Рішення
від 13.06.2024 по справі 320/28830/23
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року №320/28830/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача Куліди А.А., представника відповідача Удода І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Юкрейн» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АДМ Юкрейн» звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.05.2023 №994/Ж10/31-00-04-02-01, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.05.2023 №995/Ж10/31-00-04-02-01, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 позовну заяву ТОВ «АДМ Юкрейн» залишено без руху та встановлено позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

12.09.2023 до суду надійшла заява про усунення недоліків та доплачено судовий збір у розмірі 3100,28 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що підприємство отримало податкові-повідомлення рішення №994/Ж10/31-00-04-02-01 та №995/Ж10/31-00-04-02-01 від 23.05.2023, прийняті відповідачем на підставі акта від 20.04.2023 №742/Ж5/31-00-04-02-01/20027449 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АДМ ЮКРЕЙН» (податковий номер 20027449) з питання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить 100 тис. грн по декларації з податку на додану вартість за січень 2023 року (від 17.02.2023 вх. №9027659583) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків» (далі Акт перевірки).

Податковим повідомленням рішенням від 23.05.2023 №994/Ж10/31-00-04-02-01 (форма «В1») зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 11 126 044 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5 563 022 грн.

Податковим повідомленням рішенням від 23.05.2023 №995/Ж10/31-00-04-02-01 (форма «В4») зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 206 685 грн.

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями, вважає їх протиправними. Представник позивача зазначає, що підприємство позивача надало до перевірки первинні документи щодо придбання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування та перевезення, отриманих позивачем від таких контрагентів як ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» (код ЄДРПОУ 41568766), ТОВ «Мега-Буд Інвест» (код ЄДРПОУ 44545521), ТОВ «Олві Груп Україна» (код ЄДРПОУ 42759122), ТОВ «Транс Компані» (код ЄДРПОУ 38047993).

Позивач зазначає, що висновки відповідача про неможливість реального здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Комерс Сіті Дніпро», ТОВ «Мега-Буд Інвест», ТОВ «Олві Груп Україна», ТОВ «Транс Компані» не є такими, що ґрунтуються на належних та допустимих доказах, оскільки у позивача наявна вся первинна документація, за якою чітко відслідковується реальність господарських операцій. Також позивачем до матеріалів справи були надані документи на підтвердження наявності у контрагентів основних засобів, виробничих ресурсів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Крім того, позивачем були надані до суду документи щодо перевірки позивачем добросовісності контрагентів перед початком співпраці з ними.

Твердження відповідача щодо неможливості реального здійснення послуг обґрунтовується здебільшого податковою інформацією щодо нібито відсутності у контрагентів та/або їх постачальників технічних ресурсів, посиланнями на рішення щодо ризиковості, претензіями до взаємовідносин контрагентів з водіями, що здійснювали перевезення (відображення таких відносин у податковій звітності контрагентів), претензіями до операцій постачальників контрагентів по ланцюгу.

Позивач зазначає, що перед початком співпраці з контрагентами перевірив правосуб`єктність та репутацію своїх контрагентів на ринку України. Так, позивач запитав у потенційних контрагентів статутні документи та документи на підтвердження наявності у них відповідних ресурсів, тобто позивач не мав підстав сумніватися у добросовісності своїх контрагентів.

Відповідно позивач вважає, що він у своїй господарській діяльності та при виборі ТОВ «Комерс Сіті Дніпро», ТОВ «Мега-Буд Інвест», ТОВ «Олві Груп Україна», ТОВ «Транс Компані» в якості контрагентів діяв розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також вжив усіх достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства.

Також відповідачем в Акті перевірки зазначено, що сума податкового кредиту у розмірі 386 210,60 грн (період виписки податкових накладних листопад 2022 року) по постачальнику ТОВ «ТІТАН ТРАНС СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 43862892) приймала участь у формуванні податкового кредиту у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2022 року (реєстраційний номер 9300244997 від 19.01.2023), та повторно платником задекларовано суму податкового кредиту у розмірі 44 512,07 грн у декларації з податку на додану вартість за січень 2023 року (реєстраційний номер 9027659583 від 17.02.2023, що призвело до подвоєння відображення суми податкового кредиту у розмірі 44 512,07 грн у декларації з податку на додану вартість за січень 2023 року (реєстраційний номер 9027659583 від 17.02.2023 ). Як наслідок позивачем завищено суму від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за січень 2023 року у розмірі 44 152,07 грн.

З цього приводу позивач зазначає, що в дійсності наявна лише технічна помилка позивача при відображенні у додатку 1 декларації з ПДВ за січень 2023 року періоду складання податкової накладної. На переконання Позивача така помилка не впливає на право позивача щодо податкового кредиту/від`ємного значення/бюджетного відшкодування за січень 2023 року, адже сума податкового кредиту підтверджується зареєстрованою податковою накладною від 29.12.2022 №21, яка надана до матеріалів справи.

Також на спростування результатів податкової перевірки позивач вказує, що відповідачем було порушено межі проведення перевірки, встановлені п.п. 78.1.8 ПК України, а тому наслідки такої перевірки є нікчемними. Так, відповідно до п.п. 78.1.8 ПК України перевірка проводиться виключно щодо законності декларування бюджетного відшкодування та від`ємного значення з податку на додану вартість. Тобто перевірятися має тільки один аспект законність як дотримання формальних вимог ПК України. В той же час, Відповідач вийшов за межі перевірки законності декларування заявленого до відшкодування ПДВ та від`ємного значення з ПДВ, вимагаючи у позивача всі документи на підтвердження реальності здійснення операцій: первинні документи щодо виконання господарських операцій.

Крім того, позивач посилається на те, що перевірка проведена та податкові повідомлення-рішення прийняті органом, який не мав на це повноважень, адже відповідач не є територіальним органом ДПС України, оскільки відповідач не відповідає кваліфікуючим ознакам територіального органу, а саме не має закріпленої за ним території, на якій він здійснює свої повноваження.

Представник позивача в ході судового розгляду зазначав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам ПК України до податкових повідомлень-рішень, а, отже, не створюють жодних правових наслідків для позивача і мають бути визнані нечинними щонайменше з цієї причини.

Крім того, позивач посилається на безпідставність застосованих до нього штрафних санкцій за податковим повідомленням рішенням від 23.05.2023 №994/Ж10/31-00-04-02-01 з огляду на недоведенність вини/умислу позивача, відсутності повторності порушення та відсутності фактичного отримання позивачем бюджетного відшкодування.

Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення порушують його права у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

30.10.2023 від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов. Представник відповідача зазначає, що службовими особами податкового органу під час виконання функцій покладених чинним законодавством було дотримано приписи чинного законодавства та правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Порушення податкового законодавства, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових-повідомлень рішень, викладені службовими особами податкової служби в акті перевірки, на переконання представника податкового органу, є правомірними та підтверджуються відповідними доказами.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він проти доводів відповідача заперечував та просив суд задовольнити даний адміністративний позов у повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог ТОВ «АДМ Юкрейн».

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «АДМ Юкрейн» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа з 21.08.1999, код ЄДРПОУ 20027449.

Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) та наказу від 22.03.2023 №105/Ж1 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АДМ Юкрейн» (код ЄДРПОУ 20027449)» проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Юкрейн» (код ЄДРПОУ 20027449) з питання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить 100 тис. грн по декларації з податку на додану вартість за січень 2023 року (від 17.02.2023 вх. №9027659583) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

За результатами вказаної вище перевірки уповноваженими особами податкового органу було складено акт перевірки №742/Ж5/31-00-04-02-01/20027449 від 20.04.2023, у висновках якого зазначено, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року у декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення ТОВ «АДМ Юкрейн» п. 44.1 ст. 44, пп. 198.1, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VI, п. 5 Розділу V наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №15/28289.

В результаті чого, у відповідності до п. 200.14 ст. 200 ПК України підприємством завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року у сумі 11 332 729 грн, з них:

завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість на розрахунковий рахунок на 11 126 044 грн;

завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 декларації з податку на додану вартість за січень 2023 року) на 206 685 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки позивач звернувся із запереченнями від 04.05.2023 до Акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 20.04.2023 №742/Ж5/31-00-04-02-01/20027449 з питання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету та від`ємного значення податку на додану вартість по декларації за січень 2023 року. Відповідач листом від 17.05.2023 №363/Ж12/31-00-04-02-01 «Про результати розгляду заперечення» залишив заперечення на акт перевірки без задоволення.

На підставі Акта перевірки Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.05.2023 №994/Ж10/31-00-04-02-01 (форма «В1»), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 11 126 044 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5 563 022 грн, та податкове повідомленням рішенням від 23.05.2023 №995/Ж10/31-00-04-02-01 (форма «В4»), яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 206 685 грн.

Не погоджуючись з висновками податкового органу, які вказані в податкових повідомленнях-рішеннях, позивач звернувся із скаргою від 08.06.2023 до Державної податкової служби України. Втім, рішенням від 03.08.2023 №21328/6/99-00-06-01-04-06 скаргу залишено без задоволення

Не погоджуючись із законністю та обґрунтованістю висновків податкового органу, викладених в Акті перевірки та прийнятими на підставі таких висновків податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України); Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України); Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон №996-XIV) та іншими нижче вказаними законодавчими актами у відповідних редакціях, що діяли на момент спірних правовідносин.

Приписами п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); дохід з джерелом їх походження з України будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно (14.1.54.); продаж результатів робіт (послуг) будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об`єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об`єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності (14.1.203.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.2, 201.4 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Згідно з п.п. 1, 2, 3 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 за №137/28267 (далі порядок №1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті. Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в п. 9 - 15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Пунктом 200.1. ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.1. статті 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2., 198.3., 198.6. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Аналізуючи норми податкового законодавства України, ознайомившись із доводами контролюючого органу викладених в Акті перевірки, суд зазначає, що в межах даного спору слід встановити саме факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентами з урахуванням умов спірних правовідносин.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на неможливість реального здійснення операцій позивача з його контрагентами з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання послуг, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, транспортних засобів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон №996-ХІV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконання робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-ХІV господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Статтею 9 Закону №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі Положення №88), первинні документи це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції;

Згідно п. 2.3 Положення №88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (договори, податкові накладні, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов`язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не надавалися, то, відповідно, придбання таких послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів-первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку-відсутні.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини:

рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій);

підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами;

установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

З аналізу матеріалів справи судом було встановлено, що позивачем до матеріалів справи на підтвердження реальності господарських операцій, пов`язаних з придбанням послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, послуг згідно комплексної ставки за транспортно-експедиторське обслуговування по перевезенню вантажів та виконання робіт з комплексного транспортно-експедиційного обслуговування перевезення залізничним транспортом, було надано відповідні первинні та інші документи, що складені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджують показники бухгалтерського та податкового обліку позивача в частині обліку спірних операцій.

За підсумком аналізу матеріалів справи суд приходить до висновку, що господарські операції з придбання позивачем послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у контрагентів ТОВ «Мега-Буд Інвест», ТОВ «Олві Груп Україна», ТОВ «Транс Компані» та послуг згідно комплексної ставки за транспортно-експедиторське обслуговування по перевезенню вантажів та виконання робіт з комплексного транспортно-експедиційного обслуговування перевезення залізничним транспортом у контрагента ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» були реально здійснені, відбулося реальне перевезення товарів та рух грошових коштів.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Комерс Сіті Дніпро».

Судом встановлено, що позивачем у грудні 2022, січні 2023 у контрагента ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» замовлялися послуги згідно комплексної ставки за транспортно-експедиторське обслуговування по перевезенню вантажів та виконання робіт з комплексного транспортно-експедиційного обслуговування перевезення вантажів (пшениці, кукурудзи, ячменю) залізничним транспортом.

На виконання договору про транспортно-експедиторське обслуговування №Д-10/22 від 01.08.2022 ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» було надано у грудні 2022, січні 2023 послуги згідно комплексної ставки за транспортно-експедиторське обслуговування по перевезенню вантажів та виконано роботи з комплексного транспортно-експедиційного обслуговування перевезення залізничним транспортом на загальну суму 53 9397 404,15 грн, в тому числі сума ПДВ 8 677 170,74 грн.

Як вбачається з матеріалів справи 01.08.2022 ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» (виконавець) уклало з ТОВ «АДМ Юкрейн» (замовник) договір про транспортно-експедиторське обслуговування №Д-10/22, відповідно до п. 1.1 якого виконавець бере на себе зобов`язання щодо здійснення транспортно-експедиторського обслуговування перевезення вантажів, що належать замовнику, залізницями із внутрішніх елеваторів та морських торгових портів України, а також інших пунктів навантаження до кінцевого пункту призначення за реквізитами і в терміни, вказані в заявці замовника.

Судом встановлено, що на виконання договору про транспортно-експедиторське обслуговування між ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» та ТОВ «АДМ Юкрейн» укладено додаткові угоди №67/86 від 08.12.2022, №67/87 від 08.12.2022, №68 від 12.12.2022, №69 від 12.12.2022, №70 від 21.12.2022, №70 від 21.12.2022, №72 від 27.12.2022, №71 від 27.12.2022, №73 від 28.12.2022, №71 від 27.12.2022, №74 від 28.12.2022, №73 від 28.12.2022, №77 від 03.01.2023, №76 від 03.01.2023, №75 від 28.12.2022, №102 від 03.04.2023, №113 від 01.05.2023, №121 від 07.06.2023.

Виконання договору №Д-10/22 від 01.08.2022 підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг) №86 від 17.12.2022, №87 від 19.12.2022, №88 від 23.12.2022, №89 від 24.12.2022, №90 від 28.12.2022, №91 від 30.12.2022, №92 від 05.01.2023, №93 від 06.01.2023, №94 від 09.01.2023, №95 від 10.01.2023, №96 від 10.01.2023, №97 від 10.01.2023, №98 від 10.01.2023, №99 від 13.01.2023, №100 від 15.01.2023, №142 від 19.04.2023, №154 від 07.05.2023, №155 від 07.05.2023, №181 від 17.06.2023; рахунками на оплату №148 від 17.12.2022, №150 від 19.12.2022, №154 від 23.12.2022, №155 від 24.12.2022, №156 від 28.12.2022, №157 від 30.12.2022, №2 від 05.01.2023, №1 від 06.01.2023, №3 від 09.01.2023, №7 від 10.01.2023, №8 від 10.01.2023, №9 від 10.01.2023, №5 від 09.01.2023, №10 від 10.01.2023, №6 від 13.01.2023, №5 від 09.01.2023, №104 від 17.06.2023; податковими накладними №9 від 17.12.2022, №11 від 19.12.2022, №10 від 23.12.2022, №12 від 24.12.2022, №13 від 28.12.2022, №15 від 30.12.2022, №1 від 05.01.2023, №2 від 06.01.2023, №3 від 09.01.2023, №4 від 10.01.2023, №5 від 10.01.2023, №7 від 10.01.2023, №6 від 10.01.2023, №8 від 13.01.2023, №9 від 11.01.2023, РК №26 від 19.04.2023, РК №12 від 07.05.2023, РК №13 від 07.05.2023, РК №23 від 17.06.2023, №24 від 17.06.2023, які зареєстровані в ЄРПН відповідно до витягів №887871 від 23.01.2023, №889007 від 28.01.2023, №888278 від 24.01.2023, №902523 від 26.05.2023, №903745 від 08.06.2023, №903007 від 01.06.2023, №907466 від 14.07.2023, №906311 від 04.07.2023; додатками до актів виконаних робіт (з реєстрами залізничних накладних).

Факт транспортування вантажів підтверджується наданими залізничними накладними №47387998, №47420492, №47469044 від 23.12.2022, №47471610 від 23.12.2022, №47471941 від 23.12.2022, №47476965 від 24.12.2022, №47477211 від 24.12.2022, №47477591 від 24.12.2022, №47482070 від 24.12.2022, №44966240 від 28.12.2022, №44966414 від 28.12.2022, №44970408 від 30.12.2022, №44975464 від 30.12.2022, №47621370 від 04.01.2023, №47621396 від 04.01.2023, №47632542 від 05.01.2023, №47621784 від 04.01.2023, №47621792 від 04.01.2023, №47632526 від 05.01.2023, №47633417 від 05.01.2023, №47638648 від 05.01.2023, №47640065 від 05.01.2023, №47644455 від 06.01.2023, №47681846 від 08.01.2023, №47686464 від 09.01.2023, №47693247 від 09.01.2023, №47693791 від 09.01.2023, №47693882 від 09.01.2023, №47694583 від 09.01.2023, №47694633 від 09.01.2023, №47705603 від 10.01.2023, №47705611 від 10.01.2023, №47705918 від 10.01.2023, №47709233 від 10.01.2023, №47710017 від 10.01.2023, №47715172 від 10.01.2023, №47693940 від 09.01.2023, №47713086 від 10.01.2023, №47715164 від 10.01.2023, №47714514 від 10.01.2023, №47714514 від 10.01.2023, №47715529 від 10.01.2023, №47729900 від 11.01.2023, №47740030 від 12.01.2023, №47755467 від 13.01.2023, №47730130 від 11.01.2023, №47784970 від 15.01.2023, №46347811 від 19.04.2023, №46657060 від 07.05.2023, №47450531 від 17.06.2023.

Всі такі документи надані позивачем до матеріалів справи (Т.7, а.с.1-139, Т.18, а.с.171-201, Т.19, а.с.2-76).

Судом встановлено, що ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» отримало від позивача оплату за отримані послуги перевезення, що підтверджується банківськими виписками (Т.7, а.с.140-154).

Щодо аргументів відповідача про непідтвердження факту надання послуги транспортного експедирування перевезень вантажів залізничним транспортом від ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» (код ЄДРПОУ 41568766) на адресу ТОВ «АДМ Юкрейн» (код ЄДРПОУ 20027449) згідно виписаних податкових накладних згідно комплексної ставки за транспортно-експедиторське обслуговування по перевезенню сільськогосподарської продукції суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідач зазначає, що ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» не був самостійним надавачем, адже у нього згідно з формою 20 ОПП обліковується лише офіс у м. Дніпропетровськ, наявні основні засоби лише на суму 10,1 тис. грн, а чисельність працівників становить 8 осіб. Також в Акті перевірки наводиться посилання на податкову інформацію щодо обставин формування постачальниками ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» власного податкового кредиту (як то придбання нібито надмірної кількості різнорідного палива без подальшої реалізації).

Втім з наданого до матеріалів справи договору №Д-10/22 від 01 серпня 2022, вбачається, що ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» відповідно до договору про транспортно-експедиторське обслуговування №Д-10/22 від 01 серпня 2022 року зобов`язувалося «організовувати відвантаження вантажів із елеваторів…, а також перевезення Вантажів Замовника», «здійснювати переадресування вагонів», «організовувати своєчасну подачу під навантаження вагонів-зерновозів», «оформляти транспортні документи», «самостійно здійснювати своєчасні розрахунки з транспортними організаціями за перевезення вантажів».

Пунктом 1.2 договору №Д-10/22 від 01 серпня 2022 визначено, що відносини сторін, в тому числі, регулюються Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Так, відповідно до ст. 4 Закону України від 01.01.2022 року №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність»: «Транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо.

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України».

Тобто договором №Д-10/22 від 01 серпня 2022 року передбачено, що експедитор (ТОВ «Комерс Сіті Дніпро») для надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень вантажів може залучати третіх осіб, як то перевізників, порти, авіапідприємства, судноплавні компанії тощо.

Як слідує з досліджених судом актів виконаних робіт та залізничних накладних ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» діяв саме таким чином - організовував перевезення вантажів позивача залізничним транспортом, залучаючи до надання послуг перевезення третіх осіб.

Відповідно до абз. 3 ст. 14 Закону «Про транспортно-експедиторську діяльність»: «Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії».

Тобто, саме експедитор (ТОВ «Комерс Сіті Дніпро») відповідальний за належне надання послуг, в тому числі, якщо до надання послуг були залучені треті особи.

Положенням ст. 9 Закону «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що: «Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення».

Позивачем на підтвердження надання ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» послуг згідно комплексної ставки за транспортно-експедиторське обслуговування по перевезенню вантажів та виконання робіт з комплексного транспортно-експедиційного обслуговування перевезення до кожного із актів виконаних робіт (наданих послуг) надано залізничні накладні, які є достатнім підтвердженням факту надання послуг експедитором ТОВ «Комерс Сіті Дніпро». Судом встановлено, що податковий орган ставить під сумнів операції позивача з ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» з огляду на те, що ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» придбавав послуги транспортно-експедиторського обслуговування у ПП «АТЛАНТА-АГРО» та ТОВ «ОЛІСТЕР ГРУП». Проте виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи документів щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Комерс Сіті Дніпро», ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» не залучав ТОВ «ОЛІСТЕР ГРУП» до надання послуг позивачу.

Суд критично ставиться до посилання відповідача на те, що ПП «АТЛАНТА-АГРО» (контрагент-постачальник ТОВ «Комерс Сіті Дніпро») є фігурантом кримінального провадження відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 21.02.2023 по справі №757/6840/23-К. Так, відповідач посилається на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 21.02.2023 по справі №757/6840/23-К, однак таке рішення суду відповідач не надав до матеріалів справи.

Відносно посилання відповідача на матеріали кримінального провадження суд наголошує, що сама по собі наявність кримінальних проваджень, в рамках яких досліджується діяльність контрагента позивача або постачальника контрагента позивача, безвідносно до зібраних у рамках такого кримінального провадження доказів, що підтверджують вину особи, не може бути безумовною підставою для автоматичного спростування реальності усіх фінансово-господарських операцій платника податків, у відношенні до якого здійснюються заходи кримінально-процесуального характеру.

Верховний Суд у низці своїх постанов сформував правовий висновок, відповідно до якого навіть факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає безумовних підстав для автоматичного висновку про нереальність усіх господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій у їх взаємній сукупності з урахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили. В той же час, відповідач посилається лише на сам факт наявності кримінального провадження.

Відтак, посилання відповідача на наявність кримінального провадження стосовно постачальника контрагента позивача за відсутності відповідного вироку, суд не може приймати до уваги в рамках дослідження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Комерс Сіті Дніпро».

Крім того, суд враховує, що із наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що ПП «АТЛАНТА-АГРО» лише епізодично зазначається у деяких із залізничних накладних поряд із такими підприємствами (власниками вагонів) як ООО «МТК», ООО «Партнер», ООО «Полигран-Трейд», С(Ф)Х «Урожай», ООО «СФГ Гермес», ПАО «КВСЗ». З аналізу залізничних накладних щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Комерс Сіті Дніпро», зокрема, з аналізу граф « 1» та/або « 13» вбачається, що ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» виступало в якості платника залізничного тарифу по всім залізничним накладним. Зазначене також спростовує твердження відповідача про те, що послуги ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» позивачу не надавались.

Відповідно до п. 4.2 договору про транспортно-експедиторське обслуговування №Д-10/22 від 01 серпня 2022 року вартість послуг ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» (Виконавця) включає в себе вартість залізничного тарифу.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 №273/96-ВР «Встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.

Тарифи на перевезення пасажирів і багажу в приміському сполученні встановлюються АТ «Укрзалізниця» за погодженням з місцевими органами виконавчої влади. При рівні тарифів, що не забезпечують рентабельності цих перевезень, збитки компенсуються з місцевих бюджетів.

Тарифи на залізничні перевезення встановлюються з урахуванням інвестиційної складової.

Розроблення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, вантажобагажу залізничним транспортом у міжнародному сполученні, у тому числі транзитом, здійснюється АТ «Укрзалізниця». Тарифи на транзитні перевезення встановлюються АТ «Укрзалізниця» відповідно до міжнародних договорів та законодавства України.

Розрахунки за роботи і послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції».

Відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, в графі « 13» залізничної накладної вказується «Найменування юридичної особи, яка здійснює оплату за перевезення (за необхідності). Якщо платником є відправник, то ця графа не заповнюється». В разі, якщо графа « 13» на залізничній накладній не заповнюється, то «Відправник», зазначений в графі « 1», виступає і «Платником».

Суд також приймає до уваги, що в матеріалах справи наявні заяви на відвантаження зерна №05-04 від 05.01.2023, акт приймання-передачі оригіналів складських документів від 05.01.2023, заява на відвантаження зерна №05-01 від 05.01.2023, акт приймання-передачі оригіналів складських документів від 05.01.2023 (Т.10, а.с.289-291), які підтверджують факт відвантаження зерна із зернового складу для подальшого його перевезення. Судом встановлено, що в Акті перевірки та відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що ним було направлено до ГУ ДПС у Дніпропетровській області запит про проведення зустрічної звірки господарських взаємовідносин з ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН» в період грудень 2022 року - січень 2023 року. За інформацією Відповідача на зазначений запит від ГУ ДПС у Дніпропетровській області 11.04.2023 ним отримано відповідь, що зустрічною звіркою документально не підтверджено факт здійснення господарських відносин між ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» та ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН» за жовтень 2022 року, та про направлення на адресу ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» запиту для проведення зустрічної звірки за листопад 2022 - січень 2023 року.

В той же час до матеріалів справи не надано довідок про проведення зустрічних звірок щодо взаємовідносин Позивача з ТОВ «Комерс Сіті Дніпро».

Таким чином відповідачем не наведені достатні та належні докази неможливості реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Комерс Сіті Дніпро».

Натомість, позивач надав до матеріалів справи згадані вище документи щодо отримання послуг згідно комплексної ставки за транспортно-експедиторське обслуговування по перевезенню вантажів та виконання робіт з комплексного транспортно-експедиційного обслуговування перевезення залізничним транспортом, а також документи на підтвердження обачності позивача у виборі контрагентів та добросовісності самих контрагентів, у тому числі і контрагента ТОВ «Комерс Сіті Дніпро», а саме позивачем надані виписка з ЄДРЮО, ФОП та ГФ, відомості з ЄДРПОУ, витяг з реєстру платників ПДВ №2004624500028 від 20.01.2020, довідка про відкриті банківські рахунки №168-59706БТ від 13.11.2017, наказ про переведення директора на повний робочий день №1/К від 31.03.2018, наказ про призначення директора №1/К від 09.11.2017, паспортні дані та ідентифікаційний код директора контрагента, статут, фінансова звітність малого підприємства за 2022 рік (ф. 1-м, 2-м), податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) доходу на користь фізичних осіб, та сум утриманого з них податку за 1 квартал 2022 року, за 2 квартал 2022 року, за 3 квартал 2022 року, за 4 квартал 2022 року, за 1 квартал 2023 року (з додатками 1, 4-ДФ) (Т.10, а.с.113-207).

Крім того, на підтвердження залучення ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» третіх осіб до надання послуг з перевезення, в матеріали справи позивачем надано договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020, укладений ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» з АТ «Українська залізниця», а також документи на підтвердження сплати тарифу за перевезення, користування вагонами переліки №20230104 від 04.01.2023, №20230105 від 05.01.2023, №20230106 від 06.01.2023, оформлені між ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» та філією «ЄРЦ» АТ «Укрзалізниця» (Т.10, а.с.211-288).

З наданих до матеріалів справи залізничних накладних по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» вбачається, що перевезення вантажів (ячменю, кукурудзи, пшениці) відбувалося до залізничної станції ст. Одеса-Порт (Експ.) для подальшого експорту такого товару з Одеського морського торгового порту. Товар у порту приймало підприємство ТОВ «Укрелеваторпром» (м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 52/1), Адміністрація Одеського МТП для ТОВ «ТЕК «Зектер» (ТОВ «Новотех-Термінал»), про що свідчать дані, вказані на залізничних накладних, тобто судом встановлено, що прийняття товару, відносно якого ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» надавало послуги, підтверджується третьою особою.

Крім того, судом встановлено, що позивач надав до матеріалів справи документи (Т.13, а.с.263-297, Т.14, а.с.1-222, Т.15, а.с.1-225) на підтвердження:

зберігання товару (до моменту його перевезення) на зерновому складі ТОВ «Мирівський елеватор №1», відносно якого ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» надавало послуги згідно комплексної ставки за транспортно-експедиторське обслуговування по перевезенню вантажів та виконувало роботи з комплексного транспортно-експедиційного обслуговування перевезення залізничним транспортом;

подальшого руху (експорту) товару, відносно якого ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» надавало послуги згідно комплексної ставки за транспортно-експедиторське обслуговування по перевезенню вантажів та виконувало роботи з комплексного транспортно-експедиційного обслуговування перевезення залізничним транспортом.

Такі документи (договір про виконання послуг з приймання, сушки, зберігання та відпуску зернових, олійних культур та зерна кукурудзи, укладений ТОВ «АДМ Юкрейн» та ТОВ «Мирівський елеватор №1», акти наданих послуг, рахунки, розшифровки розрахунку послуг зі зберігання зерна, накладні-вимоги на відпуск / внутрішнє переміщення матеріалів, ТТН, контракти, вантажно-митні декларації, акти приймання-передачі, коносаменти, експортні доручення та ін.) підтверджують зберігання товару (пшениці та кукурудзи) на ТОВ «Мирівський елеватор №1» до моменту перевезення товару, а також підтверджують подальший рух товару (ячменю, пшениці, кукурудзи) та подальше використання товару в господарській діяльності позивача, а саме експорт ячменю, пшениці, кукурудзи з Одеського морського торговельного порту та / або експорт до Угорщини залізницею.

Зазначені документи додатково підтверджують факт надання послуг Позивачу.

Таким чином на підставі наданих до матеріалів справи документів підтверджується реальне надання придбаних позивачем у контрагента ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» у грудні 2022, січні 2023 послуг згідно комплексної ставки за транспортно-експедиторське обслуговування по перевезенню вантажів, виконання ТОВ «Комерс Сіті Дніпро» робіт з комплексного транспортно-експедиційного обслуговування перевезення залізничним транспортом.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Мега-Буд Інвест».

Судом встановлено, що позивачем у листопаді-грудні 2022 у контрагента ТОВ «Мега-Буд Інвест» замовлялися послуги щодо перевезення вантажів (пшениці, кукурудзи, ріпаку, сої, соняшника).

Позивачем та ТОВ «Мега-Буд Інвест» було укладено генеральний договір про надання послуг з автоперевезення №23/09/22 від 23.09.2022, відповідно до п. 1.1 якого автоперевізник зобов`язується за плату і за рахунок клієнта надати послуги, пов`язані з систематичним перевезенням вантажів. Відповідно до п. 1.2 договору автоперевізник за дорученням клієнта зобов`язується надати наступні види послуг, які уточнюються у відповідній додатковій угоді до даного договору:

забезпечити оптимальне транспортне обслуговування, а також організувати перевезення Вантажу автомобільним видом транспорту територією України відповідно до умов договорів (контрактів), укладених між клієнтом та третіми особами;

залучити автотранспортні засоби і забезпечити їх подачу у пункт відправлення для своєчасного відправлення вантажу;

здійснити роботи, пов`язані з автоперевезенням вантажу;

організувати охорону вантажу під час його перевезення;

забезпечити підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту;

забезпечити оптимізацію руху вантажних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;

виконувати інші зобов`язання та надавати інші послуги, супутні перевезенню вантажів, що передбачені цим договором та не суперечать чинному законодавству.

Також між позивачем та ТОВ «Мега-Буд Інвест» укладені додаткові угоди №22 від 11.11.2022, №24 від 16.11.2022, №25 від 17.11.2022, №26 від 18.11.2022, №27 від 18.11.2022, №28 від 30.11.2022, №29 від 05.12.2022, №29/1 від 06.12.2022, №30 від 08.12.2022, №31 від 09.12.2022, №32 від 13.12.2022, №33 від 20.12.2022, №34 від 21.12.2022, №35 від 22.12.2022, №36 від 22.12.2022, №37 від 25.12.2022, №38 від 26.12.2022, №39 від 27.12.2022, в яких визначаються вид, найменування та кількість вантажу, пункт відправлення та пункт призначення вантажу, розмір оплати послуг автоперевізнику, найменування вантажоотримувача, період, в який здійснюються автоперевезення та інші необхідні відомості.

Судом встановлено, що на виконання договору про надання послуг з автоперевезення №23/09/22 від 23.09.2022 ТОВ «Мега-Буд Інвест» було надано у листопаді-грудні 2022 року послуги з перевезення вантажів на загальну суму 9 788 181,43 грн, в тому числі сума ПДВ 1 631 363,74 грн.

Зазначене підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000056 від 17.11.2022, №ОУ-0000058 від 20.11.2022, №ОУ-0000061 від 25.11.2022, №ОУ-0000063 від 26.11.2022, №ОУ-0000060 від 22.11.2022, №ОУ-0000059 від 20.11.2022, №ОУ-0000066 від 25.11.2022, №ОУ-0000062 від 05.12.2022, №ОУ-0000067 від 08.12.2022, №ОУ-0000069 від 11.12.2022, №ОУ-0000072 від 19.12.2022, №ОУ-0000074 від 20.12.2022, №ОУ-0000080 від 27.12.2022, №ОУ-0000071 від 13.12.2022, №ОУ-0000075 від 22.12.2022, №ОУ-0000085 від 22.12.2022, №ОУ-0000076 від 24.12.2022, №ОУ-0000084 від 24.12.2022, №ОУ-0000077 від 26.12.2022, №ОУ-0000078 від 26.12.2022, №ОУ-0000079 від 26.12.2022, №ОУ-0000081 від 27.12.2022, №ОУ-0000086 від 29.12.2022, №ОУ-0000087 від 30.12.2022; рахунками-фактурами №СФ-0000089 від 17.11.2022, №СФ-0000091 від 20.11.2022, №СФ-0000094 від 25.11.2022, №СФ-0000096 від 26.11.2022, №СФ-0000093 від 22.11.2022, №СФ-0000092 від 20.11.2022, №СФ-0000095 від 25.11.2022, №СФ-0000100 від 05.12.2022, №СФ-0000101 від 08.12.2022, №СФ-0000103 від 11.12.2022, №СФ-0000106 від 19.12.2022, №СФ-0000108 від 20.12.2022, №СФ-0000114 від 27.12.2022, №СФ-0000105 від 13.12.2022, №СФ-0000109 від 22.12.2022, №СФ-0000119 від 22.12.2022, №СФ-0000110 від 24.12.2022, №СФ-0000118 від 24.12.2022, №СФ-0000111 від 16.12.2022, №СФ-0000112 від 26.12.2022, №СФ-0000113 від 26.12.2022, №СФ-0000115 від 27.12.2022, №СФ-0000120 від 29.12.2022, №СФ-0000122 від 20.12.2022; податковими накладними №31 від 17.11.2022, №33 від 20.11.2022, №37 від 25.11.2022, №39 від 26.11.2022, №36 від 22.11.2022, №34 від 20.11.2022, №38 від 25.11.2022, №1 від 05.12.2022, №3 від 08.12.2022, №6 від 11.12.2022, №9 від 19.12.2022, №11 від 20.12.2022, №19 від 27.12.2022, №8 від 13.12.2022, №12 від 22.12.2022, №13 від 22.12.2022, №14 від 24.12.2022, №15 від 24.12.2022, №16 від 26.12.2022, №17 від 26.12.2022, №18 від 26.12.2022, №20 від 27.12.2022, №23 від 29.12.2022, №25 від 30.12.2022, які зареєстровані в ЄРПН відповідно до витягу №921906 від 07.11.2023; реєстрами до актів виконаних робіт, що містять переліки товарно-транспортних накладних.

Факт транспортування вантажів підтверджується наданими товарно-транспортними накладними №40704420 від 12.11.2022, №40704421 від 12.11.2022, №40704423 від 12.11.2022, №40704424 від 12.11.2022, №40704425 від 12.11.2022, №40704426 від 12.11.2022, №40704427 від 12.11.2022, №40704428 від 14.11.2022, №40704429 від 14.11.2022, №40704434 від 14.11.2022, №40704435 від 14.11.2022, №40704436 від 14.11.2022, №40705101 від 14.11.2022, №40705102 від 14.11.2022, №40705103 від 14.11.2022, №40705104 від 15.11.2022, №40705105 від 15.11.2022, №41100619 від 17.11.2022, №41100621 від 17.11.2022, №86411312 від 23.11.2022, №86411299 від 18.11.2022, №86411300 від 18.11.2022, №86411301 від 18.11.2022, №86411302 від 18.11.2022, №86411303 від 18.11.2022, №86411309 від 21.11.2022, №86411310 від 22.11.2022, №86411311 від 22.11.2022, №86411313 від 23.11.2022, №86411298 від 23.11.2022, №86411316 від 23.11.2022, №45411273 від 18.11.2022, №45411276 від 19.11.2022, №45411277 від 19.11.2022, №45411278 від 19.11.2022, №45411279 від 19.11.2022, №78411320 від 19.11.2022, №654321 від 19.11.2022, №78411323 від 21.11.2022, №78411324 від 21.11.2022, №78411325 від 21.11.2022, №78411326 від 21.11.2022, №78411327 від 21.11.2022, №78411328 від 21.11.2022, №78411329 від 22.11.2022, №78411330 від 22.11.2022, №78411331 від 22.11.2022, №78411332 від 22.11.2022, №78411334 від 23.11.2022, №7841135 від 23.11.2022, №08411484 від 01.12.2022, №08411485 від 01.12.2022, №08411487 від 01.12.2022, №08411489 від 01.12.2022, №08411490 від 01.12.2022, №08411491 від 01.12.2022, №08411493 від 01.12.2022, №08411499 від 02.12.2022, №07411459 від 03.12.2022, №41100754 від 05.12.2022, №07411472 від 06.12.2022, №07411473 від 06.12.2022, №07411474 від 06.12.2022, №32412510 від 06.12.2022, №32412512 від 06.12.2022, №77412514 від 13.12.2022, №77412562 від 13.12.2022, №77412563 від 13.12.2022, №77412567 від 13.12.2022, №77412568 від 13.12.2022, №77412571 від 13.12.2022, №77412575 від 13.12.2022, №77412556 від 13.12.2022, №77412578 від 14.12.2022, №77412584 від 15.12.2022, №77412590 від 15.12.2022, №77412592 від 15.12.2022, №77412593 від 15.12.2022, №77412598 від 15.12.2022, №46412729 від 16.12.2022, №46412730 від 16.12.2022, №46412731 від 16.12.2022, №77412616 від 16.12.2022, №77412617 від 16.12.2022, №46412741 від 17.12.2022, №46412743 від 17.12.2022, №46412745 від 18.12.2022, №46412746 від 18.12.2022, №46412747 від 18.12.2022, №46412748 від 18.12.2022, №77412519 від 10.12.2022, №46412749 від 18.12.2022, №46412751 від 18.12.2022, №46412752 від 18.12.2022, №46412753 від 18.12.2022, №46412754 від 18.12.2022, №46412755 від 18.12.2022, №46412756 від 18.12.2022, №46412779 від 19.12.2022, №46412759 від 18.12.2022, №11159221 від 10.12.2022, №11159222 від 10.12.2022, №11159223 від 11.12.2022, №41200781 від 17.12.2022, №41200782 від 17.12.2022, №41200783 від 17.12.2022, №41200784 від 19.12.2022, №41200760 від 14.12.2022, №41200761 від 14.12.2022, №41200762 від 14.12.2022, №41200763 від 14.12.2022, №41200765 від 14.12.2022, №41200767 від 14.12.2022, №41200768 від 14.12.2022, №41200769 від 14.12.2022, №41200770 від 15.12.2022, №41200771 від 15.12.2022, №41200772 від 15.12.2022, №41200773 від 15.12.2022, №41200774 від 15.12.2022, №41200775 від 15.12.2022, №41200856 від 17.12.2022, №41200857 від 19.12.2022, №41200860 від 19.12.2022, №41200861 від 19.12.2022, №41200863 від 20.12.2022, №41200864 від 20.12.2022, №41200865 від 20.12.2022, №41200866 від 20.12.2022, №41200867 від 20.12.2022, №41200868 від 20.12.2022, №41200869 від 20.12.2022, №11259528 від 21.12.2022, №11259531 від 21.12.2022, №11259590 від 23.12.2022, №1/1 від 22.12.2022, №2/1 від 22.12.2022, №18412710 від 25.12.2022, №18412713 від 25.12.2022, №18412712 від 25.12.2022, №П22000915 від 23.12.2022, №П22000916 від 23.12.2022, №П22000917 від 23.12.2022, №П22000918 від 23.12.2022, №П22000933 від 24.12.2022, №П22000973 від 24.12.2022, №П22000974 від 24.12.2022, №П22000980 від 24.12.2022, №П22001006 від 24.12.2022, №П22001007 від 24.12.2022, №П22001008 від 24.12.2022, №П22001013 від 24.12.2022, №П22001058 від 26.12.2022, №П22001059 від 26.12.2022, №П22001060 від 26.12.2022, №П22001067 від 26.12.2022, №П22001049 від 26.12.2022, №41200965 від 23.12.2022, №41200966 від 23.12.2022, №41200967 від 23.12.2022, №41412792 від 26.12.2022, №41412793 від 26.12.2022, №41412794 від 26.12.2022, №41412796 від 26.12.2022, №36412815 від 27.12.2022, №36412816 від 27.12.2022, №36412817 від 27.12.2022, №36412818 від 27.12.2022, №41200969 від 28.12.2022, №41200970 від 28.12.2022, №41200971 від 28.12.2022, №41200972 від 28.12.2022, №41200973 від 28.12.2022, №41200974 від 28.12.2022, №41200975 від 28.12.2022, №41200976 від 28.12.2022, №41200977 від 28.12.2022, №41200978 від 28.12.2022, №41200979 від28.12.2022, №41200980 від 28.12.2022, №41200981 від 28.12.2022, №41200982 від 28.12.2022.

Такі документи надані позивачем до матеріалів справи (Т.4, а.с.66-210, Т.5, а.с.1-206, Т.6, а.с.1-147).

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 №363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

З наведеного вбачається, що саме товарно-транспортна накладна є тим документом, який підтверджує здійснення перевезення.

З наявних у матеріалах справи копій товарно-транспортних накладних вбачається за можливе ідентифікувати дату їх складання, найменування перевізника, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження, посади, прізвища та підписи відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія.

Тож, на підставі наявних в матеріалах справи ТТН щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Мега-Буд Інвест», суд робить висновок, що такі товарно-транспортні накладні є належними доказами, які підтверджують факт надання позивачу послуг з перевезення вантажів ТОВ «Мега-Буд Інвест». Крім того, варто звернути увагу, що відповідач не висуває претензій до наданих позивачем товарно-транспортних накладних, зокрема до наявності у них обов`язкових реквізитів, достовірності зазначених у таких документах відомостей тощо.

Судом встановлено, що ТОВ «Мега-Буд Інвест» отримало від позивача оплату за отримані послуги перевезення, що підтверджується платіжними дорученнями №00394021 від 23.11.2022, №00395118 від 01.12.2022, №00395124 від 01.12.2022, №00395151 від 01.12.2022, №00395189 від 01.12.2022, №00395120 від 01.12.2022, №00395163 від 01.12.2022, №00397056 від 16.12.2022, №00399267 від 03.01.2023, №00397638 від 21.12.2022, №00398106 від 23.12.2022, №00399295 від 03.01.2023, №00400397 від 12.01.2023, №00398042 від 23.12.2022, №00399222 від 03.01.2023, №00399171 від 30.12.2022, №00399212 від 03.01.2023, №00399271 від 03.01.2023, №00399314 від 03.01.2023, №00399872 від 09.01.2023, №00399274 від 03.01.2023, №00399277 від 03.01.2023, №00399305 від 03.01.2023, №00399886 від 09.01.2023 (Т.6, а.с.148-171).

За результатами дослідження ТТН судом встановлено, що ТОВ «Мега-Буд Інвест» здійснювало перевезення вантажів (кукурудзи, ріпаку, пшениці, соняшнику, сої) автомобільним транспортом на замовлення позивача до пунктів поставок: ДП «ІЗМ МТП» (вул. Дунайська, 2, Порт 2, м. Ізмаїл, Одеська обл.), ТОВ «Новотех-Термінал» (м. Одеса, пл. Митна, 1), ТОВ «Сервіс Грейн» (вул. Металічна, 3, м. Арциз, Арцизький р-н, Одеська обл.), ТОВ «Укрелеваторпром» (м .Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 52/1). На всіх ТТН, якими перевозився товар до вказаних вище пунктів поставок, наявні відмітки про прийняття товару у відповідних пунктах поставок. Тобто прийняття товару, який перевозило на замовлення позивача ТОВ «Мега-Буд Інвест», підтверджується третіми особами підприємствами, що приймали товар у пунктах поставки.

Щодо аргументів відповідача про неможливість підтвердити реальне виконання зобов`язань ТОВ «Мега-Буд Інвест» (код ЄДРПОУ 44545521) перед ТОВ «АДМ Юкрейн» (код ЄДРПОУ 20027449), що згідно наданих документів виступав перевізником сільськогосподарської продукції, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Насамперед Суд критично ставиться до посилання податкового органу на те, що за результатами співставлення 35 ТТН та даних звіту 4-ДФ за третій місяць IV кварталу 2022 року (грудень 2022 року) по ТОВ «Мега-Буд Інвест» встановлено, що в таких ТТН водіями переважно є особи, які не є працівниками ТОВ «Мега-Буд Інвест». Відповідач зазначав, що з 21 водія лише 6 осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) рахуються працівниками ТОВ «Мега-Буд Інвест» відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, згідно задекларованих платником даних звіту 4-ДФ за IV квартал 2022 року.

Суд зазначає, що такий аналіз відповідача базується на податковій інформації з внутрішніх баз даних податкового органу.

Ані Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 №363, ані жоден інший нормативно-правовий акт не визначають як обов`язкову умову зазначення на первинних документах інформації про трудові відносини між водієм та перевізником. Законодавець не встановлює умови про обов`язковість перебування у трудових відносинах осіб, прізвища яких вказані у первинних документах загалом та у товарно-транспортних накладних зокрема. Зміст та форма ТТН, що уніфікована Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 №363 (у редакції згідно наказу Міністерства інфраструктури №413 від 03.06.2019) також не передбачає наявність відомостей щодо трудових відносин між водієм та перевізником.

Податковий орган не може покладати на позивача негативні наслідки можливого не включення з боку перевізників водіїв в звіт 1-ДФ, адже якщо таке й мало місце, то обов`язок по залученню водіїв для здійснених перевезень, а також обов`язок з документального оформлення трудових або підрядних відносин між перевізником та водієм покладено саме на перевізника, а не на замовника таких послуг.

Так, Верховний Суд у постановах від 11.11.2020 №320/1147/19 та від 24.11.2020 №813/3034/15 зробив висновок, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, на які посилається відповідач, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин, які є предметом дослідження у цій справі (наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №820/7293/13-а).

Щодо твердження відповідача про те, що у ТОВ «Мега-Буд Інвест» немає зареєстрованих транспортних засобів за даними Реєстру МВС «Відомості про транспортні засоби та їх власників», то суд дослідив надані позивачем документи, з яких вбачається, що ТОВ «Мега-Буд Інвест» мало необхідні основні засоби (вантажні транспортні засоби, причепи) для надання послуг з перевезення вантажів. На підтвердження цього до матеріалів справи надано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (ф. №20-ОПП) від 07.07.2022, відповідно до якого у ТОВ «Мега-Буд-Інвест» наявні на праві довгострокового користування або оренди вантажні автомобілі та причепи (Т.10, а.с.83-89); також в матеріали справи надано договори оренди транспортних засобів, укладені ТОВ «Мега-Буд Інвест» з фізичними особами ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (Т.10, а.с.90-112).

Судом досліджено, що в повідомленні за ф. 20-ОПП та договорах оренди транспортних засобів вказані номери автомобілів та причепів аналогічні тим, які вказані на товарно-транспортних накладних, відповідно до яких ТОВ «Мега-Буд Інвест» надавав послуги перевезення вантажів позивача. Так, вантажний сідловий тягач, який має реєстраційний номер НОМЕР_1 , орендовано у ОСОБА_8 відповідно до нотаріально посвідченого договору оренди транспортного засобу від 07.07.2022. Аналогічний номер транспортного засобу ( НОМЕР_1 ) зазначено на ТТН №№40704421 від 12.11.2022, 40705101 від 14.11.2022, 45411276 від 19.11.2022, 41200765 від 14.12.2022, 41200769 від 14.12.2022, 41200860 від 19.12.2022, 11259528 від 21.12.2022, П22000915 від 23.12.2022, якими ТОВ «Мега-Буд Інвест» перевозило пшеницю, сою, соняшник на замовлення позивача.

Що стосується рішення від 10.08.2022 №103285 про відповідність ТОВ «Мега-Буд Інвест» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, суд зазначає, що таке рішення стосується ТОВ «Мега-Буд Інвест», а не позивача, оскільки в протилежному випадку може бути порушеним принцип індивідуальної відповідальності платника податку.

В той же час, суд враховує посилання позивача на те, що рішення №103285 від 10.08.2022 було скасовано в судовому порядку відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.12.2023, постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2024 у справі №120/10201/23.

Таким чином відповідачем не надано достатніх та належних доказів неможливості реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Мега-Буд Інвест».

Натомість, позивач надав до матеріалів справи згадані вище документи щодо отримання послуг та руху товару, а також документи на підтвердження обачності позивача у виборі контрагентів та добросовісності самих контрагентів, у тому числі і контрагента ТОВ «Мега-Буд Інвест», а саме позивачем надані витяг з ЄДРЮО, ФОП та ГФ, виписка з ЄДРЮО, ФОП та ГФ, витяг з реєстру платників ПДВ №2202284500160 від 07.07.2022, рішення єдиного учасника (засновника) про створення ТОВ «Мега-Буд Інвест» №1 від 09.12.2021, наказ про призначення директора №1-к/тр від 09.12.2021, паспортні дані та ідентифікаційний код директора контрагента, статут, довідка про відкриття банківського рахунку №220923SU17280701 від 23.09.2022, фінансова звітність малого підприємства станом на 31.12.2022 року (ф. №1-м, 2-м), податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) доходу на користь фізичних осіб, та сум утриманого з них податку за 3 квартал 2022 року, за 4 квартал 2022 року (з додатками 1, 4-ДФ, 5) (Т.10, а.с.1-82).

Крім того, судом встановлено, що позивач надав до матеріалів справи документи (Т.11, а.с.92-210, Т.12, а.с.1-222, Т.13, а.с.2-224) на підтвердження:

придбання позивачем товару, який перевозило ТОВ «Мега-Буд Інвест»,

зберігання товару, який перевозило ТОВ «Мега-Буд Інвест» (зберігання до моменту його перевезення згаданим контрагентом),

подальшого руху (експорту) товару, який було перевезено ТОВ «Мега-Буд Інвест» до вище вказаних пунктів поставок.

Такі документи (договори поставки, видаткові накладні, реєстри прийнятої с/г продукції, договори складського зберігання зерна, акти наданих послуг, рахунки, розрахунки плати за зберігання зерна, журнали реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах, контракти, вантажно-митні декларації, акти приймання-передачі, коносаменти, експортні доручення, здавальні акти та ін.) підтверджують придбання та зберігання позивачем товару до моменту перевезення такого товару контрагентом ТОВ «Мега-Буд Інвест», а також підтверджують подальший рух товару подальше використання спірних послуг в господарській діяльності позивача.

Зазначені докази додатково підтверджують факт надання ТОВ «Мега-Буд Інвест» послуг позивачу.

Таким чином на підставі наданих до матеріалів справи документів підтверджується придбання позивачем у контрагента ТОВ «Мега-Буд Інвест» у листопаді-грудні 2022 року послуг по перевезенню вантажів (пшениці, кукурудзи, ріпаку, сої, соняшника) та їх фактичне надання контрагентом.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Олві Груп Україна».

Судом встановлено, що позивачем у грудні 2022, січні 2023 у контрагента ТОВ «Олві Груп Україна» замовлялися послуги щодо перевезення вантажів (сої, кукурудзи, ячменю, соняшнику).

Як вбачається з матеріалів справи 30.07.2022 ТОВ «Олві Груп Україна» (автоперевізник) з ТОВ «АДМ Юкрейн» укладений генеральний договір №30/07 про надання послуг з автоперевезення, відповідно до п. 1 якого автоперевізник зобов`язується за плату і за рахунок ТОВ «АДМ Юкрейн» надати послуги, пов`язані із систематичним перевезенням вантажів.

За положеннями означеного Автоперевізник за дорученням клієнта зобов`язується надати наступні види послуг, які уточнюються у відповідній додатковій угоді до даного договору:

забезпечити оптимальне транспортне обслуговування, а також організувати перевезення вантажу автомобільним видом транспорту територією України відповідно до умов договорів (контрактів), укладених між клієнтом та третіми особами; залучити автотранспортні засоби і забезпечити їх подачу у пункт відправлення для своєчасного відправлення вантажу; здійснити роботи, пов`язані з автоперевезенням вантажу; організувати охорону вантажу під час його перевезення;

забезпечити підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту;

забезпечити оптимізацію руху вантажних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;

виконувати інші зобов`язання та надавати інші послуги, супутні перевезенню вантажів, що передбачені цим договором та не суперечать чинному законодавству.

Судом встановлено, що на виконання договору про надання послуг з автоперевезення №30/07 від 30.07.2022 ТОВ «Олві Груп Україна» було надано у грудні 2022 року, січні 2023 року послуги з перевезення вантажів на загальну суму 5 051 997,54 грн, в тому числі сума ПДВ 841 999, 59 грн.

Зазначене підтверджується додатковими угодами до договору про надання послуг з автоперевезення №119 від 01.12.2022, №120 від 01.12.2022, №121 від 01.12.2022, №126 від 01.12.2022, №130 від 01.12.2022, №124 від 01.12.2022, №125 від 01.12.2022, №128 від 01.12.2022, №122 від 01.12.2022, №131 від 01.12.2022, №131 від 01.12.2022, №127 від 01.12.2022, №127 від 01.12.2022, №133 від 01.12.2022, №134 від 01.12.2022, №135 від 03.01.2023; актами надання послуг №OУУA-002722 від 17.12.2022, №OУУA-002723 від 18.12.2022, №OУУA-002727 від 18.12.2022, №OУУA-002754 від 18.12.2022, №OУУA-002759 від 18.12.2022, №OУУA-002756 від 20.12.2022, №OУУA-002757 від 20.12.2022, №OУУA-002758 від 20.12.2022, №OУУA-002755 від 20.12.2022, №OУУA-002787 від 22.12.2022, №OУУA-002814 від 24.12.2022, №OУУA-002725 від 19.12.2022, №OУУA-002794 від 24.12.2022, №OУУA-002822 від 26.12.2022, №OУУA-002830 від 26.12.2022, №OУУA-000055 від 13.01.2023; рахунками на оплату №OУУA-002722 від 17.12.2022, №OУУA-002723 від 18.12.2022, №OУУA-002727 від 18.12.2022, №OУУA-002754 від 18.12.2022, №OУУA-002759 від 18.12.2022, №OУУA-002756 від 20.12.2022, №OУУA-002757 від 20.12.2022, №OУУA-002758 від 20.12.2022, №OУУA-002755 від 20.12.2022, №OУУA-002787 від 22.12.2022, №OУУA-002814 від 24.12.2022, №OУУA-002725 від 19.12.2022, №OУУA-002794 від 24.12.2022, №OУУA-002822 від 26.12.2022, №OУУA-002830 від 26.12.2022, №OУУA-000055 від 13.01.2023; податковими накладними №128 від 17.12.2022, №133 від 18.12.2022, №134 від 18.12.2022, №139 від 18.12.2022, №140 від 18.12.2022, №160 від 20.12.2022, №161 від 20.12.2022, №165 від 20.12.2022, №167 від 20.12.2022, №192 від 22.12.2022, №214 від 24.12.2022, №152 від 19.12.2022, №212 від 24.12.2022, №229 від 26.12.2022, №230 від 26.12.2022, №59 від 13.01.2023, які зареєстровані в ЄРПН відповідно до витягу №918295 від 10.10.2023; реєстрами до актів виконаних робіт, що містять переліки товарно-транспортних накладних.

Факт транспортування вантажів підтверджується наданими товарно-транспортними накладними (далі-«ТТН») №622330 від 12.12.2022, №622331 від 12.12.2022, №622332 від 12.12.2022, №622336 від 15.12.2022, №622331 від 15.12.2022, №622333 від 15.12.2022, №622334 від 15.12.2022, №622335 від 15.12.2022, №622332 від 15.12.2022, №57622377 від 17.12.2022, №57622378 від 17.12.2022, №57622375 від 17.12.2022, №57622376 від 17.12.2022, №41200853 від 16.12.2022, №41200852 від 16.12.2022, №77412607 від 16.12.2022, №77412614 від 16.12.2022, №77412613 від 16.12.2022, №77412609 від 16.12.2022, №77412611 від 16.12.2022, №77412608 від 16.12.2022, №77412618 від 16.12.2022, №77412610 від 16.12.2022, №622383 від 17.12.2022, №622386 від 17.12.2022, №622385 від 17.12.2022, №622384 від 17.12.2022, №622382 від 17.12.2022, №622381 від 17.12.2022, №95622366 від 19.12.2022, №95622367 від 19.12.2022, №95622364 від 17.12.2022, №95622365 від 19.12.2022, №94622355 від 12.12.2022, №94622352 від 11.12.2022, №94622354 від 11.12.2022, №94622353 від 11.12.2022, №46622368 від 12.12.2022, №46622369 від 15.12.2022, №46622370 від 15.12.2022, №46622374 від 19.12.2022, №46622372 від 19.12.2022, №46622371 від 19.12.2022, №46622373 від 19.12.2022, №93622348 від 14.12.2022, №93622349 від 14.12.2022, №93622350 від 14.12.2022, №93622351 від 14.12.2022, №92622345 від 19.12.2022, №92622346 від 19.12.2022, №92622347 від 19.12.2022, №46412761 від 18.12.2022, №46412762 від 18.12.2022, №46412750 від 18.12.2022, №46412758 від 18.12.2022, №46412757 від 18.12.2022, №622388 від 19.12.2022, №622389 від 19.12.2022, №622392 від 19.12.2022, №622391 від 19.12.2022, №622390 від 19.12.2022, №622387 від 19.12.2022, №622393 від 20.12.2022, №622394 від 20.12.2022, №622395 від 20.12.2022, №622398 від 20.12.2022, №622397 від 20.12.2022, №622396 від 20.12.2022, №622399 від 21.12.2022, №622405 від 21.12.2022, №622406 від 21.12.2022, №622400 від 21.12.2022, №622401 від 21.12.2022, №622402 від 21.12.2022, №622403 від 21.12.2022, №622404 від 21.12.2022, №622407 від 21.12.2022, №11259374 від 18.12.2022, №11259352 від 17.12.2022, №11259356 від 17.12.2022, №11259357 від 17.12.2022, №11259359 від 17.12.2022, №11259358 від 17.12.2022, №11259526 від 22.12.2022, №11259527 від 22.12.2022, №11259420 від 21.12.2022, №11259583 від 23.12.2022, №11259581 від 23.12.2022, №11259587 від 23.12.2022, №П22000869 від 22.12.2022, №П22000866 від 22.12.2022, №П22000913 від 23.12.2022, №П22000914 від 23.12.2022, №П22000899 від 23.12.2022, №П22000956 від 24.12.2022, №П22000960 від 24.12.2022, №П22000940 від 24.12.2022, №П22001019 від 25.12.2022, №П22001020 від 25.12.2022, №П22000999 від 24.12.2022, №П22001000 від 24.12.2022, №П22000990 від 24.12.2022, №П22001027 від 25.12.2022, №П22000998 від 24.12.2022, №П22000997 від 24.12.2022, №П22000996 від 24.12.2022, №П22000958 від 24.12.2022, №П22000919 від 23.12.2022, №П22000901 від 23.12.2022, №П22000902 від 23.12.2022, №П22000897 від 23.12.2022, №П22000976 від 24.12.2022, №П22001046 від 25.12.2022, №П22001048 від 25.12.2022, №П22001064 від 26.12.2022, №П22001056 від 26.12.2022, №П22001065 від 26.12.2022, №622411 від 22.12.2022, №622408 від 22.12.2022, №622410 від 22.12.2022, №622413 від 22.12.2022, №622409 від 22.12.2022, №622414 від 22.12.2022, №622412 від 22.12.2022, №11259683 від 12.01.2023, №11259682 від 12.01.2023, №11259684 від 12.01.2023, №11259686 від 12.01.2023, №11259685 від 12.01.2023.

Такі документи надані позивачем до матеріалів справи (Т.2, а.с.43-243, Т.3, а.с.1-170).

Як вже зазначалось, саме товарно-транспортна накладна є тим документом, який підтверджує здійснення перевезення.

На підставі наявних в матеріалах справи ТТН щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Олві Груп Україна», суд робить висновок, що такі товарно-транспортні накладні є належними доказами, які підтверджують факт надання позивачу послуг з перевезення вантажів ТОВ «Олві Груп Україна». Крім того, варто звернути увагу, що відповідач не висуває претензій до наданих позивачем товарно-транспортних накладних, зокрема до наявності у них обов`язкових реквізитів, достовірності зазначених у таких документах відомостей тощо.

Судом встановлено, що ТОВ «Олві Груп Україна» отримало від позивача оплату за отримані послуги перевезення, що підтверджується банківськими виписками (Т.3, а.с. 171-183).

За результатами дослідження ТТН судом встановлено, що ТОВ «Олві Груп Україна» здійснювало перевезення вантажів (кукурудзи, соняшника, сої, ячменю) автомобільним транспортом на замовлення позивача до пунктів поставок: ДП «ІЗМ МТП» (вул. Дунайська, 2, Порт 2, м. Ізмаїл, Одеська обл.), ТОВ «Новотех-Термінал» (м. Одеса, пл. Митна, 1), ТОВ «Укрелеваторпром» (м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 52/1), ТОВ «Дунайська Стивідорна Компанія» (Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Портова 4А). На всіх ТТН, якими перевозився товар до вказаних вище пунктів поставок, наявні відмітки про прийняття товару у відповідних пунктах поставок. Тобто прийняття товару, який перевозило на замовлення позивача ТОВ «Олві Груп Україна», підтверджується третіми особами підприємствами, що приймали товар у пунктах поставки.

Щодо твердження податкового органу про відсутність необхідних умов у ТОВ «Олві Груп Україна» для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, транспортних засобів, суд зазначає наступне.

Податковий орган посилається на те, що за результатами співставлення ТТН та даних звіту податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2023 року додатка 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» по ТОВ «Олві Груп Україна» не встановлено жодної відповідності прізвища водіїв, які зазначені в цих ТТН. За результатами співставлення ТТН та даних звіту податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2023 року додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» не встановлено жодної відповідності прізвища водіїв, які зазначені в цих ТТН з ознакою доходу 157. Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено зазначені водії в ТТН наданих до перевірки не є працівниками ТОВ «Олві Груп Україна» (код ЄДРПОУ 42759122) та на користь платників податків фізичних осіб ( зазначених водіями) - ТОВ «Олві Груп Україна» допущено порушення в частині невідповідності відомостей про водіїв транспортних засобів. Дана обставина свідчить про надання перевізником недостовірних даних в частині заповнення інформації про водіїв перевізника.

З цього приводу суд звертає увагу, що позивачем до матеріалів справи були надані документи щодо взаємовідносин ТОВ «Олві Груп Україна» з водіями, які здійснювали перевезення вантажів позивача. Так, контрагент ТОВ «Олві Груп Україна» в листі від 24.08.2023 №12 зазначив, що підприємство винаймало водіїв для здійснення перевезень у ряду підприємств ТОВ «ПРОФІ ТРАНС МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА ТОПЛИВНА КОМПАНІЯ», ТОВ «ДВД РОСТ ТРАНС», ТОВ «ДАК ТРАНС», ФОП ОСОБА_10 , ТОВ «СЕРВІСПЛАСТ», ТОВ «ЕКСПІРІЕНС ТРАНС», ФОП ОСОБА_11 . Також в матеріали справи надано договори про транспортно-експедиційні перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України, укладених ТОВ «Олві Груп Україна» з ТОВ «ПРОФІ ТРАНС МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА ТОПЛИВНА КОМПАНІЯ», ТОВ «ДВД РОСТ ТРАНС», ТОВ «ДАК ТРАНС», ФОП ОСОБА_10 , ТОВ «СЕРВІСПЛАСТ», ТОВ «ЕКСПІРІЕНС ТРАНС», ФОП ОСОБА_11 ; податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) доходу на користь фізичних осіб, та сум утриманого з них податку, відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення застрахованим особам), які подавалися ТОВ «ПРОФІ ТРАНС МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА ТОПЛИВНА КОМПАНІЯ», ТОВ «ДВД РОСТ ТРАНС», ТОВ «ДАК ТРАНС», ФОП ОСОБА_10 , ТОВ «СЕРВІСПЛАСТ», ТОВ «ЕКСПІРІЕНС ТРАНС», ФОП ОСОБА_11 в податкову інспекцію та які підтверджують факт працевлаштування водіїв, які перевозили вантаж позивача, на вище вказаних підприємствах.

Так, у відомостях підприємства ТОВ «ПРОФІ ТРАНС МЕНЕДЖМЕНТ» про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення застрахованим особам) за березень 2023 року наявні ПІБ водіїв ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які вказані на ТТН, якими ТОВ «Олві Груп Україна» перевозило вантаж позивача та такі водії зазначені податковим органом в Акті перевірки як такі, відносно яких не встановлено нарахування заробітної плати з боку ТОВ «Олві Груп Україна».

Із змісту таких документів вбачається, що згадані відповідачем водії є працівниками інших юридичних осіб, послуги яких придбавало ТОВ «Олві Груп Україна», а тому ТОВ «Олві Груп Україна» не мало обов`язку щодо декларування відносин з такими водіями, а також здійснювати нарахування/виплату доходу на їх адресу. Відтак, посилання відповідача на взаємовідносини ТОВ «Олві Груп Україна» з водіями у якості підстави для невизнання господарських операцій позивача є безпідставними та більш того спростовуються матеріалами справи.

Безпідставним є й твердження відповідача про відсутність у ТОВ «Олві Груп Україна» основних засобів, виробничих активів, транспортних засобів, адже позивачем були надані до матеріали справи документи на підтвердження наявності у ТОВ «Олві Груп Україна» власних транспортних засобів повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (ф. №20-ОПП) від 16.04.2020, 20.10.2022, 18.05.2023, які містять інформацію про наявність в ТОВ «Олві Груп Україна» офісу за адресою м. Одеса, просп. Академіка Глушкова буд. 29, офіс 300, 314, а також транспортних засобів на праві власності, довгострокового користування або оренди (вантажних сідельних тягачів, напівпричепів, контейнеровозів, причепів, цистерн, самоскидів та ін.); свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_2 (номер НОМЕР_3 ), СТХ №566847 (номер НОМЕР_4 ), СХВ №100568 (номер НОМЕР_5 ) (Т.8, а.с.48-65).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Олві Груп Україна» придбавало послуги з транспортно-експедиторського обслуговування та орендувало транспортні засоби у третіх осіб. Позивачем долучені до матеріалів справи договори про транспортно-експедиційні перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України, укладені ТОВ «Олві Груп Україна» з ТОВ «Профі Транс Менеджмент», ТОВ «ДВД РОСТ ТРАНС», ТОВ «Дак Транс», ФОП ОСОБА_16 , ТОВ «ЕКСПІРІЕНС ТРАНС», ФОП ОСОБА_17 та ін.; договори оренди транспортних засобів, укладених ТОВ «Профі Транс Менеджмент», ТОВ «ДВД РОСТ ТРАНС», ТОВ «Експіріенс Транс» з фізичними особами ( ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ); договори оренди транспортних засобів, укладених ТОВ «Олві Груп Україна» з ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 та ін.; свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів вище вказаними юридичними та фізичними особами (Т.8, а.с.66-257). В договорах оренди транспортних засобів та на свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів вказані номери автомобілів та причепів, які орендувало ТОВ «Олві Груп Україна». При цьому такі номери транспортних засобів ідентичні тим, які вказані на товарно-транспортних накладних, якими ТОВ «Олві Груп Україна» перевозило вантажі на замовлення позивача.

Відтак, матеріали справи містять належні та достатні докази наявності у контрагента позивача ТОВ «Олві Груп Україна» як власних, так і орендованих основних засобів для здійснення перевезення вантажів, а також докази залучення водіїв для надання послуг з перевезення.

Позивачем надані в матеріали справи документи на підтвердження обачності позивача у виборі контрагентів та добросовісності самих контрагентів, у тому числі і контрагента ТОВ «Олві Груп Україна», а саме: витяг з ЄДРЮО, ФОП та ГФ, витяг з реєстру платників ПДВ №1915514500049 від 19.02.2019, наказ про вступ на посаду директора №4 від 01.05.2021, паспортні дані та ідентифікаційний код директора контрагента, статут, довідка про відкриті банківські рахунки, фінансова звітність суб`єкта малого підприємства за 2022 рік (ф. №1-м, 2-м), податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) доходу на користь фізичних осіб, та сум утриманого з них податку за 4 квартал 2022 року, 1 квартал 2023 року (із додатками 1, 5, з відомостями за ф. 4-ДФ) (Т.8, а.с.1-47).

Щодо твердження відповідача, що ТОВ «Олві Груп Україна» доводився в межах відпрацювання наказу ДФС України від 28.07.2015 №543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» за періоди 2021-2022 років як такий, що був задіяний в здійснені ризикових операцій, суд зазначає, що позивачем, серед іншого, було надано копію рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критерія ризиковості платника №45213 від 25.10.2022, відповідно до якого ТОВ «Олві Груп Україна» визнано таким, що не відповідає критеріям ризиковості платника податку (Т.8, а.с.258).

Отже, відповідачем не було надано до матеріалів справи доказів, які б підтверджували відсутність у ТОВ «Олві Груп Україна» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, транспортних засобів.

Крім того, судом встановлено, що позивач надав до матеріалів справи документи (Т.16, а.с.2-202, Т.17, а.с.1-204) на підтвердження:

придбання позивачем товару, який перевозило ТОВ «Олві Груп Україна»,

зберігання товару, який перевозило ТОВ «Олві Груп Україна» (зберігання до моменту його перевезення згаданим контрагентом),

подальшого руху (експорту) товару, який було перевезено ТОВ «Олві Груп Україна» до вище вказаних пунктів поставок.

Такі документи (договори поставки, видаткові накладні, рахунки, податкові накладні, реєстри вантажу, договори складського зберігання зерна, акти наданих послуг, рахунки, розрахунки плати за зберігання зерна, реєстри вантажу, контракти, вантажно-митні декларації, акти приймання-передачі, коносаменти, експортні доручення, здавальні акти та ін.) підтверджують придбання та зберігання позивачем товару до моменту перевезення такого товару контрагентом ТОВ «Олві Груп Україна», а також підтверджують подальший рух товару подальше використання товару в господарській діяльності позивача, а саме експорт зернових з Ізмаїльського морського торговельного порту та Одеського морського торговельного порту.

Зазначені докази додатково підтверджують факт надання ТОВ «Олві Груп Україна» послуг позивачу.

Таким чином на підставі наданих до матеріалів справи документів підтверджується придбання позивачем у контрагента ТОВ «Олві Груп Україна» у грудні 2022 року січні 2023 року послуг по перевезенню вантажів (сої, кукурудзи, ячменю, соняшнику) та фактичне надання таких послуг.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Транс Компані».

Судом встановлено, що позивачем у листопаді 2022 у контрагента ТОВ «Транс Компані» замовлялися послуги щодо перевезення вантажів (кукурудзи).

Як вбачається з матеріалів справи 01.07.2021 ТОВ «Транс Компані» (автоперевізник) з ТОВ «АДМ Юкрейн» укладений генеральний договір №2/21 про надання послуг з автоперевезення, відповідно до п. 1.1 якого автоперевізник зобов`язується за плату і за рахунок клієнта надати послуги, пов`язані з систематичним перевезенням вантажів на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2 автоперевізник за дорученням клієнта зобов`язується надати наступні види послуг, які уточнюються у відповідній додатковій угоді до договору:

забезпечити оптимальне транспортне обслуговування, а також організувати перевезення вантажу автомобільним видом транспорту територією України відповідно до умов договорів (контрактів), укладених між клієнтом та третіми особами;

залучити автотранспортні засоби і забезпечити їх подачу у пункт відправлення для своєчасного відправлення вантажу;

здійснити роботи, пов`язані з автоперевезенням вантажу;

організувати охорону вантажу під час його перевезення;

забезпечити підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту;

забезпечити оптимізацію руху вантажних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;

виконувати інші зобов`язання та надавати інші послуги, супутні перевезенню вантажів, що передбачені цим договором та не суперечать чинному законодавству.

Судом встановлено, що на виконання договору про надання послуг з автоперевезення №2/21 від 01.07.2021 ТОВ «Транс Компані» було надано у листопаді 2022 року послуги з перевезення вантажів на загальну суму 1 001 703,07 грн, в тому числі сума ПДВ 166 950,51 грн.

Зазначене підтверджується додатковими угодами №14/22 від 19.11.2022, №56Б/21 від 18.11.2022; актами надання послуг №5563 від 22.11.2022, №5624 від 24.11.2022; рахунками на оплату №5563 від 22.11.2022, №5624 від 24.11.2022; податковими накладними №177 від 22.11.2022, №183 від 24.11.2022, які зареєстровані в ЄРПН відповідно до витягу №888350 від 24.01.2023; реєстрами до актів виконаних робіт, що містять переліки товарно-транспортних накладних.

Факт транспортування вантажів підтверджується наданими товарно-транспортними накладними №622379 від 19.11.2022, №622384 від 19.11.2022, №622390 від 19.11.2022, №622406 від 21.11.2022, №622407 від 21.11.2022, №622408 від 21 11.2022, №622409 від 21.11.2022, №41100663 від 19.11.2022, №41100636 від 19 11.2022, №41100625 від 19.11.2022, №41100638 від 19.11.2022, №41100626 від 19.11 2022, №41100627 від 19.11.2022, №41100651 від 22.11.2022, №41100652 від 22.11.2022, №41100650 від 22 11.2022.

Всі такі документи надані позивачем до матеріалів справи (Т.3, а.с.184-218, 220).

Як вже зазналось, саме товарно-транспортна накладна є тим документом, який підтверджує здійснення перевезення.

На підставі наявних в матеріалах справи ТТН щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Транс Компані», суд робить висновок, що такі товарно-транспортні накладні є належними доказами, які підтверджують факт надання позивачу послуг з перевезення вантажів ТОВ «Транс Компані». Крім того, варто звернути увагу, що відповідач не висуває претензій до наданих позивачем товарно-транспортних накладних, зокрема до наявності у них обов`язкових реквізитів, достовірності зазначених у таких документах відомостей тощо.

Судом встановлено, що ТОВ «Транс Компані» отримало від позивача оплату за отримані послуги перевезення, що підтверджується платіжними дорученнями №00394935 від 30.11.2022, №00395233 від 02.12.2022 (Т.3, а.с.219).

За результатами дослідження ТТН судом встановлено, що ТОВ «Транс Компані» здійснювало перевезення вантажів (кукурудзи) автомобільним транспортом на замовлення позивача до пункту поставки, розташованого в с. Броска, вул. Колгоспна 28, Ізмаїльський р-н, Одеська обл. На ТТН, якими перевозився товар до пункту поставки, наявні відмітки про прийняття товару, тобто прийняття товару, який перевозило на замовлення позивача ТОВ «Транс Компані», підтверджується третьою особою.

Суд критично ставиться до аргументів податкового органу про неможливість реального здійснення з боку ТОВ «Транс Компані» господарських операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, транспортних засобів у вище зазначеного підприємства.

Відповідач зазначає, що за результатами співставлення ТТН згідно актів надання послуг акт №5624 від 24.11.2022 та акт №5563 від 22.11.2022 та даних звіту 4-ДФ за IV квартал 2022 року по ТОВ «Транс Компані» встановлено, що в ТТН, що відповідають зазначеним актам надання послуг водіями є особи, які не є працівниками ТОВ «Транс Компані». Так, фізичним особам ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичний осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, ТОВ «Транс Компані» виплати вищезазначеним особам не проводив, тобто особи які були відображені в ТТН як водії на ТОВ «Транс Компані» не працюють, будь-які виплати їм не проводились.

Судом встановлено, що позивач надав до матеріалів справи договори про виконання робіт (Т.9, а.с.220-264) та лист-пояснення контрагента (Т.9, а.с.219), в якому контрагент зазначає, що водії, які були залучені до надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів для позивача, здійснювали виконання робіт на підставі договорів про виконання робіт, які ТОВ «Транс Компані» укладало з фізичними особами. Суд встановив, що договори про виконання робіт укладені ТОВ «Транс Компані» з наступними особами ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 .

Надані позивачем докази щодо залучення ТОВ «Транс Компані» водіїв на основі цивільно-правових договорів цілком спростовують твердження відповідача щодо неможливості надання позивачу послуг з перевезення вантажів.

Також відповідач в акті перевірки зазначає, що у ТОВ «Транс Компані» недостатньо транспортних засобів для здійснення господарської діяльності: «Згідно форми 20 ОПП в TOB «ТРАНС КОМПАНІ» обліковується 1 сідельний тягач ДАФ та 1 напівпричеп-самоскид, що недостатньо для здійснення господарської діяльності».

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що таке твердження відповідача не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Так, на спростування твердження відповідача про недостатність транспортних засобів позивачем надано наступні документи: лист ТОВ «Транс Компані» №26/05_01 від 26.05.2023 (Т.9, а.с.73) в якому контрагент спростовує закиди відповідача про наявність у ТОВ «Транс Компані» одного сідельного тягача та одного напівпричепа-самоскида ТОВ «Транс Компані» у повідомленні за ф. 20-ОПП вказало кількість однотипних транспортних засобів (115 сідельних тягачів та 101 напівпричепів-самоскидів); повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність (ф. №20-ОПП) від 26.02.2021, від 27.04.2023 (Т.9, а.с.74-96).

Відповідно до інформації, яка наявна у повідомленні за формою 20-ОПП від 26.01.2021, у ТОВ «Транс Компані» наявні 216 транспортних засобів (115 сідельних тягачів та 101 напівпричепів-самоскидів).

А сам контрагент ТОВ «Транс Компані» у листі надав пояснення, що: «Оскільки на товаристві на час подання форми 20-ОПП на балансі знаходилось велика кількість однотипних (за видом, використанням, станом та видом права власності) транспортних засобів відповідно до Інструкції заповнення цієї довідки дозволяється з метою укрупнення інформації, дані про них подається одним рядком, при цьому в графі 3 «Тип об`єкта оподаткування» зазначається «автомобільні транспортні засоби» та в графі 12 «Реєстраційний номер об`єкта оподаткування» - кількість таких транспортних засобів.

Отже, виходячи з вище зазначеного, 26.01.2021 було подано інформацію двома рядками де чітко у графах було зазначено кількість ТЗ, а не реєстраційний номер (у відповідності тягач 115 одиниць, напівпричіп 101 одиниць).

27.04.2023 року було подано нову форму 20-ОПП з детальною роз шифровкою даних».

При цьому, судом встановлено, що відповідно до повідомлення за ф. 20-ОПП від 27.04.2023 у ТОВ «Транс Компані» наявні на праві власності 222 позиції вантажних транспортних засобів.

Також позивачем надані до матеріалів справи свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (Т.9, а.с.97-196), які місять інформацію про те, що ТОВ «Транс Компані» є власником транспортних засобів.

З аналізу ТТН №№622379 від 19.11.2022, 622384 від 19.11.2022, 622390 від 19.11.2022, 622406 від 21.11.2022, 622407 від 21.11.2022, 622408 від 21 11.2022, 622409 від 21.11.2022, 41100663 від 19.11.2022, 41100636 від 19 11.2022, 41100625 від 19.11.2022, 41100638 від 19.11.2022, 41100626 від 19.11.2022, 41100627 від 19.11.2022, 41100651 від 22.11.2022, 41100652 від 22.11.2022, 41100650 від 22 11.2022 вбачається, що ТОВ «Транс Компані» перевозило вантаж позивача власними транспортними засобами.

Щодо твердження відповідача про блокування податкових накладних ТОВ «Транс Компані» протягом 2022 року, суд зауважує, що такий аргумент не стосується господарських операцій, які є предметом розгляду у даній справі. Крім того, в матеріалах справи наявна копія листа №14/06_01 від 14.06.2023 (Т.9, а.с.200), в якому директор ТОВ «Транс Компані» зазначає, що підприємство не відноситься до ризикових, не мала такого статусу та не вносилася до реєстру ризикових платників податків.

Також в матеріалах справи наявний витяг з електронного кабінету платника податків щодо ТОВ «Транс Компані» станом 14.06.2023 (Т.9, а.с. 201-218), в якому наявна інформація про наявні у ТОВ «Транс Компані» об`єкти оподаткування (паливні склади, станція технічного обслуговування вантажних автомобілів, автозаправні станції, склади, значна кількість вантажних автомобілів, автопричепів, вагова, офіс, шиномонтаж та ін.).

Щодо твердження відповідача щодо включення до податкового кредиту ТОВ «Транс Компані» податкових накладних за період листопад 2022 року з придбання товарно-матеріальних цінностей в обсягах, що не можуть бути використані в господарській діяльності та придбання акумуляторів, будівельних матеріалів, портландцементу, придбання у значній кількості акумуляторів, шин та будівельних матеріалів, суд зазначає, що придбання контрагентом певних товарів не може розглядатися у якості доказу нереальності господарських операцій позивача.

Суд також зазначає, що позивачем надані в матеріали справи документи на підтвердження обачності позивача у виборі контрагентів та добросовісності самих контрагентів, у тому числі і контрагента ТОВ «Транс Компані», а саме: виписка з ЄДРЮО, ФОП та ГФ, витяг з ЄДРЮО, ФОП та ГФ, витяг з реєстру платників ПДВ №1713164500021 від 06.03.2017, протокол загальних зборів учасників №1 від 25.01.2012, наказ про призначення директора №1 від 26.01.2012, паспортні дані та ідентифікаційний код директора контрагента, статут, довідка про відкриті банківські рахунки, фінансова звітність суб`єкта малого підприємства станом на 31.12.2022 року (ф. №1-м, 2-м), податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) доходу на користь фізичних осіб, та сум утриманого з них податку за 4 квартал 2022 року (з додатками 1, 2, 4-ДФ, 5) (Т.9, а.с.2-70).

Суд вважає, що всі вище зазначені докази в своїй сукупності спростовують доводи податкового органу про неможливість ТОВ «Транс Компані» надавати позивачу послуги з перевезення вантажів та здійснення господарської діяльності загалом.

Крім того, судом встановлено, що позивач надав до матеріалів справи документи (Т.18, а.с.1-114) на підтвердження:

придбання позивачем товару, який перевозило ТОВ «Транс Компані»,

подальшого руху (експорту) товару, який було перевезено ТОВ «Транс Компані» до вище вказаного пункту поставки.

Такі документи (договори поставки, видаткові накладні, рахунки, податкові накладні, реєстри прийнятої с/г продукції, витяги з реєстру зважування вантажів на автомобільних вагах, лист ТОВ «Компанія «Мар Шіппінг», контракти, вантажно-митні декларації, акти приймання-передачі, коносаменти та ін.) підтверджують придбання позивачем товару до моменту перевезення такого товару контрагентом ТОВ «Транс Компані», а також підтверджують подальший рух товару подальше використання товару в господарській діяльності позивача, а саме експорт зернових (кукурудзи) з Ізмаїльського морського торговельного порту.

Зазначені докази додатково підтверджують факт надання ТОВ «Транс Компані» послуг позивачу.

Таким чином на підставі наданих до матеріалів справи документів підтверджується придбання позивачем у контрагента ТОВ «Транс Компані» у листопаді 2022 року послуг по перевезенню вантажів (кукурудзи).

Додатково суд зазначає, що в матеріали справи позивачем надані нотаріально засвідчені заяви керівників контрагентів ТОВ «Комерс Сіті Дніпро», ТОВ «Транс Компані», ТОВ «Олві Груп Україна», ТОВ «Мега-Буд Інвест» (Т.10, а.с.292-296).

В таких заявах керівники контрагентів підтвердили факт надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом (ТОВ «Транс Компані», ТОВ «Олві Груп Україна», ТОВ «Мега-Буд Інвест») та надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів (ТОВ «Комерс Сіті Дніпро»).

Прийняття нотаріальних заяв в якості доказу підтверджується і практикою Верховного Суду в постанові Верховного Суду від 23.09.2022 у справі №640/6932/21 суд проаналізував нотаріальну заяву та з її урахуванням виніс рішення на користь платника податків: «… Доводи відповідача про те, що неможливо з`ясувати зміст фактично наданих ТОВ «Одемара - Інтер» послуг ДП «Сантрейд» з огляду на ненадання платником податків товарно-транспортних накладних, суд апеляційної інстанції зазначив, що аналіз змісту договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 01 серпня 2020 року №13-ОДІ-СНТРД-ГТЕ-ТЕО-2021 дає підстави для висновку, що ТОВ «Одемара-Інтер» надає послуги з документального оформлення експортних операцій, а не перевезення. Це ж саме підтвердив й директор ТОВ «Одемара-Інтер» у нотаріально-засвідченій заяві, в якій зазначив, що підприємство протягом липня-серпня 2020 року ДП «Сантрейд» послуги щодо перевезення вантажів не надавало, що свідчить про помилковість позиції контролюючого органу про те, що обов`язковим документом для підтвердження надання транспортно-експедиторських послуг є товарно-транспортна накладна».

В контексті вказаного суд вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством не передбачено механізмів виявлення порушення податкової дисципліни контрагентами, при цьому позивач не може охопити перевірку інших постачальників по ланцюгу постачання, зважаючи на те, що, така інформація не є доступною, отже позивач керується виключно доступними даними для перевірки своїх контрагентів.

При цьому, суд звертає увагу, що з аналізу Акта перевірки податкового органу можна чітко встановити, що первинні документи позивачем були надані контролюючому органу під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки, внаслідок чого такі документи повинні бути враховані податковим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення, але надані позивачем документи не були враховані.

Крім того, з Акта перевірки вбачається, що контролюючим органом не здійснювалась перевірка контрагентів позивача, не перевірялась наявність господарсько-правових стосунків контрагентів позивача з іншими суб`єктами господарювання по оренді основних засобів виробництва, транспортних засобів, наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб`єктами господарювання. В той же час, матеріали справи свідчать, що такі відносини були і вони цілком спростовують посилання відповідача на відсутність/необхідність здійснення певних виплат з боку перевізників, а також посилання відповідача на відсутність у перевізників достатніх технічних ресурсів.

Суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №815/2109/13-а, від 24.01.2020 у справі №805/4446/15-а, від 16.04.2019 у справі №804/6909/17, в яких Верховним Судом сформовано правову позицію, відповідно до якої встановлено, що «норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер».

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 07.07.2022 року у справі №160/3364/19 також зазначила про принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи платник не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб: «З урахуванням підходів ЄСПЛ, викладених у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду також неодноразово висловлював позицію, що відповідальність має індивідуальний характер і платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб (постанови від 04 червня 2020 року у справі №340/422/19, від 10 липня 2020 року у справі №120/4723/18-а, від 13 серпня 2020 року у справі №520/4829/19, від 27 серпня 2020 року у справі №820/1379/16, від 17 вересня 2020 року у справі №826/16705/17, від 20 жовтня 2020 року у справі №806/705/15 тощо).

Отже, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Тому невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та / або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Ця правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18 грудня 2018 року у справі №816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі №809/2918/13-а».

У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку ЄСПЛ, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Висновок про неможливість притягнення до відповідальності юридичних осіб за неправомірні дії їх контрагентів також наведений Європейським судом з прав людини у рішенні від 18.03.2010 по справі «Бізнес СепортСентре проти Болгарії» (заява №6689/03), у п. 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника податку на додану вартість, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції; втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало би.

Отже, наведеною вище судовою практикою підтверджується правило індивідуальної відповідальності платника податків, з огляду на яке добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які дії або бездіяльність будь-кого із його контрагентів, в тому числі наявність кримінальних проваджень, що перебувають на стадії досудового розслідування та розслідувані подій за якими не стосуються діяльності платника податків, не призводить до встановлення фактів незаконності формування витрат з податку на прибуток підприємства та визначення зобов`язань з податку на додану вартість платника податків.

Суд зауважує, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

Суд погоджується з доводами позивача, що він не знав та не міг знати про ймовірні недоліки у господарській діяльності контрагентів, оскільки послуги з перевезення / транспортно-експедиторського обслуговування, як вбачається з наданих суду документів, надавалися контрагентами в обумовлені строки та у повному обсязі, у зв`язку з чим у позивача не виникало жодних сумнів щодо добропорядності контрагентів. В той же час, посилання відповідача щодо недоліків у господарській діяльності його контрагентів спростовуються наданими до матеріалів справи документами.

Враховуючи наведене, позивачем було правомірно віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість суми по операціям з контрагентами.

Також судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 23.05.2023 №994/Ж10/31-00-04-02-01 було винесено, зокрема, внаслідок подвоєння відображення податкового кредиту, а отже й від`ємного значення/бюджетного відшкодування у розмірі 44 512,07 грн по взаємовідносинам позивача з ТОВ «ТІТАН ТРАНС СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 43862892).

Суд наголошує, що за положеннями п. 201.10 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На підтвердження податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з ТОВ «ТІТАН ТРАНС СЕРВІС» до матеріалів справи надано зареєстровану податкову накладну від 29.12.2022 №21.

На переконання суду такий документ підтверджує правомірність сформованого позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з ТОВ «ТІТАН ТРАНС СЕРВІС» у розмірі 44512,07 грн.

В свою чергу технічна помилка при заповнені додатків до податкової звітності не впливає на стан розрахунків позивача з державним бюджетом, а тому не може позбавляти позивача права на податковий кредит та не може бути самостійною підставою для здійснення висновків про завищення позивачем показників податкового кредиту.

Відтак, висновки Акта перевірки щодо завищення позивачем показників податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з ТОВ «ТІТАН ТРАНС СЕРВІС», а тому й суми від`ємного значення та бюджетного відшкодування є безпідставними.

Суд враховує посилання позивача на незаконність проведеної перевірки з огляду на вихід відповідача за дозволені п.п. 78.1.8 ПК України межі (предмет) перевірки, а також ряд інших процедурних порушень, про які зазначає позивач.

Суд погоджується з позицією позивача, відповідно до якої у відповідача відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, застосованих у ППР, відповідачем не доведено вини та умислу позивача. Також відповідачем не враховано, що обов`язковою умовою застосування штрафної санкції при наявності висновків про завищення показників бюджетного відшкодування є фактичне отримання платником податків бюджетного відшкодування. При цьому штрафна санкція саме за п. 123.3 ПКУ може застосуватися виключно у разі наявності повторного порушення, однак відповідачем не було надано доказів вчинення саме повторного порушення з боку позивача.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Беручи до уваги все вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість встановлених податковим органом порушень податкового законодавства з боку позивача, а тому протиправності спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06.09.2005; п. 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18.07.2006; п. 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10.02.2010; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п. 29).

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження правомірності прийнятих їх рішень, а тому й не виконав обов`язок щодо доведення правомірності своїх рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи платіжних доручень №00415325 від 17.08.2023, №00416617 від 05.09.2023 позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 29 940 грн 28 коп. Відтак, враховуючи, розмір задоволених позовних вимог позивача, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 29940 грн 28 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.05.2023 №994/Ж10/31-00-04-02-01, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.05.2023 №995/Ж10/31-00-04-02-01, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

4. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Юкрейн» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 15 липня 2024 р.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення13.06.2024
Оприлюднено19.07.2024
Номер документу120431012
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

Судовий реєстр по справі —320/28830/23

Ухвала від 25.11.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Файдюк Віталій Васильович

Рішення від 21.11.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Щавінський В.Р.

Ухвала від 13.08.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Маринчак Нінель Євгенівна

Рішення від 13.06.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Щавінський В.Р.

Рішення від 13.06.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Щавінський В.Р.

Ухвала від 27.03.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Щавінський В.Р.

Ухвала від 27.09.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Щавінський В.Р.

Ухвала від 30.08.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Щавінський В.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні