Ухвала

від 18.07.2024 по справі 120/9255/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

18 липня 2024 р.Справа № 120/9255/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Другого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з Надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Другого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з Надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з підстав протиправної бездіяльності відповідача, йому не було нараховано та виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.07.2022.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-ІІІ), який, зокрема, не визначає спеціальних строків для звернення до суду.

Відповідно до статті 1 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

З метою реалізації Закону України № 2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2001 року № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок № 159), норми якого фактично відтворюють положення Закону України № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації. При цьому норми Закону № 2050-ІІІ і Порядку № 159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов`язку додатково звертатися до відповідного органу за виплатою такої компенсації.

Окрім того, відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону України № 2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20. Судова палата Верховного Суду вирішила відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 червня 2021, 17 листопада 2021, 27 липня 2022, 11 травня 2023 (справи №№ 240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20,460/786/20) про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України № 2050-ІІІ та сформулювала такі висновки:

а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом України № 2050-ІІІ строк у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов`язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;

в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, для залишення позовної заяви без розгляду;

г) отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.

Зі змісту позову слідує, що на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2022 у справі № 120/6576/21, відповідачем на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 , 29.07.2022 здійснено нарахування часткової суми індексації грошового забезпечення у розмірі 13300 грн., в подальшому 07.03.2023 на виконання зазначеного рішення суду було здійснено нарахування індексації грошового забезпечення у розмірі 36058,18 грн., загальна сума індексації грошового забезпечення, яку нараховано та виплачено на виконання рішення суду склала 49393,18 грн.

Отже, фактична виплата сум індексації грошового забезпечення позивачу відбулась 07.03.2023, отже одразу після цього він дізнався або повинен був дізнатись про невиплату йому компенсації втрати частини доходів.

Натомість, з адміністративним позовом позивач звернувся 12.07.2024, відтак позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач повинен додати до позову заяву про поновлення такого строку та докази поважності причин його пропуску.

До позовної заяви позивачем не подано до суду заяву про поновлення строку звернення чи належного обгрунтування поважності пропуску строку позивач в позові не навів. Натомість позивач вважає, що строк звернення до суду ним пропущено не було, оскільки строк звернення до суду слід обраховувати з моменту отримання листа, яким йому відмовлено у здійснені нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу, тобто з 14.06.2024.

Однак, суд звертає увагу на норми частини 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст ст. 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Як було судом встановлено що відповідачем на виконання рішення суду у справі № 120/6576/21, позивачу ще 18.03.2022 виплачено кошти. До суду з позовом позивач звернувся 12.07.2024, тобто більше ніж через рік з дня, коли він дізнався про порушення свого права.

У зв`язку із зазначеним та застосовуючи правову позицію висловлену Верховним Судом від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20, суд констатує, що ОСОБА_1 подав позов за межами строку звернення до суду.

Частиною 1 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Другого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з Надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачеві 10-денний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, визначених у мотивувальній частині ухвали шляхом: заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяБошкова Юлія Миколаївна