Рішення

від 17.07.2024 по справі 675/743/24

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/743/24

Провадження № 2-о/675/49/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" липня 2024 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді - Пашкевича Р. В., за участю: секретаря судового засідання - Гедзенюк В. В., заявника - ОСОБА_1 , заінтересованої особи - ОСОБА_2 , її представника - адвоката Назарук Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізяслав в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 ; Центр надання адміністративних послуг Ізяславської міської ради про встановлення факту самостійного виховання дитини,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: встановлення факту самостійного виховання батьком його малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування поданої заяви, зазначив, що починаючи з 17.04.2021 він з ОСОБА_2 припинили спільно проживати, оскільки подружнє життя не склалося, та відповідно 03.07.2023 шлюб між ними було розірвано. Під час перебування у зареєстрованому шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з тим ОСОБА_2 на протязі двох років перебуває за кордоном, участі у вихованні дитини не приймає, у зв`язку з чим заявник самостійно здійснює виховання сина. А тому, з метою захисту та реалізації законних інтересів дитини та прав заявника як батька, та для звернення в майбутньому із заявами по оформленню документів щодо соціальної допомоги на дитину, переміщення, зняття та реєстрації місця проживання дитини тощо, які вимагають дозвіл матері - просить задовольнити заяву та встановити факт самостійного виховання дитини.

Ухвалою судді від 17.05.2024 року прийнято заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті, справу вирішено розглядати у порядку окремого провадження.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав у повному обсязі, підтвердив обставини викладені у ній, та просив задовольнити її у повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 та її представник - адвокат Назарук Ю. В. в судовому засіданні заперечили проти задоволення даної заяви, подавши при цьому письмовий відзив з обґрунтуванням своїх заперечень. Крім того, ОСОБА_2 пояснила, що з 2022 року перебуває за кордоном, а їхній син проживає з заявником, проте з дитиною вона постійно підтримує зв`язок по телефону, передає йому посилки з необхідними речами, відкрила на його ім`я рахунок на який періодично сплачує кошти, також оплачує кошти за гуртки сина. Поміж цього вказала, що після першого судового засідання по справі, син перестав з нею спілкуватися. Вважає, що заявник впливає на сина, а тому нею було подано відповідну заяву до органу опіки та піклування про визначення способу виховання з дитиною. За даних обставин просить відмовити у задоволенні заяви.

Крім того, адвокат Назарук Ю. В. у судових дебатах заявила клопотання про залишення даної заяви без розгляду у відповідності до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, оскільки вбачає, що між сторонами винник спір про право.

Представник заінтересованої особи Центру надання адміністративних послуг Ізяславської міської ради, в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, заяв чи клопотань до суду не направляв.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.07.2023 року по справі № 686/13625/23 шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Від вказаного шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Дитина фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , разом з батьком ОСОБА_1 (копія акту КП «Управляюча муніципальна компанія «ОЗЕРНА» від 08.01.2024).

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14.03.2024 № 428, визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 .

Згідно психологічної характеристики дитини ОСОБА_3 , наданої Хмельницьким міським центром соціальних служб, психологом було проведено бесіду з дитиною та в процесі психологічного консультування ОСОБА_1 було розглянуто особливості поведінки та комунікації з дитиною малолітнього віку, переживання дитини, а також як подолати шкільні та особистісні труднощі в результаті їх виникнення. Також у вказаній характеристиці психологом було встановлено більшу прихильність дитини до батька, якого він згадує постійно під час проведення методик, тестів та вправ.

Відповідно до довідки навчально-виховного об`єднання № 5 м. Хмельницького імені ОСОБА_4 від 02.05.2024, ОСОБА_3 навчається у вказану закладі в 6-Б класі. Мати ОСОБА_2 , за час навчання дитини з червня 2022 року по теперішній час в освітній заклад не з`являлася, сина в присутності класного керівника не відвідувала, проте періодично спілкується з класним керівником у Viber, проявляє зацікавленість успішністю сина, є учасником батьківської спільноти у Viber. Батько, ОСОБА_1 , постійно цікавиться життям дитини в школі та її успішністю, телефонує класному керівнику, відвідує батьківські збори, відвідує сина в освітньому закладі, забезпечує дитину усім необхідним шкільним приладдям, є учасником батьківської спільноти у Viber.

Як вбачається з довідки стоматологічної клініки «Посмішка успіху» від 26.04.2024 та численних онлайн бронювань відвідування лікарів: сімейного лікаря; дерматовенеролога дитячого; педіатра; гастроентеролога дитячого; біохіміка; лікар з УЗД; ортопеда-травматолога дитячого; рентгенолога, за період з 25.03.2021 по 24.04.2024 ОСОБА_1 супроводжував свого сина ОСОБА_3 до вказаних лікарів.

Також в матеріалах справи наявні скіншоти про бронювання житла для відпочинку в смт. Славськ Львівської області з 22 по 24.01.2022, та з 21 по 23.01.2024, в яких як пояснив заявник він відпочивав разом з малолітнім сином.

Факт спілкування, надання коштів та придбання певних речей ОСОБА_2 для свого сина стверджується: копіями скріншотів переписки; випискою про рух коштів по картці Monodank за період з 15.08.2023 по 23.05.2024, що й не заперечується заявником.

Згідно характеристики ОСОБА_2 наданої сусідами від 05.06.2024, остання проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 2022 року, за період проживання зарекомендувала себе виключно з позитивного боку. Жодних скарг від сусідів за період проживання на неї не надходило. За свідченням сусідів підтримує добрі стосунки, спокійна, ввічлива, товариська, бере активну участь у громадському житті будинку, ініціативна.

Відповідно до копії заяви ОСОБА_2 , остання звернулася до служби у справах дітей Хмельницкої міської ради з приводу способу її участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Що стосується клопотання представника заінтересованої особи - адвоката Назарук Ю. В. про залишення без розгляду даної справи на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України (спір про право), суд зазначає наступне.

У цій справі заявник звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення юридичного факту, а саме встановлення факту самостійного виховання дитини для реалізації законних інтересів сина і прав заявника, як батька та уникнення суперечностей при визначенні даного факту, зі сторони органів державної влади, органів місцевого самоврядування, зокрема при оформлені соціальної допомоги, зміні місця проживання, тощо, без отримання дозволу з боку матері.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (стаття 293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України та не є вичерпним.

Згідно зі статтею 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, син ОСОБА_3 проживає разом із батьком, мати не заперечує та не чинить жодних перешкод щодо того, щоб дитина постійно проживала із батьком.

Ураховуючи всі обставини справи, суд дійшов висновку, що встановлення факту самостійного утримання дитини не передбачає вирішення конфлікту між батьками або іншими особами щодо цього права, а отже відсутній спір про право.

Крім того, встановлення судом факту самостійного виховання та утримання дитини батьком без участі матері породжує для заявника юридичні наслідки і від встановленого вказаного факту може залежати виникнення, зміна, або припинення особистих чи майнових прав останнього.

З огляду на викладене клопотання адвоката про залишення заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд зазначає, що за змістом положень ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 березня 2019 року у справі №569/7589/17 зробила правовий висновок, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Отже, встановлення юридичного факту за рішенням суду безпосередньо породжує певні юридичні наслідки, тобто, від встановлення факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав громадян.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ОСОБА_1 просив суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що він самостійно виховує свою дитину.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

При цьому, питання регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (ст. 1 СК України).

Згідно ч. 1 ст. 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені ст.ст. 150-151 СК України.

За приписами ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно зі ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

За п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Таким чином за змістом наведених норм чинного законодавства з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Отже, при встановленні факту самостійного виховання дитини батьком фактично встановлюється юридичний факт, в силу якого обсяг прав матері обмежується або припиняється, тобто вона може бути позбавлена батьківських прав щодо дитини на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України.

У поданій заяві заявник зазначає, що малолітній син проживає разом із ним, знаходиться на його утриманні і самостійному вихованні, тобто фактично при задоволенні даної заяви можна буде дійти висновку, що мати дитини - ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, що не є предметом даної цивільної справи.

В силу ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, а заявник не надав суду доказів, що в питанні виховання чи утримання малолітньої дитини, матір умисно ухиляється від виконання цих обов`язків чи реалізації прав з даного приводу, навпаки дослідженні докази свідчать проте, що мати дитини хоч перебуває за кордоном, однак приймає участь у вихованні дитини шляхом спілкування з нею по телефону, відкриття та поповнення відповідного банківського рахунку на дитину, направлення йому посилок з необхідними речами, подарунками, оплатою гуртків та інше.

Надані суду письмові докази зі сторони заявника лише свідчать про проживання малолітнього сина разом з батьком, та вчинення відповідних дій по його утриманню, лікуванню, відпочинку, що ніким не заперечується, однак жодним чином не підтверджують факт ухилення матері від участі у вихованні дитини та її не участь в утриманні дитини.

Також заявником ОСОБА_1 не підтверджено для чого йому необхідно встановити такий факт та хто його оспорює. А тому твердження заявника про те, що це потрібно для звернення в майбутньому із заявами по оформленню документів щодо соціальної допомоги на дитину, переміщення, зняття та реєстрації місця проживання дитини тощо, які вимагають дозвіл матері, суд оцінює критично, оскільки для подачі вказаних заяв не потрібно встановлювати у судовому порядку факт проживання дитини з одним із батьків.

Разом з цим заявником не подано до суду документів, які б підтверджували існування у нього складнощів через відсутність установлення факту самостійного виховання дитини, і взагалі, такі факти можуть бути встановлені судом, зокрема, під час розгляду справ про оскарження дій чи рішень щодо відмови компетентних органів у наданні соціальної допомоги або незабезпечення соціальними гарантіями, а не в окремому провадженні за правилами цивільного судочинства.

Заявник не надав суду доказів, що в питанні виховання чи утримання дитини матір умисно ухиляється від виконання цих обов`язків чи реалізації прав з даного приводу.

Сімейним кодексом України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі (ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 СК України). Разом із тим, в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), котрі мають бути підтверджені виключно цивільно-правовими актами (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім), та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються, та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

Зважаючи на те, що заявник не довів, що матір малолітньої дитини в силу певних юридичних фактів не виконує прав та обов`язків щодо своєї дитини, що у нього виникають складнощі через відсутність установлення факту самостійного виховання дитини у наданні соціальної допомоги та інше, вимога, викладена у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, є необґрунтованою та доказово не підтверджена.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 141, 211, 223, 258, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 ; Центр надання адміністративних послуг Ізяславської міської ради про встановлення факту самостійного виховання дитини відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , Паспорт № НОМЕР_3 , виданий 08.02.2022, орган, що видав 6833, місце реєстрації проживання: АДРЕСА_3 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_4 ;

Заінтересована особа 1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_5 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ;

Заінтересована особа 2 - Центр надання адміністративних послуг Ізяславської міської ради, місце знаходження: м. Ізяслав, вул. Грушевського, 5, Шепетівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 44575163.

Повний текст рішення складено 18 липня 2024 року.

Суддя: Р. В. Пашкевич