Рішення

від 18.07.2024 по справі 420/220/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/220/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

18 липня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Танцюри К.О.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 від 08.07.2024 про ухвалення додаткового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору виконавчий комітет Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 по справі №420/220/24 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ; визнано протиправною відмову у призначенні соціальної допомоги ОСОБА_1 , викладеної у листі Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 10.04.2023 №800, що підписаний Степанівським сільським головою Наталією Бараненко; визнано протиправною бездіяльність Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області щодо не пересилання у встановлений законом термін за належністю до виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області заяви про призначення соціальної допомоги від 31 березня 2023 року; зобов`язано Степанівську сільську раду Роздільнянського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04527193, Одеська обл., Роздільнянський р-н., с.Степанівка, вул. Дружби 17) переслати за належністю до Виконавчого комітету Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про призначення соціальної допомоги від 31 березня 2023 року.

08.07.2024 до суду від позивача надійшла заява про відшкодування судових витрат, у прохальній частині якої заявник просить суд постановити додаткове рішення, яким стягнути із Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 10 204,00 грн.

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 в ході розгляду справи №420/220/24 у суді першої інстанції він поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00грн та поштові витрати, пов`язані із розглядом справи у розмірі 204 грн.

Розглянувши заяву представника про ухвалення додаткового судового рішення судом встановлено наступне.

В підтвердження понесених витрат позивач долучив до заяви: договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.12.2023; акт надання -приймання послуг від 02.07.2024; довідку АБ «СМІРНОВ ТА ПАРТНЕРИ» від 02.07.2023 про підтвердження сплати 10 000,00грн. Також в підтвердження поштових витрат, пов`язаних із розглядом справи у розмірі 204 грн позивачем надано фіскальні чеки АТ «УКРПОШТА» від 29.12.2023; від 13.04.2024 та від 02.07.2023 на загальну суму понесених витрат на пересилання у розмірі 204,00грн.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 ч.3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч.5 ст.134 КАС, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (с.7 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Враховуючи вищевикладене, суд, з урахуванням категорії та складності справи, вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн. є необґрунтованим та завищеним.

З урахуванням зазначеного, характеру спірних правовідносин, складності справи, обсягу доказів у справі, а також те, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, суд вважає за можливе зменшити розмір таких витрат до 2000,00 грн. та саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є пропорційним до предмета спору.

Оскільки, позивачем підтверджено фактично понесені витрати пов`язані із направленням поштової корреспонденції, суд доходить висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань на позивача понесених витрат у сумі 204,00 грн.

Керуючись ст.ст.134, 139, 143, 252, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04527193, Одеська обл., Роздільнянський р-н., с.Степанівка, вул. Дружби 17) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00грн.(дві тисячі гривень) та понесені витрати у розмірі 204,00грн(двісті чотири гривні).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра