П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/12021/23
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваля М.П.,
суддів Осіпова Ю.В.,
Скрипченка В.О.,
за участю: секретаря судового засідання Тимінської Д.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року, прийняте у складі суду судді Устинова І.А. в місті Миколаїв, по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСУ АГРО ЛТД» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2023 року №736714290704,-
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АКСУ АГРО ЛТД» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми «В1» № 736714290704 від 06.09.2023, яким ТОВ «АКСУ АГРО ЛТД» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника банку у розмірі 1 513 207 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 378 301,75 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСУ АГРО ЛТД» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення форми "В1" № 736714290704 від 06.09.203 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "АКСУ АГРО ЛТД" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану за рахунок платника у банку у розмірі 1513207 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 378301,75 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що оскаржуване рішення суду прийняте з неправильним застосування норм матеріального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «АКСУ АГРО ЛТД» вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.п. «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2023 року, на 1513207 грн.
Представником позивача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 03.08.2023 по 09.08.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АКСУ АГРО ЛТД» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2023 року.
За результатами перевірки складено акт №7054/14-29-07-04/42439488 від 16.08.2023 р., в якому податкова дійшла висновків про порушення позивачем:
- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено суму з податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2023 на суму 1513 207 грн.
На підстав висновків акту відповідачем 06.09.2023 винесено податкове повідомлення рішення № 736714290704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 1 513 207 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 378 301,75 грн.
Позивач вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи доводи відповідача про нереальність господарської операції позивача з його контрагентом спростовані, що в свою чергу свідчить про відсутність порушень з боку позивача податкового законодавства України.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхні права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їхніх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.198.1-198.3 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
За визначенням підпунктів 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.7, 200.8 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
Пунктом 200.10 ст. 200 ПК України встановлено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.
З Акту перевірки вбачається, що підставою для висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства та відповідно підставою для прийняття спірного рішення стало не підтвердження позивачем факту придбання, транспортування та зберігання пшениці 3 класу врожаю 2019 року у ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА», яка у подальшому була експортована згідно Договору купівлі-продажу зерна від 27.08.2019 №AKSF-007, що укладений з Фірмою «НАЙ УН САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.ВС.», Туреччина.
Так, між позивачем (покупець) та ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» (постачальник) укладено Договір поставки №001 08/19 від 02.08.2019, за умовами п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених ним Договором. Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця Товар сільськогосподарського виробництва, найменування кількість, загальний обсяг партії якого визначені в Додатковій угоді № 1, яка є невід`ємною частиною цього Договору (т.1 а.с. 46-49).
08.08.019 до вказаного вище Договору між сторонами укладено Додаткову угоду №1, якою узгоджено найменування товару - українська продовольча пшениця 3 класу, загальний об`єм Товару, що поставляється за цією угодою 91)0 ТОН (+/- 20%), ціну - 5450 грн. за тону, умови поставки - насипом на умовах DAP (у редакції Інкотермс 2010) за адресою: ТОВ «ЛІСКИ» м. Одеса, станція Уставо, вул. Залізничників, 14, та інше (т. 1 а.с. 50).
02.09.2019 до вказаного вище Договору між сторонами укладено Додаткову угоду №2, якою узгоджено найменування Товару - українська продовольча пшениця 3 класу, загальний об`єм Товару, що поставляється за цією угодою 1000 тон (+/- 10%), ціну - 5300 грн. за тону, умови поставки - насипом на умовах DAP (у редакції Інкотермс 2010) за адресою: ТОВ «ЛІСКИ» м. Одеса, станція Усатово. вул. Залізничників 14 (місце поставки) та інше (т. 1 а.с. 51).
На виконання зазначеного договору та додаткових угод ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» поставило позивачу товар (українську продовольчу пшеницю 3 класу в загальній кількості 1 617,14 метричних тонн).
Так, реальність вищезазначеної господарської операції між позивачем та його контрагентом підтверджується видатковими накладними, реєстрами прийнятого вантажу, платіжними дорученнями (т.1 а.с. 52-128).
Крім того, 18.03.2020 року між ТОВ «АКСУ АГРО ЛТД» (надалі - Покупець) та 'ГОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» (надалі - Продавець) укладено Договір №18/03 купівлі-продажу транспортного засобу від 18.03.2020 р.. за умовами п, 1.1. якого в порядку та на умовах, передбачених цим Договором Продавець передає у власність Покупця транспортний засіб (надалі - Автомобіль), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Автомобіль (т.1 а.с. 161).
Пунктом 2.1. Договору №18/03 купівлі-продажу транспортного засобу від 18.03.2020 р Сторонами узгоджено, що вартість Автомобіля визначається домовленістю сторін та склала суму у національній валюті України у розмірі 514 132,00 грн. у тому числі ПДВ
Згідно видаткової накладної №1 від 18.03.2020 р. за Договором №18/03 купівлі-продажу транспортного засобу від 18.03.2020 р. ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» було передано ТOB «АКСУ АГРО ЛТД» автомобіль Nissan QASHQAI VIN: НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 157).
Факт оплати вартості автомобіля Nissan QASHQAI за Договором №18/03 купівлі-продажу транспортного засобу від 18.03.2020 р. у сумі 514 132,00 грн. підтверджується і платіжним дорученням № 512 від 19.03.2020 р (т. 1 а.с. 156).
У зв`язку із сплатою ТОВ «АКСУ АГРО ЛТД» на поточний рахунок ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» грошових коштів та постачанням товару за Договором поставки № 001/08/19 від 02.08.2019 та за Договором №18/03 купівлі-продажу транспортного засобу на виконання п. 201 ст 201 ПК України ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» було сформовано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні у кількості 18 шт. (т. 1 а.с. 162-167).
Таким чином, у позивача наявні первинні документи щодо здійснення господарських операцій з ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» та відповідно наявні підстав для формування податкового кредиту по вказаній господарській операції.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством (ч. 1 ст. 2 Закону №996).
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов`язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності.
Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.
Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні»).
За приписами абзацу 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» передбачено, що документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.
Первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні»).
Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні», є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Положеннями абзацу 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
З наданих до суду копій первинних документів по взаємовідносинах позивача з ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» колегією суддів встановлено, що вони мають усі необхідні реквізити та оформлені належним чином, будь-яких недоліків щодо оформлення перелічених документів під час проведення податкової перевірки не встановлено.
Колегія суддів зазначає, що згідно висновків Акту перевірки, відповідачем було зроблено висновок про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА», оскільки податковим органом було встановлено відсутність товарно-транспортних накладних та доказів зберігання.
Щодо ненадання позивачем товарно-транспортних накладних колегія суддів зазначає, що товарно траспорта-накладна є доказом факту перевезення (переміщення) товару, а натомість факт передання товару та набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною, які наявні в матеріалах справи.
Аналогічна правова позиція підтверджена постановами Верховного Суду від 15.07.2023 № 826/3616/18, від 25 листопада 2022 року № 200/4458/20-а, від 13.07.2022 № 520/223/20.
Також судом взято до уваги, що транспортування продовольчої пшениці за адресою ТОВ «ЛІСКИ» м. Одеса, станція Усатово, вул. Залізничників 14, відбулось в рамках договірних відносин між ТОВ «ПРИВАТМАШСТРОЙ» та контрагентом позивача ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА», яке в подальшому продало позивачу за вказаною адресою. При цьому, реальність зазначеної господарської операції була предметом дослідження під час розгляду справи Одеським окружним адміністративним судом, яким винесено рішення 01.09.2020 у справі № 400/4950/20 (набрало законної сили 27.01.2021) і відповідно яким встановлено факт реальності господарської операції щодо постачання пшениці ТОВ «ПРИВАТМАШСТРОЙ» до ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» на адресу м. Одеса, станція Усатово, вул. Залізничників 14. А відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Також, судом враховано, що за умовами договору поставки №001/08/19 укладеного між ТОВ «АКСУ АГРО ЛІД» та ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» поставка здійснюється на умовах DAP (у редакції Інкотермс 2010). тобто на продавця покладаються обов`язки нести всі витрати і ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення.
Подальше перевезення пшениці до пунктів формування експортного вантажу (порт Одеса) здійснено експедиторами, з якими позивач має договірні відносини, а саме ТОВ «ГОЛ» на підставі Договору №0258-Т/18 від 13.12.2018 р. про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортних вантажів та ТОВ «АРКАС ЛОГІСТІК УКРАЇНА» згідно Договору №0201/20 на надання послуг від 01.01.2020, які (експедитори) перевантажили пшеницю у контейнери зі складу Одеського відділення філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» АО «Українська залізниця» де зберігався даний товар. Зазначене підтверджується листом та ТОВ «АРКАС ЛОГІСТІК УКРАЇНА» з доданими до нього документами.
Не знайшло своє підтвердження і посилання відповідача про відсутність відповідальної особи на отримання ТМЦ, оскільки первинні документи підписані директором ТОВ «АКСУ АГРО ЛТД».
При цьому, відсутність певних документів у платника податків, як-то: сертифікати якості, не може бути беззаперечним доказом відсутності реального характеру поставки, тоді як інші докази, оцінені судом у судовому процесі підтверджують фактичне виконання поставки, а контролюючим органом не надано достовірних доказів на спростування цих фактів.
Аналогічна позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 05 листопада 2019 року (справа №804/9145/16), які відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Більш того, колегія суддів наголошує, що податкові накладні, які відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, були видані позивачу та надавали право на формування відповідного податкового кредиту та їх юридична дійсність податковим органом не оспорюється.
Також, суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Аналогічна правова позиція підтверджена постанова Верховного Суду від 19.03.2021 р. у справі № N 460/143/19.
Отже, на підтвердження реальності угод, укладених позивачем та його контрагентом надав належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку. Товар, який придбавав позивач в подальшому використаний в своїй господарській діяльності, а саме був реалізований на експорт, тому під час розгляду справи доводи відповідача про нереальність господарської операції позивача з його контрагентом спростовані, що в свою чергу свідчить про відсутність порушень з боку позивача податкового законодавства України.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 19.08.2020 р. ТОВ «АКСУ АГРО ЛТД» подано контролюючому органу податкову декларацію з ПДВ за липень 2020 р. та заявлено до бюджетного відшкодування 1187500 грн. ПДВ, отриманого від ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА».
ГУ ДПС у Миколаївській області було проведено перевірку ТОВ «АКСУ АГРО ЛТД» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2020 р. та прийнято ППР форми «В3» №00006400703 від 05.11.2020 р., яким ТОВ «АКСУ АГРО ЛТД» відмовлено в наданні бюджетного відшкодування на 1187500 грн., що був сплачений на користь ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА».
Вказане ППР форми «В3» №00006400703 від 05.11.2020 р. оскаржено ТОВ «АКСУ АГРО ЛТД» до Миколаївського окружного адміністративного суду, який рішенням від 22.03.2021 р. в задоволенні позову відмовив. Дане рішення набрало законної сили.
27.05.2021 р. до податкової декларації з ПДВ за липень 2020 р. подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким відображено відомості про операції з придбання товару з податком на додану вартість у ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» із зазначенням періоду виникнення від`ємного значення з ПДВ: серпень 2019 року на суму 319583,33 грн, вересень 2019 року на суму 851250 грн, жовтень 2019 року на суму 16 666,66 грн, а всього на суму 1 187 500 грн.
Наведений Уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2020 р. подано за наслідками набрання законної сили рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 р. у справі №400/5135/20 та узгодження ППР форми «В3» №00006400703 від 05.11.2020 р., яким відмовлено ТОВ «АКСУ АГРО ЛТД» у бюджетному відшкодуванні ПДВ на суму 1 187 500 грн., а вказана сума повернута до ліміту Позивача в системі електронного адміністрування ПДВ (збільшено залишок від`ємного значення попередніх звітних податкових періодів).
При цьому, відповідно до пункту 4 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21, сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 16.3 розділу II "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ.
Отже колегія суддів зазначає, що сума ПДВ, у якій відмовлено при наданні бюджетного відшкодування ПДВ, може бути врахована у збільшення значення рядків "збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу" податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення за формою "В3". Тобто така сума може бути врахована платником зі знаком "+" у рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження цього податкового повідомлення-рішення, чим спростовуються доводи апелянта у цій частині.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСУ АГРО ЛТД» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2023 року №736714290704 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2024 |
Оприлюднено | 22.07.2024 |
Номер документу | 120464121 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Коваль М.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні