Рішення

від 22.09.2010 по справі 47/388

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/388

22.09.10

За позовом        Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

До                       Державного підприємства МВС України «Будинок фізичної культури та спорту»

про                      усунення перешкод у користуванні майном та поновлення подачі електроенергії та

                           водопостачання

За зустрічним позовом  Державного підприємства МВС України «Будинок фізичної культури та спорту»

До                    Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

Про                  визнання недійсним договору оренди, зобов’язання звільнити приміщення

Суддя   Станік С.Р.

Представники:

Від позивача    (відповідача за зустрічним позовом )  ОСОБА_2 –предст.( дов. у справі); ОСОБА_3 –предст. (дов. у справі);

Від відповідача (позивача за зустрічним позовом) Насвіщук С.В. –предст. (дов. у справі).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 51 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 15 та поновлення подачі електроенергії та водопостачання до зазначеного нежитлового приміщення, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –85,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2010 було порушено провадження у справі № 47/388, розгляд якої було призначено на 01.09.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2010 розгляд справи відкладено до 15.09.2010.

15.09.2010 через канцелярію Господарського суду міста Києва від ДП МВС України «Будинок фізичної культури та спорту»надійшов зустрічний позов у справі № 47/388, в якому ДП МВС України «Будинок фізичної культури та спорту»просив визнати недійсним договір оренди № 2 від 04.01.2010, укладений між ДП МВС України «Будинок фізичної культури та спорту»та ФОП ОСОБА_1 та зобов’язати ФОП ОСОБА_1 звільнити приміщення, передане в оренду згідно договору оренди № 2 від 04.01.2010.

В судове засідання 15.09.2010 позивач представників не направив, але через канцелярію суду позивачем подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.09.2010 щодо заявленого клопотання поклався на розсуд суду.

Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Суд, дослідивши в судовому засіданні 15.09.2010 матеріали первісного позову та матеріали зустрічного позову, встановив, що первісний позов  ФОП ОСОБА_1 заявлено про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 51 кв.м., що розташоване за адресою: м.Київ, вул. Пилипа Орлика, 15 та поновлення подачі електроенергії та водопостачання до зазначеного нежитлового приміщення, яке орендується згідно договору оренди № 2 від 04.01.2010, укладеного між позивачем та відповідачем, а ДП МВС України «Будинок фізичної культури та спорту», в свою чергу, заявлено у зустрічному позові вимоги про визнання недійсним зазначеного договору оренди  № 2 від 04.01.2010 та зобов’язання ФОП ОСОБА_1 звільнити орендоване за договором приміщення. Таким чином, зустрічний  позов є взаємно пов’язаним з первісним, а тому приймається судом для спільного розгляду в одному провадженні разом з первісним.  

Також, враховуючи те, що позивач в судове засідання 15.09.2010 своїх представників – не направив, але через канцелярію суду позивачем подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи, необхідність відкладення розгляду справи та з метою надання позивачем відзиву на зустрічний позов.   

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.09.2010 розгляд справи, у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України відкладено до 22.09.2010.

В судовому засіданні 22.09.2010 представники позивача за первісним позовом заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Просили суд позов задовольнити. Вимоги позивача за первісним позовом мотивовані тим, що ДП МВС України «Будинок фізичної культури та спорту»як орендодавцем порушуються умови  Договору №2 від 04.01.2010 укладеного між відповідачем за первісним позовом та ФОП ОСОБА_1 як орендарем та чиняться перешкоди в користуванні орендованим майном шляхом відключення електроенергії та водопостачання в орендованому позивачем за первісним позовом приміщенні, у зв’язку з чим позивачем за первісним позовом пред’явлено вимогу до відповідача за первісним позовом про усунення перешкод в користуванні майном та поновлення подачі електроенергії та водопостачання.

Відповідач за первісним позовом у письмовому відзиві проти заявлених вимог –заперечив, просив суд у позові відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Крім того, відповідачем за первісним позовом у відзиві на позовну заяву зазначено, що ним жодним чином не чиняться перешкоди в користуванні позивачем об’єктом оренди відповідно до умов укладеного між сторонами договору, а навпаки, позивачем за первісним позовом не підтримується орендоване приміщення в належному стані, недотримується правил експлуатації інженерних мереж і як наслідок таке ставлення позивача до об’єкта оренди призвело до залиття, аварії, що сталася на системі центрального опалення та водопостачання, в зв’язку з цим працівником відповідача, відповідальним за обслуговування інженерних мереж, здійснено перекриття водопостачання позивача безпосередньо у самому приміщенні санвузла, до якого, як зазначає відповідач за первісним позовом, позивач має безперешкодний доступ. І після усунення наслідків аварії, залиття, позивач самостійно має можливість відновити водопостачання шляхом відкриття вентилю, який знаходиться у його приміщенні. Відповідачем за первісним позовом, у відзиві на позовну заяву, також звернено увагу суду, на ту обставину, що відключення електроенергії у орендованому позивачем приміщенні відбулося внаслідок аварійної ситуації (замкнення електропроводки у фехтувальному залі, переданого в оренду іншому підприємству), та  враховуючи ту обставину, що приміщення позивача є суміжним із фехтувальною  залою та підключено до єдиної мережі електропостачання, відключення електроенергії  здійснювалось не відповідачем, а працівниками фехтувальної зали. Вже наступного дня, після проведення ремонтних робіт, подача електроенергії до орендованого позивачем приміщення була повністю відновлена.  

Позовні вимоги ДП МВС України «Будинок фізичної культури та спорту»за зустрічним позовом про визнання Договору оренди №2 від 04.01.2010 недійсним та зобов’язання звільнити приміщення мотивовані тим, що при укладенні Договору оренди №2 від 04.01.2010 сторонами в момент вчинення даного правочину не додержано вимог чинного законодавства України, яке регулює порядок підписання даного виду Договорів, а саме сторонами в порушення вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»перед укладанням договору не була здійснена оцінка об’єкта оренди за методикою затвердженою Кабінетом Міністрів України, яка є обов’язковою у випадку оренди державного майна.

Позивач (відповідач за зустрічною позовною заявою) вимог суду, викладених в ухвалі суду від 15.09.2010 не виконав, відзиву на зустрічну позовну заяву не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав.

Суд зазначає про те, що позивач (відповідач за зустрічною позовною заявою)  не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 22.09.2010 представникам сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2010 між ФОП ОСОБА_1, в якості орендаря та ДП МВС України «Будинок фізичної культури та спорту»в якості орендодавця було укладено Договір оренди № 2 відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщенням загальною площею 51 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 15 (п.1.1), орендодавець протягом трьох днів з дня підписання сторонами цього договору передає, а орендар приймає у користування приміщення, що оформлюється відповідним актом, який підписується сторонами. З цього моменту починається обчислення строку оренди за цим договором (п.2.1), перерахування орендної плати здійснюється орендарем самостійно до 10-го числа наступного за звітнім (п.3.2), передача приміщення в оренду  здійснюється за договірною вартістю, але не нижчою, що визначена в акті оцінки, складеному за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (п.2.4), орендар зобов’язаний підтримувати орендоване приміщення у справному стані, запобігати його знищенню та пошкодженню, проводити за свій рахунок поточний ремонт приміщення, нести повну відповідальність за дотримання правопорядку, охорони праці,правил експлуатації інженерних мереж,пожежної безпеки та санітарії в приміщенні згідно чинного законодавства, застрахувати орендоване приміщення на його експертну оцінку (п.4.1), орендодавець  зобов’язаний не чинити будь-яких перешкод у здійсненні орендарем його прав, що виникають з цього договору (п.4.3).

Відповідно до Додатку №1 до договору оренди №2 від 04.01.2010 сторони визначили вартість орендної плати яка складає 7 592,00 грн. на місяць.

Відповідно до Акту приймання передачі об’єктів оренди від 04.01.2010, який підписаний сторонами 06.05.2010, до Договору оренди від 04.01.2010, підписаного повноважними представниками сторін та посвідченого їхніми печатками, ДП  МВС України «Будинок фізичної культури та спорту»,  як орендодавцем, було передано, а ФОП ОСОБА_1, як орендарем, було прийнято у користування майно –нежитлове приміщення загальною площею 51 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 15  що знаходиться на балансі ДП МВС України «Будинок фізичної культури та спорту»на підставі Акту приймання передачі на баланс та до статутного фонду ДП МВС України «Будинок фізичної культури та спорту»будинку фізичної культури та спорту по вул. Пилипа Орлика, 15 в м. Києві підписаного начальником господарського департаменту МВС України та директором ДП МВС України «Будинок фізичної культури та спорту».

Згідно з квитанцією №053120003 від 31.05.2010 на суму 7 592,00 в графі призначення платежу зазначено: оплата за оренду за травень, позивачем за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом здійснено оплату за користування орендованим приміщенням.

Відповідно до листа відповідача за первісним позовом від 11.06.2010 на адресу позивача за первісним позовом, ДП МВС України «Будинок фізичної культури та спорту»повідомило позивача про наявну заборгованість по оплаті за комунальні послуги за користування орендованим приміщенням і намір з 12.06.2010 припинити водопостачання та електропостачання до орендованого позивачем приміщення.

Згідно з квитанцією №051410007 від 14.06.2010 на суму 3 617,38 грн. в графі призначення платежу зазначено: оплата за комунальні послуги позивачем за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом здійснено оплату за комунальні послуги.

Відповідно до Актів про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання від 18.06.2010 складених заступником директора БФК «Динамо Київ», завідуючим господарством ДП МВС «Будинок фізичної культури та спорту», слюсарем сантехніком, внаслідок незадовільного технічного обслуговування систем водопостачання працівниками орендованого приміщення згідно Договору №2 від 04.01.2010 сталося залиття, що призвело до пошкодження підлоги та електроприладів, засмічення каналізації та неможливості її належного функціонування.

Згідно з листом №5АА/7.06.2010 Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, на ім’я  директора ДП МВС України «Будинок фізичної культури та спорту»позивач по первісному позову звернувся до відповідача по первісному позову з проханням надати Акт експертизи (оцінки) та розрахунок вартості оренди згідно постанови КМУ.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач за первісним позовом зазначає про те, що в порушення умов Договору оренди відповідач за первісним позовом неналежним чином виконував свої зобов’язання в частині не чинення будь-яких перешкод у здійсненні орендарем його прав, що виникають з цього договору. Таким чином, оскільки відповідач своїми діями, що виразились в перешкоджанні вільно користуватися орендованим приміщенням, порушив умови укладеного між сторонами договору оренди, позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 51 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 15 та поновлення подачі електроенергії та водопостачання до зазначеного нежитлового приміщення.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися  відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності  її  вини  (умислу  або  необережності),  якщо  інше  не

встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність  своєї  вини  доводить  особа,  яка   порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного так комунального майна»істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди  (склад  і  вартість  майна  з  урахуванням  її

індексації),  термін, на  який  укладається  договір  оренди,орендна плата  з урахуванням її індексації, порядок використання  амортизаційних   відрахувань, відновлення орендованого  майна  та  умови  його  повернення, виконання зобов'язань, забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука,  завдаток,  гарантія  тощо,порядок  здійснення  орендодавцем  контролю за станом об'єкта оренди,   відповідальність сторін, страхування орендарем взятого ним в оренду майна, обов'язки   сторін   щодо   забезпечення   пожежної   безпеки орендованого   майна.  

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України встановлює, що за користування майном з наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно п. 1, п. 3 с. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Згідно зі ст.11 зазначеного вище Закону оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов’язковим, зокрема у випадку оренди державного майна.

Згідно з Методикою розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою КМ України від 04.10.1995, №786, в разі оренди нерухомого майна розмір річної орендної плати визначається за формулою: Опл = Вп х Сор, де Вп –вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення незалежної оцінки, грн.; Сор –орендна ставка,визначена згідно з додатком 2. На підставі розміру річної орендної плати здійснюється розрахунок орендної плати за перший місяць, який встановлюється в договорі оренди.

Стаття 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.  

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5,6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Вимогами статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978 року №3 “Про судову практику про визнання угод недійсними” угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен з’ясувати наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних юридичних наслідків.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом було укладено Договір оренди №2 від 04.01.2010 відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщенням загальною площею 51 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 15, зокрема даним договором передбачений обов’язок орендодавця не чинити будь-яких перешкод у здійсненні орендарем його прав, що виникають з цього договору, як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували протиправні дії відповідача по первісному позову щодо заблокування роботи ФОП ОСОБА_1, доказів чинення перешкод в користуванні орендованим майном, шляхом припинення водопостачання та електроенергії. Крім того, в цивільному праві діє презумпція вини особи, яка вчинила правопорушення. При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Таким чином оскільки позивач за первісним позовом не надав доказів протиправної дії відповідача за первісним позовом, доказів чинення перешкод в користуванні орендованим майном, шляхом припинення водопостачання та електроенергії, натомість відповідачем надано суду належні та допустимі докази, які спростовують доводи позивача викладені ним  у позовній заяві, а тому суд приходить до висновку про необгрунтованість тверджень позивача по первісному позову щодо чинення відповідачем по первісному позову перешкод у користуванні орендованим майном.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача по первісному  позову належними та допустимими доказами не підтверджуються, а тому не є законними і обгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові – на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи наведене, держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача по первісному позову.

Відносно вимог зустрічного позову судом встановлено наступне.  

Державне підприємство  МВС України «Будинок фізичної культури та спорту»звернулось із зустрічною позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про  визнання недійсним договору оренди № 2 від 04.01.2010, укладеного між ДП МВС України «Будинок фізичної культури та спорту»та ФОП ОСОБА_1 та зобов’язання ФОП ОСОБА_1 звільнити приміщення, передане в оренду згідно договору оренди № 2 від 04.01.2010.

Позовні вимоги позивача по зустрічному позову мотивовані тим, що при укладенні Договору оренди №2 від 04.01.2010 сторонами в момент вчинення даного правочину не додержано вимог чинного законодавства України, яке регулює порядок підписання даного виду Договорів, а саме сторонами в порушення вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», перед укладанням договору не була здійснена оцінка об’єкта оренди за методикою затвердженою Кабінетом Міністрів України, яка є обов’язковою у видку оренди державного майна та немає даних про склад і вартість майна з урахуванням індексації, не передбачено порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна, страхування орендованого майна, що свідчить про порушення вимог статей 10,11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Суд дослідивши  Договір оренди №2 від 04.01.2010 встановив, що під час укладання Договору №2 від 04.01.2010 сторони не здійснили експертну оцінку майна та не визначили вартість майна в Договорі оренди, погоджений ними розрахунок орендної плати не ґрунтується на Методиці розрахунку орендної плати, що свідчить про невідповідність змісту договору оренди укладеного між сторонами чинному законодавству України. Крім того, сторонами при укладенні договору не було враховано низку істотних умов, передбачених Законом України «Про оренду державного та комунального майна». Зокрема, немає даних про склад і вартість майна з урахуванням індексації, не передбачено порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна, страхування орендованого майна, що свідчить про порушення вимог статей 10,11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

З огляду на вищенаведене, та у відповідності з вимогами ст. ст.203,215 Цивільного кодексу України, Договір №2 від 04.01.2010 укладений між  Державним підприємством  МВС України «Будинок фізичної культури та спорту»та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 підлягає визнанню недійсним, а позовна вимога позивача по зустрічному позову про визнання договору недійсним задоволенню.

Враховуючи те, що судом визнано недійсним Договір №2 від 04.01.2010,  отже у відповідача за зустрічною позовною заявою  відсутні законні підстави перебувати в орендованому приміщенні позивача за зустрічним позовом, а тому підлягає задоволенню і позовна вимога позивача по зустрічному  позову про зобов’язання орендаря Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 звільнити приміщення розташованого за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика,15.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи наведене, держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача по первісному позову (відповідача по зустрічному позову).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1.          В задоволенні  первісного позову відмовити.

2.          Зустрічний позов задовольнити. Визнати Договір оренди №2 від 04.01.2010 укладений між Державним підприємством МВС України «Будинок фізичної культури та спорту»та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 –недійсним.

3.          Зобов’язати Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 звільнити приміщення, передане в оренду згідно Договору оренди №2 від 04.01.2010

4.          Стягнути з Фізичної особи підприємця  ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Державного підприємства МВС України «Будинок фізичної культури та спорту»(код ЄДРПОУ 34239034, місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Пилипа Орлика,15) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

5.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                  С.Р.Станік

дата складання повного тексту рішення:   27.09.2010