Рішення

від 24.06.2024 по справі 910/3126/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2024Справа № 910/3126/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дишкант Д.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ"

про стягнення 1 042 831,48 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ"

до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

про стягнення 239 835,34 грн

За участю представників учасників справи:

від позивача (за первісним позовом) Ковтонюк Ю.А.

від відповідача (за первісним позовом) Барабаш В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ" (далі - відповідач) про стягнення 1 042 831,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № ЦЗВ-01-05523-01 від 01.09.2023 в частині поставки обумовленого договором товару у встановлений строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 27.03.2024 вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

11.04.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ" через підсистему "Електронний суд" надійшли відзив на позов та зустрічна позовна заява останнього до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення коштів в розмірі 239 835,34 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ" посилається на те, що Акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" було стягнуто з позивача за зустрічним позовом грошові кошти в заявленій сумі на підставі наданої в забезпечення виконання умов договору № ЦЗВ-01-05523-01 від 01.09.2023 банківської гарантії, проте вказані дії були неправомірними, оскільки у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ" були наявні форс-мажорні обставини та останнє повідомляло відповідача за зустрічним позовом про їх існування.

За вказаних обставин такі грошові кошти стягнуто, за твердженням позивача за зустрічним позовом, без достатньої правової підстави.

16.04.2024 від Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 22.04.2024 постановлено здійснювати розгляд справи за первісним та зустрічним позовами в порядку загального позовного провадження; вимоги у справі № 910/3126/24 за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом; підготовче засідання призначено на 23.05.2024.

22.04.2024 від відповідача (за первісним позовом) надійшли заперечення на відповідь на відзив.

07.05.2024 від позивача (за первісним позовом) надійшов відзив на зустрічний позов.

14.05.2024 від відповідача (за первісним позовом) надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов.

20.05.2024 від позивача (за первісним позовом) надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічний позов.

У підготовчому засіданні 23.03.2024 представниками сторін зазначено, що ними подані всі документи та заяви по суті, а отже, учасники судового процесу вважають виконаними завдання підготовчого провадження, у зв`язку з чим не заперечують проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 23.05.2024 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.06.2024.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом вимоги первісного позову підтримав та просив їх задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити, представник позивача за зустрічним позовом вимоги зустрічного позову підтримав та просив їх задовольнити, у вимогах первісного позову просив відмовити.

У судовому засіданні 24.06.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги як за первісним, так і за зустрічним позовом, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

За результатами проведеної процедури публічної закупівлі, розміщеної в електронній системі закупівель http://prozorro.gov.ua з ідентифікатором закупівлі UA-2023-06-08- 015156-a (лот № 1) між Філією «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (Позивач/ Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ», (Відповідач/Постачальник) укладено Договір поставки № ЦЗВ-01-05523-01 від 01.09.2023 (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю товар відповідно до Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей Товар на умовах цього Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору найменування товару: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу, обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до тепловозів серії ЧМЕ).

Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у Специфікації до цього Договору (п. 1.3. Договору).

Згідно з п.п. 4.1. та 4.2. Договору Постачальник здійснює поставку товару автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (Перевезення сплачено до...) пункт призначення - згідно рознарядки Покупця, відповідно до «ІНКОТЕРМС» у ред. 2020 р. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього Договору та Правилами «ІНКОТЕРМС» у редакції 2020 року, умови цього Договору матимуть перевагу.

Поставка Товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Покупця до приймання товару.

Строк поставки товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки Покупцем.

Відповідно до пункту 6.3. Договору Загальна ціна Договору становить 39 972 557,00 (тридцять дев`ять мільйонів дев`ятсот сімдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят сім) гривень 00 копійок без ПДВ, крім того ПДВ 20% 7 994 511 (сім мільйонів дев`ятсот дев`яносто чотири тисячі п`ятсот одинадцять) гривень 40 копійок, усього з ПДВ 47 967 068 (сорок сім мільйонів дев`ятсот шістдесят сім тисяч шістдесят вісім) гривень 40 копійок. Ціна Договору включає в себе обов`язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов`язані з виконанням цього Договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов`язаних з виконанням цього Договору, не сплачується Покупцем окремо та вважається врахованою у ціну цього Договору.

Підпунктом 9.3.1. пункту 9.3 Договору передбачено, що при порушенні строків постачання Постачальник оплачує Покупцю штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк Товару на умовах, передбачених п. 4.2. цього Договору, а за прострочення понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) % від вартості непоставленого в строк Товару за кожен день прострочення. При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань допоставити Товар, якщо про інше його не попередив письмово Покупець.

Умовами розділу 11 Договору врегульовано питання щодо забезпечення виконання Договору.

Так, відповідно до пункту 11.1. Договору Постачальник до підписання Договору зобов`язаний надати забезпечення виконання цього Договору у вигляді банківської гарантії у розмірі 0,5%, що становить 239 835,34 грн від вартості цього Договору.

Пункт 11.3. Договору визначає, що надана Постачальником у якості забезпечення виконання Договору банківська гарантія повинна свідчити про безумовний та безвідкличний обов`язок банківської установи сплатити на користь Покупця суму забезпечення у разі невиконання або неналежного виконання Постачальником своїх зобов`язань за Договором, при цьому в гарантії строк розгляду вимоги Покупця (Бенефіціара) повинен становити не більше 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання такої вимоги.

Згідно з п. 11.8. Договору поставки № ЦЗВ-01-05523-01 від 01.09.2023 у разі порушення постачальником умов цього Договору, а саме невиконання та/або неналежного виконання ним своїх зобов`язань за цим Договором, у тому числі непоставки товару у термін, встановлений п. 4.2 цього Договору, покупець стягує забезпечення виконання Договору та/або має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір, письмово повідомивши про це постачальника.

Згідно з пунктом 16.1. Договір діє з дня його укладення та протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 та продовженого відповідними Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше ніж до 31.12.2023.

Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від обов`язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим Договором зобов`язань щодо поставки та оплати Товару, а також гарантійних зобов`язань на Товар, в межах строків, визначених умовами цього Договору.

Згідно зі Специфікацією до Договору поставки № ЦЗВ-01-05523-01 від 01.09.2023 виготовлення товару - не раніше 01.12.2022, Виробник, країна виробництва - виключно ПрАТ «Бериславський машинобудівний завод» (м. Берислав, Україна).

Як встановлено судом під час розгляду даної справи та не заперечується учасниками справи, 08 грудня 2023 року ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» отримало від філії «ЦЗВ» рознарядки, зокрема і № ЦЗВ-20/4846 щодо поставки запасних частин до тепловозів серії ЧМЕ, в кількості тридцяти найменувань, загальною вартістю 5 240 359 (п`ять мільйонів двісті сорок тисяч триста п`ятдесят дев`ять) гривень 20 копійок.

Вказана рознарядка була направлена філією «ЦЗВ» відповідачу за первісним позовом (ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ») електронною поштою 08.12.2023 та поштовим відправленням № 0304911389580, яке отримано ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» 12.12.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та даними трекінгу відстеження доставки/пересилання поштового відправлення.

Так, у вказаній рознарядці № ЦЗВ-20/4846 позивач за первісним позовом просив у термін до 29.12.2023 поставити запасні частини на суму 5 240 359,20 грн.

Проте, як вказується в первісному позові, рознарядка № ЦЗВ-20/4846 від 08.12.2023 не була виконана ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ», у зв`язку з чим позивач за первісним позовом 22.01.2024 звернувся до відповідача за первісним позовом з претензією № ЦЗВ-20/283 від 19.01.2024, в якій вимагав сплатити штрафні санкції в розмірі 786 053,88 грн за невиконання зобов`язання з поставки товару.

Вказана претензія отримана ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» 24.01.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0304910969675.

На вказану претензію ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» надано відповідь листом № 24 від 23.01.2024, в якому повідомлено, що вимога претензії є безпідставною, оскільки невиконання ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» зумовлене настанням форс-мажорних обставин, про які останнє дізналось 08.12.2023 з листа ПрАТ «Бериславський машинобудівний завод» № 172/01-2 від 08.12.2023, адресованого ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ».

Про вказані обставини ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» повідомило філію «ЦЗВ» листом від 11.12.2023 № 594, який (лист) отримано філією 11.12.2023 електронною поштою, 14.12.2023 отримано рекомендований лист засобами поштового зв`язку.

19.12.2023 ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» було отримано Сертифікат № 3000-23-4781 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), у зв`язку з якими Приватне акціонерне товариство «Бериславський машинобудівний завод» з незалежних від нього причин не може виконати умови Договору поставки № 1 від 17 січня 2023 року.

На виконання вимог п. 10.2 Договору ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» звернулось до Київської торгово-промислової палати з заявою про засвідчення форс-мажорних обставин та 12.01.2024 отримало Сертифікат № 3000-24-0065 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які унеможливили виконання в зазначений термін підприємством рознарядки № ЦЗВ-20/4846 від 08.12.2023 згідно з Договором поставки № ЦЗВ-01-05523-01 від 01.09.2023, копію якого було надано філії «ЦЗВ» разом з Листом № 6 від 15.01.2024 (отримано філією «ЦЗВ» 18.01.2024).

У зв`язку з викладеним ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» заперечуються вимоги за первісним позовом.

Вимога ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» за зустрічним позовом мотивована тим, що відповідач за зустрічним позовом, у порушення вимог Договору поставки № ЦЗВ-01- 05523-01 від 01.09.2023, звернувся до Банку-Гаранту з вимогою (в порядку ч. 1 ст. 530 ЦК України) № ЦЗВ-20/434 від 27.01.2024 сплатити акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Філії «ЦЗВ» договірне забезпечення (гарантовану суму) в сумі 239 835,34 грн згідно з Банківською гарантією.

Так, як встановлено судом, на виконання умов розділу 11 Договору ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» надано гарантію від 28.08.2023 № 684/2023/КиївОД-МСБ-Г (далі - Банківська гарантія), згідно з якою Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (АТ «УКРГАЗБАНК) - Банк-гарант, ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» - Принципал, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» - Бенефіціар.

Строк дії Банківської гарантії з 01.09.2023 по 31.01.2024 включно.

Сума Банківської гарантії: 239 835,34 грн (двісті тридцять дев`ять тисяч вісімсот тридцять п`ять гривень 34 коп.).

Відповідно до умов Банківської гарантії Банк-гарант безвідклично та безумовно зобов`язується сплатити Бенефіціару повну суму протягом 5 банківських днів після дня отримання від Бенефіціара належним чином підписаної та скріпленої печаткою (за умови її наявності) Бенефіціара першої письмової вимоги платежу. Вимога повинна містити зазначення того, що Принципал порушив свої зобов`язання за Контрактом, а саме: не здійснив належної поставки Товару Бенефіціару згідно з умовами Контракту; не виконав або неналежно виконав взяті на себе зобов`язання за Контрактом.

У зв`язку з неналежним виконанням ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» взятих на себе зобов`язань за Договором в частині поставки Товару 27.01.2024 філією «ЦЗВ» на адресу Банка-гаранта - АТ «УКРГАЗБАНК» направлено вимогу від 27.01.2024 № 20/434.

Згідно з Меморіальним ордером № 14713_402 від 01.02.2024 договірне забезпечення (гарантовану суму) в сумі 239 835 (двісті тридцять дев`ять тисяч вісімсот тридцять п`ять) гривень 34 копійки за Гарантією 684/2023/КиївОД-МБС-Г від 28.08.2023 згідно з вимогою № ЦЗВ-20/434 від 27.01.2024 сплачено на користь філії «ЦЗВ» АТ «Українська залізниця».

Позивач за первісним позовом зазначає, що ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» не надано доказів повідомлення Філії «ЦЗВ» про настання форс-мажорних обставин в строки, встановлені умовами розділу 10, а відтак ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» не може посилатись на існування таких обставин.

ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» вважає, що має місце набуття Філією «ЦЗВ» грошових коштів ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» (договірне забезпечення (гарантована сума) без достатньої правової підстави.

У задоволенні первісного позову ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» просить відмовити у зв`язку з тим, що останнім вчасно відповідно до умов договору здійснено повідомлення Філії «ЦЗВ» про настання форс-мажорних обставин та про неможливість виконання зобов`язань за договором у встановлений строк, надано підтверджуючі документи (сертифікат).

Розглянувши надані сторонами докази, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодекс України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Як визначено ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

При цьому в силу ч. 2, ч. 3 вказаної норми штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами п. 9.3.1 договору, як вказано судом вище, передбачена відповідальність постачальника у вигляді сплати 15% штрафу та 0,1% пені при порушені строку постачання.

Поряд з цим, відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Так, як погоджено сторонами в договорі, строк поставки товару - протягом 30 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем.

Така рознарядка надана покупцем (позивачем за первісним позовом) 08.12.2023, про що між сторонами відсутній спір.

При цьому у вказаній рознарядці позивач за первісним позовом просив поставити товар у строк до 29.12.2023, що не відповідає умовам п. 4.2 договору.

Таким чином, відповідно до п. 4.2 договору строк виконання зобов`язань з поставки товару закінчився 07.01.2024, відповідно прострочення з виконання мало місце з 08.01.2024.

Проте, листом від 11.12.2023 № 594 ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» повідомлено філію «ЦЗВ» про настання форс-мажорних обставин, тобто повідомлення здійснено в строк, встановлений п. 10.2 - 5 робочих днів з моменту їх виникнення, оскільки до отримання ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» рознарядки у останнього було відсутнє зобов`язання з поставки товару.

При цьому надання сертифікату ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» здійснено 15.01.2024.

Судом не приймаються посилання філії «ЦЗВ» на те, що таке повідомлення мало бути здійснено ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» до 06.11.2023, у зв`язку з тим, що в сертифікаті Київської торгово-промислової палати від 12.01.2024 № 3000-24-0065 вказано, що дата настання таких обставин: 30.10.2023, дата закінчення: тривають на 12.01.2024, оскільки такі обставини з поставки товару саме за рознарядкою № ЦЗВ-20/4846 могли виникнути у ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» саме з моменту отримання вказаної рознарядки.

Враховуючи, що сертифікат Київської торгово-промислової палати від 12.01.2024 № 3000-24-0065 ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» отримано саме 12.01.2024 та таким сертифікатом засвідчено саме настання форс-мажорних обставин за виконанням рознарядки № ЦЗВ-20/4846 від 08.12.2023, ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» має право на звільнення від відповідальності за невиконання свого зобов`язання з поставки товару за рознарядкою.

За вказаних обставин суд вважає вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» штрафних санкцій необґрунтованими та відмовляє в їх задоволенні.

Щодо вимоги ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» за зустрічним позовом про стягнення грошових коштів, сплачених як забезпечувальний платіж, суд зазначає про наступне.

Згідно зі ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Гарантія може забезпечувати як грошове так і не грошове зобов`язання боржника, оскільки законом не встановлено будь-яких обмежень щодо можливості застосування такого способу забезпечення в залежності від правової природи основного зобов`язання.

При цьому відповідальність гаранта перед кредитором носить виключно грошовий характер. При порушенні боржником основного зобов`язання гарант повинен лише сплатити грошову суму відповідно до умов гарантії, а не виконати забезпечене зобов`язання в натурі (передати товар, виконати роботи, надати послуги, тощо).

Відповідно до п. 2 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою НБУ від15.12.2004 № 639, (надалі - Положення) гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант (банк, який надає гарантію на користь бенефіціара) бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром (особа, на користь якої надається гарантія) сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Відповідно до п. 5 розділу 1 Положення банк-гарант може надавати такі види гарантій: платіжні гарантії, гарантії повернення авансового платежу, тендерні гарантії (гарантії забезпечення пропозиції), гарантії виконання, гарантії повернення позики тощо.

Згідно зі ст. 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Водночас, оскільки гарант відповідає перед кредитором за порушення основного зобов`язання боржником, законне право вимоги кредитора до гаранта може виникнути лише у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Таким чином, зобов`язання гаранта здійснити його виконання відповідно до умов гарантії виникає лише після порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією. При цьому для пред`явлення гаранту вимоги кредиторові достатньо лише факту порушення боржником виконання основного зобов`язання.

Отже, незважаючи на те, що загальною фактичною підставою виникнення права кредитора на отримання коштів як господарської санкції та за банківською гарантією є порушення боржником своїх зобов`язань, неустойка і банківська гарантія вважаються різними способами захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, різними засобами забезпечення виконання господарських зобов`язань. Зазначені способи мають різну правову природу і не є взаємовиключними. Сплата коштів кредитору гарантом і сплата штрафних санкцій боржником не належать до одного виду відповідальності. Отже, можливість стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення строків поставки товару за договором не залежить від реалізації позивачем свого права на звернення стягнення за банківською гарантією.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 908/7/18.

Крім того, наявність або ж відсутність обставин непереборної сили не може впливати на стягнення суми банківської гарантії, оскільки законне право вимоги кредитора до гаранта може виникнути лише у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання боржником.

Під час розгляду даної справи не надано доказів виконання зобов`язань з поставки товару, водночас відповідно до ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України боржник звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, а не звільняється від виконання самого зобов`язання.

Крім того, судом враховано, що звернення філії «ЦЗВ» до гаранта здійснено в межах строку дії наданої банківської гарантії, а ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» не надано доказів на підтвердження того, що строк дії банківської гарантії ним продовжувався після 31.01.2024.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що відповідачем за первісним позовом допущено порушення умов Договору, позивач за первісним позовом правомірно пред`явив до банка-гаранта вимогу за банківською гарантією та отримав кошти в розмірі 239 835,34 грн на відповідній правовій підставі, що виключає можливість задоволення зустрічних позовних вимог.

Також такі кошти не є понесеними ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» збитками, оскільки не доведено протиправність дій філії «ЦЗВ» щодо звернення до банку-гаранта з вимогою про сплату коштів у зв`язку з невиконанням ТОВ «ТРАНСПРОМРЕЗЕРВ» зобов`язань з поставки за рознарядкою.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні первісного позову повністю, а також відмовляє в задоволенні зустрічного позову повністю.

Судові витрати учасників справи враховуючи відмову в задоволенні як первісних так і зустрічних вимог покладаються судом на сторін.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 18.07.2024.

Суддя О.Г. Удалова