Рішення

від 17.07.2024 по справі 910/5896/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.07.2024Справа № 910/5896/24Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/5896/24

за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, м. Київ, вул.. Новокостянтинівська, 20; ідентифікаційний код 41946011)

до Державної установи «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» 03143, м. Київ, вул. Лебедєва Академіка, 37; ідентифікаційний код 33593908)

про стягнення 422 998, 21 грн.,

без виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії в сумі 422 998, 21 грн., з яких: 377 147, 29 грн. - заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії; 19 068, 86 грн. - інфляційного збільшення; 12 067, 27 грн. - 3% річних; 14 717, 79 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором про постачання електричної енергії в частині своєчасної оплати за отримані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

Вищевказана ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім 18.05.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Враховуючи викладене, відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

03.06.2024 через систему «Електронний суд» Державною установою «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» подано відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

04.06.2024 до канцелярії суду Державною установою «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» подано відзив на позовну заяву в паперовому варіанті.

14.06.2024 через систему «Електронний суд» Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі» подано відповідь на відзив відповідача.

19.06.2024 через систему «Електронний суд» Державною установою «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» подано заперечення на відповідь на відзив відповідача.

26.06.2024 через систему «Електронний суд» Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі» подано додаткові письмові пояснення.

Станом на 17.07.2024 від сторін не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.03.2010 між Акціонерною постачальною компанію "Київенерго", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (позивач, постачальник) та Науковим центром екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу НАН України, правонаступником якого є ДУ "Інститут еволюційної екології НАН України" (відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 41972, за умовами Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю в точках продажу електричної енергії згідно з умовами цього Договору та. Додатків до Договору, що є його невід`ємною частиною, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатками до Договору, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) учасниками ринку електричної енергії є виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які проводять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Відповідно до ліцензії з розподілу електричної енергії, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 13.11.2018р. № 1411 «ДТЕК Київські електромережі» є оператором системи розподілу (далі - ОСР) електричними мережами та здійснює провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території ліцензованої діяльності.

ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» у своїй діяльності керується чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 (далі - КСР), Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - ККО) та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини у цій сфері.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.

Відповідно до п. 2 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Постанова) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до п. 7 постанови, НКРЕКП постановила учасникам ринку, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, у період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу суб`єктом господарювання, створеним у результаті здійснення заходів з відокремлення, до 01 грудня 2018 року укласти договори електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються шляхом приєднання електропостачальника до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою ОСР.

Згідно з п. 2.1.14. ПРРЕЕ оператор системи не має права відмовити електропостачальнику, який звертається щодо укладення договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території здійснення діяльності відповідного оператора системи.

Пунктом 2.1.15 ПРРЕЕ, встановлено, що договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, розробляється оператором системи на основі додатка 4 до цих Правил, оприлюднюється на офіційному веб-сайті оператора системи та укладається шляхом надання електропостачальником заяви - приєднання. Датою початку дії зазначеного договору є наступний робочий день від дня отримання оператором системи заяви - приєднання електропостачальника щодо укладення такого договору.

Відповідно до 2.1.7 ПРРЕЕ у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь- яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви- приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

27.01.2022 між ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (оператор системи) та Державною установою «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» (споживач) на підставі заяви-приєднання був укладений договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Відповідно до 2.1 Договору Оператор системи розподілу надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309 (зі змінами та доповненнями) та Кодексом системи розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 (зі змінами та доповненнями) за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу електричної енергії за об`єктом Споживача, який є Додатком 2 «Паспорт точки розподілу електричної енергії» до цього Договору та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи розподілу.

Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи розподілу згідно з Додатком 4 «Порядок розрахунків» (п. 2.3 Договору).

Згідно п. 2 Додатку 4 «Порядок розрахунків» Договору розрахунки за послуги з розподілу електричної енергії здійснюються у грошовій формі за розрахунковий період, який визначається в Додатку 3 до Договору.

Відповідно до п. 4, 5 Додатку 4 «Порядок розрахунків» Договору оплата послуг з розподілу електричної енергії, здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати на наступний розрахунковий період (крім індивідуальних, колективних побутових споживачів та суб`єктів господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення) до дати початку розрахункового періоду за який здійснюється оплата, якщо інше не узгоджене Сторонами. Сума попередньої оплати визначається на основі заявленого Споживачем на наступний розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії, який відображається у продовженні Додатка 12 до Договору, з урахуванням відповідного тарифу на розподіл електричної енергії. Якщо попередня оплата розраховується для споживача, у якого відсутні заявлені на наступний розрахунковий період обсяги споживання електричної енергії, сума попередньої оплати визначається на основі фактичних значень обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період та за відповідним тарифом на розподіл електричної енергії.

Пунктом 6 Додатку 4 «Порядок розрахунків» Договору встановлено, що сума остаточної оплати за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді визначається на основі фактично розподілених обсягів електричної енергії, відповідно до даних приладів комерційного обліку або Оператором системи розподілу розрахунковим шляхом, у відповідності до Кодексу комерційного обліку за поточний розрахунковий період з урахуванням діючого тарифу на розподіл електричної енергії у розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 7 Додатку 4 «Порядок розрахунків» Договору оплата послуг здійснюється Споживачем на підставі виставлених Оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання. Споживач має можливість самостійно сформувати платіжний документ у веб-сервісі «Особистий кабінет», що розміщений на офіційному сайті Оператора системи розподілу за посиланням: https://dtek-kem.com.ua (далі - «Особистий кабінет»), на підставі фактичних показів засобу(ів) обліку за розрахунковий період, внесених самостійно або Оператором системи розподілу.

Згідно п. 9 Додатку 4 «Порядок розрахунків» Договору сторони дійшли згоди, що основним способом обміну інформацією та документами, які визначені п. 32 даного Додатку є «Особистий кабінет». У випадку, якщо з технічних причин Сторони не мають можливості здійснювати інформаційний та/або документальний обмін за допомогою «Особистого кабінету» Сторони повинні: Споживач протягом 3-х календарних днів, письмово повідомити Оператора системи розподілу про настання таких причин; Оператор системи розподілу розмістити інформаційне повідомлення на офіційному веб-сайті.

Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Оператора системи розподілу (п.17 Додатку 4 «Порядок розрахунків» Договору).

Відповідно до п. 32 Додатку 4 «Порядок розрахунків» Договору сторони використовують веб-сервіс «Особистий кабінет» та додаткові способи/засоби технічного зв`язку, що підтримуються Оператором системи розподілу, у відповідності до вимог даного Додатку для:

формування/внесення показів засобу (ів) обліку за розрахунковий період та надання Оператору системи розподілу «Звіту про покази засобів обліку за розрахунковий місяць» (наведений в Додатку 11 до Договору, далі - Звіт), що вважатиметься наданим Звітом за розрахунковий період у відповідності з вимогами п. 3.3 та п.3.4 Договору;

направлення/отримання рахунків на оплату послуг з розподілу електричної енергії;

направлення/отримання рахунків на оплату послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії;

направлення/отримання актів надання послуг з розподілу електричної енергії;

направлення/отримання актів надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії;

направлення/отримання попереджень про припинення, обмеження електропостачання (розподілу електричної енергії), які передбачені Додатком №13 до Договору;

направлення/отримання Договорів про надання послуг з розподілу електричною енергією, Додатків, продовження додатків та додаткових угод до даних Договорів;

направлення/отримання звернень по коригуванню заявлених обсягів розподілу електричної енергії;

обміну іншими документами.

Відповідно до п. 35 Додатку 4 «Порядок розрахунків» Договору електронні документи, якими Сторони здійснюють обмін та надаються в електронному вигляді через веб-сервіс «Особистий кабінет» та/або електронну пошту, та/або онлайн-сервіс електронного документообігу, втому числі сервіс «ВЧАСНО» визнаються Сторонами документами ідентичними з документацією та реквізитами з документами на папері, являються оригіналами і мають однакову юридичну силу. Зокрема, вважаються офіційними документами, заявами, зверненнями, попередженнями про припинення, обмеження електропостачання (розподілу електричної енергії), та іншими документами, якими обмінюються Сторони. Документи вважаються отриманими Споживачем з дати та часу їх надсилання на веб-сервіс «Особистий кабінет».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за період з лютого 2023 по березень 2024 року відповідачем було отримано послугу з розподілу електричної енергії на суму 377 147, 29 грн.

Отже, позивач зазначає, що відповідачем порушено умови договору в частині здійснення своєчасної оплати за отримані послуги, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на час звернення до суду з даним позовом складає 377 147, 29 грн.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач зазначив, що ним не було остаточно укладено Договір з позивачем за точками обліку 62Z5303391998500, 62Z3223083854327, оскільки не було підписано додатки до нього, які є невід`ємними його частинами. Також зазначає, що ним приміщення за точками обліку фактично у спірний період не використовувалося, у зв`язку з чим було подано до позивача заяву про розірвання відповідного договору, чого останнім вчинено не було. А тому, на думку відповідача, ним не було порушено договірні зобов`язання в частині своєчасної оплати за отримані послуги, внаслідок чого станом на 25.04.2024 утворилася заборгованість в розмірі 377 147, 29 грн. - за послуги з розподілу електричної енергії, оскільки чинних договірних відносин між позивачем та відповідачем щодо точок обліку 62Z5303391998500 та 62Z323083854327, за якими нараховано борг, не існує.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські електромережі» підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У ч. 1 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» зазначено, що оператор системи розподілу: 1) забезпечує недискримінаційний доступ до системи розподілу; 2) надає послуги з розподілу електричної енергії з дотриманням встановлених показників якості надання послуг; 3) надає послуги з приєднання до системи розподілу відповідно до кодексу систем розподілу; 4) здійснює планування розвитку системи розподілу з урахуванням заходів з енергоефективності, управління попитом та можливостей використання розподіленої генерації; 5) забезпечує довгострокову спроможність систем розподілу задовольняти обґрунтований попит на розподіл за допомогою перспективного планування заходів та інвестицій для забезпечення достатньої потужності системи розподілу та надійності її функціонування; 6) забезпечує безпечне, надійне та ефективне функціонування систем розподілу з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища; 7) забезпечує користувачів системи інформацією, необхідною для ефективного доступу та використання системи розподілу; 8) забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; 9) розробляє типові графіки (профілі) навантаження для певних категорій споживачів відповідно до кодексу комерційного обліку; 10) виконує інші функції, передбачені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу має право: 1) своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з розподілу електричної енергії та інші послуги, надані на ринку електричної енергії; 2) отримувати від учасників ринку інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, у формі та порядку, визначених правилами ринку та кодексом систем розподілу; 3) інші права, передбачені законодавством та укладеними ним договорами на ринку електричної енергії.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

З матеріалів справи вбачається, що згідно роздруківки з веб-сервісу «Особистий кабінет» за лютий 2023 року позивачем нараховано відповідачу плату за послуги з розподілу електроенергії на суму 20 654,48 грн, за березень 2023 року - на суму 642 047, 14 грн, за квітень 2023 року - на суму 154 122, 16 грн,за травень 2023 року - на суму 101 412, 76 грн, за червень 2023 року - 45 259, 20 грн, за липень 2023 року - на суму 40 389, 41 грн, за серпень 2023 року - на суму 38 997, 21 грн, за вересень 2023 року - на суму 40 430, 96 грн, за жовтень 2023 року - на суму 25 904, 50 грн, за листопад 2023 року - на суму 31 866, 05 грн, за грудень 2023 року - на суму 78 459, 96 грн, за січень 2024 року - на суму 68 107, 28 грн, за лютий 2024 року - на суму 114 541, 78 грн, за березень 2024 року - на суму 71 766, 44 грн, за квітень 2024 року - на суму 57 911, 48 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням дати фактичного формування рахунків за кожний розрахунковий період та проведених коригувань, відповідач, з урахуванням умов Договору, мав здійснити остаточний розрахунок не пізніше 5 робочих днів з дати їх формування позивачем у веб-сервісі «Особистий кабінет».

Відповідно до наданої позивачем довідки про надходження коштів від ДУ «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» в погашення основного боргу за розподілення від ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» електроенергію вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача за період з 01.02.2023 по 25.04.2024 становить 760 410, 79 грн., при цьому сплачено останнім 383 263,50 грн. Загальна сума заборгованості станом на квітень 2024 становить 377 147, 29 грн.

Доказів сплати грошових коштів у сумі 377 147, 29 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом відхиляються заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та заперечені на відповідь на відзив, оскільки спір в даній справі не стосується розірвання договору від 27.01.2022 про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, укладеного на підставі заяви-приєднання.

Пунктом 2 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року (в редакції, чинній станом на 01.01.2022) встановлено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Пунктом 8 Постанови НКРЕКП встановлено, що ОСП та ОСР укладають договори про надання послуг з передачі/розподілу електричної енергії із усіма електропостачальниками відповідно до процедури, передбаченої Правилами та Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, у порядку надання електропостачальниками відповідних заяв та документів.

У відповідності до п. 1.1 Додатку 6 "Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг" до Правил, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього Договору.

Згідно з положеннями п. 13 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Пунктом 1.2.15 Правил передбачено, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Відповідно до частин першої, другої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частина п`ята статті 633 ЦК України).

За визначенням наведеним у частині першій статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 910/8958/20.

Отже, публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг не потребує підпису сторін, а укладається у порядку, визначеному вище. Додатки до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії не потребують оформлення, якщо ці умови були врегульовані договорами про користування електричною енергією або договорами про постачання електричної енергії.

При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що зобов`язаною особою перед позивачем є відповідач, як сторона по договору. Відносини відповідача з третьою особою не впливають на ці зобов`язання.

Наявність та обсяг заборгованості Державної установи «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» у сумі 377 147, 29 грн підтверджуються наявними матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» в частині стягнення з стягнення з Державної установи «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» заборгованості за договором про постачання електричної енергії в сумі 377 147, 29 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1268,00 грн. - інфляційного збільшення; 1274,00 грн. - 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом здійснено власний розрахунок, при цьому, обмежуючись періодами та сумами, визначеними позивачем та за розрахунком суду останній є арифметично вірним, а тому підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Крім цього, за порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 14 717, 79 грн пені за загальний період з 12.07.2023 по 25.07.2024.

Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 8.5 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії передбачено, що за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених Додатком 4 до цього Договору, у разі якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює Споживач безпосередньо Оператору системи розподілу, Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Пунктом 30 Додатку 4 до вищевказаного Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, визначених цим Додатком, Споживачу, що використовує електричну енергію на непобутові потреби нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем у розмірі 14 717, 79 грн за загальний період з 12.07.2023 по 25.04.2024, судом здійснено власний розрахунок, при цьому, обмежуючись періодами та сумами, визначеними позивачем та за розрахунком суду останній є арифметично вірним, а тому підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної установи «Інститут еволюційної екології Національної академії наук України» 03143, м. Київ, вул. Лебедєва Академіка, 37; ідентифікаційний код 33593908) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, м. Київ, вул.. Новокостянтинівська, 20; ідентифікаційний код 41946011) 377 147 (триста сімдесят сім тисяч сто сорок сім) грн. 29 коп. - заборгованість за надані послуги з розподілу електричної енергії, 19 068 (дев`ятнадцять тисяч шістдесят вісім) грн. 86 коп. - інфляційна складова боргу, 12 067 (дванадцять тисяч шістдесят сім) грн. 27 коп. - 3% річних, 14 717 (чотирнадцять тисяч сімсот сімнадцять) грн. 79 коп. - пені та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 075 (п`ять тисяч сімдесят п`ять) грн. 98 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА