Ухвала

від 16.07.2024 по справі 308/8598/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8598/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2024 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до «Закарпатського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій» «Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача «Закарпатського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій» «Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 травня 2024 року, вказану позовну заяву залишено без руху із зазначенням недоліків які слід усунути, а саме:

Згідно прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 просить суд:

«Стягнути з Державного навчального закладу «Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій» середній заробіток за час затримки виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14.06.2021 року за справою № 308/3656/20 про поновлення на роботі за період з 15.06. 2020 по день фактичного поновлення на посаді. Станом на день подання заяви 13.05.2024 р ця сума складає 403 545,76 гри. (чотириста три тисячі п`ятсот сорок п`ять грн. 76 коп.)».

Зі зміступозовної заявивбачається,що позивачемнаведено розрахунок,згідно якогоза їїтвердженням: на день подання позовної заяви загальна кількість робочих днів становить 752, яка обчислена у порядку Про норми тривалості робочого часу. За цей період середній заробіток за час затримки виконання рішення суду складає: 752 робочих днів необхідно помножити на середньоденну заробітну плату, яка установлена в розмірі 536,63 грн. У результаті загальна сума середнього заробітку за невиконання рішення суду становитиме на день подання позовної заяви 403 545.76 грн.

Разом із тим, детальний розрахунок до матеріалів справи не додано. При цьому і не додано інформації щодо середньоденного заробітку, а саме із чого виходила позивач при визначенні його розміру.

Окрім того, в порушення п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не вказано ціну позову, що визначається відповідно до п.1 ч.1 ст. 176 ЦПК України.

Позивач із покликанням на . 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», вказує, що звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до п.1 .1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплатисудового зборупід часрозгляду справив усіхсудових інстанціяхзвільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

В інших справах, спір у яких виник з трудових правовідносин, позивачі від сплати судового збору не звільняються.

Проте, як вказано вище, предметом даного спору є стягнення на користь ОСОБА_1 , середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Вказане узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 (справа № 910/4518/16), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні ст. 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (середнього заробітку за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Згідно постанови Великої Палати ВС від 8лютого 2022року у справі №755/12623/19 (провадження №14-47цс21), середній заробіток за ст.117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується в розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на які працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Так. в ухвалі від 23.05.2054 було вказано на те, що позивач зобов`язаний сплатити судовий збір при зверненні до суду із вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача на її користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду, що станом на день подання заяви 13.05.2024 р. складає 403 545,76 гри. (чотириста три тисячі п`ятсот сорок п`ять грн. 76 коп.) .

Зважаючи на викладене, вказана вимога носить майновий характер.

Позивачу було вказано на необхідність сплатити судовий збір, визначено суму та зазначено реквізити для сплати судового збору.

Разом із тим, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху вказано на те, що до позовної заяви в порушення вимог ч.1 ст. 177 ЦПК України, не додано її копії з доданими до неї додатками для відповідача по справі.

Слід зауважити, що згідно абз. 2 ч.1 ст. 177 ЦПК України, передбачено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положеньстатті 43цього Кодексу.

В даному випадку позовна заява надійшла до суду через канцелярію суду особисто. З огляду на вказане до позовної заяви мала бути додана її копія із додатками для відповідача.

Для усунення вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліків було надано строк, три дні з дня отримання копії ухвали.

Ухвалу про залишення позовної заяви без руху позивач отримала: 28.05.2024 року, про що свідчить довідка про доставку електронного документу.

Разом із тим, станом на 16.07.2024 недоліки на які вказано в ухвалі про залишення позовної заяви не усунуто. Жодних заяв в тому числі і про продовження процесуального строку для усунення недоліків від позивача та його представника не надходило.

Відповідно доч.3ст.185ЦПК України,якщо позивачне усунувнедоліки позовноїзаяви устрок, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При вирішенні питання про повернення позивачеві його заяви, судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду,кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух.

Також, вважаю за необхідне повідомити позивача, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК Україниповернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 185, 258-260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до «Закарпатського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій» «Закарпатський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій» про стягнення середнього заробіток за час затримки виконання рішення,- вважати неподаною і повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош