Постанова

від 18.07.2024 по справі 585/4824/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року м.Суми

Справа №585/4824/23

Номер провадження 22-ц/816/1001/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Менька Дмитра Дмитровича

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 січня 2024 року, у складі судді Цвєлодуб Г.О., ухвалене у м. Ромни, повний текст якого складено 29 січня 2024 року,

в с т а н о в и в :

04 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила:

- стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття;

- стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), починаючи стягнення з 01.12.2023 року.

Свої вимоги мотивувала тим, що з 12 липня 2019 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з нею, а батько дитини не надає допомоги на її утримання та забезпечення всім необхідним для гармонійного фізичного і культурного розвитку. ОСОБА_2 працездатний, має задовільний стан здоров`я, має у власності земельну ділянку та транспортний засіб, інших осіб на утриманні не має, тому має можливість сплачувати аліменти у заявленому розмірі.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 січня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця з дня подання позову, тобто з 01.12.2023 року, і до повноліття ОСОБА_3 , до 21.06.2040 року включно.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Менько Д.Д., посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу (заробітку), починаючи стягнення з 01.12.2023 року та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, а саме до 21.06.2025 року

Зазначає, що сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком дитини до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та не залежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати таку матеріальну допомогу.

Не погоджується з висновком суду про не доведеність наявності можливості у відповідача надавати матеріальну допомогу дружині до досягнення дитиною трьох років, оскільки він має працездатний вік, задовільний стан здоров`я. При цьому відповідачем не надано доказів відсутності у нього постійного заробітку, неможливості працевлаштуватися.

В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому на підставі ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не подано.

У своїй заяві від 13 березня 2024 року представник відповідача адвокат Мороз Л.О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін, як законе та обґрунтоване. Вказує про наявність доказів неналежного матеріального становища відповідача (а.с. 60).

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з 12 липня 2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні, що не заперечується сторонами у справі (а.с. 4, 5).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи від 24 січня 2022 року та Витягу з реєстру Роменської територіальної громади ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7, 10).

За даними Витягу з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 18 листопада 2023 року ОСОБА_2 належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 2 га, кадастровий № 5923285600:02:011:0279 (а.с. 12-22).

ОСОБА_2 є власником автомобіля ЗАЗ, р.н. НОМЕР_1 (а.с. 23,25).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/6 частини всіх доходів відповідача, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що за приписами ст. 84 СК України головною умовою присудження аліментів є наявність у чоловіка можливості надавати матеріальну допомогу дружині, яка проживає із дитиною до досягнення нею трирічного віку, але всупереч вимог ст. 81 ЦПК України позивачем не надано суду доказів працевлаштування відповідача, отримання ним доходів та наявності матеріальної можливість сплачувати аліменти на дружину.

Однак, з таким висновком місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надати матеріальну допомогу.

Згідно зі ст. 80 СК України аліменти присуджуються з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Для призначення судом утримання дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років від чоловіка батька дитини, суд має дослідити, чи проживає з позивачем дитина, матеріальне становище дружини, з якою проживає дитина, правового значення не має, а вирішальним є наявність у чоловіка батька дитини можливості надавати матеріальну допомогу дружині.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Згідно з ст. 7 Зaкoну України «Про Державний бюджет України нa 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року 2684 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що встановивши факт проживання спільної дочки сторін, яка не досягла трьох років, із матір`ю та враховуючи визначене ст. 84 СК України право дружини на утримання у разі проживання з нею дитини, яка не досягла трьох років, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність ОСОБА_1 таких позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апеляційний суд приймає до уваги майновий стан ОСОБА_1 , її право на утримання від ОСОБА_2 до досягнення їх спільною дитиною трьох років.

Доводи сторони відповідача про його фінансову неспроможність сплачувати аліменти на дружину, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років, не підтверджені будь-якими доказами про не співмірність його щомісячного доходу із щомісячними витратами та недостатність такого доходу для надання матеріальної допомоги дружині у порядку ст. 84 СК України.

Під час вирішення питання про стягнення аліментів колегія суддів апеляційного суду враховує, що на даний час через вік дитини позивач обмежена у можливості працювати та повноцінно забезпечувати себе матеріально.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведені обставини, що мають істотне значення для визначення розміру аліментів, виходячи з обов`язку чоловіка надавати матеріальну допомогу дружині, з якою проживає дитина, яка не досягла трьох років, його майновий стан, працездатний вік, наявність обов`язку по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутність на утриманні відповідача інших осіб, колегія судів вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на дружину у меншому розмірі 1/8 частина від усіх видів заробітку, ніж просила позивач (1/6 частина від усіх видів заробітку).

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про стягнення аліментів саме у розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, що відповідатиме вимогам розумності, справедливості та буде необхідним та достатнім для утримання дружини, з якою проживає дитина, і, разом із тим, співрозмірним з можливістю відповідача надавати таку допомогу та з розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленим станом на січень 2023 року.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в оскаржуваній частині на підставі п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення в цій частині про часткове задоволення позову та стягненням з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання в розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трьох років, починаючи стягнення з 01 грудня 2023 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову та апеляційної скарги на 75%, враховуючи що позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню 805 грн 20 коп. (1073,60 грн х 75/100) судового збору за вимогою про стягнення аліментів на дружину, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років, та 1207 грн 80 коп. (1610,40 грн х 75/100) судового збору за апеляційний перегляд справи.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 367-369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Менька Дмитра Дмитровича задовольнити частково.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 січня 2024 року скасувати та прийняти постанову.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трьох років, починаючи стягнення з 01 грудня 2023 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 805 гривень 20 копійок судового збору за подання позову та 1207 гривень 80 копійок судового збору за апеляційний перегляд справи.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов