Повістка

від 17.07.2024 по справі 489/3878/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

17.07.24

22-з/812/50/24

Єдиний унікальний номер судової справи: 489/3878/23

Номер провадження: 22-з/812/50/24 Суддя - доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткова)

17 липня 2024 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д.,

за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Мобілі Студіо», подану в його інтересах адвокатом Бордаченком Олександром Володимировичем про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Мобілі Студіо» про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, повернення сплачених коштів, пені, трьох відсотків річних, інфляційних витрат та відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Мобілі Студіо» (надалі - ТОВ «Люкс Мобілі Студіо) до ОСОБА_1 про зобов`язання прийняти товар та стягнення коштів за зберігання товару,

в с т а н о в и л а:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Люкс Мобілі Студіо», в якому просив суд розірвати договір на виготовлення меблів за індивідуальним замовленням від 11 січня 2022 року; стягнути з відповідача отриманий за договором від 11 січня 2023 року авансовий платіж в розмірі 200 000,00 грн., пеню за порушення умов договору у розмірі 12 042,81 грн., три відсотка річних у розмірі 9 877,00 грн., інфляційні нарахування в сумі 44 255,99 грн. Крім того, внаслідок протиправної поведінки відповідача, що призвела до порушення сну, появу нервовості, порушення відносин у сім`ї, через не вирішення питання з відповідачем та неможливості закінчення ремонту позивач також просив стягнути з ТОВ «Люкс Мобілі Студії» 100 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

11 вересня 2023 року на адресу суду від представника відповідача ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» - адвоката Бордаченка О.В. надійшов зустрічний позов до ОСОБА_1 , в якому просив суд зобов`язати ОСОБА_1 прийняти (забрати) від ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» виготовлені меблі згідно договору на виготовлення меблів за індивідуальним замовленням від 11 січня 2022 року протягом 10 днів з дати набрання рішенням суду законної сили за місцем доставки: АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» 578 358,18 грн. за зберігання меблів; перейти до розгляду справи в загальному позовному провадженні; відмовити в задоволенні первісного позову повністю; судові витрати по справі покласти на позивача.

Ухвалою Ленінського районного суду від 14 вересня 2023 року прийнято до розгляду зустрічний позов ТОВ «Люкс Мобілі Студіо», вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі - продажу, повернення сплачених коштів; об`єднаній справі присвоєно номер 489/3878/23 (провадження № 2/489/1660/23); постановлено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи - до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, стягнення авансового платежу, пені за порушення умов договору, трьох відсотків річних, інфляційних витрат та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Розірвано договір на виготовлення меблів за індивідуальним замовленням від 11 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 як покупцем та ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» як продавцем. Стягнуто з ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» на користь ОСОБА_1 авансовий платіж в розмірі 200 000 грн, пеню за порушення умов договору відповідно до п. 7.4. станом на 23 червня 2023 у розмірі 12 042,81 грн. та 30 000 грн. моральної шкоди. В задоволенні іншої частини вимог за первісним позовом відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» на користь держави судовий збір в розмірі 2 420,42 грн. В задоволенні зустрічного позову ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» до ОСОБА_1 про зобов`язання прийняти товар та стягнення коштів за зберігання товару відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 22 травня 2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Мобілі Студіо», подану в його інтересах адвокатом Бордаченком О.В. задоволено частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 лютого 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, повернення сплачених коштів, пені, трьох відсотків річних, інфляційних витрат та відшкодування моральної шкоди відмовлено. Позов ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» до ОСОБА_1 про зобов`язання прийняти товар та стягнення коштів за зберігання товару задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» кошти за зберігання товару за договором на виготовлення меблів за індивідуальним замовленням від 11 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 як покупцем та ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» як продавцем у розмірі 70 057,53 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» судовий збір у розмірі 2 626,47 грн.

Представником ТОВ «Мобілі Люкс Студіо» - адвокатом Бордаченком О.В. до закінчення судових дебатів у справі в апеляційній інстанції заявлено про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

27 травня 2024 року представником ТОВ «Мобілі Люкс Студіо» - адвокатом Бордаченком О.В. поштою відправлено до Миколаївського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яка надійшла на адресу суду 04 червня 2024 року. В своїй заяві, адвокат Бордаченко О.В. просив стягнути з позивача ОСОБА_1 понесені ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 28 643 грн. під час апеляційного розгляду.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Крамаренко Т.В. з 27 травня 2024 року по 05 липня 2024 року, перебуванням у відпустці судді Тищук Н.О. з 10 червня 2024 року до 19 липня 2024 року та відрахуванням зі штату Миколаївського апеляційного суду у зв`язку із звільненням 10 червня 2024 року у відставку судді ОСОБА_2 , 10 липня 2024 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено колегію у складі: головуючий суддя - Крамаренко Т.В., судді: Базовкіна Т.М., Яворська Ж.М.

Того ж дня, ухвалою Миколаївського апеляційного суду розгляд заяви представника відповідача ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» - адвоката Бордаченка О.В. про ухвалення додаткового рішення призначено на 17 липня 2024 року на 9-30 год.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» - адвокат Бордаченко О.В., в заяві про ухвалення додаткового рішення, просив заяву розглянути без участі відповідача та його представника.

Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Колеснік Ю.В. надійшли заперечення щодо вимог про стягнення витрат на правову допомогу, в яких просила залишити заяву представника ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» без розгляду. У разі прийняття такої заяви до розгляду зменшити розмір витрат на правову допомогу, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що наявні підстави для ухвалення додаткового рішення у даній справі з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Адвокат Бордаченко О.В., діючи в інтересах ТОВ «Люкс Мобілі Студіо», в своїй заяві про ухвалення додаткового рішення просив стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства судові витрати на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду у розмірі 28 643 грн.

Перевіривши доводи сторін щодо вирішення питання про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частини першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподіл судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (надання послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвоката Колеснік Ю.В. у своїх запереченнях просила залишити заяву представника ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» без розгляду, оскільки при подачі апеляційної скарги, апелянт не заявив про витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, не заявлене таких вимог і під час розгляду справи до ухвалення судового рішення. Крім того, зазначає про їх розумність та неспівмірність з наданими послугами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу під час апеляційного розгляду, представник ТОВ «Мобілі Люкс Студіо» - адвокат Бордаченко О.В. на підтвердження вказаних витрат надав суду: ордер серії АІ № 1564602, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 631 від 18 травня 2012 року, Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Адвокатського бюро «Адвокат Бордаченко та партнери», копію договору №67-АБ про надання правової (правничої) допомоги від 04 вересня 2023 року, копію завдання (доручення) №2 від 04 вересня 2023 року, Акт №3/2 про часткове виконання завдання (доручення) №2 від 04 вересня 2023 року до Договору №67-АБ від 04 вересня 2023 року, від 22 травня 2024 року, за період з 08 березня 2024 року по 22 травня 2024 року, рахунок №280 від 01 березня 2024 року, рахунок №295 від 22 травня 2024 року, Заключну виписку за період з 28 березня 2023 року по 04 квітня 2024 року по рахунку АТ КБ «Приватбанк» «Адвокат Бордаченко та партнери», фільтрована виписка за період з 23 травня 2024 року по 24 травня 2024 року по рахунку АТ КБ «Приватбанк» «Адвокат Бордаченко та партнери», детальний опис робіт (наданих послуг) від 27 травня 2024 року за період з 08 березня 2024 року по 22 травня 2024 року, поштові відправлення з описом вкладень у цінний лист від 08 березня 2024 року, від 27 березня 2024 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2023 року у справі № 910/7032/17.

Схожа позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 910/13060/21, у якій вказано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання сторін від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів юридичних осіб.

Відтак, питання розподілу судових витрат не є вимогою позову, яка направлена на захист порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції виходить з того, що ЄСПЛ (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)) присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 137 ЦПК України так і у частинах третій - п`ятій статті 141 ЦПК України.

Зокрема, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, здійснивши правовий аналіз норм статей 137, 141 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини другої статті 141 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21та постанові Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 908/2702/21.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах третій - п`ятій статті 141 ЦПК України.

При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

До подібного правового висновку дійшов й Верховний Суд у постанові від 12 січня 2023 року у справі № 908/2702/21.

Звернувшись до суду із зустрічним позовом, представник ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» - адвокат Бордаченко О.В. зазначав про те, що товариство у даній справі несе витрати на правничу допомогу, в сумі орієнтовно 40 000 грн.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, представник ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» просив судові витрати покласти на ОСОБА_1 та до закінчення судових дебатів у справі в апеляційній інстанції заявив про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Подаючи заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, представник ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» - адвокат Бордаченко О.В., просив стягнути з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 28 643 грн.

Обґрунтовуючи розмір правової допомоги у сумі 28 643 грн, адвокат зазначав, що згідно з умовами договору про надання правової допомоги від 04 вересня 2023 року №67-АБ АБ «Адвокат Бордаченко та партнери» (адвокат) надає ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» (клієнту) правову (правничу) допомогу, як відповідачу по справі №489/3878/23 за завданнями (дорученнями) Клієнта, які погоджуються шляхом їх підписання.

Згідно п. 5.1. Договору №67-АБ клієнт повинен оплатити гонорар адвокату згідно погодинної ставки роботи адвоката, розмір якої становить гривневий еквівалент 50 доларів США згідно офіційного курсу НБУ за одну годину роботи адвоката, і звіту адвоката про кількість часу на виконання завдання (доручення) клієнта.

До заяви про ухвалення додаткового рішення додано звіт про надану правничу допомогу за період з 08 березня 2024 року по 22 травня 2024 року з описом наданих послуг: підготовка апеляційної скарги ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» - 8, 75 год., підготовка заяви представника ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» про участь в судових засіданнях Миколаївського апеляційного суду в режимі відеоконференції - 0,5 год та направлення позивачу та суду Укрпоштою, представництво інтересів ТОВ «Люкс Мобілі Студіо» в судовому засіданні - 5 год, підготовка заяви про приєднання доказу та подача через електронний суд - 0,50 год., а всього 14,75 год. (т. 2 а.с.83).

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Врахувавши вищевказане, колегія суддів вважає завищеною суму витрат на правничу допомогу у розмірі 28 643 грн., яку заявник просив стягнути з позивача за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, оскільки такий розмір не відповідає складності справи, не відповідає наданому адвокатом обсягу послуг в апеляційному суді та витраченому часу та не відповідає критерію розумності.

Таким чином, виходячи з вищенаведених вимог законодавства, засад розумності і справедливості, суд визначає до стягнення суму витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 715,52 грн. (5 год 23 хв х 1990,50 грн. ((2 год - на підготовку апеляційної скарги, зміст якої зводиться до підстав зустрічного позову + 3 год 23 хв - представництво інтересів товариства у судовому засіданні апеляційної інстанції), яка є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, та відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, беручи до уваги заперечення представника позивача, колегія суддів вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат представника відповідача на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду до 10 715,52 грн, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Люкс Мобілі Студіо».

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270, 367, 381 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Мобілі Студіо», подану в його інтересах адвокатом Бордаченком Олександром Володимировичем про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Мобілі Студіо» (ЄДРПОУ 41474228) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 10 715,52 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий: Т.В. Крамаренко

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повний текст постанови складено 18 липня 2024 року