Вирок

від 17.07.2024 по справі 465/5483/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/5483/24

1-кп/465/1027/24

Вирок

Іменем України

17.07.2024 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Львові кримінальне провадження № 42024100000000016 від 09.01.2024 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, працюючого генеральним директором ТОВ «Техприлад», зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.111-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.1995 року за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване ТОВ «Техприлад» (код ЄДРПОУ 23272132). Вказана юридична особа здійснює господарську діяльність з виробництва інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації (КВЕД 26.51). Згідно зі статутними документами керівником та генеральним директором ТОВ «Техприлад» є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засновниками і кінцевими бенефіціарними власниками є ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .

У відповідності до здобутої інформації та згідно митної документації основним торговим партнером ТОВ «Техприлад» є ООО «Монолит» (іпн 7703613444), зареєстроване за адресою: рф, АДРЕСА_3 . Генеральним директором вказаного російського підприємства є ОСОБА_8 , засновником є громадянка російської федерації ОСОБА_9 . Згідно з даними «единой информационной системы в сфере закупок рф» ООО «Монолит» проводить господарську діяльність з суб`єктами господарської діяльності державного сектору економіки рф, серед яких є: Федеральное Государственное бюджетное учреждение «Мурманское управление по гидрометеорологии и мониторингу окружающей среды», Федеральное государственное бюджетное учреждение «Центрально-черноземное управление по гидрометеорологии и мониторингу окружающей среды», Федеральное Государственное бюджетное учреждение «Cахалинское управление по гидрометеорологии и мониторингу окружающей среды» та ін. Предметом поставки ТОВ «Техприлад» на адресу ООО «Монолит» стали: «радиозондовая оболочка №500», «поставка пластифицированных радиозондовых оболочек», «Средство измерений №2 Аэрологический радиозонд типа АК2-02м, частота 1782 МГц» та ін.

Починаючи з 2014 року, розпочато торговельні відносини (експортні операції) між ТОВ «Техприлад» та ООО «Монолит», предметом постачання були інструменти і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації.

20.02.2014 року російською федерацією розпочато ведення агресивної війни проти України, здійснення підривної діяльності, в тому числі, і шляхом вторгнення підрозділів збройних сил рф на територію півострова Крим, захоплення державних установ та організацій, військових частин.

Постановою ради федерації федеральних зборів рф «Про використання збройних сил російської федерації на території України» від 01.03.2014 року № 48-СФ за результатами звернення президента рф, виходячи з інтересів безпеки життя громадян рф, особового складу військового контингенту збройних сил рф, що дислокується на території України (АР Крим), надано згоду президенту рф на використання збройних сил рф на території України.

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 року та постанови Правління Національного банку України за № 18 від 24.02.2022 року з рф заборонено провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків.

27.09.2022 року постановою КМУ №1076 «Про заборону вивезення товарів з України на митну територію російської федерації» заборонено вивезення за межі митної території України товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), торговельною країною та/або країною призначення яких є російська федерація.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 42 Конституції України закріплено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Враховуючи викладені обставини, провадження будь-якої господарської діяльності з суб`єктами господарювання, що зареєстровані на території рф, в тому числі надання послуг і робіт підприємствам держави - агресора є незаконним, подальше постачання вищевказаної продукції завдає шкоди Україні.

Проте, генеральний директор ТОВ «Техприлад» ОСОБА_4 , маючи намір й надалі здійснювати господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором для отримання прибутку шляхом постачання матеріальних ресурсів, розробив схему передачі виготовленої ТОВ «Техприлад» продукції в порушення вимог постанови КМУ № 187 від 03.03.2022 року № 1076 від 27.09.2022 року та постанови НБУ за № 18 від 24.02.2022 року.

Реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, ОСОБА_4 за допомогою власної електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 », шляхом листування зі службовими особами ООО « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (електронна поштова скринька « ІНФОРМАЦІЯ_4 »), дійшли згоди про продовження експорту продукції ТОВ «Техприлад» до ООО «Монолит» шляхом прихованого транзиту товарів через Республіку Болгарія (компанія «Alatli Warehouse») на підставі виконання заздалегідь укладених фіктивних угод з турецькою компанію «Digisat teknolojileri pazarlama ihracat ithalat Itd. sti».

Згідно злочинного плану ОСОБА_4 та представники ООО «Монолит» дійшли домовленості, що після вивозу товарів з митної території України вони будуть переміщені на адресу транспортної компанії «Alatli Warehouse», що розташована на території Республіки Болгарія, після чого за допомогою послуг вказаного перевізника товари фактично буде реекспортовано до ООО « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (на територію рф).

Крім того, з метою маскування своєї протиправної діяльності, посадові особи ООО «МОНОЛИТ» та генеральний директор ТОВ «Техприлад» ОСОБА_4 , вступивши в злочинну змову, з метою уникнення встановлених законодавством України санкцій, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, вирішили фіктивно (за документами) постачати вироблений ТОВ «Техприлад» товар на адресу турецької компанії «Digisat teknolojileri pazarlama ihracat ithalat Itd. sti». Для цього, за невстановлених обставин, у точно не встановлений час та спосіб, але не пізніше 01.08.2022 року, вищевказані особи контактували з генеральним директором компанії «Digisat teknolojileri pazarlama ihracat ithalat Itd. sti» - Mr. Edip BAKIMCI, під час чого домовились про укладення контрактів між ТОВ «Техприлад» та вказаною компанією щодо фіктивної поставки товару.

Надалі, не пізніше 01.08.2022 року, реалізуючи злочинний умисел, будучи уповноваженим на укладання та підписання зовнішньоекономічних контрактів (договорів), здійснюючи організаційно-розпорядчі функції, усвідомлюючи, що постачання товарів ТОВ «Техприлад» до країни-агресора в умовах військового стану сприятиме її економічному розвитку та буде спрямовуватись, у тому числі, на розвиток військово-промислового комплексу російської федерації, забезпечення військових потреб та збільшення військового потенціалу країни-агресора, ОСОБА_4 почав готувати та особисто підписувати контракти, специфікації, пакувальні листи, накладні та інвойси щодо експортованого товару - «Частини до гідрометеорологічного обладнання, перетворювачі температури та відносної вологості повітря», а також безпосередньо організовувати відправку даного товару з території ТОВ «Техприлад» на адресу транспортної компанії «Alatli Warehouse», що розташована на території Республіки Болгарія.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану, 01.08.2022 року і 10.01.2023 року генеральним директором ТОВ «Техприлад» ОСОБА_4 підготовлено та укладено контракти № 001/0108, № 002/10/01 з турецькою компанію «Digisat teknolojileri pazarlama ihracat ithalat Itd. sti», при цьому місцем розвантаження товару вказано транспортну компанію «Alatli Warehouse» (Республіка Болгарія).

На виконання вказаного контракту здійснено наступні експортні операції:

-згідно з митною декларацією «UA209140/2022/096406» від 15.09.2022 року ТОВ «Техприлад» експортувало товар - «Частини до гідрометеорологічного обладнання, перетворювачі температури та відносної вологості повітря» загальною вартістю 12 600 дол. США, місце розвантаження - «Plovdiv, Bulgaria, Alatli Warehouse»;

-згідно з митною декларацією «22UA209230003823U6» від 02.11.2022 року ТОВ «Техприлад» експортувало товар - «Частини до гідрометеорологічного обладнання, перетворювачі температури та відносної вологості повітря» загальною вартістю 109 620 дол. США, місце розвантаження - «Plovdiv, Bulgaria, Alatli Warehouse»;

-згідно з митною декларацією «23UA209140003711U4» від 17.02.2023 року ТОВ «Техприлад» експортувало товар - «Частини до гідрометеорологічного обладнання, перетворювачі температури та відносної вологості повітря» загальною вартістю 245 886 дол. США, місце розвантаження - «Plovdiv, Bulgaria, Alatli Warehouse»;

-згідно з митною декларацією «23UA209140010860U6» від 28.04.2023 року ТОВ «Техприлад» експортувало товар - «Частини до гідрометеорологічного обладнання, перетворювачі температури та відносної вологості повітря» загальною вартістю 253 485 дол. США, місце розвантаження - «Plovdiv, Bulgaria, Alatli Warehouse»;

-згідно з митними деклараціями «23 НОМЕР_1 » від 27.06.2023 року та «23 НОМЕР_2 » від 27.06.2023 року, складених у межах додаткової угоди №1 від 09.06.2023 року до контракту № 002/10/01 від 10.01.2023 року, ТОВ «Техприлад» експортувало товар - «Частини до гідрометеорологічного обладнання, перетворювачі температури та відносної вологості повітря» загальною вартістю 87 570 дол. США, місце розвантаження - «Plovdiv, Bulgaria, Alatli Warehouse»;

-згідно з митною декларацією «23UA209140021939U7» від 10.08.2023 року ТОВ «Техприлад» експортувало товар - «Частини до гідрометеорологічного обладнання, перетворювачі температури та відносної вологості повітря» загальною вартістю 40 320 дол. США, місце розвантаження - «Plovdiv, Bulgaria, Alatli Warehouse»;

-згідно з митною декларацією «23UA209140029449U4» від 20.10.2023 року ТОВ «Техприлад» експортувало «Частини до гідрометеорологічного обладнання, перетворювачі температури та відносної вологості повітря» загальною вартістю 84 420 дол. США, місце розвантаження - «Plovdiv, Bulgaria, Alatli Warehouse».

Укладені контракти між ТОВ «Техприлад» та турецькою компанію « ІНФОРМАЦІЯ_5 » виконано, при цьому, українську продукцію реекспортовано із залученням транспортної компанії «Plovdiv, Bulgaria, Alatli Warehouse», тобто здійснено подальше переміщення товарів до складських приміщень ООО « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на території російської федерації.

За наслідком отримання вищевказаних товарів ООО «Монолит», використовуючи власну електронну поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_4 », в листуванні з ТОВ «Техприлад» (електронна поштова скринька « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») повідомило про отримання товару та здійснення відповідних розрахункових платежів на банківські рахунки ТОВ «Техприлад», долучивши також сканкопії платіжних доручень.

Враховуючи викладене, ТОВ «Техприлад» в особі генерального директора ОСОБА_4 , протягом 2022-2023 років здійснило виробництво та подальший експорт на адресу російського підприємства ООО «Монолит» товарів у вигляді частин до гідрометеорологічного обладнання, перетворювачів температури та відносної вологості повітря на загальну суму 833 901 доларів США. Вказаний товар в подальшому також направлено до підприємств державного сектору економіки російської федерації.

Таким чином, ОСОБА_4 здійснив провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 111-1 КК України.

15.07.2024 року, на стадії підготовчого судового провадження, між прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості в порядку ст. 472 КПК України.

Згідно з укладеною угодою обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.4 ст.111-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке має понести ОСОБА_4 : за ч.4 ст.111-1 КК України із застосуванням ст.69 КК України - у виді штрафу в розмірі 10000 (десяти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 (сто сімдесят тисяч) грн. 00 коп.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена із обвинуваченим ОСОБА_4 , оскільки така угода відповідає вимогам КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав укладену ним угоду про визнання винуватості, при цьому, він повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України, щиро розкаявся у вчиненому, і вказав, що розуміє свої права, надані йому законом, в тому числі передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання і інші заходи, які будуть застосовані відносно нього, а також наслідки невиконання даної угоди. Крім цього, просив врахувати, що він щиро кається у скоєному, з вчиненого зробив для себе правильні висновки на майбутнє, підтримувати на подальше будь-які господарські операції з країною-агресором не має наміру.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 також просила затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки ОСОБА_4 добровільно уклав таку угоду із прокурором, ознайомлений і погоджується з умовами угоди, а зміст угоди відповідає вимогам закону. При цьому, наголосила, що обвинувачений надає постійну допомогу Збройним Силам України, вчиненим кримінальним правопорушенням реальної шкоди не заподіяно, сторона захисту повністю визнає і погоджується на умови укладеної у кримінальному провадженні угоди.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

За змістом п.1 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів. Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України, визнав повністю.

Судом з`ясовано, що при укладенні угоди обвинувачений цілком розумів права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом з`ясовано, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст.469, 472 КПК України, міра покарання за угодою, узгоджена сторонами, визначена у межах санкції ч. 4 ст.111-1 КК України. Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Частиною 3 ст.314 КПК України передбачено право суду затвердити угоду у підготовчому судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_4 , який раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, у скоєному щиро розкаявся, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання, яке є достатнім для його виправлення, перевиховання, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.

При цьому, суд враховує позицію сторін угоди про визнання винуватості щодо наявності обґрунтованих підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 положень ст.69 КК України та недоцільності застосування до останнього додаткових покарань у виді позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та конфіскації майна.

Так, відповідно до ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Також за змістом ч.2 ст.69 КК України на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове.

Прокурором в судовому засіданні зазначено, що підприємство ТОВ «Техприлад», яке очолює обвинувачений ОСОБА_4 , має важливе значення для оборонного комплексу України, адже виробляє продукцію, яка, в тому числі, використовується для потреб захисту України. Відповідно, позбавлення ОСОБА_4 права займати посади у вказаному товаристві унеможливить роботу підприємства, порушить виробничі процеси, якими ОСОБА_4 багаторічно керував, та призведе до простою і втрати досвідченого персоналу, залученого у виробництво. Наведене може спричинитися до того, що великий виробник не буде мати змоги сплачувати податки до Державного бюджету України, а також не зможе виробляти продукцію, яка необхідна для України в умовах ведення щодо неї агресивної війни. Також майно, належне ОСОБА_4 , залучене як основа до виробничого процесу і діяльності ТОВ «Техприлад», у разі конфіскації, буде вилучене, що невідворотно призведе до втрати підприємством виробничих потужностей. Наведене приймається до уваги судом при призначені покарання та з урахуванням порушених прокурором питань про доцільність застосування положень ст.69 КК України з метою гарантування оборонних інтересів держави, які полягають у забезпеченні умов подальшого функціонування підприємства ТОВ «Техприлад», вбачається за доцільне не застосовувати до обвинуваченого додаткові покарання, визначені санкцією ч.4 ст.111-1 КК України. При цьому, суд також враховує те, що ОСОБА_4 свою вину у скоєному визнав беззастережно, у вчиненому щиро розкаявся, під час проведення досудового розслідування активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, співпрацював зі слідством та бере активну участь у викритті протиправної діяльності інших осіб, позитивно характеризується, раніше не судимий, обставини, які обтяжують покарання, у справі відсутні, матеріальної шкоди вчиненим кримінальним правопорушенням, яке є нетяжким злочином, державі не заподіяно. А тому, з наведених міркувань суд вважає обґрунтованою умову укладеної угоди про визнання винуватості щодо застосування при призначенні ОСОБА_4 покарання положень ст.69 КК України.

До обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення альтернативного розміру застави. За даним вироком останньому призначається покарання у виді штрафу. Відповідно до положень ч.1 ст.377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання, зокрема, у разі засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.

Водночас суд вважає, що до набрання вироком суду законної сили, обвинуваченому ОСОБА_4 слід змінити раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою на особисте зобов`язання із покладенням на останнього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, які гарантуватимуть належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

У справі наявні підстави для застосування правових приписів, передбачених ст.174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 368-371, 373-376, 394, 468, 469, 472, 474, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15.07.2024 року у кримінальному провадженні № 42024100000000016 від 09.01.2024 року між прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10000 (десяти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 (сто сімдесят тисяч) грн. 00 коп., без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

Змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на особисте зобов`язання на строк до вступу вироку в законну силу та покласти на обвинуваченого на строк застосування запобіжного заходу, але не більше двох місяців з часу проголошення вироку, наступні обов`язки: 1) прибувати за першим викликом до суду; 2) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому проживає обвинувачений (м. Львів) без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Звільнити з-під варти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно після проголошення вироку суду.

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.04.2024 року та 01.05.2024 року на: автомобіль марки «VOLKSWAGEN CRAFTER», 2016 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 ; земельну ділянку з кадастровим № 4622781200:12:000:0230 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2111268246227) площею 0,4178 га; земельну ділянку з кадастровим № 4622781200:12:000:0231 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2111233046227) площею 1,18 га; земельну ділянку з кадастровим № 0725784601:01:002:1092 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1701014807257) площею 0,0608 га; гаражний бокс № 197 ряд IV площею 39,4 кв.м., за адресою: м. Львів, «Самокат» товариство індивідуальних забудовників та експлуатації гаражів, гараж 197 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1598315546101); 1/3 частку права власності на приміщення механічної майстерні літ. «Б-1» (корпус № 13б), загальна площа 549 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 (номер відомостей про речове право 25271009); 1/3 частку права власності на приміщення азотно-кисневої станції з прибудовою адмінбудівлі (корпус № 23), загальною площею 1107, 5 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 (номер відомостей про речове право 21904121); земельну ділянку з кадастровим № 4623686400:01:004:1033 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 120764546236) загальною площею 0,1194 га; земельну ділянку з кадастровим № 4623683300:01:003:1210 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 117126046236) загальною площею 0,1626 га; 1/3 частку права власності на приміщення будинку просвіти літ. «Б-1» загальною площею 183,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер майна 1526610).

Автомобіль марки «VOLKSWAGEN CRAFTER», 2016 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , - повернути власнику - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Речові докази: 1) комп`ютерний системний блок чорного кольору з наліпкою, на якій міститься напис № 2000065199648, що переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, - повернути ТОВ «Техприлад» (код ЄДРПОУ 23272132, м. Львів, вул. Антоновича, буд. 116); 2) мобільний телефон марки "Samsung S22", s/n НОМЕР_5 , imei НОМЕР_6 , imei НОМЕР_7 , що переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, - повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; 3) наказ № 1 від 20.07.1995 ТОВ ТЕХПРИЛАД" про призначення генеральним директором ОСОБА_4 ; протокол № 1 установчих зборів учасників ТОВ "ТЕХПРИЛАД" про створення товариства; контракт з директором підприємства ОСОБА_4 № 22/05-2-2017 від 22.05.2017 р.; статут ТОВ "ТЕХПРИЛАД" від 10.04.2024 р.; статут ТОВ "ТЕХПРИЛАД" від 1995 р.; зміни та доповнення до статуту ТОВ "ТЕХПРИЛАД" від 24.02.2004 р.; протокол загальних зборів учасників № 1/2024 про заміну Статуту ТОВ "ТЕХПРИЛАД"; статут ТОВ "ТЕХПРИЛАД" від 06.02.2024 р.; статут ТОВ "ТЕХПРИЛАД" від 09.12.2023 р.; Договір № 10-01/2022 від 10.01.2022 р. між ООО "МОНОЛИТ" та ТОВ "ТЕХПРИЛАД"; завірену копію замовлення-специфікації № 01 від 10.01.2023 р. із завіреною копією контракту № 002/10/01 від 10.01.2023 р.; пакувальний лист від 10.10.2023 р. № 002/10/01; інвойс № 06 від 10.10.2023 р.; рахунок-фактуру № 06 від 10.10.2023 р.; специфікацію № 06 від 10.10.2023 р. на поставочний товар; замовлення-специфікацію № 02 від 19.03.2024 р.; ВМД № 23UA20914002193907 з додатками; ВМД № 23UA209140016986U9 з додатками; ВМД № 23UA20914001698500 з додатками; ВМД № 23UA20914001086006 з додатками; ВМД № 23UA20914000371104 з додатками; ВМД № 22UA209230003823U6 з додатками; ВМД № UA209140/2022/096406 з додатками; ВМД № 23UA209140034800U7 з додатками; ВМД № 23UA209140029449U4 з додатками; ВМД № 24UA209140000223U1 з додатками; ВМД № 24 НОМЕР_8 з додатками - зберігати при матеріалах кримінального провадження № 42024100000000016 (в матеріалах досудового розслідування).

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1