Рішення

від 30.05.2024 по справі 910/17574/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2024Справа № 910/17574/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу 910/17574/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ

"ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА КОНСАЛТИНГ"

до Державного підприємства "Укрмедпроектбуд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство охорони здоров`я України

про розірвання договору та стягнення 922 744,08 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Козій І.С.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Кислицька Ю.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА КОНСАЛТИНГ" з позовною заявою до Державного підприємства "Укрмедпроектбуд" про розірвання договору та стягнення 922 744,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором №29-12-бю від 29.12.2021, у зв`язку з чим позивач просить розірвати вказаний договір та стягнути з відповідача вартість фактично виконаних за договором робіт у сумі 922 744,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА КОНСАЛТИНГ залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

06.12.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 18.01.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 15.02.2024, у зв`язку з неявкою представника відповідача та неподанням відзиву на позовну заяву, що перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 відкладено підготовче засідання по справі № 910/17574/23 на 14.03.2024, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство охорони здоров`я України.

27.02.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Судове засідання 14.03.2024 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 підготовче засідання у справі призначено на 04.04.2024.

04.04.2024 через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшло клопотання по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 18.04.2024.

18.04.2024 через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, пояснення щодо суті спору та клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 25.04.2024.

25.04.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.05.2024.

В судовому засіданні 30.05.2024 представник позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник третьої особи надав усні пояснення щодо суті спору.

Представник відповідача не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.12.2023, а також ухвали суду від 18.01.2024, 15.02.2024, 18.03.2024, 04.04.2024, 18.04.2024, 25.04.2024 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. М. Грушевського, буд. 7, м. Київ, 01601.

Втім, вся поштова кореспонденція суду була повернута відділенням поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

В той же час судом згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено відповідність адреси місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовий будівельний холдинг", зазначеній на конвертах, що повернулися.

Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідача, матеріали справи не містять та суду невідомі.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача-2 згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).

Окрім того, згідно пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у справі №910/17574/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на вищевикладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення місцезнаходження відповідача та повідомлення його про розгляд справи судом.

Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статтями 165, частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 15.03.2023, відповідач мав подати відзив на позовну заяву.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду також не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В свою чергу, суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд звертає увагу, що сам лише факт не отримання стороною кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу суду про відкриття провадження у справі для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернута до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду та нереалізації своїх процесуальних прав, зокрема, в частині надання відзиву на позовну заяву, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Наразі, від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.

З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансовий будівельний холдинг" не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем-2 не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем суду не надано.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 30 травня 2024 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

29.12.2021 між Державним підприємством "Укрмедпроектбуд" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА КОНСАЛТИНГ" (підрядник) було укладено договір №29-12біо, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується виконати за плату відповідно до умов цього Договору, діючих нормативних документів у будівництві та Завдання на проектування (Додаток №1 до даного Договору) наступні роботи (надалі - Роботи): Виконання проектно-вишукувальних робіт «Реконструкція майнового комплексу державного підприємства «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя Міністерства охорони здоров`я України» з будівництвом адміністративного корпусу, лабораторного корпусу, профілакторію та гуртожитку», (Код ДК 021-2015: 71200000-0 Архітектурні та супутні послуги). Роботи виконуються згідно бюджетної програми "Створення біокластеру "Біологічна безпека та розвиток біотехнологічних технологій". Об?єкт: Реконструкція майнового комплексу державного підприємства «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І.Медведя Міністерства охорони здоров`я України» з будівництвом адміністративного корпусу, лабораторного корпусу, профілакторію та гуртожитку».

Згідно з п.1.4 договору, Строк виконання Робіт: 1.4.1. Загальний строк виконання всіх Робіт: до 30.06.2022 року, проте в будь-якому випадку до повного та належного виконання Робіт за Договором. Роботи виконуються відповідно до Додатку №4 до Договору - Календарного графіку виконання проектних робіт. Підрядник подає до експертної організації для проходження експертизи проектної документації у термін не пізніше ніж п`ять місяців від дати укладання Договору. Перед поданням до експертної організації Підрядник передає Замовнику виготовлену відповідно до умов Договору проекту документацію для попереднього узгодження Замовником.-Підтвердженням виконання Робіт є позитивний експертний звіт відповідної експертизи, оригінал якого передається Замовнику.

1.4.2. Підрядник зобов`язуються (без додаткової оплати зі сторони Замовника) на вимогу Замовника вносити необхідні зміни до проектної документації (стадія ЕСКІЗНИЙ ПРОЕКТ), щодо якої виконується Роботи протягом дії Договору, якщо необхідність таких змін зумовлена неналежним виконанням даного Договору Підрядником.

Датою передання проектної документації, щодо якої виконуються Роботи є дата передачі Замовнику відповідної готової проектної документації. Проектна документація (за текстом Договору іменується також - Результат робіт) передається: - виправлена за зауваженнями експертизи у роздрукованому вигляді на паперових носіях у кількості чотири примірники в т. ч. на електронному носії у форматі pdf., dwg., сканкопія з оригіналу у форматі pdf., а для кошторисної документації в програмному комплексі АВК з урахуванням останніх змін у нормативній базі. Оригінали отриманих узгоджувальних/погоджувальних/дозвільних документів, які були створені під час розробки проектної документації, надаються Замовнику з Результатом робіт. (п.1.5 договору)

Згідно з п.2.1 договору, ціна даного Договору дорівнює загальній вартості Робіт за цим Договором. Загальна вартість Робіт, що виконуються за цим Договором складає: 5583 624,00 гривень, в тому числі ПДВ (20%) - 930 604,00 гривень. Вартість Робіт (в тому числі окремих етапів) визначено в Додатку №2 до Договору (Договірна ціна), що є його невід`ємною частиною.

При цьому, Сторони свідчать, що:

- в 2021 році оплаті підлягають Роботи на загальну вартість 1 675 087,20 грн., в тому числі ПДВ (20%); в 2022 році (виключно при наявності та відповідно до бюджетних асигнувань та призначень на відповідні цілі) виконанню та оплаті підлягатимуть Роботи на загальну вартість 3 908 536,80 грн., в тому числі ПДВ (20%).

Відповідно до п.2.3 договору, оплата Робіт за цим Договором виконується у наступному порядку:

Оплата Робіт може бути здійснена виключно при наявності відповідних бюджетних асигнувань, в залежності від реального фінансування на такі цілі. В іншому випадку жодні зобов`язання щодо оплати Робіт не виникають, а Замовник не несе відповідальності перед Підрядником.

Сторони підтверджують, що оплата за Договором має бути здійснена згідно з чинним в Україні законодавством, зокрема, Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для створення біокластера «Біологічна безпека та розвиток біотехнологічних технологій», затвердженому Постановою КМУ від 18.08.2021 року Nє 869, а також бюджетним законодавством.

Бюджетні зобов`язання виникають в межах Договірної ціни (ціни Договору) за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

В разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за цим Договором здійснюється відповідно до умов Договору після отримання Замовником відповідного бюджетного фінансування на свій рахунок.

Замовник реєструє в органах державної казначейської служби бюджетні зобов`язання за наявності та по мірі виділення бюджетних асигнувань, в межах фактично виділених і доведених асигнувань для оплати в частині неоплаченої частини за Договором.

Авансування може бути здійснено виключно в порядку, в розмірах та на умовах, що передбачені чинним в Україні законодавством (якщо таке авансування передбачене) та підлягає застосуванню при виконанні даного Договору.

Авансування здійснюється в розмірі 30% від річного обсягу Робіт, що складає 1 675 087,20 гривень, в тому числі ПДВ (20%) - 279 181,20 гривень, сплачуються Підряднику в грудні 2021 року за наявності відповідних асигнувань.

За відсутності авансування оплата за виконані та прийняті Роботи здійснюється на умовах післяплати протягом 10 банківських днів від дня підписання Сторонами Акту приймання виконаних робіт.

В разі здійснення авансування Підрядник зобов`язується використати аванс протягом встановленого строку, а саме: протягом трьох місяців з дня попередньої оплати та підтвердити його використання. По закінченню строку (терміну) невикористані суми авансу підлягають поверненню Замовнику.

В разі здійснення авансування Замовник має право контролювати використання наданих сум авансу, а Підрядник зобов`язаний надавати відповідну інформацію стосовно використання наданого авансу відповідно до запитів Замовника.

У п.4.1 договору визначено, що здача-приймання Робіт (в тому числі за окремими етапами - п. 1.4. Договору) здійснюється шляхом підписання Сторонами відповідного Акту приймання виконаних робіт за цим Договором.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2022 р (п.6.1 договору).

Згідно з п.11.5 договору, у разі припинення або розірвання Договору незалежно від причин, Підрядник протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту розірвання Договору за актом передає Замовнику весь обсяг Робіт, фактично виконаних за цим Договором (відповідну проектну документацію). документи, отримані від Замовника відповідно до умов цього договору, а також все інше, одержане від замовника для виконання договору. Замовник повинен прийняти такі фактично виконані роботи та належним чином оплатити їх вартість підряднику.

Додатковою угодою №1 від 29.12.2021 до договору №29-12біо від 29.12.2021 Сторони домовилися внести наступні зміни до Договору: 1.1. Змінити пункт 2.1. договору, виклавши її в такій редакції: « 2.1. Ціна даного Договору дорівнює загальній вартості Робіт за цим Договором. Загальна вартість Робіт, що виконуються за цим Договором складає: 5 583 624,00 гривень, в тому числі ПДВ (20%) - 930 604,00 гривень. Вартість Робіт (в тому числі окремих етапів) визначено в Додатку №2 до Договору (Договірна ціна), що є його невід`ємною частиною. При цьому, Сторони свідчать, що: в 2021 році оплаті підлягають роботи на загальну суму 3908536,80 грн., в тому числі ПДВ (20%), в 2022 році (виключно при наявності та відповідно до бюджетних асигнувань та призначень на відповідні цілі) виконанню та оплаті підлягатимуть Роботи на загальну вартість 1 675 087,20 грн., в тому числі ПДВ (20%)». Змінено п.2.3 договору.

Додатковою угодою №2 від 30.06.2022 до договору №29-12біо від 29.12.2021 Сторони внесли зміни до Договору: 1.1. Змінити підпункт 1.4.1. пункту 1.4. Договору та викласти його в такій редакції: « 1.4.1. Загальний строк виконання всіх Робіт: 30.08.2022 року, проте в будь-якому випадку до повного та належного виконання Робіт за Договором та не пізніше ніж через 60 днів після завершення воєнного стану. Роботи виконуються відповідно до Додатку №3 до Договору - Календарного графіку виконання робіт. Підрядник подає до експертної організації для проходження експертизи проектної документації. Перед поданням до експертної організації Підрядник передає Замовнику виготовлену відповідно до умов Договору проекту документацію для попереднього узгодження Замовником.-Підтвердженням виконання Робіт є позитивний експертний звіт відповідної експертизи, оригінал якого передається Замовнику». 1.2. Змінити Додаток №3 до Договору - Календарний графік виконання робіт, виклавши його в новій редакції.

Згідно з додатком №1 до додаткової угоди від 30.06.2022 до договору №29-12біо від 29.12.2021 строк виконання робіт - 30.08.2022, проте в будь-якому випадку до повного та належного виконання Робіт за Договором та не пізніше ніж через 60 днів після завершення військового стану).

Додатковою угодою №3 від 30.08.2022 до договору №29-12біо від 29.12.2021 Сторони змінили підпункт 1.4.1. пункту 1.4. Договору та виклали його в такій редакції: « 1.4.1. Загальний строк виконання всіх Робіт: 30.11.2022 року, проте в будь-якому випадку до повного та належного виконання Робіт за Договором та не пізніше ніж через 60 днів після завершення воєнного стану. Роботи виконуються відповідно до Додатку №3 до Договору - Календарного графіку виконання робіт. Підрядник подає до експертної організації для проходження експертизи проектної документації. Перед поданням до експертної організації Підрядник передає Замовнику виготовлену відповідно до умов Договору проекту документацію для попереднього узгодження Замовником.-Підтвердженням виконання Робіт є позитивний експертний звіт відповідної експертизи, оригінал якого передається Замовнику»., змінили Додаток №3 до Договору - Календарний графік виконання робіт.

Додатковою угодою №4 від 29.11.2022 до договору №29-12біо від 29.12.2021 Сторони змінили підпункт 1.4.1. пункту 1.4. Договору та виклали його в такій редакції: « 1.4.1. Загальний строк виконання всіх Робіт: 30.06.2023 року, проте в будь-якому випадку до повного та належного виконання Робіт за Договором та не пізніше ніж через 60 днів після завершення воєнного стану. Роботи виконуються відповідно до Додатку Nє 3 до Договору - Календарного графіку виконання робіт. Підрядник подає до експертної організації для проходження експертизи проектної документації. Перед поданням до експертної організації Підрядник передає Замовнику виготовлену відповідно до умов Договору проекту документацію для попереднього узгодження Замовником-Підтвердженням виконання Робіт є позитивний експертний звіт відповідної експертизи, оригінал якого передається Замовнику». Змінили пункт 6.1. Договору, виклавши його в такій редакції: « 6.1. Цей Договір набуває чинності з моменту підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2023 року. У випадку, якщо до закінчення строку дії договору, визначеного цим пунктом, Сторони не в повному обсязі виконали свої обов`язки, договір зберігає свою дію до повного виконання сторонами своїх обов`язків.»

Додатковою угодою №5 від 10.01.2023 до договору №29-12біо від 29.12.2021 Сторони внесли зміни до п.2.3 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №29-12біо від 29.12.2021 відповідач 30.12.2021 перерахував на користь позивача грошові кошти у розмірі 3908536 грн. 80 коп. з ПДВ, що підтверджується випискою по рахунку позивача.

11.07.2023 позивач на виконання умов договору№29-12біо від 29.12.2021 повернув на користь відповідача грошові кошти у розмірі 271 321 грн. 28 коп., що підтверджується випискою по рахунку позивача.

Листом №140 від 02.11.2022 позивач надіслав на адресу відповідача на підпис акт приймання виконаних робіт №1 на суму 922 744,08 грн в 2 примірниках. У відповідь на який останній листом №251/11-22 від 03.11.2022 відмовив у прийнятті робіт за договором на суму 922 744,08 грн. та підписанні акту, оскільки роботи за договором не виконані, експертиза стадії ескізний проект на об`єкт будівництва не проводилась та відповідна проектна документація на електронному носії не передавалась.

Листом №1/9 від 28.06.2023 позивач просив відповідача надати вихідні дані відповідно до п.3.1.1 договору. У відповідь на який відповідач листом №45/07-23 від 07.07.2023 повідомив, що не може надати вихідні дані та просив повернути невикористану суму авансу.

Листом №40/06-23 від 12.06.2023 Державне підприємство "Укрмедпроектбуд" вимагало від позивача повернути невикористану суму авансу в розмірі 3908536,80 грн.

На виконання умов договору№29-12біо від 29.12.2021 позивач 10.07.2023 повернув на користь відповідача грошові кошти у розмірі 2 985 792 грн. 72 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №3 від 10.07.2023.

Листом №1/10 від 17.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА КОНСАЛТИНГ" запропонувало відповідачу підписати додаткову угоду №1 до договору про розірвання договору. У відповідь на який замовник листом №59/08-23 від 29.08.2023 повідомив, що не може прийняти роботи за договором на суму 922744,08 грн. та просило повернути суму в розмірі 922744,08 грн., розірвання договору неможливе.

14 липня 2022 року ДП «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ДЕРЖАВНА ЕКСПЕРТНА ОРГАНІЗАЦІЯ-ЦЕНТРАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ БУДІВЕЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ» за Nє00-0135/03-22/КД було виготовлено Експертну оцінку щодо розгляду проектних рішень та кошторисної документації на проектні роботи за ескізним проектом «Реконструкція майнового комплексу державного підприємства «Науковий цент превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров`я України» з будівництва адміністративного корпусу, лабораторного корпусу, профілакторію та гуртожитку», в якій зазначено, що обсяг наданих проектних рішень за ескізним проектом складає 18-20%.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що внаслідок невиконання замовником його зобов`язань за договором, підрядник не може виконати свої зобов`язання, що свідчить про фактичну відмову замовника від виконання договору, а тому наявні підстави для його розірвання. Крім того, позивач просить стягнути з Державного підприємства "Укрмедпроектбуд" вартість виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА КОНСАЛТИНГ" робіт за договором у розмірі 922 744 грн. 08 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору №29-12біо від 29.12.2021 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №29-12біо від 29.12.2021 відповідач 30.12.2021 перерахував на користь позивача грошові кошти у розмірі 3908536 грн. 80 коп. з ПДВ, що підтверджується випискою по рахунку позивача.

Згідно з частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Додатковою угодою №4 від 29.11.2022 до договору №29-12біо від 29.12.2021 Сторони змінили підпункт 1.4.1. пункту 1.4. Договору та виклали його в такій редакції: « 1.4.1. Загальний строк виконання всіх Робіт: 30.06.2023 року, проте в будь-якому випадку до повного та належного виконання Робіт за Договором та не пізніше ніж через 60 днів після завершення воєнного стану. Роботи виконуються відповідно до Додатку Nє 3 до Договору - Календарного графіку виконання робіт. Підрядник подає до експертної організації для проходження експертизи проектної документації. Перед поданням до експертної організації Підрядник передає Замовнику виготовлену відповідно до умов Договору проекту документацію для попереднього узгодження Замовником-Підтвердженням виконання Робіт є позитивний експертний звіт відповідної експертизи, оригінал якого передається Замовнику». Змінили пункт 6.1. Договору, виклавши його в такій редакції: « 6.1. Цей Договір набуває чинності з моменту підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2023 року. У випадку, якщо до закінчення строку дії договору, визначеного цим пунктом, Сторони не в повному обсязі виконали свої обов`язки, договір зберігає свою дію до повного виконання сторонами своїх обов`язків.»

Таким чином, враховуючи умови Договору №29-12біо від 29.12.2021 в редакції Додаткової угоди №4 від 29.11.2022, граничний строк виконання повного об`єму робіт з Виконання проектно-вишукувальних робіт «Реконструкція майнового комплексу державного підприємства «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров`я України» з будівництвом адміністративного корпусу, лабораторного корпусу, профілакторію та гуртожитку», (Код ДК 021-2015: 71200000-0 Архітектурні та супутні послуги) Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА КОНСАЛТИНГ» - по 30.06.2023 року, проте в будь-якому випадку до повного та належного виконання Робіт за Договором та не пізніше ніж через 60 днів після завершення воєнного стану.

Згідно з п.1.4.1 договору, роботи виконуються відповідно до Додатку Nє 4 до Договору - Календарного графіку виконання проектних робіт. Підрядник подає до експертної організації для проходження експертизи проектної документації у термін не пізніше ніж п`ять місяців від дати укладання Договору. Перед поданням до експертної організації Підрядник передає Замовнику виготовлену відповідно до умов Договору проектну документацію для попереднього узгодження Замовником. Підтвердженням виконання Робіт є позитивний експертний звіт відповідної експертизи, оригінал якого передається Замовнику.

Однак, суд звертає увагу, що усупереч п.1.4.1 договору №29-12біо від 29.12.2021 позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження передачі замовнику виготовленої відповідно до умов Договору проектної документації для попереднього узгодження Замовником перед її поданням до експертної організації.

Датою передання проектної документації, щодо якої виконуються Роботи є дата передачі Замовнику відповідної готової проектної документації. Проектна документація (за текстом Договору іменується також - (Результат робіт) передається: - виправлена за зауваженнями експертизи у роздрукованому вигляді на паперових носіях у кількості чотири примірники в т. ч. на електронному носії у форматі pdf., dwg., сканкопія з оригіналу у форматі pdf., а для кошторисної документації в програмному комплексі АВК з урахуванням останніх змін у нормативній базі. Оригінали отриманих узгоджувальних/погоджувальних/дозвільних документів, які були створені під час розробки проектної документації, надаються Замовнику з Результатом робіт (п.1.5 договору).

Експертна організація для проведення експертизи проектної документації визначається Замовником. Оплату проходження експертизи здійснює Підрядник (п.1.6 договору).

При зверненні до суду з вказаним позовом позивач зазначав, що 14 липня 2022 року ДП «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ДЕРЖАВНА ЕКСПЕРТНА ОРГАНІЗАЦІЯ-ЦЕНТРАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ БУДІВЕЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ» за №00-0135/03-22/КД було виготовлено Експертну оцінку щодо розгляду проектних рішень та кошторисної документації на проектні роботи за ескізним проектом «Реконструкція майнового комплексу державного підприємства «Науковий цент превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров`я України» з будівництва адміністративного корпусу, лабораторного корпусу, профілакторію та гуртожитку», в якій зазначено, що обсяг наданих проектних рішень за ескізним проектом складає 18-20%.

Проте, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження визначення саме замовником - Державним підприємством "Укрмедпроектбуд" в якості експертної організації ДП «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ДЕРЖАВНА ЕКСПЕРТНА ОРГАНІЗАЦІЯ-ЦЕНТРАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ БУДІВЕЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ» відповідно до п.1.6 договору.

А тому суд не приймає до уваги Експертну оцінку №00-0135/03-22/КД від 14.07.2022 року, складену ДП «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ДЕРЖАВНА ЕКСПЕРТНА ОРГАНІЗАЦІЯ-ЦЕНТРАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ БУДІВЕЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ», в якості належного та допустимого доказу на підтвердження належного виконання підрядником його зобов`язань за Договором №29-12біо від 29.12.2021.

Крім того, суд звертає увагу, що матеріали справи також не містять доказів на підтвердження передачі позивачем замовнику готової проектної документації відповідно до умов п.1.5 договору.

У п.4.1 договору визначено, що здача-приймання Робіт (в тому числі за окремими етапами - п. 1.4. Договору) здійснюється шляхом підписання Сторонами відповідного Акту приймання виконаних робіт за цим Договором.

Згідно з п.4.2 договору, Підрядник передає Замовнику виконані Роботи (Результат робіт) у складі, що зазначений у п.п. 1.2. та 1.5 цього Договору та Акт приймання виконаних робіт.

У п.4.3 договору визначено, що Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів від дня отримання Акту приймання виконаних робіт зобов`язаний направити Підряднику підписаний Акт приймання виконаних робіт або мотивовану відмову від приймання Робіт.

Згідно з п.4.4 договору у випадку мотивованої відмови Замовника від прийняття Робіт, оформлюється акт з переліком всіх недоліків виконання Робіт і строків їх усунення Підрядником. Якщо Підрядник ухиляється від усунення недоліків у зазначений в акті строк, Підрядник зобов`язаний відшкодувати всі витрати Замовника по усуненню недоліків виконання Робіт третьою особою. Вартість залучення сторонньої організації та всі інші витрати, понесені Замовником, відшкодовуються Підрядником протягом 5 (п?яти) календарних днів з моменту відповідної вимоги Замовника.

Одночасно з підписанням відповідного Акта приймання виконаних робіт за цим Договором Підрядник передає Замовнику результат Робіт (п. 1.5. Договору). (п.4.7 договору)

Листом №140 від 02.11.2022 позивач надіслав на адресу відповідача на підпис акт приймання виконаних робіт №1 на суму 922 744,08 грн. в 2 примірниках. У відповідь на який останній листом №251/11-22 від 03.11.2022 відмовив у прийнятті робіт за договором на суму 922 744,08 грн. та підписанні акту, оскільки роботи за договором не виконані, експертиза стадії ескізний проект на об`єкт будівництва не проводилась та відповідна проектна документація на електронному носії не передавалась.

Листом №1/9 від 28.06.2023 позивач просив відповідача надати вихідні дані відповідно до п.3.1.1 договору. У відповідь на який відповідач листом №45/07-23 від 07.07.2023 повідомив, що не може надати вихідні дані та просив повернути невикористану суму авансу.

Листом №40/06-23 від 12.06.2023 Державне підприємство "Укрмедпроектбуд" вимагало від позивача повернути невикористану суму авансу в розмірі 3908536,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Правова позиція щодо застосування судами ч.4 ст.882 ЦК є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у п.6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18 та інших. Цей висновок полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема, не підписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Таких висновків дотрималася об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі №914/2355/21.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Проте, судом встановлено вище у вказаному рішенні наявність порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА КОНСАЛТИНГ» порядку виконання робіт за договором №29-12біо від 29.12.2021 та порядку передачі виготовленої проектної документації замовнику, а тому суд приходить до висновку щодо надання обґрунтованої відмови замовником у листі №251/11-22 від 03.11.2022 від підписання акта приймання виконаних робіт №1 на суму 922 744,08 грн. відповідно до п.4.3 договору.

При цьому, суд звертає увагу, що усупереч п.4.2 договору підрядником не було надано замовнику одночасно з актом приймання виконаних робіт сам результат робіт у складі, що зазначений у п.п. 1.2. та 1.5 цього Договору.

Судом розглянуті та відхилені доводи позивача щодо ненадання відповідачем вихідних даних, оскільки лише листом №1/9 від 28.06.2023 підрядник вимагав від замовника надання вихідних даних, тобто майже через 2,5 роки після укладення договору №29-12біо від 29.12.2021, що свідчить про бездіяльність позивача в частині належного виконання його зобов`язань за договором протягом тривалого часу.

Отже, враховуючи відсутність в матеріалах справи будь-яких додаткових доказів, окрім акту приймання виконаних робіт №1, а також приймаючи до уваги той факт, що замовником було надано обґрунтовану відмову від підписання вказаного акту, суд керуючись стандартами балансу вірогідностей, доходить до висновку щодо відсутності факту виконання підрядником робіт за спірним договором.

На виконання умов договору№29-12біо від 29.12.2021 позивач 10.07.2023 повернув на користь відповідача грошові кошти у розмірі 2 985 792 грн. 72 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №3 від 10.07.2023.

Листом №1/10 від 17.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА КОНСАЛТИНГ" запропонувало відповідачу підписати додаткову угоду №1 до договору про розірвання договору. У відповідь на який замовник листом №59/08-23 від 29.08.2023 повідомив, що не може прийняти роботи за договором на суму 922744,08 грн. та просило повернути суму в розмірі 922744,08 грн., розірвання договору неможливе.

Додатковою угодою №4 від 29.11.2022 до договору №29-12біо від 29.12.2021 Сторони змінили пункт 6.1. Договору, виклавши його в такій редакції: « 6.1. Цей Договір набуває чинності з моменту підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2023 року. У випадку, якщо до закінчення строку дії договору, визначеного цим пунктом, Сторони не в повному обсязі виконали свої обов`язки, договір зберігає свою дію до повного виконання сторонами своїх обов`язків.»

Відповідно до статі 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина третя статті 653 ЦК України, частина четверта статті 188 ГК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

Розірвання договору (чи зміна його умов) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Натомість статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.ч. 2-4 ст. 188 ГК України).

Правила, передбачені ч.ч. 2-4 ст. 188 ГК України, є матеріально-правовими, а не процесуальними. Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору в розумінні частини третьої статті 124 Конституції України та не спричиняє наслідків у вигляді повернення позовної заяви відповідно до приписів п. 6 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Частинами другою та третьою статті 188 ГК України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною четвертою цієї статті визначено, що заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.

Те, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій ст. 651 ЦК України.

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом, є обставини, наведені у ч. 2 ст. 651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Право особи на звернення до суду для розірвання договору (чи внесення до нього змін) у передбаченому законом випадку відповідає ст. 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17 (провадження № 12-216гс18).

Стаття 652 Цивільного кодексу України містить приписи для ситуацій, коли сторона об`єктивно може виконати зобов`язання, проте внаслідок зміни обставин таке виконання втрачає для неї сенс або кінцевий результат буде не тим, на який вона розраховувала на початку. У цьому разі виникає потреба зміни умов зобов`язання (договору) до змінених суттєвим чином обставин.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч.2 ст.652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч.4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, на відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов`язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17 та у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20.

На відміну від форс-мажору істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов`язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин).

Відтак форс-мажор (ст.617 ЦК) та істотна зміна обставин (ст.652 ЦК) є різними правовими ситуаціями, ст.652 ЦК України може бути застосована у випадку відсутності існування форс-мажору, але позивач має довести наявність всіх чотирьох умов, необхідних для внесення змін до договору за рішенням суду, чого скаржник не довів відповідно до висновків суду апеляційної інстанції.

Суд зазначає, що ведення в дію воєнного стану в України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, є загальновідомою, непередбачуваною на момент укладення договору, обставиною та не потребує доказуванню, відповідно до вимог ч.3 ст.75 ГПК України. Вказані обставини не пов`язані з вольовими діями Позивача та не могли стороною бути розумно прийняті до уваги під час укладення договору.

В той же час, судом установлено, що після настання обставин ведення в дію воєнного стану в України, тобто обставин неможливості виконання позивачем його зобов`язань за Договором №29-12біо від 29.12.2021, на які останній посилається у вказаній позовній заяві, сторонами неодноразово вносились зміни до вказаного договору шляхом укладення додаткових угод в частині строків виконання робіт за договором.

Враховуючи вищевикладене, суд, оцінивши наявні у справі докази кожен окремо, так і в сукупності, дійшов висновку, що після виникнення обставин ведення в дію воєнного стану в України, тобто обставин неможливості виконання позивачем його зобов`язань за Договором №29-12біо від 29.12.2021, на які останній посилається на підтвердження настання форс-мажорних обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА КОНСАЛТИНГ" продовжувало виконувати свої зобов`язання за вказаним договором, що підтверджується вищенаведеними та оціненими судом доказами.

Крім того, суд зазначає, що при зверненні до суду з позовом в частині розірвання договору №29-12біо від 29.12.2021, укладеного між Державним підприємством "Укрмедпроектбуд" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА КОНСАЛТИНГ", позивачем не доведено наявності істотного порушення замовником його зобов`язань за вказаним договором, а також не доведено, що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися.

У Принципах Європейського договірного права вказано, що якщо сторони не досягли згоди щодо врахування істотної зміни обставин у розумний строк, суд може припинити дію договору на дату та час, визначені судом, або змінити договір таким чином, щоб розподілити між сторонами справедливою мірою втрати та вигоди, які є результатом зміни обставин (ст.6.111).

Розірвання Договору в односторонньому порядку матиме наслідком порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить заінтересовану сторону - Державне підприємство "Укрмедпроектбуд" того, на що воно розраховувало при укладенні Договору. Таким чином, у разі задоволення такого позову судом був би не дотриманий принцип справедливого розподілу між сторонами негативних наслідків зміни обставин.

Так, за загальним правилом, передбаченим статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання його сторонами, а цивільні права, які випливають із договору, захищаються у тій самій мірі та у той самий спосіб, що і права, які прямо чи опосередковано передбачені актами цивільного законодавства.

Таким чином, Суд дійшов висновку про недоведеність Позивачем суду належними, допустимими та достовірними доказами, в розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження наявності умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, дотримання яких необхідно для розірвання договору на підставі істотної зміни обставин.

Що стосується позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА КОНСАЛТИНГ" в частині стягнення з Державного підприємства "Укрмедпроектбуд" вартості виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА КОНСАЛТИНГ" робіт за договором у розмірі 922 744 грн. 08 коп., суд приходить до висновку, що вказана частина позовних вимог також не підлягає задоволенню, оскільки судом не встановлено обставин належного виконання підрядником його зобов`язань за договором №29-12біо від 29.12.2021.

Крім того, з матеріалів справи убачається, що 10.07.2023 позивачем на виконання умов Договору №29-12біо від 29.12.2021 було повернуто на користь відповідача грошові кошти у розмірі 2 985 792 грн. 72 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №3 від 10.07.2023, а тому у позивача залишились у володінні грошові кошти у розмірі 922 744 грн. 08 коп., які були перераховані замовником в якості попередньої оплати на виконання умов спірного договору у загальному розмірі 3908536 грн. 80 коп. Доказів неможливості користування вказаними коштами матеріали справи не містять.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА КОНСАЛТИНГ" до Державного підприємства "Укрмедпроектбуд" про розірвання договору та стягнення 922 744,08 грн. є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства і не підтверджуються належними засобами доказування, а відтак, задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано: 18.07.2024.

Суддя А.І. Привалов