Постанова

від 18.07.2024 по справі 420/6799/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/6799/24

Головуючий в І інстанції: Тарасишина О.М.

Дата та місце ухвалення рішення: 24.04.2024 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 20243 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» (далі позивач) звернулось з адміністративним позовом до Одеської митниці (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів року №UA500500/2023/000875/2 від 25.12.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації №UA500500/2023/001650 від 25.12.2023 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000875/2 від 25.12.2023 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації №UA500500/2023/001650 від 25.12.2023 року.

Стягнуто з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 3028 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про правомірність дій Одеської митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки документи, які надані позивачем до митного органу на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, містили розбіжності.

Позивач своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 25.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» (Дистриб`ютор) та «ZHEJIANG JUITA INTELLIGENT TECHNOLOGY CO. LTD» (Виробник) укладено Дистриб`юторський договір з наданням ексклюзивних прав №03-25/23JT.

Згідно п.1.1, п.1.2 Дистриб`юторського договору виробник призначає ТОВ «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» своїм уповноваженим ексклюзивним дистриб`ютором з метою одержання замовлень продукції, оговореної у статті 1.2, від клієнтів тільки на території України. Водночас, Дистриб`ютор згоден взяти на себе та виконувати зобов`язання, оговорені в розділі 2, для досягнення вищевказаної мети.

Під охоплюваною продукцією торгівельної марки JUITA маються на увазі машини швейні, запасні частини, додаткові приладдя, пристрої та компоненти до них.

Відповідно до п.1.3 виробник зобов`язується постачати продукцію, опис якої зазначається в додатках до цього Договору, передавати Дистриб`ютору документи, що відносяться до продукції і право власності на продукцію, в той час як Дистриб`ютор зобов`язується оплачувати ціну продукції та приймати поставки продукції.

Сторони укладають додаткові угоди до цього Договору, в яких зазначають опис (найменування та кількість) продукції, гарантійний строк, ціну продукції, базисні умови поставки та умови платежу.

Ціна кожної окремої угоди встановлюється шляхом переговорів між Виробником і Дистриб`ютором. У відповідь на кожен запит та/або замовлення Дистриб`ютора виробник пропонує спеціальну ціну, дійсну для Дистриб`ютора та яка вигідно відрізняється від публічних цін, доступних на торгових інтернет-платформах. На підставі цієї спеціальної ціни Виробник не надає Дистриб`ютору жодної комісійної винагороди (п.4.1 Договору).

Пунктом 8.1. Дистриб`юторського договору визначено, що виробник зобов`язується надати Дистриб`ютору з кожною поставкою продукції таку супровідну документацію: комерційний рахунок (інвойс), пакувальний лист, коносамент або авіанакладна.

21.09.2023 року сторони уклали між собою Додаткову угоду №2 до Дистриб`юторського договору №03-25/23JT твід 25.03.2023 року, відповідно до п.1 якої виробник зобов`язується поставити продукцію, опис (найменування, кількість і ціна) якої обговорюється в специфікації (Додаток №1 до Договору), передати документи, що відносяться до продукції та передати дистриб`юторові право власності на продукцію, а дистриб`ютор зобов`язується сплатити ціну за продукцію і прийняти поставку продукції.

Ціна продукції складає 2 808 дол. США на умовах CPT Одеса, Україна (п.2 Угоди).

Дистриб`ютор зобов`язується перерахувати на банківський рахунок виробника грошові кошти в розмірі ціни продукції на умовах попередньої оплати одним або кількома платежами на розсуд дистриб`ютора (п.3 Угоди).

Виробник зобов`язується передати продукцію дистрибютору на умовах CPT Одеса протягом орієнтовно 14 робочих днів після підписання цієї Додаткової угоди, шляхом відправки з порту Shenzhen (Китай).

З метою митного оформлення ввезеного товару, 19.12.2023 року позивачем до Одеської митниці подано митну декларацію №23UА500500045108U9 на імпортовані товари, а саме: машини швейні нові, промислові, автоматичні, призначені для текстильної промисловості, ТМ «JUITA», машини змонтовані на станині. Станини зварені із вуглеродістої сталі марки Q215B. Доля ваги станин у вазі нетто кожної машини в цілому складає не менше 85%: - мод. JTK8-150110A, серійний номер 23100689077, машина швейна для шаблонного шиття-вистібування курток, поле шиття 150x110см, в кмпл. з стандарт-набором З.І.П., в т.ч., інструментів д/монтажу та обслуговування JTK8-150110A. Усього 1 комплект. Торгівельна марка - "JUITA". Виробник: «ZHEJIANG JUITA INTELLIGENT TECHNOLOGY CO., LTD.», країна виробництва-Китай, CN.

На підтвердження заявленої митної вартості товару, було подано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 03-25/23JT від 25.03.2023 року; додаткова угода №2 від 21.09.2023 року до вказаного Договору, Додаток №1 від 21.09.2023 року до додаткової угоди №2 від 21.09.2023 року до договору від 25.03.2023 року №03-25/23JT; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № JT20230924 від 09.10.2023 року; пакувальний лист (Packing list) б/н від 09.10.2023 року; коносамент (Bill of lading) № HYSF2023100651C від 28.10.2023 року; автотранспортну накладну (Road consignment note) № JT2312 від 08.12.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару № 231005/000217734 від 05.10.2023 року; доручення №23-03/02 від 02.03.2023 року; технічний опис б/н від 26.07.2019 року, пропозицію ціни №JT20230912 від 12.09.2023 року, копію ВМД на подібний товар №UA500020/2020/200902 від 15.01.2020 року, копію ВМД на ідентичний товар № UA500500/2022/022325 від 14.07.2022 року, копію ВМД на ідентичний товар № 23UA500500028904U8 від 21.08.2023 року, копію митної декларації країни відправлення № 531620230162373579 від 25.10.2023 року.

Митну вартість поставлених товарів визначено позивач визначив за основним методом - ціною договору у сумі 2808 доларів США.

За результатами перевірки митної декларації № 23UA500500045108U9 від 19.12.2023 року та поданих до неї документів, митним органом сформовано повідомлення №533692 в якому вказано, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно зовнішньоекономічний договору (контракту) від 25.03.2023 № 03-25/23JT (далі-Контракт), доповнень №1 від 21.09.2023 до Контакту та комерційного інвойсу від 09.10.2023 № JT20230924 поставка товару здійснюється на умовах СРТ Odessa. Вказані умови поставки СРТ (фрахт/ перевезення оплачені до) передбачають, що продавець доставить товар названому перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики, втрати чи пошкодження товару, які інші витрати передачі товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Однак в документах, що надані до митного оформлення відсутні відомості щодо витрат на транспортування, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі;

2) відповідно до п.п. в) п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) у копії експортної декларації 531620230162373579 від 25.10.2023 року зазначено умови поставки СРТ, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.

На підставі зазначеного, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, Одеською митницею було зобов`язано декларанта надати додаткові документи, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вимог митного органу, листом від 22.12.2023 року декларантом надіслано додаткові документи: лист-сповіщення відправника-виробника (щодо здійсненої ним оплати фрахту та наземного транспортування до м. Одеса) від 22.12.2023 року № JT20231222-02; переклад листа-сповіщення відправника-виробника (щодо здійсненої ним оплати фрахту та наземного транспортування до м. Одеса) від 22.12.2023 року № JT20231222-02; виписку з бухгалтерської документації №1 від 22.12.2023 року; виписку з бухгалтерської документації №2 від 22.12.2023 року; прайс-лист виробника б/н від 25.03.2023 року; пропозицію по ціні Дистриб`ютора від 12.09.2023 року № JT20230912-UAA; переклад пропозиції по ціні Дистриб`ютора від 12.09.2023 року № JT20230912-UAA; висновок за результатами цінового моніторингу про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією Торгово-Промисловою Палатою України за номером СИО-е №000228 від 14.12.2023 року; виписку з банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів на території України, за рахунком за 04.09.2023 року від 22.12.2023 року; виписку з банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів на території України, за рахунком за 14.11.2023 року від 22.12.2023 року; рахунок про здійснення платежу на оплату на користь продавця №28-1 від 05.09.2023 року.

Після отримання додаткових документів, митним органом в оскаржуваному рішенні зазначено, що наявні розбіжності не спростовано та не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ.

Так, відповідач вказує, що у рахунку на оплату №28-1 відсутні реквізити покупця, що не дає змогу ідентифікувати операцію; у виписці з бухгалтерській документації №1 та №21 вказано, що інформація зазначена у документі відображає попередні розрахунки та товар не прийнято на баланс підприємства що суперечить самому призначенню цього документа; у виписці (банку) за рахунком за 05.09.2023 року зазначена сума обороту 100000, що не відповідає вартості товару за інвойсом JT20230924.

Так, за результатами розгляду поданих документів, рішенням №UA500500/2023/000875/2 від 25.12.2023 року Одеська митниця здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару за резервним методом, яким митну вартість товару №1 скориговано до рівня 8000 дол. США/од. замість 2808 дол. США/од., яка була заявлена декларантом.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001650.

Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТК-СЕРВІС ПЛЮС» оскаржило їх у судовому порядку.

Суд першої інстанції, вирішуючи справу та задовольняючи позов, дійшов висновку, що вказані позивачем при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на викладене.

За приписами ч.1 ст. 49 Митного Кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною 2 ст. 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Статтею 57 МК України визначено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, з наведених норм вбачається, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та в разі виникнення сумніву щодо правильності зазначеної митної вартості товару має повноваження витребувати додаткові документи, які дають змогу об`єктивно підтвердити заявлену декларантом митну вартість.

Також, наведеними нормами передбачено, що витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження числового значення складових митної вартості товарів позивачем подано документи, за якими, відповідно до частини першої статті 53 МК України, має підтверджуватись заявлена митна вартість.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, Одеська митниця зазначила обставини, які викликали сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в рішенні про коригування митної вартості товару, відповідач посилається на те, що в документах, наданих до митного оформлення відсутні відомості щодо витрат на транспортування, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі, з приводу чого колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 25.03.2023 року №03-25/23JT, специфікації до нього, інвойсу від 09.10.2023 року № JT20230924 поставка товару здійснюється на умовах CPT Одеса.

Разом з тим, у Додатковій угоді № 2 від 21.09.2023 року до договору №03-25/23JT від 25.03.2023 року сторони погодили умови поставки товару на CPT Одеса.

Так, відповідно до умов Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс за умовами поставки СРТ («Фрахт/перевезення оплачене до …») продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами), продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

Таким чином, враховуючи, що за правилами поставки на умовах СРТ, витрати на доставку товару покладаються на продавця товару, транспортування здійснює продавець, то відповідно витрати належать до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, а тому такі витрати не є складниками митної вартості товару.

Також, Одеська митниця у своєму рішенні зазначила, що відповідно до п.п. в) п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Митний орган вказує, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Колегія суддів вважає такі доводи митниці необґрунтованими, виходячи с наступного.

Як зазначалось вище, поставка товару здійснювалась на умовах поставки CPT Одеса, за умовами якої продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

Таким чином, враховуючи, що поставка товару здійснюється на умовах CPT, то вартість упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, включена до ціни товару, яку позивач сплатив продавцю.

Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої позивачем, зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. Тобто, товар надійшов позивачу у безповоротній упаковці та її вартість входить у ціну товару.

Колегія суддів спростовує посилання митного органу на те, що у копії експортної декларації 531620230162373579 від 25.10.2023 року зазначено умови поставки СРТ, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів, витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, оскільки умови поставки СРТ UA (Odessa), згідно експортної декларації №531620230162373579 від 25.10.2023 року, Інвойсу № JT20230924 від 09.10.2023 року та Додаткової Угоди №2 від 21.09.2023 року до Дистрибюторського договору, передбачають, що: продавець сплачує транспортування/перевезення товарів від продавця до покупця; продавець знімає з себе відповідальність за втрату товару після його передачі перевізнику, тобто, у порту відвантаження Shenzhen, CN; ризики переходять при отриманні товару першим перевізником.

Крім того, колегія суддів зазначає, що митним орган не обґрунтовано яким чином не зазначення географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів, витрат на транспортування товарів від продавця до покупця впливає на складові митної вартості товару.

Щодо застосування відповідачем при коригуванні заявленої позивачем митної вартості товарів резервного методу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, митним органом визначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення є більшим та становить по товару №1 - 8000 дол. США/од. (МД від 26.06.2023 року №UA500500/2023/021794) замість 2808 дол. США/од., яка була заявлена декларантом.

Колегія суддів вказує, що положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.

Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2023/000875/2 від 25.12.2023 року не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Також, колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару митний орган обмежився лише посиланням на номер митної декларації (№UA500500/2023/021794 від 26.06.2023 року) в якості інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить, що при коригуванні митної вартості товарів, декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до бази даних ЄАІС Держмитслужби України позивач немає, що є позбавленням позивача права доступу до митної декларації, яку використовував митний орган при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, та порушенням принципу змагальних процесів.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ТОВ «ОТК-Сервіс Плюс», не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення митного органу є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Разом з цим, враховуючи, що саме прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500500/2023/001650 від 25.12.2023 року, колегія суддів дійшла висновку, що вказана картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню, як документ, що має похідний характер від рішення про коригування митної вартості.

Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 18.07.2024 р.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька