Рішення

від 18.07.2024 по справі 320/14774/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 року № 320/14774/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська фруктова компанія ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська фруктова компанія ЛТД» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Київська фруктова компанія ЛТД») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 28.02.2023 №21958;

- зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що спірним рішенням його віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з отриманням податкової інформації щодо формування податкового кредиту від ризикових контрагентів-постачальників.

Позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення, оскільки ним були надані контролюючому органу пояснення з документами, які підтверджують господарські операції позивача з відповідними контрагентами.

На думку позивача, спірне рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення його до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, а саме: відповідач, зазначивши про визначення операції між позивачем та ТОВ «Арко-1» у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 як ризикової, не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що слугувала підставою для прийняття спірного рішення. В свою чергу, позивачем надано пояснення щодо здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Арко-1» у 2021-2022 роках.

Щодо тверджень відповідача у спірному рішенні про постачання товарів платникам податку, у відношенні яких прийнято рішення про відповідність їх критеріям ризиковості платника податку, позивач наголошує про здійснення ним поставки продукції таким контрагентам-покупцям та не формування ним податкового кредитку за такими операціями.

Крім того, позивач наголосив, що він з 18.02.2022 фактично не здійснює господарську діяльність у зв`язку з прийняттям відповідачем спірного рішення про віднесення ТОВ «Київська фруктова компанія ЛТД» до переліку ризикових.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що підставою для включення позивача до переліку ризикових платників є інформація про формування позивачем податкового кредиту від ризикових контрагентів-постачальників, у зв`язку з чим було прийнято рішення від 18.01.2022 №5301 про відповідність ТОВ «Київська фруктова компанія ЛТД» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених у додатку 2 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. За наслідками розгляду поданих позивачем пояснень щодо взаємовідносин із суб`єктами господарювання, відповідачем прийнято спірне рішення про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

На думку відповідача, віднесення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, не порушує їх права та інтереси, оскільки не породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив, поданій позивачем до суду, наголошено, що позивач жодним чином не здійснював формування податкового кредиту при здійсненні господарських операцій з контрагентами-покупцями з продажу товарів, імпортованих в рамках укладених контрактів.

Позивач зазначив, що він не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни своїми контрагентами-покупцями та контрагентами-продавцями.

Щодо доводів відповідача про відсутність порушеного права внаслідок прийняття спірного рішення, позивач наголошує на тому, що включення його до переліку ризикових має наслідком зупинення реєстрації усіх без винятку податкових накладних/розрахунків коригування, поданих ним на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних та несе ризики припинення господарських відносин з контрагентами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська фруктова компанія ЛТД» (ідентифікаційний код 42997349, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Каховська, 64) 13.05.2019 зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується виписками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 18.01.2022 №5301 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. В означеному рішенні вказано, що в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює формування податкового кредиту від ризикових контрагентів-постачальників, а саме: ТОВ «Галіція Компані», ТОВ «Фірма Екопром», ТОВ «Байтранс Біз», ТОВ «Протрейдінг»,ТОВ «Проддо», ТОВ «Ла Страда», ТОВ «Джилиллер», ТОВ «Торговий дім «Фортеця».

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 28.02.2023 №21958, з урахуванням отриманих від нього інформації та копій відповідних документів від 20.02.2023 №1, позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку).

В означеному рішенні вказано коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- код 12 - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

- код 13 - придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У розділі «інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» вказано про постачання з 01.01.2021 по 01.02.2023 контрагентам з податковими номерами (ТОВ «Галіція Компані»), 31017242 (ТОВ «Фірма «Екопром»), 44200045 (ТОВ «Байтранс Біз»), 44264402 (ТОВ «Протрейдінг»), 43605123 (ТОВ «Арко-1»), 43111599 (ТОВ «Ла Страда»), 43715400 (ТОВ «Агро-С Трейд»), 41475991 (ТОВ «Джилиллер»), 34306750 (ТОВ «Ексклюзив Груп»), та з придбання у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 контрагенту 43605123 (ТОВ «Арко-1»).

У вказаному рішенні зазначено про ненадання позивачем документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування; первинні документи щодо навантаження продукції; первинні документи щодо розвантаження продукції; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури/інвойси; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків; документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність); паспорт якості; сертифікат відповідності. Вказано, що підприємство здійснює реалізацію товару на ризикових контрагентів-покупців. Крім того, підприємство здійснює придбання товару від ризикових контрагентів постачальників.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, визначений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі по тексту також - Порядок №1165, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено такі критерії ризиковості платника податку на додану вартість, серед яких пунктом 8 зазначено: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 27 Порядку №1165 визначено, що комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

В силу положень абзаці 5, 6, 8 пункту 40 Порядку №1165 рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Так, з метою реалізації вимог абзацу другого пункту 8 додатка 1 до Порядку №1165 наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 №17 затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема:

12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, у якому зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Тобто, Порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Зокрема, такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94022453) та від 16.02.2021 у справі №280/3235/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94938128).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Верховний Суд у вищевказаній постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Як зазначено вище, відповідач у спірному рішенні зазначив про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Так, у спірному рішенні вказано коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- код 12 - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

- код 13 - придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У розділі «інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» вказано про постачання з 01.01.2021 по 01.02.2023 контрагентам з податковими номерами 42874671, 31017242, 44200045, 44264402, 43605123, 43111599 43715400, 41475991, 34306750, та з придбання у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 контрагенту 43605123.

У вказаному рішенні зазначено про ненадання позивачем документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування; первинні документи щодо навантаження продукції; первинні документи щодо розвантаження продукції; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури/інвойси; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків; документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність); паспорт якості; сертифікат відповідності. Вказано, що підприємство здійснює реалізацію товару на ризикових контрагентів-покупців. Крім того, підприємство здійснює придбання товару від ризикових контрагентів постачальників.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що прийняттю відповідачем спірного рішення передувало направлення позивачем письмових пояснень щодо господарських операцій, до яких були додані первинні документи, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача за КВЕД 2010 є: 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 78.10 Діяльність агентств працевлаштування; 78.20 Діяльність агентств тимчасового працевлаштування; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення; 49.32 Надання послуг таксі; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Судом встановлено, що між позивачем (постачальник) та ТОВ «Галіція Компані» (42874671) (покупець) укладено договір поставки від 15.10.2021 №15/10-21, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар відповідно до пересланої постачальником комерційної пропозиції або замовлень покупця окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних та (або() специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму відповідно до умов, передбачених цим договором.

На підтвердження здійснення поставок позивачем контрагенту-покупцю ТОВ «Галіція Компані» матеріали справи містять копії рахунків на оплату, видаткових накладних на поставку товарів за період з 18.10.2021 по 27.10.2021 (видаткова накладна від 18.10.2021 №649 не містить підпису та печатки покупця).

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «Фірма «Екопром» (31017242) (покупець) укладено договір поставки від 15.02.2021 №15/02/21, за умовами якого постачальник зобов`язується передавати овочі та фрукти (далі товар) у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар і оплачувати його на умовах даного договору. Поставка товару за цим договором здійснюється партіями. Кожна поставка партії товару оформлюється накладною. Розмір кожної партії, термін поставок, асортимент товару, що постачається за цим договором, інші вагомі умови попередньо узгоджуються сторонами (як правило, шляхом оформлення відповідних документів).

На підтвердження здійснення поставок позивачем контрагенту-покупцю ТОВ «Фірма «Екопром» матеріали справи містять копії рахунків на оплату, видаткових накладних на поставку товарів за період з 22.02.2021 по 26.02.2021, товарно-транспортні накладні.

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «Байтранс Біз» (44200045) (покупець) укладено договір поставки від 08.12.2021 №03.8.12.21, за умовами якого постачальник зобов`язується передати овочі та фрукти (далі товар) у власність покупця, а покупець прийняти товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.

Поставка товару за цим договором здійснюється партіями. Кожна партія товару оформлюється накладною. Розмір кожної партії, термін поставок, асортимент товару, що постачається за цим договором, інші вагомі умови попередньо узгоджуються сторонами (як правило, шляхом оформлення відповідних документів).

На підтвердження здійснення поставок позивачем контрагенту-покупцю ТОВ «Байтранс Біз» матеріали справи містять видаткові накладні, виписані у період з 20.12.2021 по 28.12.2021.

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «Протрейдінг» (44264402) (покупець) укдадено договір поставки від 01.10.2021 №204/10-21, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар відповідно до переданої постачальником комерційної пропозиції або замовлень покупця окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних та (або) специфікаціях), які є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар у відповідності до передбачених цим договором умов.

На підтвердження здійснення поставок позивачем контрагенту-покупцю ТОВ «Протрейдінг» матеріали справи містять видаткові накладні, виписані у період з 01.10.2021 по11.10.2021.

Між позивачем (продавець) та ТОВ «Арко-1» (43605123) (покупець) укладено договір поставки від 02.03.2021 №20210203-1, за умовами якого продавець зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця фрукти та овочі в кількості та асортименті, що передбачено у видаткових накладних (в подальшому товар), а покупець зобов`язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

На підтвердження здійснення поставок позивачем контрагенту-покупцю ТОВ «Арко-1» матеріали справи містять видаткові накладні, виписані у період з 18.05.2021 по 07.07.2021.

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «Ла Страда» (43111599) укладено договір поставки від 22.12.2021 №05.22.12.21, за умовами якого постачальник зобов`язується передати овочі та фрукти (далі товар) у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору. Поставка товару за цим договором здійснюється партіями. Кожна поставка партії товару оформлюється накладною.

На підтвердження здійснення поставок позивачем контрагенту-покупцю ТОВ ««Ла Страда» матеріали справи містять рахунки на оплату, видаткові накладні за 30.12.2021, товарно-транспортні накладні

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «Агро-С Трейд» (покупець) (43715400), укладено договір поставки від 15.06.2021 №КФК-15/06, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передавати (передати) покупцеві в узгодженому сторонами в кількості та асортименті овочі, фрукти та іншу продукцію, іменовану надалі «товар», а покупець приймати (прийняти) і оплачувати (оплатити) товар. Найменування, кількість та асортимент товару вказується або в заявках, або у накладних, або в інших документах, які є невід`ємною частиною цього договору.

На підтвердження здійснення поставок позивачем контрагенту-покупцю ТОВ «Агро-С Трейд» матеріали справи містять видаткові накладні, виписані у період з 30.06.2021 по 07.02.2022.

В якості доказів перевезення товару позивачем долучено до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних на поставку товару від позивача до ТОВ «Агро-С Трейд».

Між позивачем (продавець) та ТОВ «Джилиллер» (код 41475991) укладено договір поставки від 01.03.2021 на поставку овочів та фруктів, кількість яких визначається як сума всіх накладних, поставлених на умовах цього договору. Відповідно до пункту 3.1 договором продавець зобов`язаний передати товар (самовивозом покупця) у повному обсязі протягом 3 днів з моменту надходження заявки на партію товару; забезпечити покупця такими документами щодо товару, як повний пакет документів, необхідних для розрахунків з платниками ПДВ. Перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною. Остаточний термін оплати складає 10 календарних днів з моменту отримання товару по видатковій накладній або передплата.

На підтвердження здійснення поставок позивачем контрагенту-покупцю ТОВ «Джилиллер» матеріали справи містять видаткові накладні, виписані у період з 19.03.2021 по 16.04.2021.

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «Ексклюзив Груп» (34306750) (покупець) укладено договір поставки від 28.07.2021 №130/07-21, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар в порядку, обсязі та в строки, обумовлені даним договором, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, обумовлених у цьому договорі. Найменування товару: продукти харчування. Асортимент, кількість, вид упаковки, ціна товару вказуються у видаткових накладних на товар, складених на підставі заявок покупця. Ціна товару встановлюється у відповідності з поточними затвердженими прайс-листами постачальника і вказується у видаткових накладних на товар, які є невід`ємною частиною цього договору.

На підтвердження здійснення поставок позивачем контрагенту-покупцю ТОВ «Ексклюзив Груп» матеріали справи містять видаткові накладні, виписані за 30.07.2021 та товарно-транспортні накладні.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ «Арко-1» (продавець) укладено договір поставки від 02.03.2021 №ДГ-0000014, за умовами якого продавець зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця фрукти та овочі в кількості та асортименті, що передбачено у видаткових накладних (в подальшому товар), а покупець зобов`язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

На підтвердження постачання позивачу від ТОВ «Арко-1» товарів матеріали справи містять копію видаткової накладної від 25.11.2021.

Оплата здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, про що свідчать копії платіжних інструкцій за лютий 2022 року.

ТОВ «Арко-1» виписало позивачу податкову накладні від 25.11.2021 №96.

Судом не досліджуються надані позивачем докази на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Торговий дім «Фортеця» та ТОВ «Проддо» як такі, ще не були підставою для винесення спірного рішення.

Суд зазначає, що всі вищевказані документи, крім видаткової накладної від 18.10.2021 №649, яка не містить підпису та печатки покупця, не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу положень частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення відповідних господарських операцій.

Дослідивши надані позивачем документи, судом встановлено, що підставою для винесення рішення від 18.01.2022 №5301 про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку слугувала податкова інформація щодо здійснення формування позивачем податкового кредиту від ризикових контрагентів-постачальників ТОВ «Галіція Компані», ТОВ «Фірма «Екопром», ТОВ «Байтранс Біз», ТОВ Протрейдінг», ТОВ «Проддо», ТОВ «Ла Страда», ТОВ «Джилиллер», ТОВ «Торговий дім «Фортеця».

Відомостей щодо оскарження означеного рішення матеріали справи не містять, як і відсутні докази його скасування.

Позивачем подано до контролюючого органу пояснення від 20.02.2023 вих. №2, в яких зазначено, що ТОВ «Київська фруктова компанія ЛТД» мала відносини з усіма переліченими ризиковими контрагентами, але вони усі були покупцями, тобто, жодного кредиту не було задекларовано від означених контрагентів. Позивач зазначив, що свої податкові зобов`язання в розрізі цих контрагентів він виконував згідно чинного законодавства, всі податкові накладні зареєстровані і відображені в деклараціях. Поставки були реальні, товар під них імпортований, наявні всі ВМД. На діяльність перелічених компаній позивач впливу не має, тому не несе відповідальність за їх ризиковість чи ні.

На підставі викладеного позивач звернувся до ГУ ДПС у м. Києві про виключення його з переліку ризикових. Додатками до пояснень вказано договір поставки з ТОВ «Байтранс Біз» від 08.12.2021 №03.8.12.21, договір поставки з ТОВ «Джилиллер» від 01.03.2021 №01/03, договір поставки з ТОВ «ТД «Фортеця від 23.06.2020 №23/06, картка рахунку №6432 за 01.2020-30.09.2022, картка рахунку №361 за 01.2020-30.09.2022.

На підставі розгляду означених пояснень та долучених до них документів відповідачем винесено спірне рішення від 28.02.2023 №21958.

Підставою для прийняття спірного рішення про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з урахуванням отриманих від нього інформації та копій відповідних документів, є ненадання ним копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку по контрагентам-покупцям за період з 01.01.2021 по 01.02.2023: 42874671 (ТОВ «Галіція Компані»), 31017242 (ТОВ «Фірма «Екопром»), 44200045 (ТОВ «Байтранс Біз»), 44264402 (ТОВ «Протрейдінг»), 43605123 (ТОВ «Арко-1»), 43111599 (ТОВ «Ла Страда»), 43715400 (ТОВ «Агро-С Трейд»), 41475991 (ТОВ «Джилиллер»), 34306750 (ТОВ «Ексклюзив Груп»); по контрагенту-постачальнику у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 43605123 (ТОВ «Арко-1»).

В означеному рішенні вказано коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- код 12 - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

- код 13 - придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Так, відповідачем зазначено про ненадання ТОВ «Київська фруктова компанія ЛТД» наступних документів:

У вказаному рішенні зазначено про ненадання позивачем документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування; первинні документи щодо навантаження продукції; первинні документи щодо розвантаження продукції; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури/інвойси; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків; документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність); паспорт якості; сертифікат відповідності. Вказано, що підприємство здійснює реалізацію товару на ризикових контрагентів-покупців. Крім того, підприємство здійснює придбання товару від ризикових контрагентів постачальників.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідач під час розгляду справ не надав копії рішень про відповідність означених контрагентів позивача критеріям ризиковості платника податку, і тим самим не підтвердив наведені у спірному рішенні твердження.

Суд наголошує на тому, що зазначений відповідачем у спірному рішенні перелік документів, які не були надані позивачем, є узагальненим, передбаченим пунктом 6 Порядку №1165.

Отже, у спірному рішенні фактично було лише процитоване положення пункту 6 Порядку №1165, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для виключення позивача з переліку ризикових платників податку, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Крім того, з пояснень позивача вбачається про часткове подання контролюючому органу документів, зазначених як неподані, а саме: договори поставки з контрагентами-покупцями (первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг).

Також позивачем частково надано суду такі документи, як первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо транспортування, рахунки-фактури, накладні, долучені позивачем до матеріалів справи.

Суд зазначає, що негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів, що, своєю чергою, порушує та не узгоджується з принципом (правилом) індивідуальної відповідальності платника податків, за яким добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Слід зазначити, що виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Вказаний підхід застосовано Європейським судом з прав людини, зокрема, у справах «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97), де Суд дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські операції із платниками податків, які на думку податкового органу є ризиковими, суд оцінює критично.

Суд зазначає, що спірне рішення всупереч вимогам Порядку №1165 не містить детальної інформації, за якої встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2021 року у справі №340/1098/20 дійшов висновків, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та від 02.12.2021 у справі №340/1098/20 зазначив, що навіть якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування рішення.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

У спірному рішенні контролюючий орган зазначив про ненадання позивачем документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування; первинні документи щодо навантаження продукції; первинні документи щодо розвантаження продукції; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури/інвойси; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків; документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність); паспорт якості; сертифікат відповідності. Вказано, що підприємство здійснює реалізацію товару на ризикових контрагентів-покупців. Крім того, підприємство здійснює придбання товару від ризикових контрагентів постачальників.

Проте, відповідач під час розгляду справи не зазначив, яким саме чином відсутність вищевказаних (за наявності інших, поданих позивачем первинних документів) впливає на реальність та/або ризиковість здійснення позивачем господарських операцій з поставки та придбання товару та на питання відповідності позивача платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи, що відповідачем під час розгляду справи не було доведено правомірність прийняття спірного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, суд вважає, що означене рішення було прийнято протиправно та необґрунтовано.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII,.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача, в якому не наведені мотиви його прийняття, свідчить про порушення відповідачами як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, призводять до непрозорості та непередбачуваності дій відповідачів, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.02.2023 №21958 про відповідність ТОВ «Київська фруктова компанія ЛТД» критеріям ризиковості платника податку.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, суд зазначає таке

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідачі неправомірно включили позивача до переліку ризикових платників податку, суд вважає, що у даному випадку у ГУ ДПС у м. Києві, як територіального органу ДПС України, в якому позивач перебуває на обліку, відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, а задоволенню позову у цій частині направлено виключно на ефективний захист порушених прав та повернення позивача у те становище, у якому він перебував до прийняття відповідачем спірних рішень.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська фруктова компанія ЛТД» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 14.03.2023 №1566.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 243-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.02.2023 №21958 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська фруктова компанія ЛТД» (ідентифікаційний код 42997349) критеріям ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська фруктова компанія ЛТД» (ідентифікаційний код 42997349) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська фруктова компанія ЛТД» (ідентифікаційний код 42997349, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Каховська, буд. 64) судовий збір на суму 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири одна грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у місті Києві (ідентифікаційний код: 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.