Постанова

від 18.07.2024 по справі 420/36676/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/36676/23

Перша інстанція: суддя Пекний А.С.,

повний текст судового рішення

складено 13.03.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Осіпова Ю.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі №420/36676/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДИНГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

26.12.2023 товариство з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДИНГ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просило суд:

- визнати протиправними та скасувати неправомірні рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань реєстрації податкових накладних: №10219140/42525629 від 21.12.2023 про відмову в реєстрації ПН №75 від 02.11.2023, №10219141/42525629 від 21.12.2023 про відмову в реєстрації ПН №76 від 03.11.2023, №10219136/42525629 від 21.12.2023 про відмову в реєстрації ПН №77 від 07.11.2023, №10219135/42525629 від 21.12.2023 про відмову в реєстрації ПН №78 від 08.11.2023, №10219137/42525629 від 21.12.2023 про відмову в реєстрації ПН №79 від 12.11.2023, №10219134/42525629 від 21.12.2023 про відмову в реєстрації ПН №80 від 13.11.2023, №10219139/42525629 від 21.12.2023 про відмову в реєстрації ПН №81 від 15.11.2023, №10219132/42525629 від 21.12.2023 про відмову в реєстрації ПН №82 від 17.11.2023, №10219133/42525629 від 21.12.2023 про відмову в реєстрації ПН №83 від 20.11.2023, №10219130/42525629 від 21.12.2023 про відмову в реєстрації ПН №84 від 21.11.2023, №10219131/42525629 від 21.12.2023 про відмову в реєстрації ПН №85 від 24.11.2023, №10219129/42525629 від 21.12.2023 про відмову в реєстрації ПН №86 від 01.12.2023, №10219127/42525629 від 21.12.2023 про відмову в реєстрації ПН №87 від 06.12.2023, №10219128/42525629 від 21.12.2023 про відмову в реєстрації ПН №88 від 13.12.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН датою їх фактичного подання: №75 від 02.11.2023, №76 від 03.11.2023, №77 від 07.11.2023, №78 від 08.11.2023, №79 від 12.11.2023, №80 від 13.11.2023, №81 від 15.11.2023, №82 від 17.11.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» до контролюючого органу подано усі необхідні документи з метою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Натомість, податковим органом безпідставно відмовлено в такій реєстрації з посиланням на подання документів, складених із порушенням законодавства. Як стверджує позивач, суб`єктом владних повноважень не конкретизовано, які саме документи складено з порушенням законодавства.

Відповідач Головне управління ДПС в Одеській області з позовними вимогами не погоджувалось із підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зазначаючи, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Між тим, первинні документи повинні відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Також, контролюючий орган акцентував увагу на тому, що ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» віднесено до переліку ризикових платників податку на додану вартість. Крім того, платником податків не в повному обсязі подано документи, які необхідні для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а подані документи складені з порушенням законодавчих приписів. До того ж, на думку суб`єкта владних повноважень, вимога про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних є передчасною.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі №420/36676/23 позов товариства з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДИНГ» задоволено.

Приймаючи вищеозначене рішення суд першої інстанції вказав, що відповідачем не вказано, яка саме інформація стосовно позивача свідчить про ризиковість платника податку. Надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Як установлено окружним адміністративним судом подані позивачем до контролюючого органу первинні документи відповідають вимогам ст.ст.187, 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та мають відповідну юридичну силу. При цьому, в оскаржуваних рішеннях суб`єктом владних повноважень не вказано, які саме документи складено з порушенням вимог законодавства та в чому ці порушення полягають. До того ж, суд першої інстанції вказав, що задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні подані позивачем, датою їх фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішено.

Не погодившись із вищеозначеним рішенням суду першої інстанції Головним управлінням ДПС в Одеській області подано апеляційну скаргу в якій зазначено, що при винесенні оскаржуваного рішення окружним адміністративним судом зроблено висновки з порушенням норм матеріального та процесуального права, обставини справи не з`ясовано повно, об`єктивно та всебічно, а тому, на думку відповідача, такий судовий акт підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги Головним управлінням ДПС в Одеській області не зазначено у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а зміст апеляційної скарги повністю дублює зміст відзиву на позовну заяву (т.ІІ а.с.1-12, т.ІІ а.с.149-164).

Скориставшись наданим, приписами чинного процесуального законодавства, правом ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач повністю погоджується із висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 13.03.2024, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а судовий акт без змін.

В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.

Зокрема, колегію суддів установлено, що за наслідками здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» складено податкові накладені №75 від 02.11.2023, №76 від 03.11.2023, №77 від 07.11.2023, №78 від 08.11.2023, №79 від 12.11.2023, №80 від 13.11.2023, №81 від 15.11.2023, №82 від 17.11.2023, №83 від 20.11.2023, №84 від 21.11.2023, №85 від 24.11.2023, №86 від 01.12.2023, №87 від 06.12.2023, №88 від 13.12.2023, які було надіслано до контролюючого органу з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у яких зазначено, що документ збережено. Реєстрація зупинена.

Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних у квитанціях вказано: «відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 23.01.2023 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв`язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог контролюючого органу ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» засобами електронного зв`язку надіслано повідомлення з поясненнями та копіями документів щодо податкових накладних реєстрацію яких зупинено.

Однак, за наслідком розгляду питання щодо реєстрації податкових накладних №75 від 02.11.2023, №76 від 03.11.2023, №77 від 07.11.2023, №78 від 08.11.2023, №79 від 12.11.2023, №80 від 13.11.2023, №81 від 15.11.2023, №82 від 17.11.2023, №83 від 20.11.2023, №84 від 21.11.2023, №85 від 24.11.2023, №86 від 01.12.2023, №87 від 06.12.2023, №88 від 13.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №10219140/42525629 від 21.12.2023, №10219141/42525629 від 21.12.2023, №10219136/42525629 від 21.12.2023, №10219135/42525629 від 21.12.2023, №10219137/42525629 від 21.12.2023, №10219134/42525629 від 21.12.2023, №10219139/42525629 від 21.12.2023, №10219132/42525629 від 21.12.2023, №10219133/42525629 від 21.12.2023, №10219130/42525629 від 21.12.2023, №10219131/42525629 від 21.12.2023, №10219129/42525629 від 21.12.2023, №10219127/42525629 від 21.12.2023, №10219128/42525629 від 21.12.2023.

Спірними рішеннями відмовлено ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. У додатковій інформації, де має бути зазначено конкретні документи, вказано: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні».

Не погодившись із вищеозначеними актами індивідуальної дії ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» звернулось до суду з даною позовною заявою.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України, яким встановлено порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно із підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (зі змінами та доповненнями), відповідно до п.2 якого податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із п.п.12, 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування

01.02.2020 набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно із п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Пунктами 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, відповідно до п.2, 4 якого прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати, зокрема, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

Згідно із пунктом 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Системний аналіз вищенаведених законодавчих приписів свідчить про те, що контролюючого органу наділено повноваженнями пропонувати платнику податків надати пояснення та копії документів, які необхідні для розгляду питання щодо прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Поряд з цим, апеляційний суд відмічає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Як установлено судом апеляційної інстанції, у квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість передбачено наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Натомість, під час розгляду даної справи суб`єктом владних повноважень не доведено наявності, передбаченої п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, податкової інформації.

До того ж, апеляційний адміністративний суд зазначає, що суб`єктом владних повноважень до матеріалів справи не подано жодного доказу на підтвердження відповідності ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Крім того, в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних податковим органом не наведено конкретного переліку документів, які ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» має подати для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В контексті зазначеного слід зауважити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку таких документів.

При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника стосовно того, що ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» не подано жодного документу про якість товару, складської квитанції, договорів щодо співпраці із контрагентами, повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність (форма 20-ОПП), оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахунках рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93, плану рахунків бухгалтерського обліку, оскільки про витребування контролюючим органом у платника податку таких документів матеріали справи не містять жодних доказів.

Про їх неподання ТОВ «ЗЛИВА» відповідачем вперше зазначено у відзиві на позовну заяву та продубльовано в апеляційній скарзі.

За наслідком дослідження спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №10219140/42525629 від 21.12.2023, №10219141/42525629 від 21.12.2023, №10219136/42525629 від 21.12.2023, №10219135/42525629 від 21.12.2023, №10219137/42525629 від 21.12.2023, №10219134/42525629 від 21.12.2023, №10219139/42525629 від 21.12.2023, №10219132/42525629 від 21.12.2023, №10219133/42525629 від 21.12.2023, №10219130/42525629 від 21.12.2023, №10219131/42525629 від 21.12.2023, №10219129/42525629 від 21.12.2023, №10219127/42525629 від 21.12.2023, №10219128/42525629 від 21.12.2023, апеляційним судом установлено, що підставою їх прийняття було наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, а саме: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні»

З даного приводу, колегія суддів уважає за необхідне вказати, що в оскаржуваному індивідуальному акті суб`єктом владних повноважень не конкретизовано, які саме документи складено з порушенням законодавства та не конкретизовано у чому таке порушення полягає.

При цьому, наведений у рішенні перелік первинних документів не розкриває суті зазначеного порушення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Крім того, апеляційний суд вказує про необґрунтованість доводів скаржника стосовно затвердженої Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, форми рішення, якою не передбачено конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки вказане не скасовує наявності в податкового органу обов`язку доказування.

У контексті вирішення спірного питання, колегія суддів також уважає за доцільне акцентувати увагу на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган позбавлений можливості встановлювати реальність фінансово-господарських правовідносин між контрагентами.

Крім того, кожна господарська операція має свою специфіку і в ході її здійснення складається певний пакет документів, визначений умовами договору, законодавством. Не кожна господарська угода передбачає складання повного переліку документів, наведеного відповідачем в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не підкреслено у відповідних графах яких саме документів позивачем не подано.

У Пункті 110 рішення від 23 липня 2002року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Європейським судом з прав людини визначено, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

З урахуванням установлених у межах розгляду даної справи фактичних обставин, у системному зв`язку із положеннями чинного законодавства, апеляційним судом з`ясовано, що суб`єктом владних повноважень, на виконання вимог ч.2 ст.77 КАС України, не доведено правомірності винесення оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №10219140/42525629 від 21.12.2023, №10219141/42525629 від 21.12.2023, №10219136/42525629 від 21.12.2023, №10219135/42525629 від 21.12.2023, №10219137/42525629 від 21.12.2023, №10219134/42525629 від 21.12.2023, №10219139/42525629 від 21.12.2023, №10219132/42525629 від 21.12.2023, №10219133/42525629 від 21.12.2023, №10219130/42525629 від 21.12.2023, №10219131/42525629 від 21.12.2023, №10219129/42525629 від 21.12.2023, №10219127/42525629 від 21.12.2023, №10219128/42525629 від 21.12.2023, адже їх прийнято контролюючим органом із суто формальних підстав.

Між тим, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на наявність у товарно-транспортних накладних певних недоліків та його сумніви щодо платіжних інструкції, адже досліджувані у даній справі акти індивідуальної дії таких обґрунтувань правомірності їх прийняття не містять.

Не є юридично спроможними також посилання відповідача на те, що рішеннями від 21.07.2022 №36783, від 01.08.2023 №25693 ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» віднесено до переліку ризикових платників податку на додану вартість, адже суб`єктом владних повноважень не аргументовано, яким чином така обставина в досліджуваних правовідносинах впливає на можливість реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів уважає правильним висновок суду першої інстанції щодо протиправності спірних рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №10219140/42525629 від 21.12.2023, №10219141/42525629 від 21.12.2023, №10219136/42525629 від 21.12.2023, №10219135/42525629 від 21.12.2023, №10219137/42525629 від 21.12.2023, №10219134/42525629 від 21.12.2023, №10219139/42525629 від 21.12.2023, №10219132/42525629 від 21.12.2023, №10219133/42525629 від 21.12.2023, №10219130/42525629 від 21.12.2023, №10219131/42525629 від 21.12.2023, №10219129/42525629 від 21.12.2023, №10219127/42525629 від 21.12.2023, №10219128/42525629 від 21.12.2023.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів зазначає таке.

Згідно із частиною 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на комісію ДПС.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, відповідно до пункту 19 якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, приписами чинного законодавства чітко визначено порядок реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

З урахуванням того, що окружним адміністративним судом установлено неправомірність прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішень №10219140/42525629 від 21.12.2023, №10219141/42525629 від 21.12.2023, №10219136/42525629 від 21.12.2023, №10219135/42525629 від 21.12.2023, №10219137/42525629 від 21.12.2023, №10219134/42525629 від 21.12.2023, №10219139/42525629 від 21.12.2023, №10219132/42525629 від 21.12.2023, №10219133/42525629 від 21.12.2023, №10219130/42525629 від 21.12.2023, №10219131/42525629 від 21.12.2023, №10219129/42525629 від 21.12.2023, №10219127/42525629 від 21.12.2023, №10219128/42525629 від 21.12.2023, колегія суддів погоджується також із висновком суду першої інстанції щодо необхідності зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.

При цьому, апеляційний суд уважає необґрунтованими посилання скаржника стосовно передчасності зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права забезпечує ефективний захист таких прав у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

До того ж, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, не передбачено іншого ефективного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, аніж зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде вирішено остаточно.

Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Стосовно розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне вказати про таке.

02.05.2024 ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» до П`ятого апеляційного адміністративного суду скеровано відзив на апеляційну скаргу, у якому позивачем викладено прохання вирішити питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Як зазначає позивач, витрати ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ», понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції складають 8000грн.

Здійснюючи розподіл судових витрат апеляційний адміністративний суд виходить із такого.

Відповідно до п.п.«в» п.4 ч.1 ст.322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається, у тому числі, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Із системного аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України убачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Поняття «витрати на правову допомогу» у даному контексті це витрати, пов`язані з розглядом справи, тобто кількість годин, проведених у судових засіданнях та інші витрати, пов`язані з розглядом справи в суді.

В свою чергу, документами, які підтверджують витрати на правничу допомогу є: договір про надання правової допомоги, в якому повинно бути обов`язково зазначено, в якій справі здійснюється представництво прав та інтересів, розмір гонорару, та порядок його оплати. Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Довіреність (ордер). Документ, що свідчить про оплату послуг (платіжне доручення, банківська виписка, видатковий касовий ордер). Факт здійснення оплати підтверджує призначення платежу, щоб можливо було визначити, що дані витрати відносяться саме до конкретного договору та справи, а не до будь-якої іншої.

Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи надано: договір про надання правничої допомоги від 01.06.2022 №01/06/2022, додаткову угоду, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових вират №1, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 02.05.2024, довідку від 02.05.2024.

У контексті вирішення питання стосовно розподілу судових витрат колегія суддів відмічає, що з урахуванням приписів частини 7 статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Із запровадженням з 15.12.2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Водночас, Головним управлінням ДПС в Одеській області жодних клопотань щодо неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги до апеляційного суду не подавалось.

Між тим, колегія суддів уважає за доцільне відмітити, що відзив на апеляційну скаргу, у якому ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» викладено прохання вирішити питання про розподіл судових витрат, позивачем було надіслано до електронного кабінету ГУ ДПС в Одеській області та доставлено адресату 02.05.2024.

Відтак, з огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «УДГ ТРЕЙДИНГ» судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у загальному розмірі 8000грн.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі №420/36676/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДИНГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УДГ ТРЕЙДИНГ» судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в загальному розмірі 8000 (вісім тисяч)грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Ю.В. Осіпов О.І. Шляхтицький