містять акти позивача про обстеження 29.10.2019, 05.04.2021, 08.12.2021, 19.01.2023, 30.04.2024 нежитлового приміщення №33 підвального поверху (літ.А-4) на предмет використання приміщення орендарем та спонукання його для підписання додаткової угоди на зміну балансоутримувача. В ході обстежень встановлено, що доступ до предмету оренди відсутній, приміщення зачинено тривалий час, ознак перебування орендаря немає, контакт з орендарем відсутній.

Позивач посилався на те, що Орендар, в порушення п. 5.2 Договору не виконує обов`язку по своєчасній оплаті орендної плати.

Станом на 01.04.2023 за Орендарем обліковується заборгованість перед місцевим бюджетом по оплаті орендної плати у розмірі 161 858,67 грн.

Невиконання відповідачем свого зобов`язання щодо своєчасної оплати орендної плати, стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про розірвання Договору та звільнення приміщення.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов`язання правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Додатковою угодою від 11.12.2007 до Договору оренди внесено зміни на підставі вищевказаного рішення виконкому Запорізької міської ради, яким продовжено строк дії Договору оренди №464/2 від 22.11.2001 нежитлового приміщення підвалу площею 68,5 кв.м. на 3 роки до 22.11.2010.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду держаного та комунальної майна» від 10.04.1992, який діяв на момент закінчення терміну дії договору оренди, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оскільки, матеріали справи не містять відповідної заяви про припинення Договору оренди, він продовжувався на той самий термін і на тих самих умовах, в силу приписів ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду держаного та комунальної майна» від 10.04.1992, який діяв на момент закінчення терміну дії договору оренди.

Таким чином, на момент подання позовної заяви спірний Договір є продовженим, доказів припинення Договору в установленному порядку матеріали справи не містять.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Умовами п. 5.2 Договору встановлений обов`язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно п. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 3 ст. ст. 285 ГК України, Орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Рішенням Запорізької міської ради від 27.03.2013 №15 «Про визначення пропорцій розподілу орендної плати між місцевим бюджетом, орендодавцями та балансоутримувачами об`єктів права комунальної власності» визначено пропорції розподілу орендної плати між місцевим бюджетом, орендодавцями та балансоутримувачами об`єктів права комунальної власності.

Рішенням Запорізької міської ради від 29.08.2018 №37 «Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 27.03.2013 №15 «Про визначення пропорцій розподілу орендної плати між місцевим бюджетом, орендодавцями та балансоутримувачами об`єктів права комунальної власності» визначено нові пропорції розподілу орендної плати між місцевим бюджетом, орендодавцями та балансоутримувачами об`єктів права комунальної власності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зобов`язання по своєчасному внесенню орендної плати належним чином не виконується, тим самим Орендар порушує умови Договору.

Відповідно до п. 10.4 Договору, Договір може бути розірваний на вимогу однієї з сторін за рішенням суду, у випадках, передбачених законодавством.

Дія цього Договору припиняється внаслідок, зокрема, дострокового розірвання договору за взаємною згодою сторін або за рішенням суду (п. 10.9 Договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна, договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Згідно зі ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Положеннями ст. 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 Цивільного кодексу України можливість розірвати Договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов`язком наймодавця.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 (справа №1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Отже, норми чинного законодавства України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору, а відтак право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання стороною договору відповідно до пункту 2 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Оскільки, законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні відповідного договору оренди об`єкта комунальної форми власності.

З огляду на викладене, істотне порушення орендарем такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як невнесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання зазначеного договору оренди в судовому порядку. У разі звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди у зв`язку з несплатою орендарем орендної плати протягом трьох місяців позивачу необхідно довести факт такої несплати та її триваючий характер (протягом трьох місяців).

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 21.01.2020 у справі №914/252/19 та від 13.11.2019 у справі №908/1399/17.

Факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором є доведеним. Нездійснення відповідачем сплати орендних платежів починаючи з грудня 2016 є істотним порушенням Договору в розумінні ст. 651 ЦК України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимога позивача про розірвання Договору №464/2 від 22.11.2001 оренди нежитлового приміщення по вул. Академіка Чабаненка, 11, укладений між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Комунальним підприємством Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №2 та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕОС є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі ст. 291 ГК України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору Цивільним кодексом України.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», правовим наслідком припинення договору оренди є обов`язок орендаря протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Пунктом 5.10 Договору сторонами узгоджено, що в разі припинення цього Договору, Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час його передачі в оренду, з урахуванням фізичного зносу.

Згідно зі змісту п. 2.4 Договору вбачається, що в разі його дострокового розірвання, Орендар зобов`язаний в 10-ти добовий строк здати Орендарю приміщення у відповідності з Актом приймання-передачі.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині звільнення приміщення № 33 підвального поверху (літ. А-4), загальною площею 68,5 кв.м. в будинку № 11 по вул. Академіка Чабаненка у м. Запоріжжя, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю ЕОС на користь Комунального підприємства Виробниче ремонтноексплуатаційне житлове об`єднання № 7 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір №464/2 від 22.11.2001 оренди нежитлового приміщення по вул. Академіка Чабаненка, 11, укладений між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Комунальним підприємством Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №2 та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕОС.

3. Звільнити приміщення № 33 підвального поверху (літ. А-4), загальною площею 68,5 кв.м. в будинку № 11 по вул. Академіка Чабаненка у м. Запоріжжя, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю ЕОС (69002, м. Запоріжжя, вул. Академіка Чабаненка, буд. 11, ідентифікаційний код юридичної особи 13615424) на користь Комунального підприємства Виробниче ремонтноексплуатаційне житлове об`єднання № 7 (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11, ідентифікаційний код юридичної особи 05478717).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕОС (69002, м. Запоріжжя, вул. Академіка Чабаненка, буд. 11, ідентифікаційний код юридичної особи 13615424) на користь Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11, ідентифікаційний код юридичної особи 05478717) 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, рішення складено та підписано - 16.07.2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.