Рішення

від 16.07.2024 по справі 210/3541/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3541/24

Провадження № 2/210/1297/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 липня 2024 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька, пов`язаною з професійним захворюванням, -

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька, пов`язаною з професійним захворюванням.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 червня 2024 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно довідки розширеної експертної комісії №2 серії ДНА-03 №000362 від 16.02.2011 року встановлено причинний зв`язок смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням від 16.09.2004, з 24.01.2011. З 2004 року батькові позивача були встановлені професійні захворювання та третю групу інвалідності. У відповідності до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання Жовтневого районною санітарно-епідеміологічною станцією 24.09.2004 було складено Акт №55 встановлено, що вказане професійне захворювання виявлене у ОСОБА_2 , виникло, в тому числі, внаслідок дії на його організм шкідливих виробничих факторів під час виконання трудових обов`язків в період з 01.10.1991 року по 27.10.1994 року підземним прохідником і за цією ж професією з правом ведення вибухових робіт на ш.№1 ім. Артема колишнього рудоуправління ім. Кірова, правонаступником якого являється відповідач.

Внаслідок смерті батька Позивачу завдана немайнова (моральна) шкода, яка полягає в наступному, батько завжди був для позивача опорою та моральною підтримкою, завжди піклувався про нього. Загибель батька призвела до постійного напруженого психоемоційного стану, він втратив сенс життя, де б він е перебував він зажди згадує ті місця які відвідував з батьком, його рукостискання, батьківські обійми, посмішку, піклування про їх сім`ю.

У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 400 000,00 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка, що настала внаслідок професійного захворювання, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Представник Відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» Яводчак О.В. подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що підприємство не погоджується з доводами та вимогами Позивача, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що відповідач не є правонаступником Рудоуправління імені Кірова.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

При вирішенні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стан його здоров`я, втрату професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 , про що Йосипівською сільською радою Ульянівського району Кіровоградської області 03 липня 1976 року складено відповідний актовий запис №23. Батьками ОСОБА_1 зазначені: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03.07.1976 року.

Вказані обставини підтверджують, що позивач по справі ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .

24 вересня 2004 року Жовтневою районною санітарно-епідеміологічною станцією буле складено Акт розслідування професійного захворювання, який затверджений 29.09.2004 року, відповідно до п.14 якого професійне захворювання у ОСОБА_2 виникло за таких обставин: працюючи на шахті «Ювілейна» ТОВ «Суха Балка» підземним прохідником з правом ведення підривних робіт в період з 25.11.1994 року по дату складання вказаного акту, в процесі праці використовував обладнання які по своїм конструктивним особливостям відрізняються генеруванням локальної вібрації завищених параметрів. Підземні роботи відрізняються також запиленістю повітря робочої зони, які перевищують гранично допустимі норми концентрації через неефективне провітрювання робочих місць. Згідно даних санітарно-гігієнічних характеристики умов парці підготовленою Жовтневим СЕС м. Кривого Рогу (2/2-3508 від 07.10.2002 року) умови праці ОСОБА_2 в минулих професіях його трудового стажу в період з 04.12.1984 року по 01.01.1988 року підземним машиністом та з 01.01.1988 року по 30.09.1991 року підземним прохідником з правом ведення підривних робіт на шахті «Саксагань» колишнього РУ ім. Дзержинського, з 01.10.1991 року по 27.10.1994 року підземним прохідником по цій професії з правом ведення підривних робіт на шахті №1 Артем колишнього РУ ім. Кірова, також характеризувалась підвищеним рівнем локальної вібрації та запиленості повітря робочої зони.

Відповідно до Виписки із Акту огляду МСЕК серії МСЕ-ДНА-01 №529688 від 01.10.2008 року ОСОБА_2 під час повторно огляду було встановлено третю групу інвалідності з 01 листопада 2006 року, причина інвалідності професійне захворювання. Діагноз МСЕК вібраційна хвороба 1-2 стадії, з с.м. полірадикулонейропатією з вираженим статико-динамічним синдромом, хронічне обструктивне захворювання легень ІІ стадії.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області 19 серпня 2010 року зроблено відповідний актовий запис №1471, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 19.08.2010 року.

Відповідно до Довідки про причинний зв`язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом серії ДНА-03 №000362 від 16.02.2011 року, що ОСОБА_2 , 1954 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , наявний причинний зв`язок смерті з профзахворюванням від 16.09.2004 року до встановлення 24.01.2011 року.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №151 від 27 серпня 2010 року причини смерті ОСОБА_2 хронічна легенево-серцева недостатність, хронічне декомпенсоване легеневе серце, емфізема легень, дифузорний пневмофіброз, ХОЗЛ, хронічний пиловий бронхіт.

Щодо заперечень відповідача, що Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є правонаступником Рудоуправління імені Кірова, суд зазначає, що станом на 01 січня 1978 року до складу ВО «Кривбасруда» входило 10 Рудоуправлінь. Рудоуправління «Інгулець» наказом Міністерства чорної металургії УРСР від 01 вересня 1977 року передано до складу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.

01 січня 1988 року на виконання наказів Мінчормету СРСР від 16 листопада 1987 року за №1015 і ГПО «Южруда» від 13 жовтня 1987 року за №2 на базі Рудоуправлінь імені: Леніна, Р. Люксембург, ХХ партз`їзду, Фрунзе, Дзержинського, Ілліча створено три виробничі одиниці РУ ім. Леніна, РУ ім. ХХ партз`їзду, РУ ім. Дзержинського.

Так, у 1989 році Рудоуправління ім. Кірова вийшло зі складу ВО «Кривбасруда» та стало самостійною юридичною особою Рудоуправління ім. Кірова ДВО «Південруда» ММ УРСР, яке в наступному підпорядковувалось Мінпромполітики України.

Відповідно до спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна №65/322 від 22 лютого 1999 року Рудоуправління ім. Кірова Мінпромполітики України перейменоване у Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром.

28 грудня 2000 року на підставі спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром реорганізоване у Державне рудоуправління імені Кірова.

30 березня 2001 року Державним комітетом Промислової політики України було видано Наказ №135 від 30 березня 2001 року «Про створення робочої групи з питань приєднання окремих виробничих потужностей РУ ім. Кірова до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», згідно якого на робочу комісію було покладено обов`язки щодо розгляду питань, пов`язаних з передачею основних фондів та виробничих потужностей державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», в тому числі й питань дебіторської та кредиторської заборгованості, заборгованості рудоуправління з нарахованих регресних позовів, заробітної плати та інших виплат.

Згідно з п.п. 1.1.-2.2 наказу Державного комітету Промислової політики України № 165 від 19 квітня 2001 року «Про подальшу реструктуризацію «Рудоуправління імені Кірова»» майно державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» передане на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» для збільшення його статутного фонду та створення на його базі Шахтоуправління з підземного видобутку руди на правах структурного підрозділу комбінату та проведена інвентаризація РУ ім. Кірова по всіх статтях балансу, станом на 01 квітня 2001 року.

П.п 3.1.-3.2 розділу 3 вказаного Наказу було передбачено створення комісії з прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»; забезпечення прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова станом на 01 травня 2001 року, які передаються до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».

Відповідно до Додатку № 1 до Наказу № 165 від 19 квітня 2001 року «Укрупнений перелік об`єктів та виробничих потужностей РУ ім. Кірова, що підлягають передачі на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», шахта «Північна», відійшла до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».

Згідно ст.37 ЦК УРСР, в редакції 1963 року, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття,поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Тобто, на момент передачі до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» майна ДП «Рудоуправління імені Кірова», закон передбачав перехід прав та обов`язків від однієї юридичної особи до іншої з моменту переходу майна особи від однієї особи до іншої, а тому ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як правонаступник Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», є також правонаступником ДП «Рудоуправління імені Кірова виробничого об`єднання «Кривбасруда».

Статтею 3 Конституції України передбачається, що Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками Конституційного Суду України закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012).

Згідно ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.5 Постанови "Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року, оскільки питання про відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодуванню моральної шкоди у цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону праці» відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.17 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Судом встановлено, що смерть чоловіка позивача настала внаслідок професійних захворювань, отриманих останнім під час праці на підприємстві відповідача.

Відповідно до положень ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Отже, з аналізу вищевказаних норм слідує, що право на відшкодування моральної шкоди позивачу як члену сім`ї потерпілого виникає у разі, якщо встановлено причинний зв`язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров`я на виробництві.

Позивачем надано достатні, належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позових вимог, а також на підтвредження права на отримання відшкодування моральної шкоди як дружини померлого, при цьому факт перебування позивача у шлюбі з померлим ОСОБА_4 на момент його смерті не спростований відповідачем.

Як зазначено у пункті 53 постанови Верховного Суду від 01 квітня 2020 року по справі №821/1841/17, практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

У п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", роз`яснено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі, характер моральних страждань і наслідки, що наступили.

Згідно з ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або у інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Позивач ставить питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй смертю фізичної особи, тому право на відшкодування зазначеної шкоди виникло у позивача на підставі ч. 2 ст. 1168 ЦК України, яка передбачає відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи членам її сім`ї.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати) визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

На думку суду відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди дружині померлого, оскільки у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 внаслідок професійного захворювання, син померлого переносить моральні страждання, змінився ритм його життя, зі смертю батька він переніс та переносить психоемоційний стрес і усвідомлення безповоротності втрати завдає позивачу душевного болю. Позивач втратила близьку людину та залишився без його турботи, смерть батька спричиняє йому хвилювання і по теперішній час, оскільки позивач втратив батька, і батько був для позивача дуже близькою людиною.

Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачам моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях у зв`язку із втратою близької людини, порушено її нормальний спосіб життя, що потребує докладання додаткових зусиль для організації життя і побуту.

Враховуючи наведене, а також виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, враховуючи, що на підприємстві відповідача ОСОБА_2 працював три роки з загального стажу в шкідливих умовах 19 років 8 місяців, суд вважає, що справедливою компенсацією перенесених позивачем моральних страждань, пов`язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму його життя, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 5 000 гривень, тим самим задовольняючи позов частково.

При зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позивач подала позов про стягнення моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві та визначила її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.

Такий висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року справа № 761/11472/15-ц.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»» в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3, 8, ч.3 ст. 22, 43, 46 Конституції України, ст.13 Закону України "Про охорону праці», ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 4, 9, 13, 81, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька, пов`язаною з професійним захворюванням - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька, що настала внаслідок професійного захворювання, у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.) без утримання податку з доходів фізичних осіб.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь держави судовий збір 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н. Ю. Вікторович