Ухвала

від 17.07.2024 по справі 991/6104/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/6104/24

Провадження 2-з/991/4/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 липня 2024 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючої судді Саландяк О.Я.,

суддів Олійник О.В., Широкої К.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Крічфалушій М.І.,

представника особи, яка може

набути статусу позивача, - прокурора Кожем`яки І.В. ,

розглянувши заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кожем`яки Ігоря Володимировича про забезпечення позову до подання позовної заяви

УСТАНОВИВ:

15.07.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви особою, яка може набути статусу позивача, - державою Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (код ЄДРПОУ 45252419, вул. Ісаакяна, 17, м. Київ, 01135) до осіб, які можуть набути статусу відповідачів, а саме: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), про визнання необґрунтованими активів на суму 4 470 868,17 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді Саландяк, О.Я., суддів Олійник К.Ю., Широкої К.Ю.

Прокурор зазначив, що при виконанні повноважень, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ч. 5 ст. 290 ЦПК України, встановив факт набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, працівником органів Національної поліції України ОСОБА_2 необґрунтованих активів.

Так, ОСОБА_4 у розділі 2.2 «Інформація про членів сім`ї суб`єкта декларування» декларацій за 2020 та 2021 роки вказує інформацію про ОСОБА_3 як особу, з якою спільно проживає та не перебуває у шлюбі. Згідно з актовим записом № 524, наявним у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, 14.06.2022 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 73,4 м2 набута ОСОБА_2 та ОСОБА_3 11.01.2021 на підставі договору купівлі-продажу за ціною 3 606 299 грн, які покупці сплатили у рівних частинах, тобто по 1 803 150 гривень.

Також 01.03.2021 ОСОБА_2 придбав два нежитлових приміщення, а саме: нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), загальною площею 4,9 м2, вартістю 36 296,85 грн, та нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), загальною площею 4,1 м2, вартістю 30 370,83 грн.

Окрім цього, 14.01.2021 та 20.07.2021 ОСОБА_3 придбала три нежитлових приміщення, а саме: нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ), загальною площею 3,3 м2, вартістю 26 313,61 грн, нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_5 ), загальною площею 5,2 м2, вартістю 38 554,10 грн, нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_6 ), загальною площею 7,1 м2, вартістю 48 309,82 грн.

07.11.2023 ОСОБА_3 придбала автомобіль LAND ROVER DISCOVERY, 2013 р.в., VIN-код: НОМЕР_3 . Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру транспортних засобів вартість цього автомобіля становить 385 600,99 грн. Відповідно до інформації Київського науково-дослідного інституту судових експертиз вартість такого транспортного засобу становить 834 760 гривень. В результаті пошуку за VIN-кодом: НОМЕР_3 вказаного автомобіля на сайті AUTO.RIA.com знайдено оголошення про продаж такого транспортного засобу вартістю 18 999 дол США (курс 1 дол США за офіційним курсом станом на 07.11.2023 Національного банку України становив 36,04 грн), тобто 684 723,96 гривні.

Отже, загальна вартість об`єктів нерухомого та рухомого майна, придбаного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , становить 4 470 868,17 гривні.

Вказані активи набуті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спільною сумісною власністю, тому ОСОБА_2 має можливість вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Прокурор стверджує, що можливість набуття зазначених активів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за рахунок законних доходів викликає обґрунтовані сумніви.

Відповідно до зібраних доказів різниця між сукупними витратами подружжя та їх законними доходами за відповідні звітні періоди у 2021 - 2023 роках становить 4 006 675,11 грн, а тому ставить під сумнів придбання вказаних об`єктів нерухомого та рухомого майна за рахунок коштів, отриманих як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з офіційних джерел доходів, так і за рахунок їх родичів.

ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 набули у власність необґрунтовані активи загальною вартістю 4 470 868,17 грн, що перевищує визначену ч. 2 ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України мінімальну межу виміру - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (1 003 500 грн), та не перевищує межу, передбачену ст. 368-5 Кримінального кодексу України.

Прокурор подав заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, зазначив, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 152 ЦПК України протягом 10 днів буде подано позовну заяву про визнання необґрунтованими активів на суму 4 470 868, 17 грн (чотири мільйони чотириста сімдесят тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень сімнадцять копійок), а саме тих, які є предметом спору.

У випадку задоволення судом зазначеного позову про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, виконання такого рішення суду шляхом звернення стягнення на доходи боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 буде неможливим, так як вони отримують незначний дохід (порівняно із вартістю необґрунтованих активів).

З огляду на викладене, прокурор просить накласти арешт, на активи, що є предметом спору, а саме:

-квартиру (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), загальною площею 73,4 м2, реєстраційний номер: 1068376980000, вартістю 3 606 299 грн;

-нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ), загальною площею 3,3 м2, реєстраційний номер: 1126256380000, вартістю 26 313,61 грн;

-нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_5 ), загальною площею 5,2 м2, реєстраційний номер: 1126042980000, вартістю 38 554,10 грн;

-нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_6 ), загальною площею 7,1 м2, реєстраційний номер: 1121108080000, вартістю 48 309,82 грн;

-нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), загальною площею 4,9 м2, реєстраційний номер: 1125431680000, вартістю 36 296,85 грн;

-нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), загальною площею 4,1 м2, реєстраційний номер: 1125354880000, вартістю 30 370,83 грн;

-автомобіль LAND ROVER DISCOVERY, 2013 р.в., VIN-код: НОМЕР_3 , вартістю 684 723,96 грн.

Розгляд заяви

Згідно з ч. 5 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, розглядається судом не пізніше трьох днів з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача у разі, якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу.

Представник особи, яка може набути статусу позивача, просить розглядати заяву про забезпечення позову без повідомлення осіб, які можуть набути статусу відповідачів.

Обґрунтовує тим, що повідомлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розгляд заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які будуть предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, поставить під загрозу ефективність заходу забезпечення позову.

ОСОБА_2 упродовж тривалого часу є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, добре обізнаний з вимогами антикорупційного законодавства. У зв`язку із цим останній передбачить наслідки визнання активів необґрунтованими. Отже, у разі повідомлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дату та час розгляду заяви про забезпечення позову, останні з метою збереження активів, можуть вжити заходів по їх відчуженню на користь інших осіб, у тому числі неповнолітньої дитини, що може поставити під загрозу ефективність заходу забезпечення позову та у подальшому може призвести, у випадку визнання вказаних активів необґрунтованими, до неможливості їх стягнення.

Накладення арешту суттєво не вплине на права відповідачів, оскільки останні матимуть можливість використовувати майно протягом дії заходів забезпечення позову.

За таких обставин суд прийняв рішення про розгляд заяви без повідомлення осіб, які можуть набути статусу відповідачів.

Прокурор Кожем`яка І.В. у судовому засіданні підтримав заяву про забезпечення позову.

Зазначив, що дані, наведені ним у заяві про забезпечення позову, є достатніми для висновку, що активи, які є предметом спору, є необґрунтованими активами, і що існує ризик відчуження цих активів, що унеможливить виконання судового рішення. Накладення арешту суттєво не вплине на права ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки останні матимуть можливість користуватися майном протягом дії заходів забезпечення позову, просить накласти арешт на майно із забороною розпоряджатися ним. Дані про те, що ОСОБА_2 надавав доручення ОСОБА_3 відсутні. У подружжя є неповнолітня дитина, 2022 р.н., яка проживає разом з ними у квартирі. Ціну автомобіля зазначив ту, яка була указана у оголошенні про його продаж на майданчику AUTO.RIA, яку і буде доводити під час розгляду позовної заяви, а саме 684 723, 96 грн. Усі розрахунки доходів та витрат подружжя та їх родичів особисто звіряв з первинними джерелами інформації.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закони, якими суд керувався.

Справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються Вищим антикорупційним судом, відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦПК України. Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави у суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

Отже, заява про забезпечення позову до подання позовної заяви надійшла від належного суб`єкта та підлягає розгляду Вищим антикорупційним судом.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог (Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6- 605цс16).

Відповідно до ч. 1-1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у майбутній справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, представник особи, яка може набути статусу позивача, крім обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову відповідно до положень ч. 3 ст. 151 ЦПК України повинен навести у достатньому обсязі дані, які дають змогу вважати активи необґрунтованими.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Такий висновок узгоджується із п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.

Спір, що виник між сторонами, стосується необґрунтованості активів, а саме придбаного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рухомого та нерухомого майна.

За твердженням прокурора, сукупний розмір законних доходів подружжя, яке протягом 2020-2021 років спільно проживало, а 14.06.2022 зареєстрували шлюб, за 2021-2023 роки не давав можливості придбати майно сукупною вартістю 4 470 868,17 грн.

Правові наслідки визнання активів необґрунтованими визначені у ст. 292 ЦПК України.

Згідно з частинами 1-3 цієї статті активи, визнані судом необґрунтованими, стягуються в дохід держави. Якщо суд визнає необґрунтованими частину активів, в дохід держави стягується частина активів відповідача, яка визнана необґрунтованою, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість.

У разі неможливості звернення стягнення на активи, визнані необґрунтованими, на відповідача покладається обов`язок сплатити вартість таких активів або стягнення звертається на інші активи відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів.

Наведене підтверджує наявність спору між сторонами, а також зв`язок між обраним представником особи, яка може набути статус позивача, заходом забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги, оскільки у разі задоволення позову необґрунтовані активи або їх вартість стягуються у дохід держави.

Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) листом № 282-01/45687-24 від 21.06.2024 повідомило керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про результати моніторингу життя начальника 3-го відділу (зонального контролю) 3-го управління (протидії правопорушенням на об`єктах легального обліку наркотиків) Департаменту боротьби з наркозлочинністю ОСОБА_2 , який відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особою, уповноваженою на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.

У зазначеному листі наведені обставини набуття необґрунтованих активів подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Так, у своїх поясненнях від 05.06.2024 ОСОБА_2 на запит НАЗК повідомив, що він разом з дружиною постійно знімають з банківських рахунків кошти готівкою, що дає їм можливість їх заощадити. За версією НАЗК, зазначений факт спростовується розміром видатків на придбання об`єктів нерухомого та рухомого майна, доходів (з вирахуванням податків) та витрат на проживання, які підтверджуються такими розрахунками (а.с. 14-22).

ОСОБА_2 зазначив, що перед купівлею квартири, а саме 10.01.2021, він отримав подарунок від своєї матері ОСОБА_5 у сумі 1 804 000 грн, який відображено у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» щорічної декларації за 2021 рік (ID документа - 29c58c57-2702-4f45-ad47-ad4f0db88dad).

Однак, згідно з даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі - ДРФОПП), за період з 1998 по 2020 роки ОСОБА_5 отримала дохід у сумі 903 019,07 грн (з вирахуванням податків у сумі 134 381,98 грн).

Відповідно до актового запису, який наявний у ДРАЦС, батько суб`єкта декларування ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до інформації, наданої Державною податковою службою України, за період з 1998 по 2018 роки ОСОБА_6 отримав дохід у сумі 533 941,15 грн (з вирахуванням податків у сумі 81 635,50 грн). Тобто сукупний дохід батьків суб`єкта декларування становить 1 436 960,22 грн.

Крім того, відповідно до виписок АТ КБ «ПриватБанк» за період з 2013 по 2020 роки сума зарахувань на рахунки ОСОБА_5 становить 737 015,90 грн, з яких знято готівкою 463 860 грн, решта коштів витрачена безготівково.

Згідно з інформацією АТ «Банк Січ» ОСОБА_5 сплачено 587,35 грн за перереєстрацію автомобіля. Таким чином, можливість ОСОБА_5 подарувати ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1 804 000 грн за рахунок власних грошових коштів викликає обґрунтовані сумніви.

Разом з тим ОСОБА_2 у своїх поясненнях зазначив, що перед купівлею квартири дружині подарували її батьки 50 000 дол. США (курс 1 дол. США за офіційним курсом станом на 31.12.2020 Національного банку України становив 28,27 грн), тобто 1 413 500 гривень.

Проте відповідно до інформації з ДРФОПП мати ОСОБА_3 - ОСОБА_7 у період з 1998 по 2020 роки отримала дохід у сумі 197 969,87 грн (з вирахуванням податків у сумі 1 011,97 грн), а батько ОСОБА_8 за аналогічний період - 280 355,07 грн (з вирахуванням податків у сумі 733,03 грн).

Також, за даними Пенсійного фонду України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебувають на пенсійному забезпеченні та в період з 01.01.2015 по 01.12.2020 мати дружини отримала виплату пенсії у розмірі 189 500,15 грн, а батько дружини з 01.01.2015 по 01.12.2020 - 309 044,10 гривні.

Отже, сукупний дохід батьків ОСОБА_3 становить 976 869,19 грн.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно мати дружини - ОСОБА_7 19.04.2018 уклала договір з ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» (код ЄДРПОУ 35393445) про участь у Фонді фінансування будівництва з метою отримання у власність об`єкта інвестування - машиномісця підземного паркінгу в ЖК «Клубний будинок Spas sky», а відповідно до довідки від 31.05.2018 № 007 останньою внесено кошти у сумі 850 000 гривень.

Також згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_7 19.04.2018 уклала договір із зазначеною юридичною особою про участь у Фонді фінансування будівництва з метою отримання у власність об`єкта інвестування - квартири в ЖК «Клубний будинок Spas sky», а відповідно до довідки від 01.06.2018 № 009 нею сплачено кошти у сумі 3 094 591,50 гривні.

Таким чином, можливість ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подарувати своїй дочці грошові кошти у розмірі 50 000 дол. США за рахунок власних грошових коштів викликає обґрунтовані сумніви.

ОСОБА_2 стверджує, що його дружина ОСОБА_3 постійно працювала та мала можливість заощадити кошти, а також отримала позику у сумі 600 000 грн, що підтверджується договором позики від 22.12.2020, укладеним між ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Єнамін» (код ЄДРПОУ 30402329) та ОСОБА_3 , який суб`єкт декларування додав до своїх пояснень. Зазначений дохід відображається у 2020 році згідно з інформацією ДРФОПП та виписках АТ КБ «ПриватБанк» останньої.

Проте відповідно до даних ДРФОПП у період з 2001 по 2020 роки дружина суб`єкта декларування, ураховуючи суму позики 600 000 грн, отримала дохід у сумі 1 705 115,79 грн (з вирахуванням податків у сумі 186 421,28 грн).

Згідно з виписками АТ «Райффайзен Банк» та АТ КБ «ПриватБанк» у період з 2006 по 2020 роки на рахунки ОСОБА_3 зараховано 1 371 026,22 грн, з яких знято готівкою 1 061 289 грн, решта витрачені безготівково. Грошових коштів у сумі 1 803 150 грн на сплату за 50% квартири по АДРЕСА_1 , не вистачало.

Згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік (ID документа - 3babea0b-1380-4f97-8bff-6307b79772e5), яку подав ОСОБА_2 , у розділі 12 «Грошові активи» цієї декларації ОСОБА_2 зазначив, що станом на 31.12.2020 у нього наявні готівкові кошти в сумі 20 000 доларів США (курс 1 дол. США за офіційним курсом станом на 01.01.2020 Національного банку України становив 23,68 грн), тобто 473 600 гривень. Будь-яких грошових активів ОСОБА_3 останній не декларує.

У 2021 - 2023 роках відповідно до ДРФОПП законні доходи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 становлять 2 178 702,27 грн (з вирахуванням податків у сумі 440 123,49 грн).

Водночас видатки ОСОБА_2 та його дружини ОСОБА_3 у 2021 - 2023 роках становили:

-3 606 299 грн - квартира (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), загальною площею 73,4 м2, реєстраційний номер: 1068376980000;

-36 296,85 грн - нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), загальною площею 4,9 м2, реєстраційний номер: 1125431680000;

-30 370,83 грн - нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), загальною площею 4,1 м2, реєстраційний номер: 1125354880000;

-26 313,61 грн - нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ), загальною площею 3,3 м2, реєстраційний номер: 1126256380000;

-38 554,10 грн - нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_5 ), загальною площею 5,2 м2, реєстраційний номер: 1126042980000;

-48 309,82 грн - нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_6 ), загальною площею 7,1 м2, реєстраційний номер: 1121108080000;

-684 723,96 грн - автомобіль LAND ROVER DISCOVERY, 2013 р.в., VIN-код: НОМЕР_3 .

Загальні видатки подружжя у 2021 - 2023 роках, які підтверджуються документально, становлять 4 470 868, 17 грн.

Згідно з виписками АТ КБ «ПриватБанк» сукупні витрати у вигляді товарів, робіт і послуг суб`єкта декларування та його дружини за аналогічний період - 615 709,21 грн.

У розділі 12 «Грошові активи» декларацій, поданих ОСОБА_2 за 2021, 2022 та 2023 роки (ID документів - 29c58c57-2702-4f45-ad47-ad4f0db88dad, 4d101c6e-ceeb-445e-93a1-509444132619, c5519cb2-94fd-424a-a801-455f669b242b), зазначена інформація про наявність грошових коштів:

- 2021 - 25 000 дол. США, сума яких порівняно з попереднім періодом збільшилась на 5 000 дол. США (курс 1 дол. США за офіційним курсом станом на 01.01.2021 Національного банку України становив 28,27 грн), тобто 141 350 грн;

- 2022 - 40 000 дол. США, сума яких порівняно з попереднім періодом збільшилась на 15 000 дол. США (курс 1 дол. США за офіційним курсом станом на 01.01.2022 Національного банку України становив 27,27 грн), тобто 409 050 грн;

- 2023 - 55 000 дол. США, сума яких порівняно з попереднім періодом збільшилась на 15 000 дол. США (курс 1 дол. США за офіційним курсом станом на 01.01.2023 Національного банку України становив 36,56 грн), тобто 548 400 грн.

Протягом 2021 - 2023 років спостерігається динаміка росту грошових активів суб`єкта декларування на суму 1 098 800 грн.

Різниця між сукупними витратами подружжя та їх законними доходами за відповідні звітні періоди у 2021 - 2023 роках становить 4 006 675,11 грн (2 178 702,27 грн - 4 470 868,17 грн - 615 709,21 грн - 1 098 800 грн), а тому ставить під сумнів придбання вказаних об`єктів нерухомого та рухомого майна за рахунок коштів, отриманих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з офіційних джерел доходів.

Суд приймає до уваги досліджений у судовому засіданні лист НАЗК із наявними у ньому даними як офіційне джерело інформації. Зазначені у ньому суми доходів, нараховані та виплачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за 2021-2023 роки, у співвідношенні із видатками на придбання майна, дають підстави для висновку, що квартира, нежитлові приміщення та автомобіль можуть бути предметом майбутнього позову про визнання активів необґрунтованими. Разом з тим, суд вважає неможливим при розгляді заяви про забезпечення позову до подачі самого позову надання оцінки доводам та мотивам, які стосуються вже суті самого майбутнього позову, оскільки це виходить за межі предмету такої заяви, тому питання щодо обґрунтованості тверджень представника особи, яка може набути статусу позивача, вирішуватиметься за результатами розгляду майбутнього позову відповідно до ст. 291 ЦПК України.

Відповідно до інформації, наданої прокурором, ОСОБА_2 працював і продовжує працювати в органах Національної поліції України. Так, згідно з наказом НПУ від 09.12.2019 № 1494 о/с ОСОБА_2 призначено старшим оперуповноваженим 1-го відділу (оперативної роботи) Департаменту протидії наркозлочинності. Відповідно до наказу НПУ від 29.07.2020 № 844 о/с ОСОБА_2 призначено старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах 2-го відділу (оперативної та негласної роботи) Департаменту боротьби з наркозлочинністю (міжрегіональний територіальний орган). Згідно з наказом НПУ від 24.05.2023 № 774 о/с ОСОБА_2 призначено начальником 3-го відділу (зонального контролю) 3-го управління (протидії правопорушенням на об`єктах легального обліку наркотиків) Департаменту боротьби з наркозлочинністю.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 обізнаний про положення антикорупційного законодавства, має передбачати наслідки визнання активів необґрунтованими та розуміти процедуру виконання судового рішення та звернення стягнення на майно.

Отже, існує достатньо обґрунтоване припущення, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протягом судового розгляду можуть вжити заходів по відчуженню належного їм майна, яке є предметом спору, у тому числі на користь їх неповнолітньої дитини. З урахуванням рівня доходів осіб, які можуть набути статусу відповідачів, це фактично унеможливить виконання судового рішення про визнання активів необґрунтованими у разі його задоволення.

З огляду на доведення існування між сторонами спору, доведення прокурором зв`язку між обраним заходом забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги, а також існування ризику неможливості виконання судового рішення у разі задоволення майбутніх позовних вимог Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору.

Оскільки прокурор порушує питання лише щодо арешту активів без заборони користування, а лише із забороною розпорядження (відчуження), за таких умов забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам. Відсутні підстави вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки майно (активи) залишаються у їх володінні без заборони користування, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час до вирішення спору судом.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженні майном (постанова Верховного суду від 19.02.2021 у справі № 643/12369/19). Суд зауважує, що арешт майна не є перешкодою для реалізації права користування таким майном, в той час як заборона на користування майном є окремим видом забезпечення позову, передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, який у даному випадку не розглядається.

Так як правомочність розпорядження включає у себе можливість власника визначати фактичну та юридичну долю речі шляхом знищення, видозмінення, відчуження або передачі її в тимчасове володіння іншим особам тощо, накладення арешту на майно включає у себе заборону його відчужувати.

Окрім цього, згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Однак, в даному випадку суд не вбачає підстав для зустрічного забезпечення, оскільки особи, яким майно належить на праві спільної сумісної власності, та які можуть набути статусу відповідачів, не обмежуються у праві володіння та користування майном та, як наслідок, не вбачається наявності жодних збитків, пов`язаних із забезпеченням позову.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову.

Керуючись ст. 149, 150-153, 260, 261, 290-292, 353-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кожем`яки Ігора Володимировича про забезпечення позову до подання позовної заяви особою, яка може набути статусу позивача, - державою Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (код ЄДРПОУ 45252419, вул. Ісаакяна, 17, м. Київ, 01135) до осіб, які можуть набути статусу відповідачів, а саме: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), про визнання необґрунтованими активів, задовольнити.

Накласти арешт на майно:

-квартиру (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), загальною площею 73,4 м2, реєстраційний номер: 1068376980000;

-нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ), загальною площею 3,3 м2, реєстраційний номер: 1126256380000;

-нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_5 ), загальною площею 5,2 м2, реєстраційний номер: 1126042980000;

-нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_6 ), загальною площею 7,1 м2, реєстраційний номер: 1121108080000;

-нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), загальною площею 4,9 м2, реєстраційний номер: 1125431680000;

-нежитлове приміщення (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), загальною площею 4,1 м2, реєстраційний номер: 1125354880000;

-автомобіль LAND ROVER DISCOVERY, 2013 р.в., VIN-код: НОМЕР_3 .

Примірник ухвали про забезпечення позову надіслати заявнику - прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кожем`яці І.В. , особам, які можуть набути статусу відповідачів, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також органам реєстрації прав на нерухоме майно для виконання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - три місяці з наступного дня після її постановлення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Роз`яснити, що згідно із ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Головуюча суддя Саландяк О.Я.

Судді Олійник О.В.

Широка К.Ю.