Рішення

від 17.07.2024 по справі 560/3270/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3270/24

РІШЕННЯ

іменем України

17 липня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Турфлора" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Турфлора" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці від 21.12.2023 UA400000/2023/000311/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA400040/2023/000941 від 21.12.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатами перевірки митної декларації 23UA400040042110U та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митний орган відмовив у митному оформленні товару, складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000941 від 21.12.2023 та прийняте рішення про корегування митної вартості товарів UA400000/2023/000311/2 від 21.12.2023, відповідно до якого митна вартість товару збільшена, оскільки документи, подані декларантом містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів. Зазначає, що із задекларованого товару на 12108,45 дол США, що по курсу НБУ станом на 21.12.2023 - 37,5516 грн за 1 дол. США відповідає 454691,67 грн, мало сплатити за розмитнення товару 23049,07 грн. мита та 95548,15 грн - ПДВ, однак відповідно до коригування митного органу сплатив 50699,70 грн мита та 204620,72 грн ПДВ. Вважає такі дії Хмельницької митниці протиправними та вказує, що на виконання вимог статті 52 Митного кодексу України надав усі необхідні документи. Зазначає, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним методом). Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, оскільки у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 07.03.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву приватного підприємства "Турфлора" залишив без руху та надав строк для усунення недоліків.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позов відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що під час митного оформлення митної декларації 23UA400040042110U4 від 21.12.2023 Митниця виконувала визначену національними та міжнародними правовими нормами функцію щодо контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару із урахуванням статті VII ГАТТ, відповідно до якої оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на "дійсній вартості" ввезеного товару, під якою слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. В результаті порівняння рівня митної вартості, заявленої декларантом був значно нижчий від рівня митної вартості подібних (схожих/аналогічних) товарів, за тим же кодом згідно з УКТ ЗЕД, митне оформлення яких здійснюється іншими митницями, походженням з Туреччини. Документи, подані разом з митною декларацією на виконання частини 2 статті 53 МК України містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, про що декларанту було повідомлено. Вказує, що декларант надіслав лист про те, що всі основні документи, що підтверджують митну вартість товару надати немає змоги. Отже, декларантом надані документи, які не усувають вищезазначені розбіжності та не підтверджують включення усіх складових митної вартості товарів та повідомлено про неможливість подання інших додаткових документів, що в сукупності призвело до виникнення обґрунтованих сум.

До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позов. Зазначає, що надані під час митного оформлення товару документи повністю спростовують будь-який сумнів відповідача щодо наявності розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним методом), чим ставить позивача в становище владного примусу, коли суб`єкт владних повноважень без будь-яких обґрунтувань примушує до виконання своїх рішень. Зокрема, відомості з інформаційних систем митних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару та бути підставою для здійснення коригування.

Відповідач надіслав заперечення на відповідь позивача на відзив, у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що документи, подані декларантом разом з митною декларацією на виконання частини 2 статті 53 МК України містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а тому, рішення від 21.12.2023 UA400000/2023/000311/2 про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA400040/2023/000941 від 21.12.2023 є правомірними.

У надісланих до суду додаткових поясненнях позивач підтверджує позицію щодо протиправності дій і рішень відповідача.

Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач - приватне підприємство "Турфлора" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07.05.2021. Основний вид діяльності - оптова торгівля квітами та рослинами .

15.12.2022 між позивачем та компанією "BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. Ve IHR. TIC. SAN. LTD. STI." укладений зовнішньоекономічний контракт (договір) №9, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов`язується поставляти, а покупець (позивач) отримувати та оплачувати товари (зріз свіжих (живих) квітів, цитруси, фрукти, овочі, кімнатні рослини у горщиках та іншу сільгосппродукцію) згідно з умовами цього Контракту. Найменування, вартість та кількість товару визначається згідно з інвойсом на кожну партію товару.

Відповідно до умов контракту, продавець може використовувати тару та упаковку для товару як свою, так й інших виробників пакувальних матеріалів, а у випадку недостатньої кількості та інших виробників пакувального матеріалу, використання яких продавцем не впливає на вартість поставленого товару (пункт 1.2 контракту); асортимент, кількість товарів, що поставляються відповідно до цього контракту, визначаються замовленням покупця для певної поставки, надісланим по факсу, електронною поштою чи телефоном (пункт 2.1 контракту); загальна сума контракту визначається загальної сумою всіх інвойсів (пункту 2.4 Контракту); товар поставляється на умовах Інкотермс 2020 СРТ Старокостянтинів, Україна (пункт 5.3 контракту); датою поставки вважається дата оформлення вантажної митної декларації (пункт 5.5 контракту); товар супроводжується такими документами: інвойс, CMR, фіто-карантинний сертифікат (пункт 5.7 контракту); розрахунки по цьому контракту здійснюються в доларах США шляхом банківського переказу на рахунок, вказаний продавцем, протягом 180 днів з моменту оформлення вантажно-митної декларації (пункт 6.1 контракту).

За умовами контракту компанія "BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. Ve IHR. TIC. SAN. LTD. STI." поставила позивачу товар, вказаний у інвойсі №BRF2023000000062 від 15.12.2023 на загальну 11347,20 дол США, а саме: гвоздики "стандарт" 283680 штук, по ціні 0,040 дол США; турецька гвоздика 7000 штук по ціні 0,025 дол. США, гербери 7200 штук по ціні 0,030 дол. США, гербери міні 4200 штук по 0,030 дол. США, аспарагус 3000 штук по ціні 0,015 дол. США, міракуладус 1200 штук по ціні 0,015 дол. США, гіпсофіли 1250 штук по ціні 0,015 дол. США, аспедістра 1500 штук по ціні 0,015 дол. США, рускус 5500 штук по ціні 0,010 дол. США, піттоспоріума 900 штук по ціні 0,020 дол. США, лізіантус 300 штук по ціні 0,040 дол. США, лілії 200 штук по ціні 0,080 дол. США, евкаліпт 675 шук по цінін 0,040 дол. США, хризантеми 400 штук по ціні 0,030 дол. США.

З метою здійснення митного оформлення зазначеного товару до Хмельницької митниці подана електронна митна декларація №23UA400040042110U4, у якій митна вартість товару визначена за основним методом, за ціною зовнішньо-економічного контракту №9.

До вказаної митної декларації позивач надав: рахунок-фактуру (інвойс) №BRF2023000000062 від 15.12.2023, автотранспортну накладну CR 047810 від 15.12.2023, сертифікати походження товару A 1186845, A 1186846, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних UA408070/2023/002925 21.12.2023 засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації), прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 14.12.2023 , доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 17.02.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з нимпосередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 15.12.2023, договір про надання послуг митного брокера від 05.01.2021 №4, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом єдиного вікна з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) від 20.12.2023 №10866722.

Під час перевірки правильності визначення митної вартості товару №23UA400040042110U4 від 15.12.2023 відповідач встановив невідповідність заявленої митної вартості товару вимогам. Зокрема, заявлений рівень митної вартості гвоздики стандарт становить 1,31 дол.США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється іншими митницями Держмитслужби, становить 2,4 дол.США/кг; заявлений рівень митної вартості товару турецької гвоздики становить 1,25 дол.США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів становить 2,4 дол.США/кг; заявлений рівень митної вартості гербери, гербери міні становить 0,82 дол.США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів становить 5,6 дол.США/кг; заявлений рівень митної вартості аспарагус становить 0,75 дол.США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів становить 4,1 дол.США/кг; заявлений рівень митної вартості товару міракуладус становить 0,45 дол.США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів становить 4,1 дол.США/кг; заявлений рівень митної вартості товару гіпсофіли становить 0,38 дол.США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів становить 5,6 дол.США/кг; заявлений рівень митної вартості аспедістра становить 0,75 дол.США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів становить 4,10 дол.США/кг; заявлений рівень митної вартості товару рускус становить 0,50 дол.США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів становить 4,10 дол.США/кг; заявлений рівень митної вартості товару піттоспоріум становить 0,2 дол.США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів становить 5,6 дол.США/кг; заявлений рівень митної вартості товару лізіантус становить 0,4 дол.США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів становить 5,6 дол.США/кг; заявлений рівень митної вартості товару лілії становить 0,8 дол.США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів становить 5,6 дол.США/кг; заявлений рівень митної вартості товару евкаліпт становить 0,9 дол.США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів становить 4,1 дол.США/кг; заявлений рівень митної вартості товару хризантеми становить 0,3 дол.США/кг, тоді як мінімальний рівень митної вартості подібних товарів становить 5,6 дол.США/кг.

У зв`язку зі спрацюванням профілю ризику СУР, запропонував позивачу відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, для підтвердження числового значення митної вартості товарів протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації.

У відповідь на вказане повідомлення декларант повідомив, що всі основні документи, які підтверджують митну вартість товару, надані. Інших документів, що підтверджують митну вартість товару, надати немає змоги.

Розглянувши подані документи, відповідач надіслав позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації UA400040/2023/000941 та прийняв рішення про коригування митної вартості від 21.12.2023 UA400000/2023/000311/2, в якому серед іншого зазначено, що документи, подані згідно з частиною 2 та частиною 3 статті 53 МК України, містять розбіжності, в тому числі в частині реквізитів рахунка-фактури, зазначених в копії МД країни відправлення та в поданих до митного оформлення.

Вважаючи зазначене рішення неправомірним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі МК України), Податковим кодексом України (далі ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МК України).

Частиною другою статті 2 Митного кодексу України встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів, відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Приписами частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до положень частин 1-3 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та / або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Отже, право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд враховує, що позивач надав усі документи, наведені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.

Відповідно до пункту 5.3 Контракту (зовнішньоекономічного договору) від 15.12.2022 №9 та інших товаросупроводжуючих документів, що подаються до митного і оформлення товару, вказуються та застосовуються базисні умови поставки СРТ - Старокостянтинів, Україна.

СРТ ("Carriage Paid То" ...named place of destination перекладається "Фрахт/перевезення оплачені до" (... назва місця призначення)), означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику (продавець вважається виконав свої зобов`язання з постачання тоді, коли він передав товар, випущений в митному режимі експорту, своєму перевізнику для перевезення до місця призначення). Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Відповідно до положень поставки Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару у вказане місце призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Таким чином, позивачем для митного оформлення товару не надані транспортні (перевізні) документи, що містять витрати на транспортування, навантаження товару, так як контрактна (інвойсова) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, і вартості доставки (фрахту) до місця призначення.

Щодо страхування товару, то відповідно до умов поставки (СРТ-Старокостянтинів, Україна) та пункту 5.6 Контракту товар, що поставляється за цим Контрактом не підлягає обов`язковому страхуванню та страхування товару не здійснювалося. Тому, усі сумніви Митного органу суб`єктивно зазначенні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості спростовуються умовами зовнішньо-економічного договору (контракту) та іншими документами, що подавалися до митного оформлення.

Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що інвойс який подавався до митного оформлення, не містить достовірної інформації щодо "дійсної вартості" товару, оскільки заявлений рівень митної вартості нижчий рівня вартості товару за яким здійснювалось митне оформлення таких же товарів іншими митницями, суд не бере до уваги, оскільки наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Аналогічна правова позиція викладено у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, згідно з частиною першою статті 57 Митного кодексу України, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Разом із тим, відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідач у спірному рішенні зазначає, що митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (стаття 59 та 60 МКУ) з підстав відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні товари, що були оформлені у митному відношенні.

При цьому, суд зазначає, що митний орган зазначає, що джерелом числового значення митної вартості є МД від 07.12.2023 №23UA100320041057U5, від 12.04.2023 №23UА100100429075U7, від 15.03.2023 №23UA100100426495U4, від 05.04.2023 №23UA100190554193U8, від 01.03.2023 №23UA100100425098U9 згідно яких здійснено митне оформлення аналогічних товарів тієї ж країни виробництва та походження випущено у вільний обіг на умовах поставки DAP. Коригувань на обсяг партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а на вже наявну в митного органу цінову інформацію.

Разом з тим, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №814/2172/16.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є

більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару:

Суд враховує, що до митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У свою чергу відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.

Крім того, посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 18.08.2021 у справі №821/1050/17, від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16, відповідно до якого інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Таким чином, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

За нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці від 21.12.2023 UA400000/2023/000311/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000941.

Стягнути на користь приватного підприємства "Турфлора" судовий збір в сумі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне підприємство "Турфлора" (вул. Івана Франка, 49,м. Старокостянтинів,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,31104 , код ЄДРПОУ - 39514706) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук