Постанова

від 18.07.2024 по справі 520/15683/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Полях Н.А.

18 липня 2024 р. Справа № 520/15683/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ОСАН» до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2023 позивач приватне підприємство «ОСАН» (далі ПП «ОСАН», підприємство) звернувся до суду з позовом до Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (далі - Північне міжрегіональне управління ДСП по роботі з ВПП, контролюючий орган) в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 118/3500040336 від 24.03.2023, яким до ПП «ОСАН» застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних, у розмірі 122 741.64 грн.

Вимоги мотивував тим, що рішення відповідача є протиправним, оскільки позивачем через програмний комплекс «M.E.Doc» надано (надіслано) податкові накладні № 3 від 01.06.2022, № 4 та № 6 від 13.06.2022 для реєстрації в ЄРПН у строк, встановлений статтею 201 Податкового Кодексу України (далі ПК України), з урахуванням положень підпункту 69.18. п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України. Проте, квитанцій про їх прийняття або неприйняття відповідачем позивач у день подачі (надіслання) на реєстрацію (30.06.2022) - так і не отримав, а отримав лише наступного дня (01.07.2022). Зазначає, що податкові накладні були надіслані позивачем на реєстрацію не пізніше 18:00 год. 30.06.2022.

Посилається на те, що з квитанцій про реєстрацію податкових накладних вбачається, що всі податкові накладні були складені та надані (надіслані) на реєстрацію своєчасно, у повній відповідності до вимог чинного законодавства у тому числі щодо часу та строку їх реєстрації.

Зазначає, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття/не прийняття або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, ПП «ОСАН» своєчасно, у строки встановлені законодавством, було складено та надано (надіслано) на реєстрацію всі податкові накладні, зазначені в акті перевірки та додатку до нього.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що пп. 69.18 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, з метою захисту прав платників податків, збереження захисту даних наданих електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюється з 08:00 год. до 18:00 год.

Зазначає, що оскільки п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлені строки реєстрації в ЄРПН для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день включено календарного місяця, позивач був зобов`язаний їх зареєструвати до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, тому граничний строк реєстрації для податкових накладних від 01.06.2022 та 13.06.2022 встановлено 30.06.2022.

Відповідно до п. 8 Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі протягом двох годин наступного операційного дня. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Виходячи з інформації, зазначеної у квитанціях від 01.07.2022 про отримання контролюючим органом на реєстрацію податкових накладних від 01.06.2022 № 3 та від 13.06.2022 № 4, № 6, документи доставлено до центрального рівня ДПС України у день, наступний за днем граничного строку реєстрації, а саме 01.07.2022 об 08 год. 06 хв. 57 сек.

Вказує, що враховуючи значний проміжок часу для реєстрації, зокрема з 01.06.2022 по 30.06.2022 та з 13.06.2022 по 30.06.2022, позивачем направлено накладні на реєстрацію до ЄРПН в останній операційний день (30.06.2022) об. 17:56 год. свідчить про недобросовісні дії або необачність платника податків, та призвело до унеможливлення проведення всіх необхідних автоматизованих співставлень та подальше формування квитанції безпосередньо у операційний день, у якому було направлено податкові накладні на реєстрацію.

Отже, позивачем не дотримані приписи чинного податкового законодавства. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено адміністративний позов ПП «ОСАН».

Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 118/3500040336 від 24.03.2023, форма «Н», про застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних, у розмірі 122 741.64 грн.

За рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДСП по роботі з ВПП на користь ПП «ОСАН» стягнуто суму судового збору у розмірі 2 684.00 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що аналізуючи приписи чинного податкового законодавства, суд дійшов висновку, що ПП «ОСАН» не порушило граничних строків та своєчасно було надіслано на реєстрацію податкові накладні.

Суд зазначив, що позивачем вжито всі залежні від нього дії щодо надання (надіслання) податкових накладних для реєстрації в ЄРПН у строк, встановлений статтею 201 ПК України та час встановлений підпунктом 69.18. п. 69 підрозділу 10 розділу XX (Перехідні положення) ПК України, проте квитанцій про прийняття або неприйняття таких накладних ним своєчасно не отримано, останні вважаються такими, що зареєстровані в ЄРПН, а тому підстави для застосування до позивача штрафних санкцій відсутні.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Північне міжрегіональне управління ДСП по роботі з ВПП, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та у порядку ст. 75, ст. 76 розділу ІІ, п.п. 69.2 п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України було проведено камеральну перевірку даних, зазначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість платника податків ПП «ОСАН», за звітні податкові періоди : за лютий травень 2022 з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Перевірка проводилась у період з 21.07.2022 по 20.09.2022.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт № 118/35-00-04-03-14/30426905 від 20.09.2022 «Про результати камеральної перевірки даних, у податковій звітності з податку на додану вартість ПП «ОСАН» в податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий-травень 2022 з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок» (далі Акт перевірки) (а.с. 29-35).

Відповідно до висновків Акту № 118/35-00-04-03-14/30426905 від 20.09.2022, перевіркою ПП «ОСАН» встановлено наступні порушення:

факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 36 021 524.70 грн, що є порушенням граничного строку реєстрації податкових накладних, визначений п. 201.10. ст. 201 ПК України та абз. 3 п. п. 69.1. п. 69 підрозділу XX ПК України;

п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення позитивного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у розмірі 437 897.83 грн, а саме: за лютий 2022 90 161.92 грн, за квітень 2022 191 882.91 грн, за травень 2022 155 852.99 грн.

Не погодився з висновками Акту перевірки позивачем подано заперечення проти акту перевірку № 22.11 від 23.11.2022 (а.с. 36-38).

08.12.2022 Північним міжрегіональним управлінням ДСП по роботі з ВПП прийнято рішення, яким заперечення на акт перевірки залишені без задоволення, а висновки акту перевірки без змін (а.с. 39-41).

На підставі висновків акту перевірки № 118/35-00-04-03-14/30426905 від 20.09.2022 посадовими особами контролюючого органу було складено податкові повідомлення-рішення від 15.12.2022 :

№ 237/3500040336 Форма «Н», про застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних, у розмірі 3 602 152.61 грн (а.с. 5-13);

№ 238/3500040336 Форма «Р», про нарахування (збільшення) грошового зобов`язання за податком на додану вартість, у розмірі - 437 898.00 грн та штрафні санкції, у розмірі - 218 949.00 грн (загальна сума - 656 847.00 грн) (а.с. 14-16).

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями від 15.12.2022 № 237/3500040336 від 15.12.2022 та № 238/3500040336, позивач в порядку досудового оскарження подав скаргу до ДПС України (а.с. 42-44) .

За результатами розгляду скарги посадовими особами ДПС України було прийнято рішення про її часткове задоволення та скасування :

податкового повідомлення-рішення № 238/3500040336 від 15.12.2022;

податкового повідомлення-рішення № 237/3500040336 від 15.12.2022 у сумі 3 479 410.97 грн.

24.03.2023 Північним міжрегіональним управлінням ДСП по роботі з ВПП було складено нове податкове повідомлення-рішення № 118/3500040336, форма «Н», про застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних, у розмірі 122 741.64 грн (а.с.65-67).

Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є ПК України.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з абз. 4 п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацом 5 п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно з абз. 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Таким чином, продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, з урахуванням граничних строків для виконання платником податків свого податкового обов`язку. У разі ж порушення строків реєстрації до платника податків застосовуються штрафні санкції.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Згідно з п. 120-1.1 ст. 120 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що з 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України і який триває і на сьогодні.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02. 2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до абзаців 2, 3 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України було передбачено, що у разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування у ЄРПН до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (Порядок - № 1246).

Пункт 3 Порядку № 1246 визначає, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1246, після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з п. 14 Порядку № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За усталеною практикою Верховного Суду викладеною в постановах від 23.07.2019 у справі № 620/3609/18, від 14.08.2018 у справі № 803/1583/17, від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17, № 816/390/17 від 02.07.2019 у справі № 2340/3802/18, від 20.08.2019 у справі № 1640/3125/18, вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

У постановах від 03.04.2020 у справі № 160/5380/19, від 10.06.2019 у справі № 802/1825/16-а та від 12.07.2019 у справі № 0940/1600/18 Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії:

1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування);

2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.

Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Встановлена нормою п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 200/4176/20-а, від 03.05.2023 у справі № 580/1728/20.

Так, судом встановлено, що ПП «ОСАН» виписано податкові накладні № 3 від 01.06.2022, № 4 та № 6 від 13.06.2022 (а.с. 17-28).

ПП «ОСАН» було направлено на реєстрацію податкові накладні № 3 від 01.06.2022, № 4 та № 6 від 13.06.2022, за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc» 30.06.2022 о 17:56 год., що підтверджується роздруківкою скріншотів файлів спеціалізованого програмного забезпечення - комп`ютерної програми "M.E.Doc" (а.с. 19, 23, 27, 109-113).

Зазначені роздруковані скріншоти є належними та допустимими доказами, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у висновках, викладених в постановах від 28.04.2020 у справі №810/198/16, від 20.10.2020 у справі №620/817/19, від 24.11.2021 у справі № 200/12604/19-а

Верховний Суд у своїй постанові від 22.11.2021 по справі № 160/10558/19 дійшов висновку про те, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, а дата їх відправлення виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних, тому скріншоти з програми «M.E.Doc» є належним засобом доказування.

Водночас, квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних не було направлено позивачу протягом операційного дня, хоча сама податкова накладна направлена на реєстрацію в межах строку, встановленого статтею 201 ПК України.

Доказів на спростування вказаних обставин податковим органом не надано.

Разом з тим, податкові накладні зареєстровані податковим органом лише 01.07.2023, тобто поза межами граничного строку реєстрації в 1 день.

Відповідно до п. 112.1 ст.112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 112.2 ст. 112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Колегія суддів зазначає, що позивач своєчасно направив на реєстрацію податкові накладні № 3 від 01.06.2022, № 4 та № 6 від 13.06.2022, що підтверджено належними доказами та свідчить про дотримання ним свого податкового обов`язку та виключає в його діях, як платника податку порушень діючого законодавства України щодо порушення реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Посилання апелянт на практику Верховного Суду у справі № 815/2457/18 колегія суддів відхиляє, оскільки ця практика не є аналогічною обставинам даної справи та жодним чином не підтверджує доводів відповідача. Зокрема у справі № 815/2457/18, на яку посилається відповідач, Верховний Суд виходив із того, що платником податків податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних було направлено поза межами операційного дня граничного строку для їх реєстрації, що стало підставою для відмови у їх прийнятті, вказане рішення платником податків в судовому порядку не оскаржувалося, повторно було направлено податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за статтею 120-1 ПК України в частині порушення строків реєстрації податкових накладних № 3 від 01.06.2022, № 4 та № 6 від 13.06.2022, та, як наслідок, протиправність податкового повідомлення - рішення в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 122 741.64 грн та наявність підстав для його скасування.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц