Постанова

від 15.07.2024 по справі 910/8137/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2024 р. Справа№ 910/8137/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Поліщука В.Ю.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ КОМПАУНД», в особі ліквідатора Пічугіна І.В.

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2023

у справі № 910/8137/19 (суддя Івченко А.М.)

за заявою арбітражного керуючого Пічугіна Ігоря Вячеславовича

про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 року в частині кредиторських вимог ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр харчових технологій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД"

про банкрутство

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 15.07.2024

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Паська М.В. перебуває справа № 910/8137/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" (далі - ТОВ "БМБ КОМПАУНД").

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/8137/19 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника та визнано, зокрема, кредиторські вимоги ОСОБА_1 на суму 792.788, 63 грн., як такі що забезпечені заставою майна боржника.

07.11.2022 від арбітражного керуючого Пічугіна Ігоря Вячеславовича надійшла заява про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 року в частині кредиторських вимог ОСОБА_1 , за нововиявленими обставинами та клопотання про поновлення пропущеного строку на подачу такої заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2022 у справі №910/8137/19 відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "БМБ КОМПАУНД" Пічугіна І.В. про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ліквідатор ТОВ "БМБ КОМПАУНД" Пічугін Ігор В`ячеславович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "БМБ КОМПАУНД" Пічугіна І.В. залишено без задоволення, ухвалу господарського суду від 29.12.2022 у цій справі залишено без змін.

Ліквідатор ТОВ "БМБ КОМПАУНД" арбітражний керуючий Пічугін І. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 21.07.2023 № 01-21/91 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.12.2022 у справі № 910/8137/19.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2023 касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" арбітражного керуючого Пічугіна І. В. від 21.07.2023 № 01-21/91 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2022. у справі № 910/8137/19 задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2022 у справі № 910/8137/19 скасовано. Справу № 910/8137/19 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 у справі №910/8137/19 у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 за нововиявленими обставинами відмовлено.

Ключовим мотивом ухвали є:

- обставина, на яку посилається арбітражний керуючий не є новоявленою, у розмінні ст. 320 ГПК України, оскільки, ця обставина могла бути відома заявникові на час розгляду справи, так як рішення, на яке посилається заявник, від 2010 року, а вимоги кредиторів розглядалися судом в 2020 році. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2010 у справі № 4/294 міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «БМБ КОМПАУНД», в особі ліквідатора Пічугіна І.В. звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 у справі №910/8137/19 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ліквідатора Товариство з обмеженою відповідальністю «БМБ КОМПАУНД» Пічугіна І.В. про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 року за нововиявленими обставинами.

Ключовими аргументами скарги є:

- арбітражний керуючий не міг дізнатися про Рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2010 у справі № 4/294 до 2022 року.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №910/8137/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Копитова О.С., Остапенко О.М. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8137/19, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

На виконання ухвали від 07.02.2024 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/8137/19 в 1-му томі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 зобов`язано Господарський суд міста Києва негайно надіслати до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/8137/19, в яких міститься ухвала Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 та докази, які стосуються предмета даного спору. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

На виконання ухвали від 16.04.2024 з Господарського суду міста Києва надійшли всі матеріали справи №910/8137/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ КОМПАУНД», в особі ліквідатора Пічугіна І.В. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 у справі № 910/8137/19, розгляд справи призначено 15.07.2024.

Розпорядженням керівника апарату від 15.07.2024 у зв`язку з перебуванням судді Копитової О.С., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №910/8137/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Поліщук В.Ю., Остапенко О.М.Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/8137/19 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника та визнано, зокрема, кредиторські вимоги ОСОБА_1 на суму 792.788, 63 грн., як такі що забезпечені заставою майна боржника.

Арбітражний керуючий Пічугін І.В. звернувся до суду з заявою про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 року в частині кредиторських вимог ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами.

Як на нововиявлену обставину арбітражний керуючий Пічугін І.В. посилався на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2010 у справі № 4/294, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 02.11.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2011, яким визнано недійними Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 05.08.2008 № К/33/2601, який укладено 07.05.2009; Договір про заміну іпотекодержателя за іпотечним договором, посвідченим 05.08.2008 приватним нотаріусом Київського нотаріального міського округу Підгаєцьким А.І. за реєстровим номером 2422, який було укладено між АКБ "Європейський" та ТОВ "БМБ Компаунд", укладений 07.05.2009 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу Лихошвою Ж.О. за реєстровим номером 259; Договір про заміну заставодержателя за договором застави, посвідченим 05.08.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Підгаєцьким А.І. за реєстровим номером 2423, який було укладено між АКБ "Європейський" та ТОВ "БМБ Компаунд", укладений 07.05.2009 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 261.

У свою чергу, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на яку посилається арбітражний керуючий, громадянка Аверіна І.М. є Іпотекодержателем нерухомого майна, яке належало ТОВ «БМБ Компаунд» на підставі іпотечного договору № 2421 від 05.08.2008р., укладеного між товариством та АКБ «Європейський» та іпотечного договору № 2155 від 16.11.2011р., укладеного між товариством та АКБ «Європейський».

Крім того, у своїй заяві арбітражний керуючий зазначав, що визнання правочинів щодо відступлення прав вимог за кредитними договорами № К/33/2601 від 05.08.2008р. та №К/62/2601 від 16.11.2007р., що укладені між АКБ «Європейський» та ПАТ «Комерційний банк «Володимирський» недійсними, тягне за собою недійсність інших правочинів щодо відступлення прав вимоги.

Місцевий суд відмовляючи у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 за нововиявленими обставинами, виходив з того, що обставина, на яку посилається арбітражний керуючий не є новоявленою, у розмінні ст. 320 ГПК України, оскільки, ця обставина могла бути відома заявникові на час розгляду справи, так як рішення, на яке посилається заявник, від 2010 року, а вимоги кредиторів розглядалися судом в 2020 році. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2010 у справі № 4/294 мститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.

За приписами частин 1, 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Суд зазначає, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: - по-перше, їх існування на час розгляду справи, - по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, - по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Тож, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як вбачається з рішення Європейського Суду з прав людини заява № 69529/01, пп. 27-28 та рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov.Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46) процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: їх наявність на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи.

Арбітражний керуючий у заяві посилався на те, що йому стало відомо про істотні факти стосовно кредиторських вимог ОСОБА_1 тільки 31.01.2022, коли було отримано від Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області засобами електронного зв`язку заочне рішення від 24.09.2012 у справі 0538/4709/2012, рішення апеляційного суду Донецької області від 24.12.2012 та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України від 24.06.2013.

Проте, як вже було зазначено, на нововиявлену обставину арбітражний керуючий Пічугін І.В. посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2010 у справі № 4/294, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 02.11.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2011.

Доказів того, чому арбітражний керуючий не міг дізнатися про вказане рішення від 29.07.2010 не подано. Тобто, ця обставина могла бути відома заявникові на час розгляду справи. Та як правильно зауважив місцевий суд, рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2010 у справі № 4/294 мститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а вимоги кредиторів розглядалися судом в 2020 році.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ КОМПАУНД», в особі ліквідатора Пічугіна І.В. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 у справі № 910/8137/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 у справі № 910/8137/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/8137/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст складено 18.07.2024.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді В.Ю. Поліщук

О.М. Остапенко