Ухвала

від 17.07.2024 по справі 127/20304/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/20304/24

Провадження 2/127/2839/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Король О.П., розглянувши матеріали позовної заяви Кредитної спілки «Злагода» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договорам,

ВСТАНОВИВ :

КС «Злагода» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договорам.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви судом встановлено їх невідповідність вимогам цивільно-процесуального законодавства України.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна міст

ити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України,позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175, ч.5 ст.177 ЦПК України у позовній заяві не викладено обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, не зазначено та не додано до позовної заяви докази, які їх підтверджують, а саме:

- докази отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів за договором кредиту №7876 к від 16.11.2013 року

Відповідно до п. 3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором кредиту №7876 к від 16.11.2013 року у сумі 30996,14 грн.

Разом з тим, в порушення вимог п. 3 ч. 2ст. 175 ЦПК Українипозовна заява не міститьрозрахунку вказаної в позові суми боргу(його складових частин), який позивач просить суд стягнути з відповідачів.

Суд звертає увагу на те, що обґрунтований розрахунок є такий, що містить обчислення, порядок нарахування сум та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами договору, із зазначенням: по відсотках суми, яка підлягає сплаті за відсотками; суми, яка була/не була сплачена за відсотками; початок та кінець періоду нарахування за відсотками, детальний (щомісячний) розрахунок розміру відсотків на весь період нарахування та сума боргу по них, тощо.

Отже, обґрунтований розрахунок заборгованості повинен містити розрахунок з розшифровкою та обґрунтуванням підстав їх нарахування (за умовами договору або відповідно до закону).

Також, згідно з ч.5ст.177 ЦПК Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Надані до позовної заяви копії письмових доказів для суду, не відповідають вимогам ст. 95 ЦПК України.

Також,в порушення вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК Українипозивачем не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

Юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, що визначено положеннями ч. 6ст. 14 ЦПК України, які введено в дію 20.02.2024 в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в ЄСІТС

Відповідно до ч.6ст. 14 ЦПК Україниадвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Так, в порушення вимог п.2 ч.3 ст. 175ЦПК України заява подана адвокатом Бабошиним А.С. в інтересах КС «Злагода», не містить РНОКПП адвоката Бабошина А.С., що унеможливлює здійснити перевірку його реєстрації в електронному суді, а також не містить відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі сторін.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абз. 2 ч. 6ст. 14 ЦПК України).

Крім цього, позовна заява підписана представником позивача КС «Злагода» Бабошиним А.С., який діє на підставі довіреності від 29.10.2021. Вказаною довіреністю КС «Злагода» в особі голови правління Пекарчука М.М. уповноважило адвоката (згідно посвідчення №КВ5990 від 23.11.2017) Бабошина А.С. бути представником.

При цьому до позовної заяви не додано підтвердження на здійснення ОСОБА_3 адвокатської діяльності в порядку, передбаченому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач судовий збір не сплатив, заявивши клопотання про відстрочення або звільнення позивача від сплати судового збору, що міститься в мотивувальній частині позовної заяви (без його зазначення у прохальній частині). Таке клопотання мотивоване відсутністю доходів кредитної спілки за минулі роки та наявністю в ЄРДР кримінальних проваджень за ст.191 ч. 1,2,5КК України відносно посадових осіб КС «Злагода».

Однак з такою позицією позивача погодитись не можна з наступних підстав.

Статтею 136ЦПК України передбачена можливість суду, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі; з підстав, зазначених в частині першої цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно дост. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але недовше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в)одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ)особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Матеріали позовної заяви не містять жодних доказів в обґрунтування поданого клопотання, які б в розумінні ст. 136 ЦПК України, з урахуванням роз`яснень п. 29 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.05.2014 року №109 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», вказували на важкий майновий стан позивача та слугували підставою для звільнення або відстрочення його від сплати судового збору. Тому, заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст.із 7Закону України«Про державнийбюджет Українина 2024рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 року становить 3028,00 грн.

Ціна позову відповідно до позовної заяви складає 30996,14 грн.

Отже, позивачу потрібно сплатити 3028,00грн. судового збору та докази про це надати суду.

Враховуючи вищезазначене, ухвалою суду від 26.06.2024 р. позовна заява залишена без руху та визначено строк для усунення недоліків.

Копія ухвали від 26.06.2024 доставлена до електронної скриньки представника позивача ОСОБА_3 27.06.2024.

У визначений судом строк недоліки позовної заяви не були усунені.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Позовну заяву Кредитної спілки «Злагода» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договорам вважати неподаною та повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя