Рішення

від 18.07.2024 по справі 280/3309/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року Справа № 280/3309/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (вул. Д. Апухтіна, буд. 29, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі відповідач, ГУ МВС України в Запорізькій області), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови видати позивачу направлення на медичний огляд для проведення військово-лікарської експертизи з метою встановлення причинного зв`язку захворювання з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

зобов`язати відповідача видати позивачу направлення на медичний огляд для проведення військово-лікарської експертизи з метою встановлення причинного зв`язку захворювання з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до відповідача з заявою, в якій просив видати направлення на медичний огляд для проведення військово-лікарської експертизи з метою встановлення причинного зв`язку захворювання з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та направити відповідній ВЛК необхідний пакет документів. Проте отримав відмову. Позивач вважає, що відповідач зобов`язаний направляти (видавати направлення) колишніх працівників органів МВС, за їх заявою, для проходження військово-лікарської експертизи, в зв`язку з чим відмова ГУ МВС України в Запорізькій області є протиправною.

Ухвалою від 16.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23.04.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив про те, що захворювання позивачу встановлено більш ніж через два роки від дати звільнення, тому підстав для виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 Порядку №850 немає. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

01.05.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він посилається на те, що до повноважень відповідача не належить вирішення питання про наявність причинно-наслідкового зв`язку захворювання з виконанням службових обов`язків, і предметом спору не є відмова у встановленні такого зв`язку та/або відмова у виплаті грошової допомоги.

Інших заяв та/чи клопотань від сторін до суду не надходило.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , на час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, був штатним співробітником МВС України (сержантом міліції).

Згідно Експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 31.10.2022 №1137 позивачу встановлено діагноз - рак сигмоподібної кишки ст. 1, і це захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації аварії на ЧАЕС.

У подальшому, Департаментом пенсійних питань та соціального захисту МВС України, за дорученням керівництва Міністерства, спільно з відповідальними підрозділами апарату МВС України було розглянуто матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Уряду України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок). За результатами розгляду матеріалів з`ясовано, що доданий до матеріалів експертний висновок ЦМЕК МОЗ та МНС України від 31.10.2022 №1137 не може бути врахований при прийняті рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги, оскільки подання такого документу пунктом 7 указаного Порядку не передбачено. Невідповідність надісланих матеріалів вимогам Порядку унеможливила прийняття Міністерством рішення за ними (матеріали повернуті Ліквідаційній комісії ГУ МВС України в Запорізькій області).

В березні 2024 року позивач звернувся до ГУ МВС України в Запорізькій області із заявою від 01.03.2024) в якій просив: видати направлення (направити його) на медичний огляд для проведення військово-лікарської експертизи з метою встановлення причинного зв`язку захворювання з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та направити відповідній ВЛК необхідний пакет документів. Також просив роз`яснити порядок проходження вказаної експертизи, зокрема про документи, які необхідно надати Комісії.

Листом від 18.03.2024 за №1/201 відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача та повідомив, що при звільнені з органів внутрішніх справ ОСОБА_1 пройшов медичний огляд (свідоцтво про хворобу від 27.12.2007 №2387) та рішенням ВЛК УМВС України в Запорізькій області визнаний «непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у військовий час».

Одночасно з цим, Положенням передбачено, що колишні поліцейські, колишні особи рядового і начальницького складу мають право звернутися із заявою до медичної (військово-лікарської) комісії щодо перегляду раніше прийнятого рішення. Такі особи повинні подати до медичної (військово-лікарської) комісії наявну медичну документацію, складену в період проходження служби, у разі наявності поранень (контузій, травм або каліцтв) - документацію щодо обставин їх отримання та надання у зв`язку із цим медичної допомоги.

У зв`язку з вищезазначеним, підстав для видання направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово - лікарської) експертизи з метою встановлення причинного зв`язку захворювання з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які позивач виконував під час проходження служби в органах внутрішніх справ не має.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час звернення позивача за отриманням одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 (далі - Порядок № 850) пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».

Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто до 07 листопада 2015 року, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком №850, відповідно.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На реалізацію вимог статті 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 21 жовтня 2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку №850 встановлено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Відповідно до пункту 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 8 Порядку №850 встановлено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Згідно пункту 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Отже, до компетенції територіального органу МВС України ГУ МВС України в Запорізькій області належить обов`язок формування пакету документів, підготовка проекту висновку та направлення вказаних документів до МВС України, який наділений виключним правом щодо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Зазначений висновок узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 08 червня 2021 року у справі №620/202/19 та від 08 травня 2023 року у справі №460/15019/21.

Порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України визначено Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим наказом МВС України від 03.04.2017 №285 (далі Положення).

Визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) поліцейських, військовослужбовців НГУ, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, а також колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ - є завданням М(ВЛ)К (п. 2 розділу І Положення, тут і далі в редакції чинній на час звернення позивача).

При встановленні причинного зв`язку захворювань із наслідками аварії на атомній електростанції (далі - АЕС), інших ядерних об`єктах М(ВЛ)К керуються наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 травня 1997 року №150 «Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв`язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 вересня 1997 року за №448/2252 (п. 4 розділу І Положення).

Абзацом першим пункту 11 розділу V Положення визначено, що колишні поліцейські, колишні особи рядового і начальницького складу можуть ініціювати питання визначення їх придатності до служби за станом здоров`я на час звільнення зі служби та причинного зв`язку їх захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). У такому разі лікарська (військово-лікарська) експертиза проводиться штатною М(ВЛ)К за наявності Направлення на медичний огляд, оформленого за місцем служби.

Пунктами 1 та 2 розділу VIIІ Положення встановлено, що за результатами лікарської (військово-лікарської) експертизи М(ВЛ)К приймають рішення (постанови) М(ВЛ)К, які включають відомості про діагноз, придатність (непридатність) до служби в поліції або НГУ та причинний зв`язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

Рішення (постанови) М(ВЛ)К щодо поліцейських, військовослужбовців НГУ приймаються станом на дату їх медичного огляду, а щодо колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ - на дату фактичного звільнення зі служби за результатами розгляду документації, складеної в період проходження служби.

Постановою ВЛК від 27.12.2007 позивач визнаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним до військової служби у воєнний час. При цьому питання встановлення причинного зв`язку захворювання (інвалідності) на момент його медичного огляду (на той час) не розглядалось. Таким чином суд погоджується з точкою зору позивача про відсутність підстав для ініціювання перегляду означеної постанови ВЛК.

Підсумовуючи викладене суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у видачі направлення на медичний огляд для проведення військово-лікарської експертизи з метою встановлення причинного зв`язку захворювання з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

З урахуванням з`ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

В зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю 2 групи та громадянин, віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, питання щодо його розподілу судом не вирішувалось.

Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (вул. Д. Апухтіна, буд. 29, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області щодо відмови видати ОСОБА_1 направлення на медичний огляд для проведення військово-лікарської експертизи з метою встановлення причинного зв`язку захворювання з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області видати ОСОБА_1 направлення на медичний огляд для проведення військово-лікарської експертизи з метою встановлення причинного зв`язку захворювання з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «18» липня 2024 року.

СуддяР.В. Кисіль