Постанова

від 16.07.2024 по справі 345/1409/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 345/1409/24

Провадження № 33/4808/472/24

Категорія ч. 1 ст. 163-1 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Кардаш О. І.

Суддя-доповідач Повзло

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю захисника Волосянко Р.О.,

розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 березня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , місце вчинення АДРЕСА_2 , головний бухгалтер ТОВ «Карпатський Бровар», громадянка України,

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, та призначено стягнення:

-за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень;

-за ч. 1 ст.163-4КУпАП - у виді штрафу в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 гривні.

На підставі ст. 36 КУпАП визначено ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень та стягнуто судовий збір,

ВСТАНОВИВ:

Суддя судупершої інстанціївстановив,щоОСОБА_1 допустила порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, що призвело до: заниження податку на прибуток за 2021 рік в сумі 59917 грн., 2022 рік- 308481 грн., завищення від`ємного значення по податку на прибуток за 2021 рік в сумі 846600 грн., за 2022 рік в сумі 1462900 грн., заниження податку на додану вартість за вересень 2021 року в сумі 12945 грн., жовтень 2021 року 31564 грн, листопад 2021 року 29789 грн., грудень 2021 року 55793 грн., січень 2022 року - 15959 грн., лютий 2022 року 3890 грн., березень 2022 року 775 грн., квітень 2022 року 787 грн., травень 2022 року 7167 грн., червень 2022 року 9070 грн., липень 2022 року 5715 грн., серпень 2022 року 3764 грн., вересень 2022 року 3422 грн, жовтень 2022 року 1609 грн., листопад 20222 року 1523 грн., грудень 2022 року 34402 грн., квітень 2023 року 673 грн., червень 2023 року 24 грн., вересень 2023 року 766859 грн., чим порушив п.п.14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.6 ст. 46, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, пп.14.1.36, пп. 14.1.71, пп.14.1.231 п.14.1, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, пп.192.1.1, п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.163-1 КУпАП.

Окрім цього, ОСОБА_1 вчинила порушення порядку ведення податкового обліку, а саме несвоєчасна сплата податку на доходи фізичних осіб в сумі 352220,00 грн., в тому числі за період з 01.03.2020 до 27.05.2022 року в сумі 129968,61 грн., після 27.05.2022 року в сумі 222251,39 грн. та несплата податку на доходи фізичних осіб в сумі 672 297, 75 грн., чим порушено пп.168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати та провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та ч. 1 ст. 163-4 КУпАП щодо неї на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити за відсутністю в діянні складу адміністративного правопорушення.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою. Вважає, що суд першої інстанції не виконав завдань провадження справах про адміністративні правопорушення, щодо своєчасного, всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом та в матеріалах справи відсутні докази вчинення нею інкримінованих адміністративних правопорушень. Зазначає, що суд розглянувши справу у її відсутність порушив гарантоване Конституцією України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на доступ до правосуддя та справедливий суд. Наголошує, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що навівши перелік документів, які наявні в матеріалах справи, суд першої інстанції не розкрив доказову силу кожного з них, обмежився лише даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та копії акту перевірки, не перевіривши їх відповідність фактичним обставинам. Вказує, що протоколах про адміністративне правопорушення формулювання обвинувачення не є конктертним і не вказані обставини, які мають істотне значення для розуміння суті пред`явленого обвинувачення.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про час та місце апеляційного розгляду.

Захисник Волосянко Р.О., якому роз`яснені права, передбачені та ст. 271 КУпАП, в судовому засіданні апеляційного суду, просив розглядати апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Оскільки не встановлено обставин, які перешкоджають проведенню апеляційного розгляду, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 .

Під час апеляційного розгляду:

-захисник ВолосянкоР.О. підтримав доводиапеляційної скарги, просив скасувати постанову суду та закрити провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Заслухавши доводи захисника ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.

За змістом ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції можуть бути тільки істотні порушення вимог процесуального законодавства, які перешкодили суду правильно встановити фактичні обставини та надати вірну оцінку сукупності досліджених доказів та прийти до обґрунтованого висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення.

Так, діючий КУпАП не містить визначення правових підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції у зв`язку з чим при вирішенні цього питання необхідно виходити із загальних принципів здійснення судочинства.

Вважаю, що судове рішення суду першої інстанції підлягає обов`язковому скасуванню у тому, випадку, коли за наявності підстав для закриття провадження суд не закрив провадження по справі.

Зокрема, підлягає обов`язковому скасуванню судове рішення у тому разі, коли вину обвинуваченого не доведено сукупністю належних та допустимих доказів по справі, коли відсутня подія правопорушення або коли в діях особи, яка притягається до відповідальності відсутній склад відповідного правопорушення.

Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу, повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Адміністративним правопорушенням (проступком), як визначено ст. 9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №560 від 21 лютого 2024 року (а.с. 1) складеного заступником начальника відділу позапланових перевірок з інших податків ГУ ДПС в Івано-Франківської області Карковською О.М. за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Карпатський Бровар» (код ЄДРПОУ 43553950) Україна, 77300, Івано-Франківська області, Калуш, вул. Грушевського, 89-А посадова особа ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) головний бухгалтер ТОВ «Карпатський Бровар» вчинила правопорушення: несвоєчасна сплата податку на доходи фізичних осіб в сумі 352220, 0 грн., в т.ч.: за період з 01.03.2020 до 27.05.2022 в сумі 129968, 31 грн, після 27.05.2022 в сумі 222251,39 грн. та несплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 672297, 75 грн, чим порушено пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами і доповненнями), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Дата, час і місце вчинення порушення акт перевірки від 08.02.2024 року №2829/09-19-07-05/43553950, дата вчинення правопорушення 28.12.2023-18.01.2024, місце вчинення 77300, Івано-Франківська область, Калуш, вул. Грушевського, 89-А.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №559 від 21 лютого 2024 року (а.с. 18) складеного заступником начальника відділу позапланових перевірок з інших податків ГУ ДПС в Івано-Франківської області Карковською О.М. за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Карпатський Бровар» (код ЄДРПОУ 43553950) Україна, 77300, Івано-Франківська області, Калуш, вул. Грушевського, 89-А посадова особа ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) головний бухгалтер ТОВ «Карпатський Бровар» вчинила порушення порядку ведення податкового обліку, що призвело до: зниження податку на прибуток за 2021 рік в сумі 59917 грн, 2022 рік 308481 грн, завищення від`ємного значення податку на прибуток за 2021 рік в сумі 846600 грн, за 2022 рік в сумі 1462900 грн, заниження податку на додану вартість за вересень 2021 рік в сумі 12945 грн, жовтень 2021 рік 31564 грн, листопад 2021 року 29 789 грн., грудень 2021 року 55 793 грн., січень 2022 року - 15 959 грн., лютий 2022 року 3890 грн., березень 2022 року 775 грн., квітень 2022 року 787 грн., травень 2022 року 7167 грн., червень 2022 року 9 070 грн., липень 2022 року 5715 грн., серпень 2022 року 3764 грн., вересень 2022 року 3422 грн, жовтень 2022 року 1609 грн., листопад 20222 року 1523 грн., грудень 2022 року 34 402 грн., квітень 2023 року 673 грн., червень 2023 року 24 грн., вересень 2023 року 766 859 грн., чим порушив п.п.14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.6 ст. 46, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, пп.14.1.36, пп. 14.1.71, пп.14.1.231 п.14.1, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, пп.192.1.1, п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Дата, час і місце вчинення порушення акт перевірки від 08.02.2024 року №2829/09-19-07-05/43553950, дата вчинення правопорушення 28.12.2023-18.01.2024, місце вчинення АДРЕСА_3 .

Ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 163-4 КУпАП неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб`єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України встановлює особливості визначення бази оподаткування в разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, п. 198.5 ст. 198 - передбачає зобов`язання платника податку нарахувати податкові зобов`язання та скласти і зареєструвати зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість в конкретних випадках, а п. 200.4 ст. 200 - вказує на порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), а саме при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті.

Згідно з п. 56.2. ст. 56 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Пунктом 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга до контролюючого органу вищого рівня,подана іздотриманням строків,зупиняє виконанняплатником податківгрошових зобов`язань,визначених уподатковому повідомленні-рішенні(рішенні),на строквід дняподання такоїскарги доконтролюючого органудо днязакінчення процедуриадміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Вважаю, що формулювання обвинувачення у протоколах про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, оскільки не є конкретним і в ньому не вказані обставини, які мають істотне значення для розуміння суті пред`явленого обвинувачення.

Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені дані, щодо часу та місця вчинення правопорушення, способу вчинення правопорушення, обставин, які свідчать про порушення порядку ведення податкового обліку та які дозволяють встановити, яким чином було занижено податок на прибуток та вказують на розмір податку, який повинен бути зазначений, дані про невідповідність цих сум у податкових документах, які були подані до податкових органів.

Зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення твердження про порушення вимог ведення податкового обліку без конкретизації обставин, які дозволяють встановити та перевірити наявність вказаних порушень, не відповідає вимогам закону щодо розуміння суті пред`явленого обвинувачення та забезпечення справедливого та об`єктивного судового розгляду.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в ч. 1 ст. 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

В рішенні у справі «Абрамян проти Росії» Європейський Суд зробив висновок про те, що «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення».

В цьому ж рішенні Суд нагадав, що надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

В рішенні у справі «Ващенко проти України» Європейський суд вказав, що «обвинувачення» для цілей п. 1 ст. 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру».

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до норм КУпАП, справа розглядається в межах адміністративного обвинувачення, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Звертаю увагу на те, що сутність пред`явленого обвинувачення повинна відповідати диспозиції статті закону, яким встановлено відповідальність за вчинення правопорушення. При цьому суд, відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і змінювати формулювання висунутого обвинувачення та відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Оскільки, у протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовані обставини вчиненого правопорушення, які дозволяють перевірити обґрунтованість обвинувачення та встановити наявність відповідного порушення ведення податкового обліку, яке було вчинено бухгалтером ТОВ «Карпатський Бровар» ОСОБА_1 .

Неконкретність висунутого обвинувачення не дозволяє суду встановити обставини правопорушення, які мають істотне значення для розгляду справи та вирішення питання про доведеність вини правопорушника, оскільки суд розглядає справу тільки в межах висунутого обвинувачення.

Враховуючи, що протокол про адміністративне порушення є одним із основних доказів у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності, останній має відповідати вимогам ст. 256 КУпАП та обставини відображені у ньому мають бути конкретними і зрозумілими.

При цьому, суд не може вийти за межі тих фактичних обставин, які були інкриміновані ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення та конкретизувати фактичні обставини, оскільки це порушує становище особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Суд першої інстанції вказаних вимог закону не виконав та прийшов до безпідставного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В мотивувальній частині постанови суд першої інстанції вказав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та даними, які містяться в Акті перевірки від 08.02.2024 року.

Так, що до матеріалів провадження дійсно долучено копію Акту документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 08.02.2024 року № 2829/09-19-07-05/43553950.

Таким чином, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 та ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, допускаючи істотний формалізм та діючи упереджено, обмежився лише даними, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та копії акту перевірки контролюючого органу, не перевіривши їх відповідність фактичним обставинам.

Звертаю увагу на те, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Разом з тим, під час апеляційного розгляду не можливо перевірити правильність результатів, які зафіксовано у вищевказаному Акті документальної планової виїзної перевірки, оскільки вони не мотивовані належним чином та зроблені без посилання на відповідні первинні документи, які дозволяють встановити обставини, які мають істотне значення для розгляду справи.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні «Волчлі проти Франції» заява № 35787/03 п.29, 26.07.2007р. вказує, що «при застосуванні правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом».

Крім того, в рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України».

Крім того, висновок контролюючого органу оскаржується т.в.о. директора ТОВ «Карпатський бровар» ОСОБА_3 в передбачений законодавством спосіб до Державної податкова служби України (а.с. 81-92).

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно, до остаточного вирішення всіх питань стосовно висновків, зазначених у акті документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Карпатський бровар» від 08 лютого 2024 року № 2829/09-19-07-05/13553950, його зміст не підтверджує дійсність відомостей в ньому зазначених, відповідно не може бути беззаперечним доказом вини особи.

Таким чином,за відсутностібудь-якихінших доказівв матеріалахсправи,висновки про порушення порядку веденняподаткового обліку та про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 та ч. 1 ст. 163-4 КУпАП не можуть ґрунтуватися виключно на акті перевірки та будуть передчасними.

За відсутності у протоколі відомостей щодо конкретних дій чи бездіяльності ОСОБА_1 у відповідності їх з діяннями, які викладені у диспозиції ч. 1 ст. 163-1 та ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, з огляду на долучені до протоколів акт перевірки як доказ, неможливо встановити фактичні обставини вчиненого адміністративного правопорушення та наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованих їй правопорушень.

Виходячи з наведеного, доходжу до висновку, що в матеріалах справи відсутні достатні, належні та допустимі докази, які поза розумним сумнівом підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 та ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За встановлених обставин, апеляційний суд, вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 березня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та ч. 1 ст. 163-4 КУпАП скасувати.

Провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло