Рішення

від 17.07.2024 по справі 120/791/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 липня 2024 р. Справа № 120/791/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласна стоматологічна поліклініка" про стягнення штрафу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласна стоматологічна поліклініка" про стягнення штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що станом на дату звернення до суду за відповідачем не було в добровільному порядку сплачено штраф в загальному розмірі 6783 грн., а тому позивач звернувся до суду щодо його примусового стягнення.

Ухвалою від 29.01.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

19.02.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зазначив, що конструкція, яка знаходиться на фото, не містить закликів до придбання товару/послуги або іншої інформації, яка призначена сформувати або підтримати інтерес споживачів щодо товарів/послуг, та не є рекламою в розумінні Закону України «Про рекламу», а містить лише інформацію про надавача послуг, його адресу та телефон. Зазначив, що оскільки на фото відсутній об`єкт зовнішньої реклами, будь-які порушення Закону України «Про рекламу» відсутні. Представник відповідача також вказав, що стягнення в судовому порядку суми штрафу однозначно вказує на необхідність доведення правомірності накладення такого штрафу, оскільки в іншому випадку позивач мав би можливість примусового стягнення коштів у випадку несплати їх в добровільному порядку.

Представник відповідача вказав, що у випадку якби законодавець мав на меті передбачити наслідком не оскарження суб`єктом господарювання рішень, які виносяться Держпродспоживслужбою та її територіальними органами, то такі норми мали б місце в чинному законодавстві, чого станом на сьогодні немає, у зв`язку із чим відсутність оскарження рішення позивача не може свідчити про набуття сумою штрафу статусу узгодженого.

21.02.2024 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій останній підтримав вимоги даного позову та просив їх задовольнити.

28.02.2024 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких останній наполягає на обґрунтованості своєї позиції, яка викладена у відзиві на позовну заяву.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.

28.06.2023 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області прийнято рішення №19 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Даним рішенням №19 від 28.06.2023 на відповідача накладено штраф у розмірі 5083,00 грн., за порушення вимог ч. 4 ст. 21 Закону України "Про рекламу".

Крім того, 30.06.2023 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області прийнято рішення №21, яким на відповідача накладено штраф в сумі 1700,00 грн. за порушення вимог ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу".

Відповідні рішення №19 від 28.06.2023 та №21 від 30.06.2023 отримані відповідачем 06.07.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Вказані суми штрафу в добровільному порядку відповідачем не сплачено, що слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Вирішуючи спір по суті, суд відмічає, що засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначаються Закону України "Про рекламу".

Відповідно до абз.5 ч.4 ст.21 Закону України «Про рекламу» реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити: текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров`я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами, а для аудіальних медіа - має прозвучати не менше одного разу за ролик, але не менше ніж один раз за одну хвилину, та озвучується на тому самому рівні гучності, що й інший звуковий ряд ролика.

Відповідно до п.п.1 ч.1 ст. 26 згаданого Закону контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

ВУ силу приписів абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу", на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно - правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 6, 7 статті 27 Закону України «Про рекламу» встановлено, що за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693, у редакції, чинній на час винесення рішення про накладення штрафу, сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

В даному ж випадку, суд доходить висновку, що у відповідача наявний обов`язок сплатити суму штрафних санкцій, застосованих до нього рішеннями Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, адже вказані рішення суб`єкта владних повноважень не втратили юридичної дії.

При цьому, строк виконання обов`язку здійснити платіж у спірних правовідносинах збіг.

До того ж, в матеріалах справи відсутні докази, які б засвідчували належне виконання платником згаданого обов`язку у спосіб перерахування грошових коштів або припинення цього обов`язку в інші способи.

Що стосується доводів відповідача про неправомірність рішень позивача, то вказані обставини судом не досліджуються, оскільки відповідні рішення контролюючого органу не є предметом оскарження в рамках даної справи про стягнення суми штрафу.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачем не сплачено штраф в загальному розмірі 6783 грн., доказів оскарження рішень №19 від 28.06.2023 та №21 від 30.06.2023 суду не надано, а тому позовні вимоги Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про стягнення штрафу, на переконання суду, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі позивачем не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласна стоматологічна поліклініка" на користь Державного бюджету України штрафні санкції у розмірі 6783 (шість тисяч сімсот вісімдесят три) гривні.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (вул. Праведників світу, 19, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40310643)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Обласна стоматологічна поліклініка" (вул. Грушевського, 16, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 05484416)

Повний текст рішення складено 17.07.2024.

СуддяПоліщук Ірина Миколаївна