Постанова

від 10.07.2024 по справі 903/662/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 903/662/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача 1 - не з`явився

відповідача 2 - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Сільськогосподарського приватного підприємства "Заріччя-Агро"

про ухвалення додаткового рішення

до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 903/662/23 у справі

за позовом Фермерського господарства "СолоАгроТрейд"

до: 1. Ківерцівської міської ради,

2. Сільськогосподарського приватного підприємства "Заріччя-Агро"

про визнання протиправними дій щодо дискваліфікації учасника аукціону, визнання недійсним результатів земельних торгів, визнання недійсними договорів та зобов`язання укласти договір,

ВСТАНОВИВ:

1. Постанова Верховного Суду, щодо якої ухвалюється додаткове рішення

1.1. Постановою Верховного Суду від 26.06.2024 касаційну скаргу Фермерського господарства "СолоАгроТрейд" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 та рішення Господарського суду Волинської області від 05.09.2023 у справі № 903/662/23 залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишено без змін.

2. Підстави прийняття додаткової постанови

2.1. 01.07.2024 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду від Сільськогосподарського приватного підприємства "Заріччя-Агро" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 903/662/23.

Заява обґрунтована нормами статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України та договором про надання правової допомоги.

2.2. При цьому, в заяві про ухвалення додаткового рішення керівник Сільськогосподарського приватного підприємства "Заріччя-Агро" Алендарь Ю.В. зазначає, що на виконання укладеного між підприємством та адвокатом Кушніруком А.В. договору від 10.07.23 за результатами виконаних робіт на підставі акту від 28.06.24 загальна вартість наданої правничої допомоги складає 14 000 грн.

2.3. Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2024 прийнято заяву Сільськогосподарського приватного підприємства "Заріччя-Агро" про ухвалення додаткового рішення до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 903/662/23 та вирішено здійснювати її розгляду у судовому засіданні 10 .07.2024. Участь у судовому засіданні представників учасників справи обов`язковою не визнавалась.

2.4. 10.07.2024 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення від Фермерського господарства "СолоАгроТрейд", в яких воно просить відмовити в прийнятті додаткового рішення посилаючись на те, що сума витрат є завищеною зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, а вартість адвокатських послуг є неспіврозмірною порівняно з ринковими цінами.

3. Позиція Верховного Суду

3.1. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

3.2. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

3.3. Згідно з частиною першою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною другою цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

3.4. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

3.5. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четверті статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) пов`язаність цих витрат з розглядом справи; 2) обґрунтованість та пропорційність розміру таких витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

3.6. За змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

3.7. Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

3.8. Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

3.9. Зважаючи на наведені положення чинного законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

3.10. Отже під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись наведеними положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні наведеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, а також у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21.

3.11. На підтвердження судових витрат Позивач надав разом із заявою копію акта приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги від 10.07.23 згідно якого було надано наступні послуги із зазначенням їх вартості: складення та формування відзиву на касаційну скаргу Фермерського господарства "СолоАгроТрейд" - 10 000 грн, представництво інтересів Клієнта у Верховному Суді у судових засіданнях 03.04.2024 та 26.06.2024 - 4 000 грн.

3.12. Відповідно до частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В своїх запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення Фермерське господарство "СолоАгроТрейд" цитує, в тому числі наведені вище норми законодавства, а також позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду та просить відмовити в прийнятті додаткового рішення посилаючись на те, що сума витрат є завищеною зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, а вартість адвокатських послуг є неспіврозмірною порівняно з ринковими цінами.

При цьому Фермерське господарство "СолоАгроТрейд" не наводить ані конкретних обґрунтувань щодо зазначеного, ані доказів на їх підтвердження, тобто фактично все мотивування заперечення зводиться до загальних цитат та незгоди зі стягненням з нього витрат на правничу допомогу.

3.13. Оцінюючи доводи, які містяться в заяві про ухвалення додаткового рішення та запереченні на неї Суд виходить з того, що конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість. Серед функцій такого права у суспільстві слід окремо виділити превентивну, яка не тільки сприяє правомірному здійсненню особою своїх прав і свобод, а й, насамперед, спрямована на попередження можливих порушень чи незаконних обмежень прав і свобод людини і громадянина з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати (рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року у справі № 23-рп/2009).

3.14. Проаналізувавши зміст та обсяг наданих представником Відповідача послуг, значення цієї справи для сторін, складність самої справи та співмірність виконаної адвокатом роботи в суді касаційної інстанції, Суд виходить з того, що заявником було своєчасно вчинено всі дії, які вимагаються приписами статей 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, підтверджено необхідність надання послуг зазначених в акті, а також їх реальність їх надання, натомість Позивачем зазначене не спростовано, а доводи зводяться до незгоди із стягнення витрат на правничу допомогу взагалі, без обґрунтування їх неспівмірності, надлишковості або завищення.

3.15. За змістом частин третьої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.16. Таким чином колегія суддів вважає, що стягнення з Фермерського господарство "СолоАгроТрейд" витрат на професійну правовничу допомогу у розмірі 14 000 грн буде обґрунтованим та розумним розміром компенсації за послуги з надання професійної правничої допомоги понесеними Сільськогосподарським приватним підприємством "Заріччя-Агро".

4. Висновки Верховного Суду

4.1. Враховуючи зазначене, заява Сільськогосподарського приватного підприємства "Заріччя-Агро" про винесення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді касаційної інстанції підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 123, 129, 240, 244, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити заяву Сільськогосподарського приватного підприємства "Заріччя-Агро" про ухвалення додаткового рішення.

2. Стягнути з Фермерського господарства "СолоАгроТрейд" (45201, Волинська область, м. Ківерці, вул. Сінкевича, буд. 8, код ЄДРПОУ 44138611) на користь Сільськогосподарського приватного підприємства "Заріччя-Агро" (45108, Волинська область, Луцький район, село Носачевичі, вул. Зарічна, 5, код ЄДРПОУ 41863831) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 гривень.

3. Господарському суду Волинської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко