Рішення
від 18.07.2024 по справі 160/11915/24
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 рокуСправа №160/11915/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН-ТАЖ" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» (далі - позивач) до Київської митниці (далі - відповідач), у якій позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів:

- №UA100330/2024/000004/2 від 06.02.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000081;

- №UА100330/2024/000007/2 від 01.03.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000156;

- №UA100330/2024/000008/2 від 06.03.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000162;

- №UA100330/2024/000011/2 від 01.04.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000234;

- №UA100330/2024/000038/2 від 02.04.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000239.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу надано документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства, висновків Верховного Суду витребував у позивача додаткові документи, а не здійснив перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, хоча мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування спірних рішень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №160/11915/24 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

24.05.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно пункту 2 статті 58 МК України, пункту 6 статті 54 МК України. Рішення містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

28.05.2024 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій зазначено, що заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов не повинні братися до уваги, оскільки вони суперечать і правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній у Постанові Пленуму від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року», і чинній на сьогодні правовій позиції Верховного Суду у справах відповідної категорії у подібних правовідносинах, що має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах, і нормам чинного законодавства взагалі, а також фактичним обставинам даної справи в тому числі.

Згідно з частинами 5, 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» (код ЄДРПОУ 40697101) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.07.2016.

Основним видом діяльності за КВЕД є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

19.12.2023 між компанією ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO., LTD, Китай (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №19-1223VIN (далі контракт), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товари на умовах, вказаних в рахунку-фактурі (інвойсі) доданого контракту, згідно з Правилами Інкотермс в редакції 2020 року.

У відповідності до пункту 1.4 контракту сторони домовились, що страхування вантажу за цим контрактом не здійснюється. Можливе за додатковою згодою сторін.

Згідно з пунктом 1.5 контракту сторонами встановлено перелік товаросупровідних документів, а саме: пакувальний лист, рахунок-проформа (у разі наявності), рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна CMR (залізнична накладна), та інші документи, відповідно до номенклатури товару.

Положеннями пункту 1.7 контракту визначено, що країна походження товарів зазначається в рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну відповідну партію товарів. Країна призначення - Україна.

Згідно з пунктом 2.1 контракту ціна контракту встановлюється в доларах США.

Пунктом 2.2 контракту становлено, що найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно до пункту 2.3 контракту, якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (Інвойсом), ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена продавцем, відповідно до базисних умов Правил Інкотермс в редакції 2020 року.

У відповідності до пункту 3.1 контракту умови поставки, місце призначення та вид транспорту, що застосовується для перевезення товару від продавця покупцеві визначаються сторонами у рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну окрему партію товару, на базисних умовах, згідно з Правилами Інкотермс в редакції 2020 року.

Пунктом 4.3 контракту визначено, що покупець повинен здійснити оплату товару згідно даного контракту, та інвойсів до контракту протягом 90 (дев`яноста) банківських днів від дати, наступної за датою поставки товару.

06.02.2024 позивач подав відповідачу ЕМД №24UA100330502435U2 з метою здійснення митного оформлення товарів за контрактом №19-1223VIN, а саме: санітарно-технічні вироби з фарфору: раковини з фарфору 1088 шт, країна виробництва CN (Китайська Народна Республіка), на умовах поставки СРТ UA Київ, на загальну суму 13056,00 дол.США.

До вказаної ЕМД позивач додав наступні документи:

- пакувальний лист №11631023JK від 24.12.2023;

- рахунок-фактуру №11631023JK від 24.12.2023;

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 04.02.2024;

- документ про походження товару №11631023JK від 24.12.2023;

- висновок експерта №ГО-149 від 06.02.2024 Дніпропетровської ТПП;

- комерційну пропозицію (OFFER) від 24.12.2023;

- контракт №19-1223VIN від 19.12.2023;

- декларацію митної вартості №6317 від 06.02.2024.

Розглянувши подані позивачем документи, Київська митниця встановила, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, та під час проведення консультації Київська митниця надіслала позивачу електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових (за наявності) документів відповідно до частини 3 статті 53 МК України.

У відповідь на електронне повідомлення відповідача щодо витребування митним органом у декларанта додаткових документів, позивач повідомив митний орган, що не має можливості подати інші додаткові витребувані митним органом документи.

У подальшому митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000004/2 від 06.02.2024, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000081.

Позивач в порядку частини 7 статті 55 Митного кодексу України задекларував зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за митною декларацією №24UA100330502454U2 від 06.02.2024. Різниця митних платежів від митної вартості товарів, визначеної підприємством та скоригованої відповідачем склала 58741,34 грн.

01.03.2024 позивач подав відповідачу ЕМД №24UA100330503746U1 з метою здійснення митного оформлення товарів за контрактом №19-1223VIN, а саме: сонячні панелі (RSM110-8-550V) 620 шт, країна виробництва CN (Китайська Народна Республіка), на умовах поставки СРТ UA Київ, на загальну суму 36890,00 дол.США.

До вказаної ЕМД позивач додав наступні документи:

- пакувальний лист №11631024JK від 24.12.2023;

- рахунок-фактуру №11631024JK від 24.12.2023;

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 23.02.2024;

- документ про походження товару №11631024JK від 24.12.2023;

- висновок експерта №ГО-249 від 29.02.2024 Дніпропетровської ТПП;

- комерційну пропозицію (OFFER) від 24.12.2023;

- контракт №19-1223VIN від 19.12.2023;

- декларацію митної вартості №6435 від 01.03.2024.

Розглянувши подані позивачем документи, Київська митниця встановила, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, та під час проведення консультації Київська митниця надіслала позивачу електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових (за наявності) документів відповідно до частини 3 статті 53 МК України.

У відповідь на електронне повідомлення відповідача щодо витребування митним органом у декларанта додаткових документів, позивач повідомив митний орган, що не має можливості подати інші додаткові витребувані митним органом документи.

У подальшому, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000007/2 від 01.03.2024, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000156.

Позивач в порядку частини 7 статті 55 Митного кодексу України задекларував зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за митною декларацією №24UA100330503751U0 від 01.03.2024. Різниця митних платежів від митної вартості товарів, визначеної підприємством та скоригованої відповідачем склала 282378,33 грн.

06.03.2024 позивач подав відповідачу ЕМД №24UA100330504079U5 з метою здійснення митного оформлення товарів за контрактом №19-1223VIN, а саме: сонячні панелі (UL-575M-144DGN) 620 шт, країна виробництва CN (Китайська Народна Республіка), на умовах поставки СРТ UA Київ, на загальну суму 42904,00 дол.США.

До вказаної ЕМД позивач додав наступні документи:

- пакувальний лист №11631026JK від 04.01.2024;

- рахунок-фактуру №11631026JK від 04.01.2024;

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 29.02.2024;

- документ про походження товару №11631026JK від 04.01.2024;

- висновок експерта №ГО-267 від 06.03.2024 Дніпропетровської ТПП;

- комерційну пропозицію (OFFER) від 04.01.2024;

- контракт №19-1223VIN від 19.12.2023;

- декларацію митної вартості №6450 від 06.03.2024.

Розглянувши подані позивачем документи, Київська митниця встановила, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, та під час проведення консультації Київська митниця надіслала позивачу електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових (за наявності) документів відповідно до частини 3 статті 53 МК України.

У відповідь на електронне повідомлення відповідача щодо витребування митним органом у декларанта додаткових документів, позивач повідомив митний орган, що не має можливості подати інші додаткові витребувані митним органом документи.

У подальшому, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000008/2 від 06.03.2024, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000162.

Позивач в порядку частини 7 статті 55 Митного кодексу України задекларував зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за митною декларацією №24UA100330504108U1 від 06.03.2024. Різниця митних платежів від митної вартості товарів, визначеної підприємством та скоригованої відповідачем склала 343926,92 грн.

01.04.2024 позивач подав відповідачу ЕМД №24UA100330505843U9 з метою здійснення митного оформлення товарів за контрактом №19-1223VIN, а саме: вироби з полімерних матеріалів: ліска для тримера в асортименті 55760 шт.; запасні частини до поршневих двигунів: карбюратор із праймером + прокладки в асортименті 25400 шт., поршнева в асортименті 1300 шт.; запасні частини до бензотримера: зчеплення 2000 шт., штанга в зборі в асортименті 1000 шт., тримач ручок в асортименті 2000 шт., паливний бак 4 кріплення 1000 шт., катушка на підшипнику в асортименті 4000 шт.; запасні частини до бензотримера: штанга з валом 1000 шт.; зубчасті механізми та зубчасті передачі редуктор нижній в асортименті 7000 шт., редуктор верхній в асортименті 4200 шт., країна виробництва CN (Китайська Народна Республіка), на умовах поставки СРТ UA Київ, на загальну суму 25805,60 дол.США.

До вказаної ЕМД позивач додав наступні документи:

- пакувальний лист №11631036JK від 24.01.2024;

- рахунок-фактуру №11631036JK від 24.01.2024;

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №0003142 від 26.03.2024;

- документ про походження товару №11631036JK від 24.01.2024;

- висновок експерта №ГО-352 від 28.03.2024 Дніпропетровської ТПП;

- комерційну пропозицію (OFFER) від 24.01.2024;

- контракт №19-1223VIN від 19.12.2023;

- декларацію митної вартості №6450 від 01.04.2024.

Розглянувши подані позивачем документи, Київська митниця встановила, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, та під час проведення консультації Київська митниця надіслала позивачу електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових (за наявності) документів відповідно до частини 3 статті 53 МК України.

У відповідь на електронне повідомлення відповідача щодо витребування митним органом у декларанта додаткових документів, позивач повідомив митний орган, що не має можливості подати інші додаткові витребувані митним органом документи.

У подальшому, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000011/2 від 01.04.2024, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000234.

Позивач в порядку частини 7 статті 55 Митного кодексу України задекларував зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за митною декларацією №24UA100330505985U2 від 01.04.2024. Різниця митних платежів від митної вартості товарів, визначеної підприємством та скоригованої відповідачем склала 217465,77 грн.

01.04.2024 позивач подав відповідачу ЕМД №24UA100330505882U8 з метою здійснення митного оформлення товарів за контрактом №19-1223VIN, а саме: вироби з полімерних матеріалів: бухта ліски в асортименті 976 шт.; ліска коло для тримера 1920 шт., ліска армована для тримера 9020 шт.; вироби з чорних металів, вироби без різьби: шайби нижнього редуктора 2000 наб.; запасні частини до мотоблоку бензинового: пружина зчеплення коротка 8 витків 6000 шт.; запасні частини до бензотриметра: втулки штанги в асортименті 2500 наб.; ножові вироби з недорогоцінних металів: ніж победітовий в асортименті 6000 шт., ніж сигментний 2000 шт.; запасні частини до бензотримера: поршнева в асортименті 3250 шт., картер у зборі 500 шт, карбюратор праймер виносний + прокладки 500 шт., карбюраток із приймером + прокладки 5600 шт.; запасні частини до бензотримера: зчеплення в асортименті 9000 шт., глушник 500 шт., кришка паливного бака 3000 шт., котушка в асортименті 17000 шт.; вироби зі сталі кривошипи колінчасті: колінвал в асортименті 1452 наб.; вали трансмісійні маховики: маховик 1000 шт.; прокладки та аналогічні ущільнювачі з листового металу в поєднанні з іншим матеріалом: прокладки в асортименті 25000 наб.; запасні частини до мотоблоку бензинового: котушка запалювання в асортименті 4000 шт., країна виробництва CN (Китайська Народна Республіка), на умовах поставки СРТ UA Київ, на загальну суму 25805,60 дол.США.

До вказаної ЕМД позивач додав наступні документи:

- пакувальний лист №11631037JK від 24.01.2024;

- рахунок-фактуру №11631037JK від 24.01.2024;

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №0003144 від 27.03.2024;

- документ про походження товару №11631037JK від 24.01.2024;

- висновок експерта №ГО-364 від 01.04.2024 Дніпропетровської ТПП;

- комерційну пропозицію (OFFER) від 24.01.2024;

- контракт №19-1223VIN від 19.12.2023;

- декларацію митної вартості №6543 від 01.04.2024.

Розглянувши подані позивачем документи, Київська митниця встановила, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, та під час проведення консультації Київська митниця надіслала позивачу електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових (за наявності) документів відповідно до частини 3 статті 53 МК України.

У відповідь на електронне повідомлення відповідача щодо витребування митним органом у декларанта додаткових документів, позивач повідомив митний орган, що не має можливості подати інші додаткові витребувані митним органом документи.

У подальшому, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100330/2024/000013/2 від 02.04.2024, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2024/000239.

Позивач в порядку частини 7 статті 55 Митного кодексу України задекларував зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за митною декларацією №24UA100330506100U6 від 02.04.2024. Різниця митних платежів від митної вартості товарів, визначеної підприємством та скоригованої відповідачем склала 356922,32 грн.

Не погодившись з вказаними рішеннями і картками відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами статті 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України.

З матеріалів справи видно, що оскаржуваними рішеннями, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до статті 337 МК України.

Стосовно порушень, визначених митницею, що стали передумовою прийняття рішення №UA100330/2024/000004/2 від 06.02.2024, суд зазначає наступне.

Відповідач в графі 33 додатку до рішення №UA100330/2024/000004/2 від 06.02.2024 зазначив, що відповідно до пункту 1.5 контракту від 19.12.2023 №19-1223VIN товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до номенклатури товару. Декларантом із наведеного списку не надано коносамент.

Аналізуючи наведені зауваження суд, в першу чергу, звертає увагу на те, що вимоги вказаного пункту 1.5 контракту від 19.12.2023 №19-1223VIN не передбачають одночасної наявності таких супровідних документів, як коносамент та автотранспортна накладна (залізнична накладна).

Так, у випадку оформлення пункту 1.5 контракту від 19.12.2023 №19-1223VIN використана синтаксична конструкція, в якій однорідні члени речення з`єднані безсполучниковим зв`язком і між двома останніми членами речення стоїть розділовий сполучник «або».

Таким чином, вказана форма речення визначає перелік документів, які можуть бути надані серед наведених за їх наявності, а не одночасно.

Більш того, позивачем як до суду, так і до митного органу, окрім коносаменту, подано всі перелічені документи, які у своїй сукупності дають можливість ідентифікувати факт постачання товару, його кількість, вартість, умови поставки, а всі дані в наданих позивачем документах відповідають один одному та кореспондуються між собою.

Також, відповідач в графі 33 додатку до оскаржуваного рішення зазначив, що надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VI Генеральної угоди з тарифів та торгівлі.

Суд з цього приводу зазначає, що комерційна пропозиція не входить до обов`язкового переліку документів, які підтверджують митну вартість товару у відповідності до частини 2 статті 53 МК України, а є лише пропозицією щодо вартості товару. Водночас конкретна його ціна визначається інвойсом.

Суд зауважує, що комерційна пропозиція це документ, що надсилається клієнту, щоб запропонувати приблизну вартість для певного набору товарів або послуг.

Чинним законодавством України не встановлено обов`язкових реквізитів для комерційної пропозиції, оскільки вона не є первинним документом чи правочином, а тому не є обов`язковим документом, який надається на підтвердження митної вартості товару.

Крім цього, положенням пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних відносин, у тому числі і свобода форми комерційної пропозиції. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, митним органам заборонено втручатись у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги комерційну пропозицію з мотивів її недопустимості, у зв`язку з наявністю чи відсутністю в ній певних відомостей, тим паче форми її складання.

Суд вважає, що комерційна пропозиція, у сукупності з іншими доказами у справі, є додатковим доказом правильності визначення митної вартості товару за ціною договору, так як в ній зазначена ціна, на підставі якої продавцем було запропоновано позивачу придбати відповідний товар.

Щодо зауважень відповідача наведених в графі 33 додатку до оскаржуваного рішення про те, що висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати №ГО-149 від 06.02.2024 прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості, суд зазначає наступне.

Так, відповідач зазначає, що в наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару. Також експертом вартісний аналіз проводився на підставі інформації сайта www.alibaba.com, за результатами перевірки якого з`ясовано, що переважна більшість цінових пропозицій діє на умовах поставки FOB, тобто без додаткових витрат на основне перевезення (морській фрахт) та інші витрати, які виникають при перевезенні товару. Разом із тим, документи декларантом надано на умовах поставки СРТ.

Наданий декларантом висновок експерта Дніпропетровської ТПП №ГО-149 від 06.02.2024 складений з урахуванням інформації, розміщеної на інтернет-ресурсах www.alibaba.com, що є міжнародною он-лайн платформою електронної комерції. Зважаючи на зміст пункту 2.2 Умов користування даним ресурсом, для отримання доступу та користування Службами даної платформи вимагається реєстрація відповідної особи в якості учасника Сайтів ресурсу.

Повний текст Умов користування розміщений за електронною адресою: https://rule.alibaba.com/rule/detail/2041.htm?spm=a2700.details.footer.38.25913cd3UjiOQa.

Таким чином, у користувача ресурсу є можливість ідентифікувати зареєстровану компанію та сферу її діяльності, а також запропоновані нею цінові дані, розміщені на сайті.

Судом також встановлено, що наданий висновок експерта містить висновки про ринкову вартість конкретних товарів за 1 штуку. Відповідні дослідження проводилися експертом в галузі визначення ринкової вартості товарів, при цьому позивачем були надані усі документи, що витребовувалися експертом з метою визначення ринкової вартості товарів.

Вартість за одиницю кожного найменування товару, яку визначав експерт, повністю співпадає з його вартістю, зазначеною в інвойсі до відповідної партії товару, наданого до митного оформлення.

Згідно з приписами частини першої статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб`єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.1994 №475/94 «Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів» встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контрактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.

З аналізу наведених норм права видно, що ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва.

У вказаному висновку експерта Дніпропетровської ТПП була проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту, використовувалась відповідна нормативно-законодавча база, зокрема, Міжнародний стандарт оцінки (2003 р., 6 видання), та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з інтернету.

Суд зазначає, що висновки експерта ґрунтуються на об`єктивних даних, дослідження проведено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, відтак, митницею безпідставно поставлено під сумнів надані декларантом висновки фахівця в цій галузі. Дослідження проведені методом співставлення саме дійсних цін на товар у їх понятті, визначеному у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, тому дане зауваження митниці, на думку суду, є необґрунтованими та безпідставним.

Верховним Судом з аналогічних правовідносин викладено наступний правовий висновок у постанові від 06.11.2018 у справі №810/2593/15: «Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України»), однак таке своє право не реалізувала».

Таким чином, суд вважає, що у сукупності з іншими наданими документами кожен зазначений висновок Дніпропетровської ТПП в межах цієї справи підтверджує задекларовану митну вартість.

Також відповідач в графі 33 додатку до оскаржуваного рішення зазначив, що відповідно до інвойсу від 24.12.2023 №11631023JK товар поставляється в Україну на умовах СРТ-Київ. Міжнародний торговий термін СРТ (Carriage Paid To (named place of destination), (фрахт/перевезення оплачені до (назва місця призначення)) означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Так, на думку відповідача, документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості на умовах поставки СРТ.

Згідно з офіційними міжнародними комерційними умовами Інкотермс-2020 за умовами поставки СРТ ((Carriage Paid To) - фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення)) означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем в узгодженому місці, і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.

Таким чином, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення, а покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.

Судом встановлено, що у відповідності до пункту 2.3 Контракту №19-1223VIN від 19.12.2023, якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (Інвойсом), ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена продавцем, відповідно до базисних Правил «Інкотермс в редакції 2020».

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, сторони виходили з того, що кінцева ціна, що сплачується за поставку товару, вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати.

3 урахуванням вказаного, укладаючи даний зовнішньоекономічний контракт, сторони погодили всі його істотні умови, до складу яких належить втому числі і ціна товару, придбаваємого за умовами поставки СРТ, відповідно до яких у фактурну вартість товару вже включені витрати, що впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення).

З аналізу наданих до суду документів видно, що інших додаткових витрат зі страхування товару позивач не поніс, так як відповідно до пункту 1.4 контракту №19-1223VIN від 19.12.2023 сторони домовились, що страхування вантажу за цим контрактом не здійснюється.

За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс термін СРТ означає, що продавець здійснює поставку покупцю у вказане місце призначення.

Відповідно до умов СРТ у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися.

Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару.

Даний висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 16.07.2022 у справі №815/324/18.

Стосовно порушень, визначених митницею, що стали передумовою прийняття рішення №UA100330/2024/000007/2 від 01.03.2024, суд зазначає наступне.

Відповідач в графі 33 додатку до рішення №UA100330/2024/000007/2 від 01.03.2024 зазначив, що відповідно до пункту 1.5 контракту від 19.12.2023 №19-1223VIN товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до номенклатури товару. Декларантом із наведеного списку не надано коносамент.