ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"04" жовтня 2010 р. Справа № 9/53-1271
Господарський суд Терноп ільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Закритого ак ціонерного товариства "Захід пиво", вул. 1-го Травня, 33, смт. Ква силів, Рівненський район, Рів ненська область, 35350
до Фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про cтягнення заборгова ності в сумі 60 966 грн. 43 коп., з яких : 57 946 грн. 19 коп. - основний борг, 2 784 грн. 24 коп. - штрафні санкції.
За участю представників сторін:
позивача: Бабенко Л .В. - доручення №15 від 25.08.2010р.
відповідача: ОСО БА_1 - паспорт НОМЕР_2 ві д 05.11.1997р.
Представникам позивача т а відповідача роз'яснено пра ва та обов'язки учасників суд ового процесу у відповідност і до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК Ук раїни.
Судом в порядку ст. 81-1 ГПК Ук раїни фіксація судового проц есу технічними засобами не з дійснювалася через відсутні сть відповідного клопотання сторін.
Суть справи: Позивач - Закрите акціонерне товарист во "Західпиво", вул. 1-го Травня, 33, смт. Квасилів, Рівненський р айон, Рівненська область зве рнувся до господарського суд у Тернопільської області з п озовом до Фізичної особ и - підприємця ОСОБА_1, АД РЕСА_1 про стягнення за боргованості в сумі 60 966 грн. 43 ко п., з яких : 57 946 грн. 19 коп. основний борг, 2 784 грн. 24 коп. штрафні санк ції.
Позов обґрунтовується на лежним чином завіреними копі ями: Договору №25 від 09.03.2010р., Акту звірки взаємних розрахунків від 23.07.2010р., Акту звірки взаємни х розрахунків від 26.05.2010р., вимог и №28 від 28.05.2010р. на суму 45895,18 гри. з ко пією фіскального чека, прете нзії про сплату заборгованос ті за товар, отриманий за Дого вором поставки №25 від 09.03.2010р., роз рахунку пені по відгрузкам з а 2010р., іншими матеріалами.
Ухвалою господарською су ду від 29.07.2010 р. порушено провадж ення у даній справі та її розг ляд призначено вперше на 03.09.2010 р . Судове засідання відкладал ося в порядку ст. 77 ГПК України на 14.09.2010р. та на 28.09.2010р. у зв'язку з н еявкою представника відпові дача та через неподання стор онами необхідних для розгляд у справи документів та оголо шувалась перерва до 04.10.2010р. для надання можливості сторонам ознайомитись з поданими суд у документами.
Крім того, враховуючи клоп отання Відповідача від 14.09.2010р. п ро продовження строку розгля ду спору, особливості розгля ду спору, керуючись ч. 3 ст. 69 ГПК України, господарський суд Т ернопільської області ухвал ою від 14.09.2010р. № 9/53-1271 продовжив стр ок вирішення спору по даній с праві на 15 (п'ятнадцять днів) до 12.10.2010р.
В процесі розгляду справи позивач надав суду заяву про зменшення суми позову, у відп овідності до якої просить ст ягнути з відповідача 48946,19 грн. о сновного боргу з врахуванням часткової сплати ФОП ОСОБА _1 на рахунок ЗАТ "Західпиво" заборгованості в сумі 9000 грн.
Суд, розглянувши подану поз ивачем заяву про зменшення с уми позову, приймає її як таку , що подана в порядку ст.22 ГПК Ук раїни.
В разі зменшення позовних в имог, якщо його прийнято госп одарським судом, має місце но ва ціна позову, виходячи з яко ї й вирішується спір. Факт зме ншення ціни позову обов'язко во відображається господарс ьким судом, в описовій частин і рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припин ення провадження у справі в ч астині зменшення позовних ви мог господарського суду відс утні (п. 6. інф. л. ВГСУ від 13.08.2008 № 01-8/48 2. п. 17 інф. л. ВГСУ від 20.10.2006р. №01-8/2351).
Одночасно, позивачем надан о уточнений розрахунок заявл еної в судовому засіданні до стягнення пені, відповідно д о якого Фізичній особі - підпр иємцю ОСОБА_1, смт. Товсте н араховано пеню в сумі 1809,35 грн. з амість первинно заявленої в позовній заяві пені в сумі 2784 г рн. 24 коп.
Проте, подаючи вказані розр ахунки, позивачем позовні ви моги в цій частині залишено б ез змін, зокрема, будь-яких зая в чи клопотань щодо зміни поз овних вимог в частині стягне ння пені до суду не надходило .
Відповідно до частини 2 ста тті 19 Конституції органи держ авної (в тому числі судової) вл ади, їх посадові особи зобов'я зані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосі б, що передбачені Конституці єю та законами України.
Частина 4 статті 22 ГПК визнач ає зміну підстави або предме та позову, збільшення чи змен шення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов'я зок позивача.
Пунктом 2 статті 83 ГПК передб ачено право господарського с уду щодо виходу за межі позов них вимог (за наявності перед бачених цією нормою умов, і пр о це є клопотання заінтересо ваної сторони), але не зміни та ких вимог на власний розсуд ч и спонукання до їх уточнення (п.14 л. ВГСУ від 11.04.2005р.).
Господарський суд не вправ і на власний розсуд змінюват и позовні вимоги у справі, в то му числі збільшувати чи змен шувати їх розмір, і т.ін. (п. 11 л . ВГСУ від 29.06.2010р.).
Враховуючи зазначене, беру чи до уваги заяву про зменшен ня позовних вимог, у справі ма є місце нова ціна позову і поз овні вимоги про стягнення за боргованості в сумі 51 730 грн. 43 коп. із них: 48946 грн. 19 коп. - основний борг та 2784 грн. 24 к оп. - пеня.
Представник позивача в су дових засіданнях позовні вим оги підтримав з підстав, наве дених в позовній заяві та под ав суду Акт звірки розрахунк ів за І квартал 2010 року за підпи сом представників позивача т а відповідача.
Відповідач в судовому зас іданні та у відзиві на позов (в ід 13.09.2010р.) позовні вимоги визна є частково, в сумі 946 грн. 19 коп., о скільки стверджує, що 28.05.2010р. зі складу ФОП ОСОБА_1, що знах одиться за адресою АДРЕСА_2 , було забрано: електрокару 1 (одну) шт. вартістю 45 000 грн., рохл і 3 (три) шт. вартістю 3 000 грн. в рах унок заборгованості ФОП ОС ОБА_1 перед ЗАТ "Західпиво". О крім того, зазначив, що 16.08.2010р. на рахунок позивача перерахова но 9 000 грн.
Розглянувши матеріали сп рави, заслухавши доводи пред ставника позивача, заперечен ня представника відповідача , оцінивши представлені дока зи в сукупності, господарськ ий суд встановив наступне.
Статтею 1 ГПК України пере дбачено, що підприємства, уст анови, організації, інші юрид ичні особи мають право зверт атися до господарського суду згідно з встановленою підві домчістю господарських спра в за захистом своїх порушени х або оспорюваних прав і охор онюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує п ровадження у справі за позов ами, зокрема підприємств і ор ганізацій, які звертаються д о суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інт ересів.
За змістом положень вказан их норм, правом на пред'явленн я позову до господарського с уду наділені, зокрема юридич ні особи, фізичні особи - підпр иємці, а суд шляхом вчинення п ровадження у справі здійснює захист осіб, права та охороню вані законом інтереси яких п орушені або оспорюються.
Відповідно до ст. 16 Цивільно го кодексу України та п. 2 ст. 20 Г осподарського кодексу Украї ни кожний суб'єкт господарюв ання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
За загальними положенням и цивільного законодавства з обов'язання виникають з підс тав, встановлених статтею 11 Ци вільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї стат ті підставами виникнення цив ільних прав і обов'язків, зокр ема, є договори та інші правоч ини, інші юридичні факти. Підс тавою виникнення цивільних п рав та обов'язків є також дії о сіб, що передбачені актами ци вільного законодавства, а та кож дії, що не передбачені цим и актами, але за аналогією пор оджують цивільні права та об ов'язки. Із змістом зазначено ї норми кореспондуються і пр иписи статті 174 ГК України.
Відповідно до частини 1 ст атті 174 Господарського кодекс у України господарський дого вір є підставою виникнення г осподарських зобов'язань.
Як вбачається з матеріал ів справи, між сторонами вини кло господарське зобов'язанн я, а спір виник внаслідок нена лежного виконання умов зобов ' язання щодо поставки та оп лати товару, які виникли із ук ладеного між сторонами догов ору поставки товару.
Зокрема, як стверджує пози вач та підтверджується матер іалами справи, 09 березня 2010р. мі ж Закритим акціонерним товар иством "Західпиво" (як Продавц ем), Позивачем у справі, та фіз ичною особою-підприємцем О СОБА_1 (як Покупцем), Відповід ачем у справі, було укладено Д оговір поставки товару № 25. (да лі по тексту - Договір).
Із змісту ч.1ст. 712 ЦК України, с т. 265 ГК України за договором по ставки продавець (постачальн ик), який здійснює підприємни цьку діяльність, зобов'язуєт ься передати у встановлений строк (строки) товар у власніс ть покупця для використання його у підприємницькій діяль ності або в інших цілях, не пов 'язаних з особистим, сімейним , домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зо бов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну гро шову суму.
За умовами укладеного між сторонами Договору, зокрема п.1.1., Продавець, Позивач у спра ві, зобов'язувався, поставити і передати у власність Покуп ця, Відповідача у справі, беза лкогольні напої ТМ "'КАП-КАП'", Т М "Еколайн" (далі - товар), а Поку пець зобов'язувався прийняти і оплатити товар на умовах та в порядку визначених цим Дог овором. Відповідно до п. 3 Дого вору сторони погодили, що опл ата товару здійснюється за к ожну поставлену партію протя гом 30-ти календарних днів з мо менту отримання товару шляхо м перерахування коштів на ба нківський рахунок Продавця в безготівковому порядку. При цьому, згідно п.2.4. прийомка тов ару по кількості і якості зді йснюється Покупцем на підста ві накладної та у відповідно сті до Сертифікату відповідн ості та якісного посвідчення .
Згідно з п.3.1. Договору постач альник зобов'язується постав ляти товари за цінами, зазнач еними у Специфікаціях затвер джених Сторонами (Додаток №1). Ціна поставленого товару міс титься у видаткових накладни х, які надаються Постачальни ком Покупцеві для проведення оплати.
Термін дії договору визнач ено з моменту підписання і до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань.
Як стверджує Позивач та за значене підтверджується мат еріалами справи, він свої зоб ов'язання за Договорами вико нав належним чином, а саме, в п еріод з 09.03.2010р. по 12.05.2010р. передав у власність Відповідача, як По купця, товар на загальну суму 119 656,93 грн.
Зазначений факт, зокрема, пі дтверджується наданими суду видатковими накладними: №00000011 1 від 12.05.2010р. на суму 11 879.27грн., № 000000096 в ід 05.05.2010р. на суму 5982,48грн., № 000000074 від 12.04.2010р. на суму 5670,01 грн., № 000000060 від 01.04. 2010р. на суму 5821,20 грн., № 000000032 від 09.03.2010р . на суму 5489.10 грн., № 000000085 від 19.04.2010р. на суму 20692.80грн., № 000000038 від 15.03.2010р. па су му 5821.20грн., № 000000050 від 25.03.2010р. на суму 5478,96 грн., № 000000041 від 17.03.2010р. на суму 11376, 00 грн., №000000052 від 29.03.2010р. на суму 20156.41 г рн. (знаходяться в матеріалах справи).
При цьому, як вбачається із зазначених видаткових накла дних вони завірені печаткою та підписами представника Ві дповідача в графі про отрима ння товару від Позивача.
У відповідності до ст. 509 Ци вільного кодексу України, ст . 173 Господарського кодексу Ук раїни, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками ) відносин у сфері господарюв ання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник ) зобов'язаний вчинити певну д ію господарського чи управлі нсько-господарського характ еру на користь іншого суб'єкт а (виконати роботу, передати м айно, сплатити гроші, надати і нформацію тощо), або утримати ся від певних дій, а інший суб' єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вим агати від зобов'язаної сторо ни виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст.526 Ци вільного кодексу України зоб ов'язання, що виникають з дого вору або з інших підстав, визн ачених ст. 11 ЦК України, повинн і виконуватися належним чино м відповідно до умов договор у та вимог цього Кодексу, інши х актів цивільного законодав ства, а за відсутності таких у мов та вимог - відповідно до зв ичаїв ділового обороту або і нших вимог, що звичайно ставл яться.
Згідно ст. 629 ЦК України, дог овір є обов'язковим для викон ання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умо в не допускається, якщо інше н е встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Разом з цим, як стверджує П озивач Відповідач свої зобов ' язання за договором викона в неналежним чином частково повернувши товар, а також про вівши частково розрахунки за поставлений товар.
Зокрема, Позивач надав док ази того, що Відповідачем пов ернено частину товару, зокре ма ФОП ОСОБА_1 передано пр едставникам позивача непрод ані залишки товару на загаль ну суму 4 910,74 грн. В підтверджен ня зазначеного надав суду на кладну №ІП 0000007 від 28.05.2010р. на пове рнення товару підписану обом а сторонами. Відповідач у суд овому засіданні зазначений ф акт повернення залишків това ру згідно вказаної накладної підтвердив.
Таким чином, з врахуванням часткової сплати та поверну тих залишків товару, основна заборгованість Відповідача , станом на 23.07.2010р. склала 57946 грн. 19 коп.
Вказану суму заборговано сті сторони підтвердили шлях ом проведення акту звірки вз аємних розрахунків та складе ння акту звірку станом на 23.07.2010р ., Зокрема як вбачається і з по даного суду акту останній пі дписаний сторонами без запер ечень.
Також, в процесі розгляду сп рави Позивач надав суду дока зи сплати Відповідачем части ни основного боргу в сумі 9000,00 г рн., що не заперечене і Відпові дачем, який у відзиві на позов ну заяву (від 13.09.2010р.) підтвердив , що ним 16 серпня 2010р. на рахунок ЗАТ "Західпиво" було перерахо вано двома квитанціями (№398010007258 91281970619 від 16.08.2010р. на суму 63,00 грн., №39801000 725891281970618 від 16.08.2010р. на суму 8937,00 грн.) 9000,0 0 грн. Копії квитанцій долучен о до матеріалів справи.
При цьому, Позивачем, врах овуючи, що оплата заборгован ості здійснена відповідачем після звернення ним з позовн ою заявою до суду 16.08.2010р., уточне но свої позовні вимоги, зокре ма, подано суду заяву про змен шення позовних вимог від 07.09.2010р . відповідно до якої ним змен шено вимоги в частині стягне ння основного боргу, зокрема , він просить стягнути з відпо відача 48 946 грн. 19 коп. основного боргу. Зазначена заява прийн ята судом, як така що подана на лежним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України , кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зоб ов'язання, враховуючи інтере си другої сторони та забезпе чення загальногосподарсько го інтересу.
З метою досудового врегулю вання спору Позивачем направ лялись на адресу ПП ОСОБА_1 Вимога №20 від 25.05.2010р. про негайн у сплату заборгованості за о триманий товар в сумі 45895,18 грн. т а Претензія №28 від 28.05.201 0р. з вимо гою сплатити прострочену за договором від 09.03.2010р. №25 заборго ваність в сумі 63756,93 грн., проте В ідповідачем вони були залише ні без відповіді та задоволе ння.
Враховуючи вищезазначене, суд, розглянувши матеріали с прави, вважає зазначену Пози вачем суму основного боргу у розмірі 48946,19грн. правомірно за явленою та документально обґ рунтованою.
Щодо стягнення пені то суд зазначає наступне.
У відповідності до ст. 611 ЦК У країни у разі порушення зобо в'язання настають правові на слідки, встановлені договоро м, або законом.
Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільног о кодексу України виконання зобов'язання може забезпечув атися згідно з законом або до говором неустойкою (штрафом , пенею), порукою, гарантією, за ставою, притриманням, завдат ком. При цьому, неустойкою (штр афом, пенею) визнається, визна чена договором або актом цив ільного законодавства, грошо ва сума або інше майно, які бор жник повинен передати кредит орові в разі порушення боржн иком зобов'язання. Договором поставки сторони передбачил и порядок передачі товару та порядок розрахунків, а також відповідальність за порушен ня п.3.3. умов Договору у вигляді пені від несплаченої суми за кожен день прострочення (п.8.2 Д оговору), але не більше подвій ної облікової ставки Націона льного банку України, що діял а в період, за який стягується пеня.
За змістом ст. 625 ЦК України, б оржник не звільняється від в ідповідальності за неможлив ість виконання ним грошового зобов'язання.
У позовній заяві позиваче м заявлено до стягнення пеню в сумі 2 784,24, при цьому до позову додано розрахунок з якого вб ачається, що пеня обрахована позивачем у відповідності д о вимог статті 232 ГК України в ч астині того, що нарахування ш трафних санкцій за простро чення виконання зобов'язанн я, якщо інше не встановлено за коном або договором, припиня ється через шість місяців ві д дня, коли зобов'язання мало б ути виконано.
Разом з цим як вбачається із поданого розрахунку остан ній не відповідає умовам Дог овору укладеного між сторон ами, а саме п. 3.3. в частині обрах унку періоду протягом якого зобов' язання з оплати товар у за Договором повинно бути в иконано, а саме 30- ти календар них днів з моменту отримання Покупцем товару. Зокрема, вра ховуючи подані Позивачем док ази, які підтверджують дати п оставки (накладні) товару за д оговором Позивачем в обрахун ок пені включено і період, у як ий у Відповідача - Покупця з а Договором, ще не виникло обо в' язку оплатити поставлени й товар.
Разом з цим, в подальшому, П озивачем відповідно до клопо тання від 04.10.2010р. вх. № 17607(н) подано суду інший розрахунок пені, в ідповідно до якого зазначени й розрахунок приведено у від повідність до умов Договору та зменшено пеню на 974,89 грн. Від повідно до розрахунку пеню о браховано в сумі 1809,35 грн. заміс ть первинно заявленої в позо вній заяві пені в сумі 2784 грн. 24 к оп.
При цьому, у судовому засі данні представник позивача з аявив, що дана сума була надмі рно нарахована, оскільки при нарахуванні пені бухгалтеро м товариства до уваги помилк ово взято неправильні період и прострочки платежів.
Проте, подаючи вказані роз рахунки, позивачем позовні в имоги в цій частині залишено без змін, зокрема, будь-яких з аяв чи клопотань щодо зміни п озовних вимог в частині стяг нення пені до суду не надходи ло.
Відповідно до частини 2 ста тті 19 Конституції органи держ авної (в тому числі судової) вл ади, їх посадові особи зобов'я зані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосі б, що передбачені Конституці єю та законами України. Части на 4 статті 22 ГПК визначає змін у підстави або предмета позо ву, збільшення чи зменшення р озміру позовних вимог виключ но як право, а не обов'язок поз ивача. Пунктом 2 статті 83 ГПК пе редбачено право господарськ ого суду щодо виходу за межі п озовних вимог (за наявності п ередбачених цією нормою умов , і про це є клопотання заінтер есованої сторони), але не змін и таких вимог на власний розс уд чи спонукання до їх уточне ння (п.14 л. ВГСУ від 11.04.2005р.).
Господарський суд не вправ і на власний розсуд змінюват и позовні вимоги у справі, в то му числі збільшувати чи змен шувати їх розмір, і т.ін. (п. 11 л . ВГСУ від 29.06.2010р.).
Враховуючи зазначене, суд в ідмовляє в задоволенні нарах ованої пені в сумі 974,89 грн.
В свою чергу відповідно до с т. 193. ч. 6 ст. 231 Господарського код ексу України, Закону України "Про відповідальність за нес воєчасне виконання грошових зобов'язань'' суд вважає, що по зивачем за несвоєчасне викон ання грошового зобов'язання відповідачу правомірно нара хована пеня в сумі 1 809,35 грн.
Одночасно розглянувши зап еречення позивача по суті по зовних вимог, суд відхиляє їх з огляду на наступне.
Відповідач, позовні вимог и визнає лише в сумі 946 грн. 19 коп ., зазначаючи при цьому, що 28.05.2010р . зі складу ФОП ОСОБА_1, що з находиться за адресою вул. Га йова, 28. м. Тернопіль, було забра но: електрокару 1 (одну) шт. варт істю 45 000 грн., рохлі 3 (три) шт. варт істю 3 000 гри. в рахунок заборгов аності ФОП ОСОБА_1 перед З АТ "Західпиво".
Зазначене Відповідач підт верджує копіями розписок: бу хгалтера - ОСОБА_3, працівн ика - ОСОБА_4, комірника скл аду гуртівні - ОСОБА_5, які з азначають у розписках, що 28.05.2010р . логістом ОСОБА_6 та менед жером ОСОБА_9 зі складу Пр иватного підприємця ОСОБА _1 було забрано в рахунок заб оргованості залишок товару г азованих напоїв ТМ "КАП-КАП", т ри рохлі та одну електрокару .
Розглянувши зазначені ко пії розписок, суд критично оц інює з огляду на наступне.
Статтею 4 ГПК України визнач ено, що судочинство у господа рських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторо ни та інші особи, які беруть уч асть у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення по даними суду доказами, а в силу приписів частини третьої ст атті 129 Конституції України та статті 33 Господарського проц есуального кодексу України к ожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
В свою чергу, відповідно д о ст. 32 ГПК України доказами у с праві є будь-які фактичні дан і, на підставі яких господарс ький суд у визначеному закон ом порядку встановлює наявні сть чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також і нші обставини, які мають знач ення для правильного вирішен ня господарського спору. Ці д ані встановлюються такими за собами: письмовими і речовим и доказами, висновками судов их експертів; поясненнями представників сторін та інш их осіб, які беруть участь в су довому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді поя снення представників сторін та інших осіб, які беруть учас ть в судовому процесі, мають б ути викладені письмово.
Як вбачається подані розпи ски видані від імені ОСОБА_ 3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. При ц ьому, у них вказано, що останні працювали у Відповідача на п осадах бухгалтера, працівник а та комірника відповідно. Ра зом з цим, до зазначених розпи сок суду з боку Відповідача н е надано належних доказів, як і б свідчили, що зазначені осо би дійсно є відповідальними посадовими особами - предст авниками Відповідача, як то в иписка з трудової книги, дого вір, контракт, довіреність, то що. Зазначені розписки містя ть тільки незавірені підписи фізичних осіб, правовий стат ус яких відповідно до правил ГПК України господарським с удом самостійно визначений б ути не може.
Крім того, у зазначених розп исках вказано на те, що зі скла ду приватного підприємця О СОБА_1 було забрано залишок товару газованих напоїв ТМ "К АП-КАП" три рохлі та одну елект рокару в рахунок погашення з аборгованості, проте, не вказ ано чи ця заборгованість вин икла саме за Договором поста вки, який є предметом розгляд у у справі. Будь-яких доказів щ одо цього, суду з боку Відпові дача не надано.
При цьому, суд має за необхі дне зазначити, що ГПК України не передбачено як виду доказ у - показу свідків. А в силу ч. 2 с т. 34 ГПК України обставини спр ави, які відповідно до законо давства повинні бути підтвер джені певними засобами доказ ування, не можуть підтверджу ватись іншими засобами доказ ування.
Як уже зазначалось судом, ві дповідно до п. 3 Договору сторо ни погодили, що оплата товару здійснюється за кожну поста влену партію протягом 30-ти кал ендарних днів з моменту отри мання товару шляхом перераху вання коштів на банківський рахунок Продавця в безготівк овому порядку.
Проте, суду з боку відповіда ча не надано будь -
яких належних доказів, які б свідчили про повне погашенн я заборгованості як то платі жне доручення, виписку з банк у, тощо. Також, не представлено суду доказів того, що відбувс я розрахунок шляхом передачі товару, а саме, акт прийому - передачі товару, накладна, то що.
Слід, також, зазначити, що По зивач в судових засіданнях з аперечив проти твердження Ві дповідача щодо отримання пра цівниками ЗАТ "Західпиво" рох лі в кількості 3 шт. та електро кари в кількості 1 шт. в рахуно к погашення заборгованості з а Договором.
Разом з цим, з представленог о Позивачем клопотання про з меншення суми позову (№87 від, 07. 09.2010р.) а також поданого суду акт у звірки розрахунків підписа ного представниками сторін б ез заперечення вбачається, щ о жодних взаємозаліків між с торонами не проводилось і за явлена до стягнення сума осн овного боргу, станом на час ро згляду справи, становить 48 946 гр н. 19 коп.
Критично суд оцінює і поси лання відповідача, як на дока з на подану ним заяву до Терно пільського МВ УМВС України в Тернопільській області підп олковнику міліції ОСОБА_7 з проханням притягнути до ві дповідальності посадових ос іб ЗАТ "Західпиво" в особі дире ктора ОСОБА_8, які обманни м шляхом заволоділи майном ОСОБА_1 на суму 48 000,00 грн.
Так, із змісту ч.3 ст.35 ГПК Укра їни вирок суду з кримінально ї справи, що набрав законної с или, є обов' язковим для госп одарського суду при вирішенн і спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені . Проте, з боку відповідача суд у не надано такого, як і інших належних доказів того, що под ана ним заява стала підставо ю для порушення кримінальної справи і проведення розслід ування відповідних фактів.
Крім того, із змісту заяви, н а яку посилається відповідач не вбачається, що зазначене м айно передавалось у погашенн я заборгованості за Договоро м, а також, яким саме майном за володіли посадові особи, і що це майно передано у погашенн я заборгованості за Договоро м, що є предметом розгляду.
Відхиляє суд і посилання в ідповідача на важке фінансов е становище як на причину нев иконання взятих на себе зобо в' язань, так як не вважає заз начену обставину підставою д ля звільнення від відповідал ьності за невиконання зобов' язання.
Так, згідно із ч. 2 ст. 193 ГК Укра їни, кожна сторона повинна вж ити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов' язання, враховуючи і нтереси другої сторони та за безпечення загальногоспода рського інтересу. В свою черг у ч. 7 даної статті закріплено правило про те, що не допускаю ться одностороння відмова від виконання зобов'язань , крім випадків, передбачених законом, а також відмова від в иконання або відстрочка вико нання з мотиву, що зобов'язанн я другої сторони за іншим дог овором не було виконано нале жним чином.
Також, із змісту ч. 2 статті 218 Г К України у разі, якщо інше не передбачено законом або дог овором, суб'єкт господарюван ня за порушення господарсько го зобов'язання несе господа рсько-правову відповідальні сть, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання вияв илося неможливим внаслідок д ії непереборної сили, тобто н адзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійс нення господарської діяльно сті. Не вважаються такими обс тавинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами п равопорушника, відсутність н а ринку потрібних для викона ння зобов'язання товарів, від сутність у боржника необхідн их коштів.
При цьому, суд має за необх ідне відмітити, що відповідн о до статті 42 ГК України підпр иємництво - це самостійна, іні ціативна, систематична, на вл асний ризик господарська дія льність, що здійснюється суб 'єктами господарювання (підп риємцями) з метою досягнення економічних і соціальних ре зультатів та одержання прибу тку.
Одним із принципів підприє мницької діяльності є комерц ійний розрахунок та власний комерційний ризик (ч. 1 ст. 44 ГК У країни).
Враховуючи вищезазначене , оцінивши докази у їх сукупно сті, розглянувши усі обстави ни справи, суд вважає позовні вимоги - Закритого акціонерн ого товариства "Західпиво", см т. Квасилів, Рівненський райо н, Рівненська область про стя гнення з Фізичної особи - підп риємця ОСОБА_1, смт. Товсте , Заліщицького району, Терноп ільської області 48946,19 грн. осно вного боргу та 1809,35 грн. пені обґ рунтованими, підтвердженими документально та такими, що п ідлягають до задоволення. В ч астині стягнення 974,89 грн. пені, суд в задоволенні позову від мовляє.
Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України д ержавне мито покладається у спорах, що виникають при вико нанні договорів та з інших пі дстав - на сторони пропорційн о розміру задоволених позовн их вимог.
В свою чергу із змісту, ч. 5. ст . 49 ПІК України суми, які підляг ають сплаті за витрати на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу та інш і витрати, пов'язані з розгляд ом справи, покладаються: при з адоволенні позову - на відпов ідача; при відмові в позові - н а позивача; при частковому за доволенні позову па обидві с торони пропорційно розміру з адоволених позовних вимог.
А тому, згідно зазначених пу нктів ст. 49 ГПК України врахов уючи часткове задоволення по зову, державне мито у розмірі 599,91 грн. та витрати на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу у розмірі 232,22 г рн. в даній справі суд поклада є на Відповідача у справі. Від повідно, витрати на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу в сумі 3 грн. 78 к оп. та державне мито в сумі 9 гр н. 75 коп. покладаються на Позив ача у справі.
Приймаючи до уваги викладе не, керуючись ст.ст. 16, 509, 526, 625, 655 Цив ільного кодексу України, ст.с т. 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85, 115-117 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, господарський суд ,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 (код ЄДРПОУ НОМ ЕР_1), р/р 26008055100932 в ТФ КБ ЗАТ "Прива тбанк" м.Тернопіль, МФО 338783, на ко ристь Закритого акціонерног о товариства "Західпиво", вул. 1-го Травня, 33, смт. Квасилів, Рів ненський район, Рівненська о бласть (код ЄДРПОУ 301328517120), р/р №26005 177559701 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005 - 48946 (сорок вісім тисяч дев ' ятсот сорок шість) грн. 19 коп. боргу, 1809 (одну тисяч у вісімсот дев'ять) грн. 35 коп. пені, 599 (п' ятсот дев ' яносто дев' ять) грн. 91 коп. державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 22 коп. витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу.
3. В частині стягнення 974 грн. 89 коп. пені, 3 грн. 78 коп. витр ат на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су, 9 грн. 75 коп. державного мита , відмовити.
Наказ видати після на брання рішенням суду законно ї сили.
На рішення суду, яке не наб рало законної сили, сторони м ають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляці йне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішенн я 11 жовтня 2010 року, ч ерез місцевий господарський суд.
Суддя
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2010 |
Оприлюднено | 06.11.2010 |
Номер документу | 12046300 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Гевко В.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні