Рішення

від 17.07.2024 по справі 140/5026/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5026/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Рожищенська багатопрофільна лікарня» Рожищенської міської ради до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській областіпро визнання протиправною та скасування вимоги в частині,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Рожищенська багатопрофільна лікарня» Рожищенської міської ради (далі КП «Рожищенська багатопрофільна лікарня», позивач) звернулося до суду з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (далі відповідач, Управління) про визнання протиправними та скасування пунктів 1 та 2 вимоги від 16.04.2024 №130304-14/967-2024 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області відповідно до п.2.2.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на І квартал 2024 року проведено виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності КП «Рожищенськабагатопрофільна лікарня»за період з 01.01.2021 по 31.12.2023.

Акт ревізії від 20.03.2024 №130304-22/006 підписаний позивачем 22.03.2024 із запереченнями.

28.03.2024 позивачем направлено на адресу відповідача заперечення на вказаний акт ревізії, якезгідно із висновком, наданим супровідним листом від 12.04.2024 №130304-14/946-2024, відповідачем в повному обсязі прийнято не було.

16.04.2024 позивачем отримано вимогу про усунення виявлених ревізією порушень законодавства №130304-14/967-2024 від 16.04.2024, відповідно до пунктів 1 і 2 якої:

1.В порушення пункту 1.3 Міжгалузевих норм витрат палива для опалювальних котлів, які експлуатуються в Україні, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 07.05.2001 № 46, через не встановлення норм витрачання твердого палива (тріски паливної) для опалювальних котлів в період з 01.01.2021 по 31.01.2024 проведено списання палива в обсягах, які перевищують нормативну величину використання палива для опалення будівель, внаслідок чого підприємством зайво списано тріски паливної в кількості 2509,10 м3 на суму 1539021,33 грн. Внаслідок допущених порушень завдано збитків місцевому бюджету на суму 1539021,33 грн у зв`язку з чим вимагається:

-забезпечити відшкодування на користь місцевого бюджету матеріальної шкоди (збитків) в сумі 1539021,33 грн, заподіяної внаслідок зайвого списання тріски паливної, відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України (далі - ГКУкраїни), статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України (далі ЦКУкраїни).

2.В порушення вимог частини сьомої статті 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 №771/97- ВР, пункту 4.1 Правил ветеринарно-санітарної експертизи молока і молочних продуктів та вимог щодо їх реалізації, затверджених наказом Мінагрополітики України та Держветмедицини від 20.04.2004 №49, КП «Рожищенська багатопрофільна лікарня» у період з 01.01.2021 по 31.01.2024 здійснено закупівлю молока коров`ячого незбираного для харчування пацієнтів за договорами, укладеними з ВСП «Рожищенський фаховий коледж Львівського національного університету ветеринарної медицини та біологій імені С.3. Гжицького», надходження якого в повному обсязі зустрічною звіркою не підтверджено, що призвело до внесення недостовірних даних щодо здійснення господарських операцій з одержання молока до книги складського обліку та до щоденних меню - розкладок, а також отримання та використання молока кухарями харчоблоку підприємства, внаслідок чого завищено в обліку його кількість на 10350 л на суму 123125,00 грн. Зазначене є порушенням вимог пункту 2.1 розділу II Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16.07.1999 № 996-XIV. Внаслідок допущених порушень при оприбуткуванні та списанні молока коров`ячого незбираного завдано підприємству збитків на суму 123125,00 грн, у зв`язку з чим вимагається:

-забезпечити відшкодування на користь підприємства матеріальної шкоди (збитків) в сумі 123125,00 грн, відповідно норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Позивач не погоджуєтьсяіз вказаною вимогою, вважає її протиправною та такою, яка підлягає скасуванню в частині пунктів 1 та 2, у зв`язку з безпідставністю та незаконністю таких вимог, з огляду на наступне.

Позивач вказує, що пункт 1 оскаржуваної вимоги базується на акті ревізії від 20.03.2024, відповідно до якого ревізори дійшли цілого ряду помилкових висновків щодо обсягів використання тріски паливної.

Так, відповідно до акту ревізії перевіряючими визнано, що в зазначений період на потреби підприємства було придбано: у 2021 році - 3438,57 м3 тріски на суму 1430736,94 грн; у 2022 році - 4352,942 м3 тріски на суму 2552635,19 грн, у 2023 році - 3600 м3 тріски на суму 3019677,30 грн, у 2024 році - 653 м3 тріски на суму 427760,20 грн, всього 12044,512 м3 тріски на суму 5133437,63грн.

При цьому, відповідно до висновків акту перевірки в зазначений період підприємством було загалом використано 10402,73 м3 тріски.

Таким чином, різниця в даних, зазначених в акті ревізії, становить:12044,512 м3 (кількість придбаної тріски) -10402,73 м3 (кількість умовно визначеної перевіряючими тріски) = 1641,782 м3.

Однак відповідно до акту ревізії зазначено, що підприємством зайво списано тріски паливної загалом в кількості 2509,10 м3.

Окремо позивач звертає увагу, що як зазначено в акті ревізії, розрахунки здійснювались з врахуванням:

-«середньодобової температури», а не реальної температури повітря, яка була на день опалення;

-«витрат умовного палива» - а не реальної величини цього значення;

-«середнього значення насипної щільності деревної тріски» - а не реального значення цього показника. При цьому, незрозуміло, як перевіряючі визначили насипну вагу при вологості тріски 30% при тому, що в практичному посібнику, на який спираються перевіряючі, взагалі відсутні такі розрахунки для тріски.

З огляду на зазначене, на думку позивача, такі розрахунки не можна вважати за належні, оскільки вони не містять прив`язки до реальних обставин використання пального, а акт містить суперечливі цифрові дані, які не співпадають з даними, зазначеними самими перевіряючими, та які базуються на середніх значеннях, при цьому взагалі відсутні допустимі похибки, які повинні бути враховані при таких розрахунках.

Позивач вказує, що висновок контролюючого органу, викладений в пункті 1 оскаржуваної вимоги, не відповідає дійсності та:

- не ґрунтується на реальних обставинах споживання позивачем твердого палива (тріски паливної) для опалювальних котлів в період з 01.01.2021 по 31.01.2024;

- не враховує особливостей системи теплопостачання в лікарні, втрат, які несла лікарня протягом звітного періоду та особливостей забезпечення температурного режиму спеціалізованих приміщень лікарні, таких як операційні, післяопераційні, пологові, реанімаційні відділення;

- здійснений на основі приблизних величин та середньодобової зовнішньої температури, а не реальних показників температурного режиму в звітному періоді;

- розрахунки здійснені на основі невірних коефіцієнтів або без врахування таких, як, наприклад, нормативні коефіцієнти (формула 5.14 КТМ 204 України 244-94), що враховують режим роботи котла.

Щодо безпідставності пункту 2 вимоги від 16.04.2024 №130304-14/967-2024 позивач зазначає таке.

Вказаний пункт вимоги сформований відповідно до акту ревізії, в якому зазначено, що в порушення вимог частини сьомої статті 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» на підприємство поставлялось молоко без оформлення товаро-транспортних накладних.

Позивач звертає увагу, що вказаною нормою передбачено, що якщо інше не передбачено законом, єдиним документом, яким супроводжуються об`єкти санітарних заходів, що перебувають в обігу, є товарно-транспортна накладна.

Таким чином, норми цієї статті мають відсилочний характер та різні умови застосування, та можуть не застосовуватися, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок.

Видаткова накладна служить основним первинним документом, який виданий постачальником та підтверджує передачу товарно-матеріальних цінностей від нього до покупця. Цей документ містить усю необхідну інформацію для обліку операції, включаючи назву та кількість поставленого товару, ціну, місце постачання та дату операції.

Товарно-транспортна накладна теж є різновидом документів первинного бухобліку, однак, законодавство дозволяє вести відповідний бухоблік на основі таких бухгалтерських документів, як видаткова накладна, якщо вони містять всі необхідні дані для ідентифікації сторін правочину, та, як видно з договорів, у вартість молока продавцем не закладались витрати на його доставку.

За результатами проведеної ревізії встановлено, що КП «Рожишенська багатопрофільна лікарня» має всі підтверджуючі видаткові накладні за отримане молоко в період, що перевірявся, та які відображені в бухгалтерському обліку підприємства.

Зазначені дані (зокрема щодо обсягів продажу молока) повністю відповідають бухгалтерським документам, в тому числі оборотно-сальдовим відомостям, ВСП «Рожищенський фаховий коледж Львівського університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького», що підтверджується довідкою, підписаною начальником відділу контролюу соціальній галузі та сфері культури Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області від 15.03.2024 та доданими до неї документами.

Крім того, додатковими поясненнями завідувача складу ОСОБА_1 підтверджено, що нею отримувалось молоко тричі на тиждень по 25 літрів, однак виписувалась одна накладна в місяць на весь обсяг поставленого за місяць молока.

При цьому, факт поставки відповідної кількості молока 10350 л на суму 123125,00 грн повністю підтверджується первинними бухгалтерськими документами позивача та його контрагента (ВСП «Рожищенський фаховий коледж Львівського національного університету ветеринарної медицини та біологій імені С. 3. Гжицького»).

Враховуючи зазначене, позивач вказує, що відповідний висновок контролюючого органу не відповідає дійсності та:

-не ґрунтується на реальних обставинах закупівлі позивачем молока на суму 123125,00грн;

-не враховує наявність у позивача та його контрагента всіх підтверджуючих первинних бухгалтерських документів щодо поставки всього обсягу молока на підприємство;

-не враховує встановлені відповідачем під час ревізії факти, що підтверджують реалізацію ВСП «Рожищенський фаховий коледж Львівського національного університету ветеринарної медицини та біологій імені С. 3. Гжицького» відповідної кількості молока позивачу та отримання останнім такого молока в обсягах зазначених в акті ревізії;

-не враховують підтвердження відповідальними працівниками позивача факту отримання молока у відповідній кількості та передачі його пацієнтам позивача в повному обсязі.

На думку позивача, часткове порушення ведення процедури бухгалтерського обліку молока не призвело до його розтрати чи нецільового використання, та не нанесло підприємству реальних збитків у розмірі, що зазначені в акті ревізії та у пункті 2 оскаржуваної вимоги.

Позивач вказує, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Позивач звертає увагу, що спірна вимога містить лише припис про забезпечення відшкодування матеріальної шкоди на користь місцевого бюджету та на користь позивача, однак вона не ґрунтується на реальних обставинах справи, є неконкретизованою, не містить реальних шляхів і способу усунення визначеного порушення та притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні.

Окрім того, позивач вважає, що окрім неврахування фактичних обставин справи та наявних доказів, пункти 1, 2 оскаржуваноївимоги не містять реальних шляхів і способу усунення нібито визначеного порушення. Фактично перед позивачем ставиться вимога щодо відшкодування коштів, однак не визначено ні суб`єкта, ні порядку такого відшкодування.

Відтак, спірна вимога винесена з порушенням вимог закону щодо її змісту, оскільки є неконкретизованою та не відповідає критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що, на думку позивача, є достатньою самостійною підставою для задоволення позовних вимог про скасування такої вимоги.

З урахуванням зазначеного, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (т.1, а.с.229).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (т.1, а.с.233-245) представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, мотивуючи тим, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, відповідно до пункту 2.2.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2023 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності КП «Рожищенська багатопрофільна лікарня» за період з 01.01.2021 по 31.12.2023.

Акт вищезазначеної ревізії від 20.03.2024 № 130304-22/006 підписано посадовими особами КП «Рожищенська багатопрофільна лікарня» 22.03.2024 із запереченнями, які Управлінням не прийняті, обґрунтований висновок надано супровідним листом від 12.04.2024 року №130304-14/946-2024.

Стосовно визнання протиправним та скасування пункту 1 оскаржуваної вимоги щодо заподіяння матеріальної шкоди (збитків) в сумі 1539021,33 грн внаслідок зайвого списання тріски паливної, представник відповідача зазначає, що ревізією повноти оприбуткування та правильності використання палива в КП «Рожищенська багатопрофільна лікарня» встановлено наступне.

КП «Рожищенська багатопрофільна лікарня» одержує теплову енергію від власної котельні, яка укомплектована твердопаливними водогрійними котлами з механізованою подачею твердого палива.

Підприємство для виробництва теплової енергії в якості палива використовує тріску паливну, яку отримує за договорами, укладеними з постачальниками.

Так, упродовж 2021 рокупозивачем на підставі укладених договорів та додаткових угод до них проведено закупівлю тріски паливної в загальній кількості 3 438,57 м3 на суму 1430736,94 грн, упродовж 2022 року - в загальній кількості 4352,942 м3 на суму 2552635,19 грн, упродовж 2023 року - в загальній кількості 3600 м3 на суму 3019677,30 грн.

У періоді з 12.01.2024 по 01.02.2024 підприємство відповідно до договору про закупівлю від 16.01.2024 № 2024/16-01 отримало від ФОП ОСОБА_2 тріски паливної в кількості 653 м3 на суму 427760,20 грн.

Ревізією встановлено, що списання тріски паливної з під звіту матеріально відповідальної особи ОСОБА_3 на витрати підприємства здійснюється на підставі актів на списання, затверджених директором, які сформовані автоматично із застосуванням програмного забезпечення «Облік ресурсів» та містять інформацію щодо кількості використаного паливного продукту загалом за місяць.

Водночас встановлено, що норми витрачання твердого палива для опалювальних котлів відповідно до Міжгалузевих норм витрат палива для опалювальних котлів, які експлуатуються в Україні, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 07.05.2001 №46, на підприємстві не установлені, чим порушені норми пункту 1.3 цього Наказу.

Під час ревізії з метою контролю за використанням палива на виробництво теплової енергії проведено розрахунок витрат тріски паливної котельнею, виходячи із формульного розрахунку теплового навантаження та витрат теплоти на опалення будівель підприємства.

Розрахунок витрат теплоти на потреби опалення КП «Рожищенська багатопрофільна лікарня» та кількості палива, яке витрачається на виробництво теплоти, здійснено відповідно до КТМ 204 України 244-94 «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» (надалі КТМ 204 України 244-94), затверджених Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству 14.12.1993.

За результатами такого розрахунку, визначено кількість теплоти на потреби опалення будівель КП «Рожищенська багатопрофільна лікарня» та витрати палива на виробництво теплоти котельнею, які наведені у таблицях «Розрахунок потреби в теплоті на опалення приміщень КП «Рожищенська багатопрофільна лікарня», виходячи із розміру опалювальної площі, та витрати палива на виробництво теплоти котельнею за періоди з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.01.2024, що у додатку 32 до акта.

Разом з тим, перевіркою обліку руху тріски паливної по складу за період з01.01.2021по 31.01.2024, а також за результатами аналізу списання палива зі складу встановлено завищення витрат зазначеного паливного продукту на виробництво тепла для опалення будівель підприємства.

За результатами порівняння витрат тріски паливної, необхідної для виробництва теплоти котельнею підприємства, з фактичним списанням за період з 11.10.2021 по 12.04.2022 встановлено перевищення кількості списаного палива за жовтень 2021 року (з 11.10.2021 по 31.10.2021) на 25,05 м3, за грудень 2021 року - на 158,41 м3, за лютий 2022 року - 286,75 м3, за березень 2022 року- на 122,03 м3, за квітень 2022 року - на 1,88 м3.

Загалом за період з 11.10.2021 по 12.04.2022 списано на видаток тріски паливної, що перевищує необхідні обсяги, в кількості 594,12 м3, вартість якої становить 375403,34 гривні.

Також, за результатами порівняння витрат тріски паливної, необхідної для виробництва теплоти котельнею підприємства, з фактичним списанням за період з 16.10.2023 по 31.01.2024 встановлено перевищення кількості списаного палива за жовтень 2023 року (з 16.10.2023 по 31.10.2023) на 21,38 м3, за грудень 2023 року - на 192,53 м3, за січень 2024 року - на 9,69 м3.

Загалом за період з 16.10.2023 по 31.01.2024 списано на видаток тріски паливної, що перевищує необхідні обсяги, в кількості 223,59 м3, вартість якої становить 161219,77 грн.

Таким чином, у результаті вищевказаних порушень щодо не встановлення норм витрачання твердого палива для опалювальних котлів та списання палива в обсягах, які перевищують нормативну величину використання палива для опалення будівель, за період з 01.01.2021 по 31.01.2024 в КП «Рожищенська багатопрофільна лікарня» зайво списано тріски паливної загалом в кількості 2509,10 м3 на суму 1539021,33 грн.

Обсяг зайво списаної тріски паливної в кількості 2509,10 м3 визначено за результатами порівняння нормативної величини використання вказаного паливного продукту для опалення будівель підприємства в окремих місяцях вищезазначених опалювальних періодів з фактичним її списанням згідно з даними обліку за відповідний місяць, що викладено в акті ревізії.

Стосовно визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги щодо відшкодування на користь підприємства матеріальної шкоди (збитків) в сумі 123125,00 грн, представник відповідача вказує, що ревізією повноти та правильності оприбуткування придбаних продуктів харчування в КП «Рожищенська багатопрофільна лікарня» встановлено наступне.

Ревізією стану виконання договорів на постачання молока встановлено, що впродовж 2021-2023 років ВСП «Рожищенський фаховий коледж Львівського національного університету ветеринарної медицини та біологій імені С. 3. Гжицького» (далі Коледж) поставлялось молоко коров`яче незбирану по видаткових накладних при відсутності товарно-транспортних накладних та ветеринарних документів, які також не були пред`явлені Коледжом в ході зустрічної звірки.

Крім того, у книзі складського обліку запасів завідувачкою складом ОСОБА_1 відображено прихід молока при відсутності первинних документів, зокрема, зустрічною звіркою Коледжа не підтверджено відпуск молока тричі на тиждень по 25 літрів, а до технологічних карт на приготування страв з молока та надалі меню розкладок внесено завищену норму викладання молока (400 г на день, замість 200 г), чим порушено пункт 1.3 Порядку №931.

Внаслідок зазначених порушень за період з 01.01.2021 по 31.12.2023 та січень 2024 року підприємством завищено в обліку молока в кількості 10350 л на суму 123125,00 грн.

Представник відповідача вказує, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушення законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

При цьому, на думку відповідача, оскільки оскаржувані пункти 1, 2, вимоги Управління вказують на виявлені збитки та їхній розмір, то вони мають перевірятись у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, а не за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Зі змісту оскаржуваної вимоги вбачається, що її єдиною метою є спонукання позивача (підконтрольної установи) до добровільного відшкодування у визначений строк шкоди, виявленої останнім.

На думку відповідача, усунення виявленого порушення у спосіб, зазначений у пункті 1 і 2 вимоги Управління від 16.04.2024 №130304-14/967-2024,є конкретизований та чіткий.

З огляду на зазначене вище, представник відповідача вважає позовні вимоги КП «Рожищенська багатопрофільна лікарня» безпідставними та необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 2.2.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2023 року та на підставі направлень від 26.12.2023 №321, від 11.03.2024 №52 відповідачем проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності КП «Рожищенська багатопрофільна лікарня» за період з 01.01.2021 по 31.12.2023, про що складено акт від 20.02.2024 №130304-22/006 (т.1, а.с.21-78, т.2, а.с.25-82).

Вищевказаний акт ревізії був підписаний позивачем 22.03.2024 із запереченнями.

Так, не погоджуючись із викладеним в акті ревізії, позивач надав Управлінню Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області запереченнявід 28.03.2024 №459/19-2.24 (т.1, а.с.79-88).

Листом від 12.04.2024 №130304-14/946-2024(т.1, а.с.250) відповідач направив КП «Рожищенська багатопрофільна лікарня» висновок на вищезазначені заперечення (т.2, а.с.1-24).

16.04.2024 на підставі висновків акту ревізії контролюючим органом сформована вимога №130304-14/967-2024«Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства» (т.1, а.с.17-20, 246-249), згідно із якою під час ревізії встановлено ряд порушень законодавства, які не усунуто в процесі проведення заходу державного фінансового контролю, зокрема:

1. В порушення пункту 1.3 Міжгалузевих норм витрат палива для опалювальних котлів, які експлуатуються в Україні, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 07.05.2001 № 46, через не встановлення норм витрачання твердого палива (тріски паливної) для опалювальних котлів в період з 01.01.2021 по 31.01.2024 проведено списання палива в обсягах, які перевищують нормативну величину використання палива для опалення будівель, внаслідок чого підприємством зайво списано тріски паливної в кількості 2509,10 м3 на суму 1539021,33 грн.

Внаслідок допущених порушень завдано збитків місцевому бюджету на суму 1539021,33 грн, у зв`язку із чим вимагається забезпечити відшкодування на користь місцевого бюджету матеріальної шкоди (збитків) в сумі 1539021,33 грн, заподіяної внаслідок зайвого списання тріски паливної, відповідно до норм статей 216-229 ГКУкраїни, статей 22, 610-625 ЦКУкраїни;

2. В порушення вимог частини сьомої 7 статті 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 №771/97- ВР, пункту 4.1 Правил ветеринарно-санітарної експертизи молока і молочних продуктів та вимог щодо їх реалізації, затверджених наказом Мінагрополітики України та Держветмедицини від 20.04.2004 №49, КП «Рожищенська багатопрофільна лікарня» у період з 01.01.2021 по 31.01.2024 здійснено закупівлю молока коров`ячого незбираного для харчування пацієнтів за договорами, укладеними з ВСП «Рожищенський фаховий коледж Львівського національного університету ветеринарної медицини та біологій імені С.3. Гжицького», надходження якого в повному обсязі зустрічною звіркою не підтверджено, що призвело до внесення недостовірних даних щодо здійснення господарських операцій з одержання молока до книги складського обліку та до щоденних меню - розкладок, а також отримання та використання молока кухарями харчоблоку Підприємства, внаслідок чого завищено в обліку його кількість на 10350 л на суму 123125,00 грн.

Зазначене є порушенням вимог пункту 2.1 розділу II Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16.07.1999 №996-XIV.

Внаслідок допущених порушень при оприбуткуванні та списанні молока коров`ячого незбираного завдано підприємству збитків на суму 123125,00 грн, у зв`язку з чим вимагається забезпечити відшкодування на користь підприємства матеріальної шкоди (збитків) в сумі 123125,00грн, відповідно норм статей 130-136 КЗпП України.

Також у вимозі зазначено, що на підставі пункту 46 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень разом із завіреними копіями підтвердних первинних, розпорядчих та інших документів необхідно надати Управлінню Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області до 15.05.2024, із подальшим щомісячним інформуванням в термін до 20 числа кожного місяця до повного усунення виявлених ревізією порушень законодавства.

Не погоджуючись із пунктами 1, 2 вимоги органу державного фінансового контролю, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Згідно з приписами частини другої цієї статті орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Частиною першою статті 2 Закону №2939-XII визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до частин другої та третьої статті 2 Закону №2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу (далі - Положення), відповідно до пункту 1 якого Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 3 Положення основними завданнями Держаудитслужби є: 1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; 2-1) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю; 3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів; 4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг.

Підпунктом 3 пункту 4 Положення визначено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення Держаудитслужба вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).

Таким чином, Держаудитслужба здійснює фінансовий контроль шляхом проведення інспектування (ревізії) через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи, зокрема Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області.

Відповідно до пункту 6 Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону №2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У частині другій статті 15 Закону №2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі - Порядок №550).

Пунктом 2 Порядку №550 визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку.

Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

Пунктом 16 Порядку №550 передбачено, що ревізія проводиться шляхом:

- документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об`єкта контролю, пов`язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об`єкта контролю). У разі ведення бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів зберігання і обробки інформації на вимогу посадової особи органу державного фінансового контролю керівник об`єкта контролю повинен забезпечити оформлення відповідних документів на паперовому носії. Надання документів об`єкта контролю посадовим особам органу державного фінансового контролю забезпечується керівником об`єкта чи його заступником;

- фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних спеціалістів органу державного фінансового контролю або інших органів, підприємств, установ та організацій. Посадові особи органу державного фінансового контролю мають право вимагати від керівників об`єкта контролю організацію та проведення фактичної перевірки в присутності посадових осіб органу державного фінансового контролю та за участю матеріально-відповідальних осіб, а у разі перевірки обсягу виконаних робіт - також представників суб`єкта господарювання - виконавців робіт.

Відповідно до пункту 35 Порядку №550 результати ревізії оформляються актом.

Згідно з пунктами 45, 46 Порядку №550 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об`єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Згідно з пунктом 50 Порядку №550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дають підстави для висновку про те, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Спірна вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі №820/3534/16 дійшла висновку, що спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У цій постанові Велика Палата указала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23.02.2016 по справі №818/1857/14, і Велика Палата не знайшла підстав для відступу від цієї позиції.

Аналогічна правова позиція також підтримана і Верховним Судом, зокрема у постанові від 08.05.2018 у справі № 826/3350/17, у якій за наслідками проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), сформульовано позицію, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Таку ж саму правову позицію Верховний Суд застосував, зокрема у постановах від 22.10.2020 у справі № 820/3089/17, від 31.05.2021 у справі №826/18686/16 та від 31.08.2021 у справі № 160/5323/20.

Отже, вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання.

У постанові від 08.05.2018 у справі №826/3350/17 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту (указана позиція є усталеною та неодноразово підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11.09.2018 у справі №825/1481/16, від 11.10.2018 у справі №813/4101/17, від 20.11.2018 у справі №815/4223/16, від 06.08.2020 у справі №826/6254/17, від 03.08.2023 у справі №260/3573/21, від 23.11.2023 у справі №560/7524/22, від 14.12.2023 у справі №1.380.2019.004998).

Як встановлено судом,Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області в фінансово-господарській діяльності позивача виявлені порушення вимог законодавства України та на підставі висновків акту ревізії контролюючим органом сформована оскаржувана вимога від 16.04.2024 №130304-14/967-2024 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства» (т.1, а.с.17-20, 246-249),

Надаючи оцінку пункту 1 оскаржуваної вимоги відповідача, суд зазначає наступне.

За висновками ревізії в порушення пункту 1.3 Міжгалузевих норм витрат палива для опалювальних котлів, які експлуатуються в Україні, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 07.05.2001 №46(далі Наказ №46), через не встановлення норм витрачання твердого палива (тріски паливної) для опалювальних котлів в період з 01.01.2021 по 31.01.2024 проведено списання палива в обсягах, які перевищують нормативну величину використання палива для опалення будівель, внаслідок чого підприємством зайво списано тріски паливної в кількості 2509,10 м3 на суму 1539021,33 грн.

Внаслідок допущених порушень завдано збитків місцевому бюджету на суму 1539021,33 грн, у зв`язку із чим вимагається забезпечити відшкодування на користь місцевого бюджету матеріальної шкоди (збитків) в сумі 1539021,33 грн, заподіяної внаслідок зайвого списання тріски паливної, відповідно до норм статей 216-229 ГК України, статей 22, 610-625 ЦК України.

Так, відповідно пункту 1.3. Наказу №46, вказані норми обов`язкові для підприємств, установ та організацій всіх форм власності; вони поширюються на всі котли, що експлуатуються в Україні, крім імпортних (за винятком тих, що придбані в республіках колишнього СРСР) та побутових котлів.

При цьому, представником відповідача у відзиві на позовну заяву підтверджується, що отримана від постачальників тріска паливна зарахована на баланс КП «Рожищенськабагатопрофільна лікарня» до складу запасів, що обліковуються на субрахунку 203 «Паливо», де відображено наявність та рух палива, яке використовується для опалення будівель лікарні, з віднесенням під звіт матеріально відповідальної особи (машиніста котлів) ОСОБА_3 .

Разом з тим, основою спірної вимоги є необхідність забезпечення позивачем відшкодування завищеної вартості тріски паливної у спосіб, передбачений нормами ЦК України та ГК України.

Так, відповідно до частин першої-другої статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Нормами статті 217 ГК України визначено поняття та види господарських санкції як правовий засіб відповідальності у сфері господарювання, нормами статі 218 ГК України підстави господарсько-правової відповідальності нормами статі 218ГК України - межі господарсько-правової відповідальності. Зменшення розміру та звільнення від відповідальності

Норми статей 220-223 ГК України регулюють питання прострочення боржника, прострочення кредитора, досудового порядку реалізації господарсько-правової відповідальності, строки реалізації господарсько-правової відповідальності

У статтях 224-229 ГК України містять норми, що визначають поняття збитків, склад та розмір відшкодування збитків, умови і порядок їх відшкодування, солідарне відшкодування збитків, регресні вимоги щодо відшкодування збитків, відшкодування збитків у разі порушення грошових зобов`язань.

Аналізуючи статті 22, 610-625 ЦК України, статті 216-229 ГК України слід дійти висновку, що такі за своєю суттю є правовими підставами для реалізації різних способів судового захисту, вирішення спорів та подачі різних за своєю суттю позовів.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частина друга вказаної статті вказує, що є збитками.

Нормами статей 610-625 ЦК України визначено порушення зобов`язання, правові наслідки порушення зобов`язання, прострочення боржника та кредитора, вина як підставу відповідальності за порушення зобов`язання, односторонню відмову від зобов`язання, правові наслідки порушення зобов`язання з вини кредитора, підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідальність боржника за дії інших осіб, субсидіарну відповідальність, правові наслідки невиконання обов`язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками, виконання зобов`язання за рахунок боржника, відповідальність і виконання зобов`язання в натурі, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, збитки і неустойка, відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, в оскаржуваній вимозі відповідач, посилаючись на різні статті ЦК України та ГК України, які містять різні за своєю правовою природою способи захисту прав, створив для позивача правову невизначеність.

Спірна вимога, яка є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, винесена з порушенням вимог закону щодо її змісту, оскільки є неконкретизованою. Зазначене у світлі обов`язкового характеру спірної вимоги в частині коригування роботи підконтрольної установи є порушенням вимог закону в частині змісту вимоги як акту індивідуальної дії, оскільки спірна вимога не містить чітких, конкретних і зрозумілих приписів на адресу підконтрольного суб`єкту. Тому оскаржувана вимога не відповідає критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, що є самостійною та достатньою підставою для задоволення позовних вимог про скасування такої вимоги.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 02.07.2024 у справі №600/2824/23-а, від 14.12.2020 у справі №200/7584/19-а.

Щодо пункту 2 оскаржуваної вимоги суд зазначає таке.

За результатами ревізії відповідачем зроблено висновок про те, що в порушення вимог частини сьомої статті 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР, пункту 4.1 Правил ветеринарно-санітарної експертизи молока і молочних продуктів та вимог щодо їх реалізації, затверджених наказом Мінагрополітики України та Держветмедицини від 20.04.2004 №49, КП «Рожищенська багатопрофільна лікарня» у період з 01.01.2021 по 31.01.2024 здійснено закупівлю молока коров`ячого незбираного для харчування пацієнтів за договорами, укладеними з ВСП «Рожищенський фаховий коледж Львівського національного університету ветеринарної медицини та біологій імені С.3. Гжицького», надходження якого в повному обсязі зустрічною звіркою не підтверджено, що призвело до внесення недостовірних даних щодо здійснення господарських операцій з одержання молока до книги складського обліку та до щоденних меню - розкладок, а також отримання та використання молока кухарями харчоблоку підприємства, внаслідок чого завищено в обліку його кількість на 10350 л на суму 123125,00 грн.

Зазначене, на думку відповідача, є порушенням вимог пункту 2.1 розділу II Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі Положення №88), частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV.

Внаслідок допущених порушень при оприбуткуванні та списанні молока коров`ячого незбираного завдано підприємству збитків на суму 123125,00 грн, у зв`язку з чим вимагається забезпечити відшкодування на користь підприємства матеріальної шкоди (збитків) в сумі 123125,00 грн, відповідно норм статей 130-136 КЗпП України.

Як вбачається із матеріалів справи, такі висновки контролюючого органу фактично побудовані на тому, що молоко поставлялось позивачу без оформлення товарно-транспортних накладних.

Так, відповідно до частини першої статті 9Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16.07.1999 №996-XIV, пункту 2.1 розділу II Положення №88 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Нормами частини сьомої статті 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 №771/97-ВР передбачено, що якщо інше не передбачено законом, єдиним документом, яким супроводжуються об`єкти санітарних заходів, що перебувають в обігу, є товарно-транспортна накладна.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між позивачем (покупець) та ВСП «Рожищенський фаховий коледж Львівського національного університету ветеринарної медицини та біологій імені С.3. Гжицького» (продавець) були укладені договори купівлі-продажу від 25.01.2021 №У-4 (т.1, а.с.132), від 24.01.2022 б/н (т.1, а.с.152), від 19.01.2023 б/н (т.1, а.с.175), за умовами яких продавець зобов`язується передати у власність покупця молоко, у відповідності до умов договору, а покупець зобов`язується належним чином прийняти і оплатити цей товар.

На виконання умов вказаних договорів відповідний товар був поставлений позивачу, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи видаткові накладні від 29.01.2021 №4, від 15.02.2021 №20, від 18.03.2021 №27, від 06.04.2021 №31, від 06.05.2021 №39, від 03.06.2021 №49, від 02.07.2021 №58, від 04.08.2021 №71, від 02.09.2021 №82, від 02.09.2021 №83, від 04.10.2021 №92, від 05.11.2021 №105, від 01.12.2021 №114, від 24.01.2022 №2, від 03.02.2022 №6, від 02.03.2022 №14, від 04.04.2022 №24, від 03.05.2022 №31, від 01.06.202 №43, від 04.07.2022 №57, від 01.08.2022 №67, від 05.09.2022 №88, від 04.10.2022 №97, від 01.11.2022 №114, від 05.12.2022 №130, від 24.01.2023 №5, від 02.02.2023 №11, від 01.03.2023 №15, від 03.04.2023 №21, від 01.05.2023 №28, від 01.06.2023 №3, від 03.07.2023 №45, від 01.08.2023 №55, від 05.09.2023 №62, від 02.10.2023 №73, від 01.11.2023 №79, від 01.12.2023 №85(т.1, а.с.133-135, 137, 139, 141-142, 144, 146-148, 150-151, 154, 156, 158, 160, 162, 164-165, 167, 169, 171, 173-174, 178-189), а також рахунки на оплату від 18.03.2021 №11, від 06.04.2021 №17, від 24.01.2022 №2, від 03.02.2022 №9, від 02.03.2022 №19, від 04.04.2022 №21, від 03.05.2022 №33, від 01.06.2022 №57, від 01.08.2022 №96, від 05.09.2022, від 04.10.2022 №141, від 01.11.2022 №177 (т.1, а.с.136,138, 140, 143, 145, 149, 153, 155, 157, 159, 161, 163, 166, 168, 170, 172), які були виписані у зв`язку із такою поставкою.

На думку суду, посилання контролюючого органу на відсутність товарно-транспортних накладних повинне оцінюватися в сукупності з іншимиобставинамисправи. Перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. Первинні документи повинні оцінюватись з урахуванням специфіки кожної господарської операції, при цьому сама по собі наявність або відсутність документів, а також помилки в їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд зауважує, що видаткова накладна служить основним первинним документом, який виданий постачальником та підтверджує передачу товарно-матеріальних цінностей від нього до покупця. Наявні в матеріалах справи видаткові накладні містять усю необхідну інформацію для обліку операції, включаючи назву та кількість поставленого товару, ціну, місце постачання та дату операції.

У свою чергу, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.

Суд враховує, що довідкою зустрічної звірки ВСП «Рожищенський фаховий коледж Львівського національного університету ветеринарної медицини та біологій імені С.3. Гжицького» не встановлено розбіжностей у кількості поставленого позивачу молока. Факт використання молока в харчуванні пацієнтів лікарні підтверджений в ході ревізії. При цьому окремі порушення ведення складського обліку та недотримання встановлених норм харчування на одного хворого не можуть свідчити про нецільове використання коштів підприємства чи їх розтрату.

Приймаючи до уваги фактичне використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних товарно-матеріальних цінностей, руху активів, суд не вбачає підстав для відшкодування на користь підприємства матеріальної шкоди (збитків) в сумі 123125,00 грн, відповідно норм статей 130-136 КЗпП України.

Окремо суд зауважує, що, як зазначено у самому акті ревізії, відповідно до п.2.2.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2023 року було заплановано провести ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності КП «Рожищенська багатопрофільна лікарня» за період з 01.01.2021 по 31.12.2023.

Проте, як слідує з акту ревізії та спірної вимоги, відповідач вийшов за межі затвердженого Плану проведення заходів, охопивши ревізією фінансово-господарської діяльності позивача січень 2024 року, який не входив до запланованого періоду ревізії, чим перевищив надані повноваження, визначивши суму збитків з урахуванням періоду, не охопленого планом проведення ревізії.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами правомірності винесеної вимоги від 16.04.2024 №130304-14/967-2024 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства» в частині пунктів 1 та 2.

За таких обставин оскаржувана в зазначеній частині вимога Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області є такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому позов слід задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 3028,00грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 07.05.2024 №377 (т.1, а.с.16).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1 та 2 вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області від 16.04.2024 №130304-14/967-2024 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області на користь Комунального підприємства «Рожищенська багатопрофільна лікарня» Рожищенської міської ради судовий збір в сумі 3028,00грн (три тисячідвадцять вісім грн 00 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Комунальне підприємство «Рожищенська багатопрофільна лікарня» Рожищенської міської ради (45101, Волинська область, Луцький район, місто Рожище, вулиця Шиколадзе Коте, 19, код ЄДРПОУ 01982910);

Відповідач: Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 3а, код ЄДРПОУ ВП 40913671).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій