Рішення

від 16.07.2024 по справі 420/35245/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/35245/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом приватного підприємства Леонора до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства Леонора до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 31162/15-32-09-02 від 29.11.2023, яким визначено порушення ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального № 481/95-ВР від 19.12.1995 (зі змінами та доповненнями), та на підставі п.п. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та статті 17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах , та пального (із змінами та доповненнями) у розмірі штрафних санкцій 500 000,00 гривень (п`ятсот тисяч гривень).

В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на фактичні обставини справи, зазначає, що не погоджується з висновками акту перевірки та вважає податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Як зазначено позивачем, підставою проведення фактичної перевірки (наказу ГУ ДПС в Одеській області від 08.09.2021 №6597-п), визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу країни (в редакції з 01.08.2021 року), є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Проте у наказі від 13.10.2023 № 8322-п «Про проведення фактичної перевірки ПП «ЛЕОНОРА» відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності Товариства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.

Як стверджує позивач, всупереч вказаної норми закону у наказі відповідача від 13.10.2023 №8322-п «Про проведення фактичної перевірки ПП «ЛЕОНОРА» (код ЄДРПОУ 30901041)» не зазначено жодної інформації про порушення підприємством вимог законодавства в частині зберігання пального. Таким чином, за твердженням представника позивача, підстави для проведення фактичної перевірки позивача були відсутні.

На думку позивача, невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень частини другої статті 1 КАС щодо допустимості доказів, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведене контролюючим органом перевірки, за наслідками якої й було прийняте податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність останнього. Тобто, у відповідача не було жодних доказів, які би свідчили про наявність у нього інформації про порушення позивачем вимог законодавства, а також про отримання її в установленому порядку, що створювало би достатні умови для проведення перевірки позивача на підставі пп. 80.2.5. п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України.

Звідси, на думку позивача, вбачається, що дії відповідача щодо проведення фактичної перевірки позивача на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 13.10.2023 №8322-п та направлень від 17.10.2023 №№16354/15- 32-09-02, 16355/15-32-09-02, з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв є протиправними і незаконними.

Крім того, позивач зазначає, що викладений в Акті перевірки висновок про зберігання позивачем пального у місці, на яке не було отримано ліцензію на право зберігання пального, не відповідає дійсності.

У позові вказано, що під час фактичної перевірки співробітниками контролюючого органу не встановлено факту фізичного зберігання палива у вказаному обсязі за адресою: смт. Шабо, Білгород-Дністровський р-н., Одеська обл., обсягу зберігання пального, наявності та характеристик ємкостей, залишки палива, порядок його використання, що виключає зазначений в акті висновок про порушення підприємством вимог законодавства у цій частині. ПП «ЛЕОНОРА» має ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за номером 15210414202000139 від 04.02.2020, терміном дії з 04.02.2020 до 04.02.2025, за адресою місця зберігання: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н., - Шабівський с/р., комплекс будівель та споруд № 77, для потреб власного споживання загальна місткість резервуарів 25 куб.м. 13.07.2021 ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 32223787, місце знаходження: 65033, м. Одеса, вул Гастелло, буд. 52/1) фактично відвантажило дизельне паливо за адресою: Одеська обл., Білгород- Дністровський р-н., Шабівський с/р., комплекс будівель та споруд № 77, таке паливо було відвантажено безпосередньо до резервуарів загальною місткістю 25 куб.м. Як стверджує позивач, відомості у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) № YE 00015574/1 від 13.07.2021 року щодо нібито місця доставки палива за адресою: Одеська обл., Білгород- Дністровський р-н., смт. Шабо, вказані постачальником ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» помилково без визначення конкретного місця розвантаження: «Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н., Шабівська с/р., комплекс будівель та споруд №77.».

У позові зазначено, що з метою виправлення даної технічної помилки ПП «ЛЕОНОРА» 06.11.2023 звернулося до ТОВ ЄВРОСТАНДАРТ» з письмовим листом, у якому просить змінити помилково внесені дані доставки дизельного палива у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) № Е 10015574/1 від 13.07.2021 року. 08.11.2023 ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» надало відповідь, в якій зазначило про технічну помилку місця розвантаження та підтверджує, що 13.07.2023 було здійснено розвантаження за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н., Шабівська с/р., комплекс будівель та споруд №77, в резервуари загальною місткістю 25 куб.м. У самому акті фактичної перевірки помилково не зафіксовано про наявність у підприємства будь- яких резервуарів для зберігання паливно-мастильних матеріалів. Однак наявність резервуарів на балансі ПП «ЛЕОНОРА» підтверджується довідкою № 01/11 від 07.11.2023 р. З акту перевірки випливає, що контролюючий орган дійшов висновку щодо можливого зберігання пального, оскільки згідно з товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) № Е - 00015574/1 від 13.07.2021 підприємством придбано від ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» дизельне паливо у кількості 10000, 00 літрів. Однак, наявність товаро-транспортної та видаткової накладної є недостатнім доказом для встановлення факту щодо здійснення безпосередньо підприємством діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик, яке належить ліцензуванню, оскільки пальне було одразу ж відвантажено до резервуарів розміщених за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н., Шабівський с/р., комплекс будівель та споруд № 77. Вказані документи свідчать лише про факт придбання дизельного палива, а не про факт його зберігання, враховуючи і те, що підприємство займається вирощуванням та реалізацією сільськогосподарської продукції (пшениця, кукурудза, сорго, соняшник, льон, ріпак, горох). Для здійснення діяльності ПП «ЛЕОНОРА» використовувала власну колісну техніку. Вищенаведені висновки зазначені у численних постановах судів апеляційної інстанції, які не були оскарженні в касаційному порядку.

Ухвалою суду від 25.12.2023 року адміністративний позов залишено без руху, позивача повідомлено про необхідність усунення недоліків у 5-денний строк з дня отримання ухвали суду шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за даним позовом в розмірі 4816,00 грн (7500,00 - 2684,00), адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог КАС України.

Позивачем усунуто недоліки адміністративного позову.

11.01.2024 року ухвалою суду від судом відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Даною ухвалою витребувано у Головного управління ДПС в Одеській області належним чином завірені копії матеріалів, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень та зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області надати до суду витребувані документи у строк для подання відзиву.

30.01.2024 року представником відповідача надано клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позов.

05.02.2024 року до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позов, у якому відповідачем зазначено, що уважно дослідивши положення адміністративного позову ПП «Леонора», Головне управління ДПС в Одеській області позов не визнає, не погоджується з доводами Позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню.

Як вказано у відзиві, фахівцями управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області з метою здійснення контролю, недопущення порушень у сфері підакцизних товарів було проведено аналіз господарської діяльності ПП «Леонора». Встановлено, що при здійснені своєї діяльності підприємство має розбіжності між даними Єдиного реєстру акцизних накладних та Єдиного реєстру податкових накладних АІС «Архів електронної звітності» щодо обсягів придбання пального за 2021-2023 рік. Згідно даних Єдиного реєстру акцизних накладних отримано 100,33 т. дизельного пального, згідно Єдиного реєстру податкових накладних 95,5 т. дизельного пального. Зазначене зазначено в Доповідній записці управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області від 10.10.2023 року №635/15- 32-09-02-09 (далі Доповідна записка), яка надається разом із відзивом.

Як стверджує відповідач, посилання позивача на невідповідність виданого наказу вимогам пп. 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 ПК України, оскільки на думку позивача, наказ не містить підставу для проведення фактичної перевірки - є повністю необґрунтованими.

Відповідач вважає, що зазначена у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України друга частина речення - здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, яка відділена від першої частини сполучником «а також», є окремою підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом.

У відзиві вказано, що в доповідній записці прямо викладена інформація, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, що в свою чергу є достатньою підставою для призначення та проведення фактичної перевірки, а тому відсутні порушення, які вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків за результатами такої перевірки. Враховуючи вищенаведене, наказ ГУ ДПС в Одеській області про проведення фактичної перевірки ПП «Леонора» (код ЄДРПОУ 37282098) від 13.10.2023 року № 8322-п є правомірним, прийнятим згідно із вимогами чинного законодавства, а тому проведена перевірка є цілком законною.

Як вказує відповідач, у акті перевірки було повністю зафіксовано усі факти, що свідчать про порушення вимог Закону №481. Чітко зазначено, в чому полягає порушення вимог законодавства. Більш того, чітко і поетапно визначені підстави, на яких ґрунтуються відповідні висновки, із конкретними посиланнями. Визначено час (конкретні дати) та місце (конкретний резервуар)

Тобто, встановлено сам факт зберігання, а саме зафіксовано отримання палива на адресу, на яку не видавалась ліцензія на право зберігання, із обов`язковим відображенням в акті перевірки конкретного роз`яснення.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 13.02.2024 року задоволено заяву представника відповідача про продовження строку на подання відзиву на позов та продовжено строк на подання відзиву на позов та прийняти відзив на адміністративний позов приватного підприємства «Леонора» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Приватне підприємств Леонора зареєстровано як юридична особа 23.05.2000 року (Дата запису: 18.05.2007, Номер запису: 15301200000000468) та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Судом встановлено, що приватному підприємству «ЛЕОНОРА» видано ліцензію на право зберігання пального за номером 15210414202000139 від 04.02.2020 року, терміном дії з 04.02.2020 року до 04.02.2025 року, за адресою місця зберігання: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н., - Шабівський с/р., комплекс будівель та споруд № 77, для потреб власного споживання загальна місткість резервуарів 25 куб.м.

13.10.2023 року на підставі п.п.19-1.1.4, 19-1.1.14 п.19-1 ст.19-1, ст.20, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, а саме: здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу пального, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог чинного законодавства у сфері обігу та реалізації пального, запобігання незаконному обігу пального, попередження можливих втрат бюджет по сплаті акцизного податку, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято наказ № 8322-п про проведення фактичної перевірки ПП «Леонора» (код ЄДРПОУ 30901041) за період діяльності з 01.01.2020 року по дату закінчення фактичної перевірки.

Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі наказу від 13.10.2023 року № 8322-п проведено фактичну перевірку ПП «Леонора» (код ЄДРПОУ 30901041), адреса господарської одиниці: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Шабо, Комплекс будівель та споруд, № 77.

За результатом фактичної перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки від 03.11.2023 року № 30358/15-32-09-02/309010410 та виявлено порушення:

- ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі Закон №481);

- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі ПК України).

В ході проведеної фактичної перевірки встановлено таке.

1. Перевіркою пункту № 2 переліку, згідно наданої до перевірки товарно-транспортної накладної № УЕ-00015574/1 від 13.07.2021 встановлено отримання ПП "ЛЕОНОРА" дизельного пального ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 8216 кг, за адресою розвантаження: Одеська область, Білгород-Дністровський р-н, смт Шабо, ліцензія на право зберігання пального за даною адресою відсутня. Документи щодо переміщення пального з адреси розвантаження до адреси, на яку ПП "ЛЕОНОРА" отримана ліцензія на право зберігання пального, відсутні.

2. Перевіркою пункту №12 переліку, встановлено порушення, а саме: п.63.3, ст.63 «Податкового Кодексу України» від 02.10.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме станом на 26.10.2023 рік, не поставлено на облік у контролюючому органі за місцем здійснення господарської діяльності про об`єкти оподаткування, або об`єкти пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність згідно переліку транспортних засобів по ПП "ЛЕОНОРА", шляхом подання повідомлення за формою №20-ОПП у кількості 5 одиниць техніки в якій використовується пальне, а саме:

- Автомобіль ЗИЛ - 2 одиниці;

- Трактор Джон Дір - 1одиниця;

- Комбайн ДОН - 1одиниця;

- Трактор Т150 - 1одиниця

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.11.2023 року № 31162/15-32-09- 02 на суму штрафних санкцій 500 000,00 грн. за порушення ст. 15 Закону №481, № 31163/15-32-09-02 на суму штрафних санкцій 5100,00 грн. за порушення п. 63.3 ст. 63 ПК України. (податкове повідомлення-рішення від 29.11.2023 № 31163/15-32-09-02 фактично Позивачем не оскаржується).

Позивач не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 31162/15-32-09-02 від 29.11.2023 року, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.40, 19-1.1.46 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Згідно з підпунктами 19-1.1.13 - 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи:

здійснюють ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом;

здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;

забезпечують контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку;

здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

організовують роботу, пов`язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями, пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів;

забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої;

Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України визначені підстави для призначення фактичної перевірки, порядок її проведення та оформлення результатів. Також встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема,

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію.

Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити.

Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу.

У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.

Аналогічні висновки вказані у постанові Верховного суду від 18.06.2024 року по справ №420/15671/23.

Так, у наказі № 8322-п визначено, що він прийнятий на підставі п.п.191.1.4, 19-1.1.14 п.19-1 ст.19-1, ст.20, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, а саме: здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу пального, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог чинного законодавства у сфері обігу та реалізації пального, запобігання незаконному обігу пального, попередження можливих втрат бюджет по сплаті акцизного податку.

Таким чином, оскільки вищевказаний наказ прийнято у зв`язка із здійсненням функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального про що у ньому зазначено тобто він відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, суд дійшов висновку, що доводи позивача про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з підстав протиправності наказу № 8322-п суд відхиляє як необґрунтовані.

Повертаючись до обставин справи, суд зазначає, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного рішення були доводи відповідача про те, що контролюючим органом встановлено отримання ПП "ЛЕОНОРА" дизельного пального ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 8216 кг, за адресою розвантаження: Одеська область, Білгород-Дністровський р-н, смт Шабо, ліцензія на право зберігання пального за даною адресою відсутня. Документи щодо переміщення пального з адреси розвантаження до адреси, на яку ПП "ЛЕОНОРА" отримана ліцензія на право зберігання пального, відсутні.

Так, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 за №481/95-ВР (далі за текстом - Закон №481).

Згідно ст. 1 Закону № 481 (в редакції, чинній на дату складення товарно-транспортної накладної №УЕ-00015574/1:

- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

- місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

- зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

- Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

За приписами частин 8, 10 ст. 15 Закону № 481 суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Частиною 16 ст. 15 Закону України №481/95-ВР встановлено, що суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Відповідно до ч. 19 ст. 15 Закону України №481/95-ВР ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Частиною 44 ст. 15 Закону України №481/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Згідно з абзацом 9 ч. 2 ст. 17 Закону України №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Як вже встановлено судом, ПП «ЛЕОНОРА» має ліцензію на право зберігання пального за номером 15210414202000139 від 04.02.2020, терміном дії з 04.02.2020 до 04.02.2025, за адресою місця зберігання: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н., - Шабівський с/р., комплекс будівель та споруд № 77, для потреб власного споживання загальна місткість резервуарів 25 куб.м.

Позивачем надано до суду копію товарно-транспортної накладної №УЕ-00015574/1 від 13.07.2021 року згідно якої ТОВ «Євростандарт» поставило позивачу пальне дизельне ДП-Л-Євро5-80 у кількості 8215 кг та об`ємом 10000дм3 в пункт розвантаження: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, смт.Шабо.

В той же час, у позові вказано, що 13.07.2021 року ТОВ «Євростандарт» фактично відвантажило дизельне паливо за адресою: Одеська обл., Білгород- Дністровський р-н., Шабівський с/р., комплекс будівель та споруд № 77, таке паливо було відвантажено безпосередньо до резервуарів загальною місткістю 25 куб.м.

На підтвердження наявності на балансі у позивача резервуару до суду надано довідку від 07.11.2023 року №01/11 відповідно до якої на балансі ПП «ЛЕОНОРА`обліковується, зокрема, бочка для зберігання дизельного пального місткістю 25 куб.м. у кількості 1 штука.

Як стверджує позивач, відомості у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) № YE 00015574/1 від 13.07.2021 року щодо нібито місця доставки палива за адресою: Одеська обл., Білгород- Дністровський р-н., смт. Шабо, вказані постачальником ТОВ «Євростандарт» помилково без визначення конкретного місця розвантаження: «Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н., Шабівська с/р., комплекс будівель та споруд №77.».

В матеріалах справи наявний лист ТОВ «Євростандарт», в якому зазначено, що ПП «Леонора» повідомляємо, що 13.07.2021 була сформована товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) N YE-00015574/1, в якій внаслідок технічної помилки було невірно вказано адресу місця розвантаження «Одес.обл., Б-Дністровський р-н., смт. Шабо» вказано невірно «смт. Шабо» без визначення конкретного місця розвантаження замість вірної «Одеська обл., Білгород- Дністровський р-н., Шабівська с/р., комплекс будівель та споруд №77.».

Як зазначено у листі, даним листом ТОВ «Євростандарт» підвереджує, що 13.07.2021 здійснено розвантаження за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н., Шабівська с/р., комплекс будівель та споруд №77, у зв`язку із вказаним ТОВ «Євростандарт» просить вважати вірною адресу розвантаження вказаною у товарно- транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) № Е-00015574/1 адресу: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н., Шабівська с/р., комплекс будівель та споруд №77.

Оскільки позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу за податкове правопорушення у вигляді зберігання палива без ліцензії за помилковою адресою, то відповідачем мало бути виявлено та доведено наявність в діях позивача складу відповідного податкового правопорушення.

Відповідно до статті 109 ПК України правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до абзацу 2 пункту 111.3 ст. 111 ПК України притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє фізичну особу чи посадових (службових) осіб юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів.

Притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, що передбачає встановлення контролюючими органами вини особи, не передбачає презумпції наявності вини фізичної особи чи посадових (службових) осіб юридичної особи у випадках притягнення фізичної особи чи посадових (службових) осіб юридичної особи до юридичної відповідальності інших видів та не звільняє від обов`язку її доведення в порядку, передбаченому законом.

Поряд з цим, факт помилки в заповненні адреси місця доставки палива письмово визнав та виправив постачальник позивача - ПП «Євростандарт».

Крім того, фактична перевірка позивача проведена на підставі наказу відповідача від 13.10.2023 року № 8322-п проведено за адресою господарської одиниці: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Шабо, Комплекс будівель та споруд, № 77, тобто за адресою, що вказана у ліцензії №15210414202000139.

При цьому, що не спростовано апелянтом, фактичною перевіркою не встановлено жодних порушень щодо зберігання пального позивачем за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Шабо, Комплекс будівель та споруд, № 77.

Перевірка за адресою, що вказана у товарно-транспортній накладній №УЕ-00015574/1 не проводилась.

Відтак висновки акта перевірки ґрунтуються на припущеннях Головного управління ДПС в Одеській області, без дослідження фактичних обставин, оскільки акт перевірки містить висновки про зберігання пального за іншою адресою, в не тією за якою фактична перевірка не проводилась.

Також, суд зазначає, що загальновідомою є інформація про те, що площа смт. (на даний час селише) Шабо складає понад 4 квадратних кілометрів, тобто зберігання пального не могло відбуватися на всіх території даного населеного пункту.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 31162/15-32-09-02 від 29.11.2023, яким визначено порушення ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального № 481/95-ВР від 19.12.1995 (зі змінами та доповненнями), та на підставі п.п. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та статті 17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах , та пального (із змінами та доповненнями) у розмірі штрафних санкцій 500 000,00 гривень (п`ятсот тисяч гривень) є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу даної позовної заяви у розмірі 7500,00 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд доходить висновку про стягнення на користь позивача з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань судового збору у розмірі 7500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства Леонора до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 31162/15-32-09-02 від 29.11.2023, яким визначено порушення ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального № 481/95-ВР від 19.12.1995 (зі змінами та доповненнями), та на підставі п.п. 54.3.3. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та статті 17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах , та пального (із змінами та доповненнями) у розмірі штрафних санкцій 500 000,00 гривень (п`ятсот тисяч гривень).

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь приватного підприємства Леонора судовий збір у розмірі 7500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємств Леонора (код ЄДРПОУ 30901041, адреса: вул. Горького, буд. 72В, с. Шабо, Білгород Дністровський район, Одеська область, 67770).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Суддя П.П. Марин