Ухвала

від 17.07.2024 по справі 596/1304/24

ГУСЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" липня 2024 р. Справа № 596/1304/24

Провадження № 2-о/596/95/2024

Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Лисюк І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Боднар Ольга Володимирівна, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Боднар О.В. звернувся до Гусятинського районного суду Тернопільської області з заявою про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком.

Вирішуючи питання про відкриття провадженні у справі за цією заявою, суд приходить до наступного.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями статті 19ЦПК України регламентовано, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення. (ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Визначений у частині 1 статті 315ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно приписів частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховний Суд від 22 квітня 2020 року у справі №200/14136/17 (провадження № 61-15965св19), звертає увагу на те, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, а також вказав, що у разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Аналогічні положення містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Із змісту поданої ОСОБА_1 заяви слідує, що встановлення факту самостійного утримання та виховання неповнолітнього сина батьком без участі матері необхідно заявнику для підтвердження його одноособових прав щодо неповнолітньої дитини, можливості оформлення соціальних пільг.

В обґрунтування заяви, заявник посилається на невиконання матір`ю її батьківських обов`язків, що підлягає доведенню в судовому засіданні та, відповідно до вимог ст.155 СК України, може мати для останньої негативні наслідки у виді притягнення її до відповідальності, суттєво впливає на її права та обов`язки в подальшому, а, отже, містить ознаки спірності правовідносин, оскільки встановлення саме такого факту є фактично усунення другого з батьків від участі у вихованні дитини.

Згідно приписів статті 141 Сімейного кодексу України, мати та батько мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.(ч.4 ст.155 СК України). Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини. (п.2 ч.1 ст.164 СК України).

Більш того, відповідно до вимог ст.19 СК України, при розгляді судом справ щодо участі у вихованні дитини одного з батьків, місця проживання дитини, позбавлення батьківських прав, тощо обов`язковою є участь органів опіки та піклування, які подають письмовий висновок щодо розв`язання спору, що також вказує на позовний порядок розгляду цих справ.

Суд зауважує, що позбавлення або обмеження одного з батьків права на виховання дитини є спором про право та виключає розгляд справи у порядку окремого провадження. Чинним Цивільним процесуальним кодексом України для такої категорії справи визначено порядок розгляду справи у порядку загального позовного провадження (стаття 19 ЦПК України).

Крім того, з огляду на зміст заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник прагне встановити у суді факт для отримання у майбутньому соціальних пільг та гарантій. Проте, жодних доказів того, що будь-яка із заінтересованих осіб порушує, не визнає чи оспорює права заявника, як і про те, що є обґрунтовані фактами ризики їх порушення, невизнання чи оспорювання, до вказаної заяви заявником суду не надано.

Частиною 4 статті 315ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.

Таким чином, вимоги заявника про встановлення факту самостійного виховання і утримання батьком дитини не є вимогами, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження в розумінні положень ст.ст.293,315 ЦПК України.

Аналогічний правову позицію висловлено Верховним Судом в ухвалі від 27.02.2024 в справі № 196/1326/23, провадження №61-2160ск24.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті провадження в справі в порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право, який розглядається в судовому порядку за правилами позовного провадження.

Керуючись ст. ст.2,4,12,13,19,293,315,260,261,353 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Боднар Ольга Володимирівна, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Гусятинської селищної ради Чортківського районного суду Тернопільської областіпро встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком.

Роз`яснити заявнику, що він має право подати позовну заяву на загальних підставах в порядку позовного провадження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (з дня складення повного судового рішення).

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Ірина ЛИСЮК