Ухвала

від 17.07.2024 по справі 909/671/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/671/24

УХВАЛА

17.07.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (76019, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Надрічна, буд. 4-Б) про видачу судового наказу про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут екологічної експертизи та аудиту" (49081, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 10/1) заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 2601904 від 01.01.2019 в сумі 68 923,93 грн та 302,80 грн судового збору,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут екологічної експертизи та аудиту" заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 2601904 від 01.01.2019 в сумі 68 923,93 грн та 302,80 грн судового збору.

Вказана заява за своїм змістом обґрунтована покликанням на неналежне виконання боржником умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2601904 від 01.01.2019 в частині оплати вартості спожитої електричної енергії за період лютий-серпень 2022 року, по об`єкту, який вказаний у заяві-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 1 до Договору про постачання електричної енергії № 2601904), а саме: цех за адресою 78203, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Хмельницького, 2, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" зазначає про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут екологічної експертизи та аудиту" заборгованості в розмірі 68 923,93 грн та суми 302,80 грн судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу.

Розглянувши матеріали вищенаведеної заяви, суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Господарському суду Івано-Франківської області з огляду на таке.

Приписами ст. 149 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.

За правилами ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя з метою визначення підсудності не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно отриманої судом Відповіді № 691787 від 15.07.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань встановлено, що місцезнаходження боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут екологічної експертизи та аудиту" (ідентифікаційний код юридичної особи 37510799): Україна. 49081, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 10/1.

Також при дослідженні доданих до заяви документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, судом встановлено, що в рахунку за електроенергію № 2070001904220819 від 08.09.2022 за серпень 2022 року зазначена адреса платника: пр. Слобожанський, 10/1, м. Дніпро, Дніпропетровська обл.

ТОВ "Прикарпатенерготрейд" 17.10.2022 направило зазначений вище рахунок, засобами поштового зв`язку, на адресу ТОВ "Науково-дослідний інститут екологічної експертизи та аудиту".

Приписами ст. 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено підсудність справ за вибором позивача.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Аналіз ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законом передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.

Водночас за загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами в договорі; сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, зручне для них. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами в договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме в погодженому сторонами місці.

Слід зазначити, що виконання договірного зобов`язання - це вчинення боржником на користь кредитора або третьої особи певних дій, що становлять предмет виконання договірного зобов`язання. Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Поряд із цим, суд зауважує, що предметом поданої стягувачем заяви виступає матеріально-правова вимога про стягнення з боржника заборгованості за спожиту електричну енергію, а підставою - порушення боржником умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2601904 від 01.01.2019 в частині оплати вартості поставленої йому електроенергії.

Тобто даний спір не стосується факту виконання зобов`язань щодо постачання електричної енергії за договором; безпосередньо не пов`язаний з місцем постачання електричної енергії, оскільки предметом спору не є вимога про фактичне виконання зобов`язань за адресами точок продажу (обліку), до яких постачалась електрична енергія за умовами договору.

Оскільки спір стосується стягнення грошових коштів, а не фактичного виконання зобов`язань за договором, то відсутні підстави вважати, що виконання договору в частині сплати заборгованості за спожиту електричну енергію можливе лише в Івано-Франківській області. Зобов`язання з оплати заборгованості, про порушення яких стверджує заявник, не є такими, які через їх особливість належить виконувати тільки в певному місці.

Наведене дозволяє дійти висновку про те, що умовами Договору № 2601904 від 01.01.2019 не передбачено особливостей щодо сплати заборгованості в чітко визначеному місці, а також не врегульовано питання щодо місця повернення відповідних грошових коштів. У свою чергу, місце виконання боржником зобов`язання щодо оплати вартості поставленої йому електричної енергії за своїм характером не пов`язане з місцем фактичного постачання останньої, оскільки зазначена сплата проводиться безготівково - шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (заявника, стягувача).

Викладене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 06.04.2021 у справі №344/16135/19 та від 03.06.2019 у справі №903/432/18.

Крім того, у договорі № 2601904 про постачання електричної енергії споживачу сторони не зазначили місця його виконання.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №29458/04 та №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду, термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках ЄСПЛ дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

З огляду на відсутність відомостей щодо узгодження сторонами місця виконання грошового зобов`язання, передбаченого Договором про постачання електричної енергії споживачу № 2601904 від 01.01.2019, суд не вбачає правових підстав для застосування положень ч. 5 ст. 29 ГПК України та дійшов висновку про необхідність визначення підсудності спору за загальними правилами.

Частина 5 статті 152 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що в разі, якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд, не пізніше десяти днів з дня надходження заяви, постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, беручи до уваги відсутність підстав для застосування при визначенні підсудності даного спору приписів ч. 5 ст. 29 ГПК України, а також враховуючи те, що місцезнаходженням боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут екологічної експертизи та аудиту" (ідентифікаційний код юридичної особи 37510799) є : Україна. 49081, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 10/1, суд дійшов висновку, що матеріали заяви про видачу судового наказу (справи № 909/671/24) підлягають надісланню до Господарського суду Дніпропетровської області області за територіальною підсудністю.

Враховуючи викладене, передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав заявника на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом, і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції, лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо юрисдикції.

Керуючись статтями 27, 31, 152, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

передати матеріали заяви про видачу судового наказу (справи № 909/671/24) Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (76019, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Надрічна, буд. 4-Б) про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут екологічної експертизи та аудиту" (49081, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 10/1) заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 2601904 від 01.01.2019 в сумі 68 923,93 грн та 302,80 грн судового збору за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області (49027, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, буд. 1).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.07.2024.

Суддя І.Є. Горпинюк