Ухвала

від 16.07.2024 по справі 460/3749/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

16 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/3749/23 пров. № А/857/16936/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Затолочного В. С.суддів -Курильця А. Р. Пліша М. А.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 460/3749/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетехпром" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених частиною першою статті 295 КАС України, несплатою судового збору, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 06 липня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником до суду подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що повторно апеляційну скаргу подано в найкоротші строки після повернення первинної апеляційної скарги. Також зазначає, що в апелянта відсутнє фінансування для сплати судового збору у зв`язку із введенням воєнного стану, тому просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору на 20 днів.

Проаналізувавши матеріали справи та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржене судове рішення проголошено/постановлено 06 березня 2024 року, копію якого отримано скаржником 07 березня 2024 року.

Первинну апеляційну скаргу подано 23 травня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, що не оспорюється скаржником.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року апеляційну скаргу повернуто, оскільки останній не усунув її недоліку.

Повторно апеляційну скаргу подано 02 липня 2024 року, також з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Хоч повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторно звернутися з апеляційною скаргою, проте строки на апеляційне оскарження автоматично не можуть бути поновленими.

Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Строк на апеляційне оскарження передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і цей строк не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18 січня 2023 року у справі №560/10231/21, від 22 лютого 2023 року у справі №560/1608/22.

Також, згідно правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21, процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що скаржник при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції посилається лише на те, що повторно апеляційну скаргу подано в найкоротші строки після повернення первинної апеляційної скарги та військову агресію рф проти України, що є форс-мажорною обставиною.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.

Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 17 січня 2024 року (дата ухвалення рішення судом першої інстанції) і до 23 травня 2024 року (дата подання апеляційної скарги) Державна податкова служба України не зазначила. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку Державна податкова служба України не надала.

Слід також зазначити, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження не свідчить про пропуск строку з поважної причини, оскільки недотримання вимог КАС України при поданні апеляційної скарги, що стало наслідком її повернення, не підтверджує наявності об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19, згідно яких процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Водночас не усунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме: 1) повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі не усунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог; 2) відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі не усунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС).

Велика Палата Верховного Суду вказала, що до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи те, що особою, яка подала апеляційну скаргу, у встановлений суддею-доповідачем строк подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована, в основному, запровадженим на території України воєнним станом, суд вважає, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління ДПС у Рівненській області від 11 липня 2024 року

Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління ДПС у Рівненській області від 11 липня 2024 року.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 460/3749/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетехпром" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до вчинення дій.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. С. Затолочний судді А. Р. Курилець М. А. Пліш