Рішення

від 11.05.2010 по справі 5/074-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2010 р.                                                                          Справа № 5/074-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1,  м. Київ

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Енефест Груп»,                 м. Бровари

про

стягнення  24882,40 грн.

за участю представників:

позивача:

ФОП ОСОБА_1

відповідача:

не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

            суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енефест Груп»(далі –Відповідач) про стягнення 24882,40 грн., з яких 22500 грн. основний борг та 2382,40 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за виконані роботи по виготовленню поліграфічної продукції.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 06.04.2010р., в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про виконання робіт з виготовлення поліграфічної продукції від 20.02.2009р. № 3 (далі –договір), відповідно до умов якого, відповідач - замовник доручає, а позивач - виконавець приймає на себе зобов’язання виконати роботи з виготовлення поліграфічної продукції та передати їх замовнику у визначений термін за накладними. Роботи виконуються виконавцем із свого матеріалу і своїми засобами (п. 1 договору).

Пунктом 2 договору передбачено, що вартість робіт, зазначених в п. 1.1 договору, зазначається у специфікації додатку до кожного замовлення та у рахунках - фактурах. Розрахунок здійснюється згідно підписаного графіка.

Оплата здійснюється не пізніше 1 числа кожного місяця починаючи за травень 2009 року.

Оплата здійснюється на підставі рахунку –фактури і згідно графіку виплат зазначеним в Додатку № 2 договору.

Згідно умов  Додатку № 2 до договору № 3 від 20.02.2009р. повна вартість замовлення склала 22500 грн. Кінцевий термін оплати замовлення: не пізніше 1 грудня 2009року.

Договір є укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п. 9 договору).

На виконання умов договору та додатків до нього, позивач виконав передбачені договором роботи по виготовленню поліграфічної продукції на загальну суму 22500 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 25.03.2009р. № 36, який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь яких зауважень і застережень та скріплений печатками позивача та відповідача, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Для оплати виконаних робіт по договору, позивач виставив відповідачу рахунок № 32 від 25.03.2009р. на суму 22500 грн.

Разом з тим, відповідач свої зобов’язання щодо здійснення розрахунку за виконані роботи не здійснив, в зв’язку з чим за ним рахується борг в розмірі 22500 грн.  

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо здійснення повного розрахунку за виконані роботи, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 22500 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 22500 грн. заборгованості за виконані роботи.

Крім того, позивач посилаючись на пункт 6 договору просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати вартості робіт в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, яка за його розрахунком складає 2382,40 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.  

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом, з врахуванням зазначених вище норм чинного законодавства стягненню підлягає пеня нарахована на прострочену суму боргу за шість місяців з моменту прострочення в розмірі 2355,14 грн. В решті заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 22500 грн. заборгованості та 2355,14 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті повних вимог суд відмовляє.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 46, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енефест Груп»(07400, Київська область, м. Бровари, б-р. Незалежності, буд. 15/А, кв. 9, код ЄДРПОУ 35875410) на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (04108, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 22500 (двадцять дві тисячі п’ятсот) грн. боргу, 2355 (дві тисячі триста п’ятдесят п’ять) грн. 14 коп. пені, 248 (двісті сорок вісім) грн. 66 коп. витрат по сплаті державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                Подоляк Ю.В.