Вирок

від 16.07.2024 по справі 173/2264/24

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 173/2264/24

Номер провадження1-кп/173/184/2024

В И Р О К

іменем України

16 липня 2024 року Верхньодніпровський районний суд

Дніпропетровської області

в складі : головуючого судді - ОСОБА_1

при секретареві - ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Верхньодніпровську обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні № 12024041430000334 від 22.06.2024 року щодо

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхівцеве Верхньодніпровського

району Дніпропетровської області, громадянина України,

українця, із середньою загальною освітою, офіційно не

працевлаштованого, не одруженого, на утриманні

неповнолітніх дітей не маючого, проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК

України раніше не судимого, засоби зв`язку відсутні

у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_5 , будучи обізнаним про те, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України із 05 год. ЗО хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строк дії якого в подальшому продовжено згідно Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 06.05.2024 № 11234, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, 20 червня 2024 року близько о 09 год. 30 хв., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, тобто в період воєнного стану, перебуваючи поряд із домоволодінням АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_6 , побачив залишений біля паркану вказаного домоволодіння велосипед «Аист» сірого кольору, який він визначив предметом свого злочинного посягання.

Після чого, ОСОБА_5 , у вказаний день та час, керуючись раптово виниклим корисливим умислом, спрямованим на таємне викрадення вказаного велосипеда, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, діючи умисно, таємно, з корисливим мотивом, підійшов до вказаного велосипеду та сівши на нього поїхав у напрямку АДРЕСА_1 , таким чином викравши його та в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3209/24 від 25.06.2024, своїми злочинними діями ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 2745,17 гривень у цінах, діючих на момент скоєння злочину.

10 липня 2024 року між прокурором, Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області , ОСОБА_7 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024041430000334 від 22.06.2024 року, з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із захисником, адвокатом ОСОБА_8 , що діє на підставі свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 0963 від 12.10.2000 року , з іншого боку, на підставі ст.ст. 52, 468, 469, 472 КПК України, у приміщенні Жовтоводської окружної прокуратури за адресою: АДРЕСА_3 , за письмової згоди потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості за умовами якої: обвинувачений ОСОБА_5 , під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сторони погодилися на призначення покарання підозрюваному, ОСОБА_5 , за ч.4 ст.185 КК України, у виді 5-ти років позбавлення волі та враховуючи, думку сторін, що виправлення ОСОБА_5 , можливе без відбування покарання, сторони узгодили звільнення підозрюваного від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком, термін якого буде визначений судом з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

При погодженні виду і розміру покарання сторони врахували вимоги ч. 1 ст. 66 КК України, обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , є щире каяття , також відсутність обставини, які обтяжують покарання, у відповідності до ст. 67 КК України, особу підозрюваного, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України не судимий,на утриманні неповнолітніх дітей не має. Не працює .

Потерпілим ОСОБА_6 , в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 469 КПК України надано письмову згоду прокуророві у вказаному кримінальному провадженні на укладення угоди про визнання винуватості між ним та ОСОБА_5 .

В угоді також передбачені наслідки укладення угоди, її затвердження та невиконання, які роз`яснені ОСОБА_5 .

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення і покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_4 , проти затвердження угоди не заперечував, пояснивши, що угода укладена його підзахисним добровільно в його присутності та її зміст роз`яснений його підзахисному .

Прокурор просив затвердити угоду, укладену між прокурором ОСОБА_7 , обвинуваченим ОСОБА_5 , його захисником адвокатом ОСОБА_4 , яку вони підписали добровільно 10.07.2024. При цьому, потерпілий ОСОБА_6 , відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, надав свою згоду на укладення цієї угоди. З узгодженою сторонами мірою покарання обвинувачений ОСОБА_5 , згоден. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, прокурору зрозумілі.

Потерпілий ОСОБА_9 , в підготовче судове засідання не з`явився. подавши заяву про розгляд справи у його відсутність, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , передбачене ч.4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненого в умовах воєнного стану.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що потерпілий, ОСОБА_6 , надав свою згоду на укладення угоди, а обвинувачений ОСОБА_5 , повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Також, судом встановлено, що при укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини відповідно до ст. 470 КПК України, зокрема: характер і тяжкість обвинувачення, ступінь і характер сприяння підозрюваним у проведенні кримінального провадження, особу ОСОБА_5 , який в силу ст. 89 КК України не судимий , офіційно не працевлаштований, на утриманні неповнолітніх дітей не має, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, наявність передбачених ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують його покарання у виді щирого каяття та відсутність обставин, що обтяжують покарання .

Сторонами угоди узгоджена міра покарання з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, із урахуванням наявності обставин, які пом`якшують покарання, а саме, що ОСОБА_5 , щиро розкаявся, беззастережно визнав свою винуватість також відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_5 , та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій злочину правильна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

За правилами ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду в нарадчу кімнату для ухвалення вироку.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженого сторонами покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні до обвинуваченого потерпілим ОСОБА_6 , не подавався.

Запобіжний захід не застосовувався та підстав для його застосування суд не вбачає..

Питання про речові докази, яким визнаний велосипед «Аист» сірого кольору, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 394, 468, 469, 472, 473, 474, 475 КПК України, - суд,

УХВАЛИВ :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10 липня 2024 року між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області , ОСОБА_7 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024041430000334 від 22.06.2024 року, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із захисником, адвокатом ОСОБА_4 , що діє на підставі свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 0963 від 12.10.2000 року , з іншого боку, за письмової згоди потерпілого ОСОБА_6 , за ч.4 ст.185 КК України щодо ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з встановленням випробувального терміну строком - один рік .

На підставі п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Процесуальні витрати - відсутні

Речові докази : велосипед «Аист» сірого кольору, переданий на зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили повернути останньому .

Запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовується.

Вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав призначення покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому, згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу, угода не може бути укладена.

Оскарження вироку з підстав не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції після його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1