Рішення

від 17.07.2024 по справі 725/3784/24

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/3784/24

Номер провадження 2/725/603/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2024

Першотравневий районний суд м.Чернівці в складі:

головуючого судді - Галичанського О.І.,

при секретарі - Симик І.М.

за участю представника позивача ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї ВК Чагорської сільської ради про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці з позовною заявою , в якій стверджує, що 29 вересня 2009 року між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб , у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 .

Протягом тривалого часу сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 17 лютого 2015 року справа № 725/570/15-ц шлюб між ним та ОСОБА_2 було розірвано.

Після розірвання шлюбу син проживає разом з ним та знаходиться на його утриманні та вихованні.

Відповідач після розірвання шлюбу постійно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, взагалі не цікавиться його долею, життям, не відвідує його вдома, в школі. Жодної участі відповідач у вихованні сина ОСОБА_3 не бере та не має бажання з ним бачитись.

Першотравневим районним судом міста Чернівці від 28.03.2024 року видано судовий наказ про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини усіх заробітків (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 25 березня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Вказує, що проживає із сином за адресою: АДРЕСА_1 . Мають хороші житлово-побутові умови, повністю утримує дитину, займається його вихованням. Створив всі необхідні умови для нормального розвитку дитини, життя та навчання. У сина є окреме місце для заняття та ігор, спальне місце. В помешканні є телевізор, комп`ютер, книги, необхідні для його повного всебічного розвитку.

Відповідно до характеристики ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається у 5-В класі Чернівецького ліцею №10. У даному закладі навчається з першого класу. За роки навчання зарекомендував себе як старанний і дисциплінований учень. Володіє навчальним матеріалом на достатньому та високому рівнях з різних предметів. Навчається не в повну міру своїх сил. Має здібності до вивчення гуманітарних предметів. ОСОБА_4 має основну групу здоров`я та добре розвинений фізично. Має гарну увагу, має добре розвинену зорову пам`ять та уяву. Загальний розвиток учня на високому рівні. До виконання громадських доручень ставиться відповідально. Бере активну участь у житті класу та школи. Правила поведінки завжди виконує свідомо. Вчителі відмічають його як добропорядного учня. Має авторитет серед друзів, з багатьма учнями підтримує товариські стосунки. ОСОБА_4 також небайдужий до волонтерської діяльності і активно бере участь у ярмарках та інших зборах, зокрема, підтримки безпритульних тварин.

Батько ОСОБА_1 бере активну участь у вихованні ОСОБА_4 та цікавиться шкільним життям, приділяє належну увагу вихованню сина, завжди присутній на всіх батьківських зборах. У разі необхідності, класний керівник підтримує з батьком періодичний телефонний зв`язок щодо навчання ОСОБА_4 та за потреби, саме батько навідується до навчального закладу. ОСОБА_5 слідкує за успішністю дитини в школі, за виконанням домашнього завдання та поведінкою свого сина.

Додатково вказує, що відповідач не виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до сина та не бажає їх виконувати, не вживає заходів щодо забезпечення своїй дитині достатнього життєвого рівня, повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку та захисту його законних прав і інтересів, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не піклується про його здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не цікавиться життям і навчанням нашого сина, а також не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини.

Враховуючи наведені обставини , просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні представник позивача підтвердив обставини , які слугували підставою для звернення до суду із позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 Додатково вказав , що матір будь-якої участі у вихованні та спілкуванні з сином не приймає. Майже 9 років мати з дитиною не проживає. Має заборгованість по сплаті аліментів на утримання сина. На його прохання , вона приїздила у м. Чернівці , для підписання заяви у нотаріуса про визнання позову. Має іншу сім`ю

Відповідачка у судове засідання не з`явилася , хоча повідомлялася про час та місце розгляду справи. Відповідно до її заяви , яка посвідчена нотаріально , ОСОБА_2 повністю розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки , відповідно до свого дійсного ваолевиявлення, просить суд розглянути справу про позбавлення її батьківських прав без її участі. Позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання також на з`явився. Звернулись до суду із заявою про розгляд справи без їх участі. До заяви надали висновок та рішення виконавчого комітету .

Дослідивши матеріали справи , всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов , оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. ( ч.1 ст .82 ЦПК України).

Суд не має сумніву , щодо достовірності обставин , які визнаються усіма учасниками справи.

Згідно вимог ч.ч.1,4 ст. 206 цього ж Кодексу- позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приймає до уваги визнання позову відповідачкою , оскільки воно не суперечить Закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до положень ч.ч. 4,5 ст.82 ЦПК України- обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від17.02.2015, шлюб між позивачем та відповідачкою розірвано.

Згідно даного рішення , між батьками укладено договір про визначення місця проживання дитини та сплату аліментів на утримання дитини від 06.02.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н.В., зареєстрованого у реєстрі за №1542, згідно якого позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 домовились, що їхній малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 буде проживати разом з батьком ОСОБА_1 . Крім того ОСОБА_1 бере на себе зобов`язання належним чином утримувати сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та займатися його вихованням. ( а.с. 12 ) .

Дані обставини також підтверджується копією вказаного вище договору , який міститься у матеріалах справи.

Відповідно до судового наказу , виданого Першотравневим районним судом м. Чернівці 28.03.2024 року, з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини усіх заробітків (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 25 березня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою державного виконавця Другого ВДВС у м. Чернівці від 01.05.2024 року відкрито виконавче провадження про стягнення аліментів з відповідачки на утримання сина. ( а.с. 35).

Згідно акту обстеження умов проживання, комісією зазначено , що ОСОБА_3 проживає разом з батьком у с. Чагор. Умови задовільні.

Відповідно до рішення ВК Чагорської сільської ради , та висновку органу опіки та піклування ,є доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 .

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Такі обставини судом встановлено. Відповідачка не приймає участі у вихованні та утриманні спільної з позивачем дитини. Не сплачує присуджені аліменти на утримання дитини.

Згідно з інформацією про результати психологічного обстеження ОСОБА_6 , він дистинційований від неї, вважає батька " найкращим" , а маму визначає як "ворога" і таку , що погано ставиться до нього ( а.с. 18 зворот).

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дитини, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до положень ст.81ч.1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Представником позивачка доведено, що поведінка відповідачки відносно її сина є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками.

Матеріалами справи підтверджено факт непроживання відповідачки і фактичне неспілкування з дитиною останні 9 років.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідачки відносно її сина забезпечуватиме інтереси самої дитини .

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, за обставин доведеності свідомого нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками, позбавлення батьківських прав у даному випадку є доцільним.

На підставі наведеного вище, враховуючи положення ст. 264 ЦПК України, відповідно до якої під час ухвалення рішення суд , окрім іншого вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити, суд вважає за можливе прийняти рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці О. І. Галичанський