Рішення

від 17.07.2024 по справі 320/24573/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2024 року справа №320/24573/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Жуківці Агро» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Жуківці Агро» (далі позивач та/або ТОВ «Жуківці Агро») з позовом до Державної податкової служби України (далі відповідач-1 та/або ДПС України), Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач-2 та/або ГУ ДПС у Київській області, контролюючий орган) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати:

Рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8094543/39597612 від 17.01.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 12.12.2022;

Рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8094544/39597612 від 17.01.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 15.12.2022;

Рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8094542/39597612 від 17.01.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 17.12.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних:

податкову накладну №1 від 12.12.2022 на загальну суму 382263,99 грн. в т.ч. ПДВ 14% - 46944,70 грн., направлену Товариством з обмеженою відповідальністю "Жуківці Агро" на реєстрацію;

податкову накладну №2 від 15.12.2022 на загальну суму 411799,99 грн. в т.ч. ПДВ 14% - 50571,93 грн., направлену Товариством з обмеженою відповідальністю "Жуківці Агро" на реєстрацію;

податкову накладну №3 від 17.12.2022 на загальну суму 299165,59 грн. в т.ч. ПДВ 14% - 36739,63 грн., направлену Товариством з обмеженою відповідальністю "Жуківці Агро" на реєстрацію.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним було подано контролюючому органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, однак контролюючим органом було відмовлено у їх реєстрації, не зважаючи на відповідність останніх всім вимогами та критеріям, що визначені Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Також представник позивача наголосив, що оскаржувані рішення відповідача-2 не містять конкретної інформації, яких саме документів не вистачало для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

19.11.2023 в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано спільний відзив на позовну заяву, який надійшов від ГУ ДПС у Київській області та ДПС України, в якому представник обох відповідачів заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що ТОВ «Жуківці Агро» надано не повний пакет первинних документів щодо підтвердження фінансово-господарських операцій, зокрема відсутні трудові ресурси, акт та оплати на обробку землі.

Представником відповідачів у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області та ДПС України про здійснення розгляду справи №320/24573/23 у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Жуківці Агро», ідентифікаційний код 39597612, з 01.05.2018 року зареєстроване платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 395976110372. Основними видами діяльності ТОВ «Жуківці Агро» згідно КВЕД-2010 є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Товариство зареєстроване і знаходиться за адресою 08742, Київська обл., Обухівський р-н, село Жуківці, вул. Когута, будинок 70.

Судом встановлено, що між позивачем та Приватним підприємством «АГРОПРОДОПТ» код ЄДРПОУ 31429383, ІПН 314293825160 було укладено Договір №05/12/22-2022 від 05 грудня 2022 року, у відповідності до якого Постачальник (ТОВ «Жуківці Агро) зобов`язується передати у власність Покупця (ПП «Агропродопт») сою врожаю 2022 року (далі «Товар»), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його згідно умов цього Договору.

Відповідно до п.2.1. договору товар поставляється в кількості, зазначеній в видаткових накладних, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціна та загальна вартість товару зазначена в видаткових накладних, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Оплата товару відповідно до п.5.1. договору проводиться в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в наступному порядку: - 86 % вартості товару Покупець сплачує шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на протязі 5 банківських днів з дати отримання Товару; -14 % вартості товару Покупець сплачує на протязі 2-х банківських дня після реєстрації податкової накладної.

В межах виконання вказаного договору сторонами складено та підписано видаткові накладної №3 від 12.12.2022 року, №4 від 15.12.2022 року, №5 від 17.12.2022 року.

Перевезення товару здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних №Т-3 від 12 грудня 2022 року, №Т-4 від 15 грудня 2022 року №Т-5 від 17 грудня 2022 року.

Згідно видаткової накладної №3 від 12.12.2022 року було реалізовано сою код УКТ ЗЕД 1201 в кількості 26,92 тони на загальну суму 382263,99 грн. (Триста вісімдесят дві тисячі двісті шістдесят три гривні 99 копійок) в т.ч. ПДВ 14% = 46944,70 грн.

Відповідно до виписки з банківського рахунку позивача оплата надійшла від ПП «Агропродопт» 21.12.2022 року в сумі 335319,29 грн.

Згідно видаткової накладної №4 від 15.12.2022 року було реалізовано сою код УКТ ЗЕД 1201 в кількості 29,00 тони на загальну суму 411799,99 грн. (Чотириста одинадцять тисяч сімсот дев`яносто дев`ять гривень 99 копійок) в т.ч. ПДВ 14% = 50571,93 грн.

Відповідно до виписки з банківського рахунку позивача часткова оплата надійшла від ПП «Агропродопт» 28.12.2022 року в сумі 50000,00 грн.

Згідно видаткової накладної №5 від 17.12.2022 року було реалізовано сою код УКТ ЗЕД 1201 в кількості 21,068 тони на загальну суму 299165,59 грн. (Двісті дев`яносто дев`ять тисяч сто шістдесят п`ять гривень 99 копійок) в т.ч. ПДВ 14% = 36739,63 грн.

Відповідно до виписки з банківського рахунку позивача оплата не надходила.

Так, відповідно до приписів п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України на основі видаткових накладних №3,4,5 було складено податкові накладні №1 від 12.12.2022, №2 від 15.12.2022 та №3 від 17.12.2022 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно до отриманих квитанцій від 27.12.2022 р. податкові накладні№1 від 12.12.2022, №2 від 15.12.2022 та №3 від 17.12.2022 було прийнято, але їх реєстрацію зупинено. Підставами для зупинення реєстрації податкових накладних вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 15.12.2022 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1201, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до вимог Порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого Постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165, повідомленням №1 від 12.01.2023 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено Позивачем направлено контролюючому органу пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупинених податкових накладній на підтвердження взаємовідносин з контрагентом: договір поставки, договір оренди нежитлового приміщення, договір про надання послуг, акт приймання-передачі наданих послуг, рахунок на оплату, товарно-транспортну накладну, заявку-договір на вантажні перевезення, видаткову накладну, звіти форми 4-сг 20-сг, виписку з банківського рахунку.

Комісією ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 17.01.2023 були прийняті рішення №8094543/39597612 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 12.12.2022, рішення №8094544/39597612 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 15.12.2022 та рішення №8094542/39597612 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 17.12.2022.

В якості підстави для прийняття вказаних рішень Комісією ГУ ДПС у Київській області зазначено про ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У додатковій інформації зазначено про відсутність трудових ресурсів, актів та оплати на обробку землі.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргами на спірні рішення.

За результатами розгляду вказаних скарг Державною податковою службою України були прийняті наступні рішення.

Рішенням Комісії ДПС України з питань розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 31.01.2023 за №9870/39597612/2 скаргу Позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС від 17.01.2023 року №8094543/39597612 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 12.12.2022 без змін.

Рішенням Комісії ДПС України з питань розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 31.01.2023 за №9882/39597612/2 скаргу Позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС від 17.01.2023 року №8094544/39597612 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 15.12.2022 - без змін.

Рішенням Комісії ДПС України з питань розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 31.01.2023 за №9904/39597612/2 скаргу Позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС від 17.01.2023 року №8094542/39597612 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 17.12.2022 - без змін

Не погоджуючись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

З матеріалів справи вбачається, що в спірних рішеннях Комісії ГУ ДПС у Київській області від 17.01.2023 №8094543/39597612, №8094544/39597612, №8094542/39597612, в якості підстави для відмови в реєстрації податкових накладних №1 від 12.12.2022, №2 від 15.12.2022, №3 від 17.12.2022 вказано про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Отже, у спірних рішеннях фактично було лише процитоване положення пунктів 5 та 11 Порядку № 520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача-2, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520.

Пунктом 26 Порядку № 1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 29 Порядку № 1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку № 1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку № 1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку № 1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

- оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

На засіданні Комісії ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до витягу з протоколу від 17.01.2023 року №27/10-36-18-02-03, обговорено, що членами Комісії надано матеріали та Комісією розглянуто подані суб`єктами господарювання повідомлення для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації згідно з додатком №1, Комісією прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 12.12.2022, №2 від 15.12.2022, №3 від 17.12.2022.

Згідно з пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які є додатком 3 до вказаного порядку, критерієм ризиковості здійснення операцій визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

З матеріалів справи суд встановив, що у квитанціях від 27.12.2022 як підстава для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем-2 вказано, що Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1201, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Як вже було вказано вище, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним із видів господарської діяльності позивача є: «Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин», код КВЕД 46.21.

Матеріалами справи підтверджено, що господарська операція, в межах якої складено податкові накладні №1 від 12.12.2022, №2 від 15.12.2022, №3 від 17.12.2022, стосується коду КВЕД діяльності позивача.

В додатковій інформації в Рішеннях ГУ ДПС у Київській області зазначено: «Відсутні трудові ресурси, акти та оплати на обробку землі».

У цьому контексті варто згадати висновки Верховного Суду, викладені у Постанові від 21 жовтня 2020 року у справі №140/1845/19, згідно з якими відсутність у суб`єкта господарювання трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами ЦПХ, аутсорсингу та аутстафінгу.

Окрім того, позивачем на підтвердження обробітку землі було надано договір №07/04/22 від 07 квітня 2022 року, укладений з Фермерським господарством «Княжі Мужі» на виконання агротехнічних послуг у 2022 році.

Суд відмічає, що надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкових накладних документи, які також містяться в матеріалах справи, повністю розкривають зміст господарських операцій, за висновком суду, є належними та достатніми для реєстрації таких у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Варто наголосити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі № 320/3483/21, 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

Суд враховує, що індивідуальний акт, виданий суб`єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 12.12.2022, №2 від 15.12.2022, №3 від 17.12.2022, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчать про протиправність таких рішень.

Окрім цього під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів необхідно враховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є: право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом; виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у Київській області з прийняття спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем-2 як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, що в свою чергу свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача-2, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у Київській області документів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальне проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачу-2, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2023 рішення №8094543/39597612 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 12.12.2022, рішення №8094544/39597612 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 15.12.2022 та рішення №8094542/39597612 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 17.12.2022. поданих на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Жуківці Агро».

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні від №1 від 12.12.2022, №2 від 15.12.2022, №3 від 17.12.2022 суд звертає увагу на таке.

Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до пункту 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5 дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду під час вчинення дій/прийняття рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії з реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Суд звертає увагу на те, що податкова накладна № 1 від 12.12.2022 була подана на реєстрацію 27.12.2022, а тому підлягає реєстрації у день її подання, тобто 27.12.2022. Податкова накладна № 2 від 15.12.2022, була подана на реєстрацію 27.12.2022, а тому підлягає реєстрації у день її подання, тобто 27.12.2022. А податкова накладна № 3 від 17.12.2022 була подана на реєстрацію 27.12.2022, а тому підлягає реєстрації у день її подання, тобто 27.12.2022.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо поданого представником відповідачів клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду суд зазначає, що строк звернення до суду позивачем не пропущено, оскільки спірні рішення відповідача-2 прийняті 17.01.2023, тоді як до суду позивач звернувся 29.03.2023, направивши позов у рекомендованому поштовому відправленні №0870202540486, конверт наявний в матеріалах справи (а.с. 141).

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 8052,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №360, 361, 362 від 27.03.2023, оригінали яких наявні у матеріалах справи.

Враховуючи задоволення позову у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, оскільки спірні рішення саме комісії регіонального рівня призвели до виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 243-246, 249, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8094543/39597612 від 17.01.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 12.12.2022; №8094544/39597612 від 17.01.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 15.12.2022, №8094542/39597612 від 17.01.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 17.12.2022.

3.Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних:

-податкову накладну № 1 від 12.12.2022, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Жуківці Агро» (ідентифікаційний код 39597612) датою її фактичного подання 27.12.2022;

-податкову накладну № 2 від 15.12.2022, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Жуківці Агро» (ідентифікаційний код 39597612) датою її фактичного подання 27.12.2022;

-податкову накладну № 3 від 17.12.2022, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Жуківці Агро» (ідентифікаційний код 39597612) датою її фактичного подання 27.12.2022.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Жуківці Агро» (місцезнаходження: 08792, Київська область, Обухівський р-н, село Жуківці, вул. Когута, буд.70, ідентифікаційний код 39597612) судовий збір у розмірі 8052,00 (вісім тисяч п`ятдесят дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код ВП 44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення складено 17.07.2024.

Суддя Кушнова А.О.