Ухвала

від 17.07.2024 по справі 520/19644/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 липня 2024 року Справа № 520/19644/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ БУД ДІМ" (просп. Героїв Харкова, 118, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61068, код ЄДРПОУ 41857503) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053, код 43005393) про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ БУД ДІМ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкова служба України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 8620665/41857503 від 13.04.2023р., про відмову у реєстрації податкової накладної № 424 від 30.01.2023р., в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 8930947/41857503 від 05.06.2023р., про відмову у реєстрації податкової накладної № 124 від 08.02.2023р., в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 8930949/41857503 від 05.06.2023р., про відмову у реєстрації податкової накладної № 346 від 21.02.2023р., в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 8620664/41857503 від 13.04.2023р., про відмову у реєстрації податкової накладної № 347 від 21.02.2023р., в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 8620661/41857503 від 13.04.2023р., про відмову у реєстрації податкової накладної № 524 від 28.02.2023р., в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Відповідача зареєструвати податкову накладну № 424 від 30.01.2023р., в Єдиному реєстрі податкових накладних днем фактичного подання;

- зобов`язати Відповідача зареєструвати податкову накладну № 124 від 08.02.2023р., в Єдиному реєстрі податкових накладних днем фактичного подання;

- зобов`язати Відповідача зареєструвати податкову накладну № 346 від 21.02.2023р., в Єдиному реєстрі податкових накладних днем фактичного подання;

- зобов`язати Відповідача зареєструвати податкову накладну № 347 від 21.02.2023р., в Єдиному реєстрі податкових накладних днем фактичного подання;

- зобов`язати Відповідача зареєструвати податкову накладну № 524 від 28.02.2023р., в Єдиному реєстрі податкових накладних днем фактичного подання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 169 КАС України зазначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимоги, встановленої ст. 161 КАС України.

Щодо строку звернення до суду, слід зазначити наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Так, звертаючись до суду із позовом, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 8620661/41857503, №8620665/41857503, № 8620664/41857503 від 13.04.2023р., № 8930947/4185750, №8930949/41857503 від 05.06.2023р., про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом лише 12.07.2024 року, тобто з порушенням шестимісячного строку встановленого п.2 ст.122 КАС України, та пропущений строк звернення з позовом, в даному випадку є значним.

Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При дослідженні наданих матеріалів справи судом встановлено, що позивачем надано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому як підставу порушеного ним строку зазначено, що внаслідок запровадження воєнного стану товариство практично припинило свою роботу що перешкоджало дотримуватися визначених законодавством процесуальних строків. Особи відповідальні за ланку роботи пов`язану з оскарженням протиправних дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, звільнились з товариства, або припинили виконання своїх обов`язків, значна частина документів необхідних для обґрунтування позовних вимог була знищена, або доступ до них був неможливий, тому звернутися до суду в передбачений законом строк ТОВ АТЛАНТ БУД ДІМ не мало ніякої можливості. Загроза ракетних ударів, вимкнення електропостачання та мережі Інтернет також негативно вплинуло на роботу товариства та унеможливило виконання передбачених законом дій щодо додержання процесуальних строку та обмежило нам доступ до суду, гарантований Конституцією України, що на його думку є поважною причиною для поновлення строку.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому законами України дія воєнного стану продовжено та діє на даний час.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII Про правовий режим воєнного стану (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Ураховуючи те, що останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачем за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом.

Проте, суд розглянувши вказане клопотання, приходить до висновку про його не обґрунтованість, так як позивачем до суду не надано жодного доказу в підтвердження вище перелічених позивачем обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначені позивачем підстави для поновлення пропущеного строку не є поважними, отже клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст.123 КАС України).

Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено.

Крім того, згідно з до п. 4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Так позивачем в позовній заяві зазначено 2 відповідача, при цьому з позовних вимог, в яких позивач просить суд зобов`язати Відповідача зареєструвати податкові накладні неможливо встановити до кого вони спрямовані.

Отже, для усунення недоліків в цій частині позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву, в якій визначити до кого з відповідачів спрямовані вищезазначені вимоги.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).

"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов`язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.

Відповідно, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ БУД ДІМ" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкова служба України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, поданий з порушенням вимог ст. 161 КАС України.

Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:

- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення;

- надати до суду уточнену позовну заяву (відповідно до кількості учасників справи), в якій визначити до кого з відповідачів спрямовані позовні вимоги про зобов`язання зареєструвати податкові накладні.

Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ БУД ДІМ" (просп. Героїв Харкова, 118, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61068, код ЄДРПОУ 41857503) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053, код 43005393) про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десять календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Супрун Ю.О.