Ухвала

від 18.07.2024 по справі 369/1972/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/1972/24

Провадження №4-с/369/55/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.

секретаря Соловюк В.І.

за участі

адвоката Білоцького І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: стягувач товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7», приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович про визнання протиправними дій приватного виконавця, скасування постанови та зобов`язання вчинити дію, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2024 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулась до суду з даною скаргою. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ТОВ «ЗАРАЗ-7», код ЄДРПОУ 40252739, звернулось до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового наказу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.08.2023 у справі №369/13206/23. 24.01.1024 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським Олександром Анатолійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №73970785 по виконанню вищевказаного судового наказу. Цього ж дня приватним виконавцем було винесено і постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 . Скаржниця судовий наказ не отримувала, про наявність виконавчого провадження дізналась 26.01.2024 після накладення банком арешту на грошові кошти та їх списання з рахунку. В скарзі скаржниця посилається на те, що всупереч вимог цивільного процесуального законодавства судовий наказ Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.08.2023 року по справі №369/13206/23 не містить даних про ідентифікаційний код юридичної особи стягувача, крім цього, в тексті судового наказу стягувачем вказано товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ЗАРАЗ-7», тоді як із заявою про видачу судового наказу зверталось товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7». Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ЗАРАЗ-7» має ідентифікаційний код юридичної особи - 43239312, в той же час товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7» є іншою окремою юридичною особою з ідентифікаційним номером 40252739. Скаржниця зазначає, про те, що оскільки у виконавчому документі не вказано ідентифікаційний код стягувача, а також, заява про відкриття виконавчого провадження подана іншою особою, ніж та на користь якої стягнено заборгованість, тому приватний виконавець зобов`язаний був повернути виконавчий документ без виконання.

Враховуючи зазначене, просила суд визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №73970785 від 24.01.2024 по виконанню судового наказу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.08.2023 по справі №369/13206/23; скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №73970785 від 24.01.2024; зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича скасувати всі вжиті заходи у ВП №73970785 з примусового виконання судового наказу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.08.2023 по справі №369/13206/23; стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.02.2024 відкрито провадження та витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №73970785.

26.02.2024 на електронну адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області від приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича надійшла заява про закриття провадження у справі та матеріали виконавчого провадження №73970785. Заяву виконавець обґрунтовував тим, що постановою про скасування процесуального документу від 07.02.2024 скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №73970785, а судовий наказ №369/13206/23 від 23.08.2023 повернуто стягувачу без прийняття до виконання. У зв`язку з тим, що на даний час відсутній предмет спору просив закрити провадження у даній справі.

19.03.2024 через систему «Електронний суд» представник скаржника долучив документи на підтвердження понесених судових витрат.

19.03.2024 представник стягувача товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7» через систему «Електронний суд» направив до суду пояснення щодо скарги, в яких зазначив, що 07.02.2024 приватним виконавцем було повернуто виконавчий лист стягувачу буз прийняття до виконання, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 . А також, заперечував проти задоволення позовних вимог.

07.05.2024 представник скаржника через систему «Електронний суд» подав заяву про стягнення понесених судових витрат.

У судове засідання з`явився представник скаржника, скаргу підтримав в повному обсязі та просив задоволити.

Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський О.А. в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі, про день, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, з заявами про відкладення розгляду скарги до суду не звертався.

Представник стягувача товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7» в судове засідання не з`явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи не надсилав.

Суд, повно і всебічно вивчивши матеріали справи, вважає що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання.

Згідно частин 1, 2 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначений законодавством принцип обов`язковості виконання судових рішень, ухвалених судами іменем України, реалізовується органами державної виконавчої служби згідно з нормами Закону України «Про виконавче провадження».

За ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» судові накази належать до виконавчих документів.

Частина 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає вимоги до виконавчого документа, а саме: у виконавчому документі зазначаються: 1)назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по-батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2)дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3)повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника -фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5)резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6)дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що 23.08.2023 Києво-Святошинським районним судом Київської області видано судовий наказ по справі №369/13206/23 відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ЗАРАЗ-7» суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 171969,71 грн., штрафні санкції у розмірі 15605,74 грн. та судовий збір у розмірі 268,40 грн.

10.02.2024 вказаний судовий наказ було видано стягувачу товариству з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ЗАРАЗ-7».

24.01.2024 до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського О.А. із заявою про відкриття виконавчого провадження звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7», код ЄДРПОУ 40252739 та в якості підстави для відкриття провадження надав виконавцеві судовий наказ по справі №369/13206/23 відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ЗАРАЗ-7».

24.01.2024 на підставі вищевказаної заяви приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №73970785.

Крім цього, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження приватним виконавцем в рамках виконавчого провадження №73970785 було 24.01.2024 було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, винесено на направлено до виконання до банківських установ постанову про арешт коштів боржника.

На виконання винесених постанов в рамках виконавчого провадження №7397078 з ОСОБА_1 було стягнуто кошти на загальну суму 1542,03 грн, з яких згідно платіжної інструкції №32591 від 29.01.2024 витрати виконавчого провадження у розмірі 69,00 грн., згідно платіжної інструкції №32592 від 29.01.2024 витрати виконавчого провадження у розмірі 660,00 грн., згідно платіжної інструкції №32593 від 29.01.2024 основна винагорода виконавчого провадження у розмірі 73,91 грн., згідно платіжної інструкції №32594 від 29.01.2024 борг згідно судового наказу у розмірі 739,12 грн.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений обов`язок виконавця вживатипередбачених цимЗаконом заходівщодо примусовоговиконання рішень,неупереджено,ефективно,своєчасно ів повномуобсязі вчинятивиконавчі дії. Так, при здійсненні примусового виконання виконавець зобов`язаний: розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження до приватного виконавця звернулась юридична особа, яка не є стягувачем за судовим наказом по справі №369/13206/23, оскільки судовий наказ видано на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «ЗАРАЗ-7», яка має код ЄДРПОУ - 43239312, в той же час заявником у заяві про відкриття виконавчого провадження, як стягувач вказано товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7», що має код ЄДРПОУ 40252739, таким чином приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський О.А. відкрив виконавче провадження №73970785 з порушенням положень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме за відсутності заяви стягувача.

Відповідно до ч. 1ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 451 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги в частині визнання протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського О.А. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №73970785 від 24.01.2024 по виконанню судового наказу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.08.2023 по справі №369/13206/23.

Разом з цим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про скасувати постанови приватного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №73970785 від 24.01.2024 та зобов`язати його скасувати всі вжиті заходи у ВП №73970785 з примусового виконання судового наказу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.08.2023 по справі №369/13206/23, оскільки, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження постановою про скасування процесуального документу від 07.02.2024 скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження та всі вжиті заходи у ВП №73970785 з примусового виконання, а саме: постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постанову про арешт коштів боржника від 24.01.2024, а також, вжито заходів для повернення стягнених з боржника коштів на підставі абз. 4 ч.3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1, 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно ч.ч. 1-4ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, 29.01.2024 між божником та адвокатом Білецьким І.Ю. був укладений договір №29/01-2024 про надання правової допомоги. Згідно додатку №2 від 31.01.2024 до договору визначено гонорар адвоката у фіксованому розмірі 20000,00 грн.

На підтвердження сплати гонорару клієнтом адвокат надав до матеріалів справи платіжну інструкцію від 02.02.2024 на суму 2000,00 грн., платіжну інструкцію від 18.03.2024 на суму 8000,00 грн. та платіжну інструкцію від 18.03.2024 на суму 10000,00 грн., а також надано акт прийому-передач наданих послуг від 06.05.2024 з детальним описом наданих послуг.

Згідно ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності дост. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із принципів цивільного судочинства. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необгрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору (висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20 листопада 2020р. у справі №910/13071/19).

Відповідно до ч. 1ст. 452 ЦПК Українисудові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Враховуючи положенняст. 137 ЦПК України, зважаючи на те, що справа є не складною, з врахуванням часу, необхідного на фактичне складання пояснень по даній скарзі в такій категорії справ, враховуючи, що представник подав скаргу до суду не дочекавшись реагування приватного виконавця на звернення щодо обставин справи, враховуючи, що приватний виконавець протягом семи днів вжив усі необхідні дії для виправлення результатів своєї помилки, обсягу наданих послуг та з урахуванням письмових заперечень скаржника, суд вважає, що сума на відшкодування витрат на правову допомогу підлягає зменшенню до 1000,00 грн. На переконання суду, саме така сума відповідає критеріям співмірності, обґрунтованості, реальності, розумності та пропорційності до предмета спору, при цьому судом враховано, що вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», зазначив, що оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

На підставі зазначеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 447-453ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: стягувач товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7», приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович про визнання протиправними дій приватного виконавця, скасування постанови та зобов`язання вчинити дію задоволити частково.

Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №73970785 від 24.01.2024 по виконанню судового наказу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.08.2023 по справі №369/13206/23.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича (РНОКПП - НОМЕР_2 , місцезнаходження: 08202, Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Українська, буд. 85-а, офіс 17 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу, яку сторона понесла у зв`язку з розглядом зазначеної справи у розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень.

В решті вимог скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 18 липня 2024 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ