Постанова

від 18.07.2024 по справі 420/22706/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/22706/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року (суддя Завальнюк І.В, м. Одеса, повний текст рішення складений 18.10.2023) по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "АЛІБІ" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару,-

В С Т А Н О В И В:

30 серпня 2023 року ПП "АЛІБІ" звернулося до адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просило визнати противоправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 18.07.2023 №UA500500/2023/000494/2.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року адміністративний позов ПП задоволено повністю.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП відмовити повністю.

На думку апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам митного органу про те, що подані до митного оформлення документи містили розбіжності, ознаки підробки та не містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12.01.2023 ПП "АЛІБІ" (Покупець) укладено зовнішньоекономічний договір із "MAYUR ENTERPRISE" (Індія) (Продавець) №2023-2-IN-ME щодо поставки товару згідно інвойсу (п. 1.1).

Згідно розділу 2 Контракту, товар поставляється в кількості згідно інвойсу (2.1); товар поставляється на умовах, вказаних у інвойсі (2.2); постачання товару здійснюється партіями згідно інвойсу (2.3); ціна товару в упаковці вказується в інвойсі (2.4).

Відповідно до п. 3.1 Контракту товар поставляється морським та / або автомобільним транспортним на умовах, визначених в інвойсі.

Повна вартість контракт складає 1000000 доларів США (п. 4.1).

Покупець здійснює оплату згідно інвойсу в доларах США банківським переказом і зобов`язаний відправити копію банківського переказу на факс продавця або по електронній пошті (п. 4.3).

Відповідно до специфікації №2 від 13.04.2023 року продавцем було надано інвойс №ЕХР/055/2023-24 від 26.05.2023 року до контракту №2023-2-IN-ME від 12.01.2023, згідно якого продавець продає, а покупець купує товар:

- арахіс сирий, лущений, не очищений, не обсмажений та не приготовлений іншим способом, не подрібнений без додавання інших речовин: солі, ароматизаторів., калібр ядра 60/70, сорт "болд", дата виготовлення (пакування) 05.2023 року, врожай 2022 року, термін придатності 12 місяців, упакований в мішки по 25 кг, кількість мішків 1080, Торгівельна марка "LIZA", вага нетто 27000 кг, ціна за 1000 кг-1400 доларів США, загальною вартістю 37800 доларів США.

Пакування входить в вартість Товару. Термін постачання: товар надійде в Україну не пізніше 120 днів з моменту передоплати. Умови поставки: DAP Одеса, Україна. Передоплата 5670 доларів США. Балансовий платіж 32130 доларів США за 10-15 днів до приходу товару до м. Одеси. загальна сума до оплати за Інвойсом №ЕХР/055/2023-24 від 26.05.2023 становить 37800 доларів США.

Перед поданням митної декларації ПП "АЛІБІ" провело передоплату митних платежів у розмірі 276458,62 гривень за рахунок коштів на рахунку у митниці.

Розрахунок митної вартості товару декларантом ПП "АЛІБІ": Загальна вартість товару за Інвойсом №ЕXР/055/2023-24 від 26.05.2023 р. становить 37800 доларів США.

Курс долару США встановлено на рівні 36,5686 за один долар США. Митна вартість товару 1382293,08 грн. (37800 х 36,5686). Розрахунок митних платежів згідно із заявленою декларантом ПП "АЛІБІ" митною вартістю товару: податок на додану вартість 20%: митна вартість товару 276458,62 грн. (1382293,08 грн. х 20%).

Ця сума вказана у митній декларації на розмитнення товарів у графі В: Подробиці розрахунків: 028 (вид платежу) 276458,62 (сума платежу) 32508984 (код ЄДРПОУ ПП "АЛІБІ").

Для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці декларантом була подана митна декларація (МД) №23UA500500024532U0 від 18.07.2023, відповідно до якої за умовами поставки DAP на митну територію України надійшов товар ПП "АЛІБІ", а саме: арахіс сирий, лущений, не очищений, не обсмажений і не приготовлений іншим способом, не подрібнений, без додання інших речовин: солі, цукру, прянощів, ароматизаторів. ДСТУ 4822:2007. Врожаю 2022 р. Калібр 60/70. Сорт: "болд". Напрямок використання - промислова переробка. Дата виготовлення (пакування) 05.2023 р. Термін придатності 12 місяців. Пакування: мішки по 25 кг. нетто. Торговельна марка: "LIZA". Виробник: "MAYUR ENTERPRISE". Країна виробництва: Індія, IN.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №23UA500500015005U9 від 03.05.2023 подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: - Пакувальний лист (Packing list) EXP/055/2023-24 26.05.2023; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) EXP/055/2023-24 26.05.2023; - Коносамент (Bill of lading) 227811843 02.06.2023; - Автотранспортна накладна (Road consignment note) 5840 03.07.2023; - Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 228 05.06.2023; - Некласифікований комерційний документ Б/Н 16.05.2023; - Банківський платіжний документ, що стосується товару 64 28.04.2023; - Банківський платіжний документ, що стосується товару 66 21.06.2023; - Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н 16.05.2023; - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 13.04.2023; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 2023-2-IN-ME 12.01.2023; - Договір про надання послуг митного брокера 09-08/21 09.08.2021; - Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 10189612 17.07.2023; - Довіреність Б/Н 27.03.2023; - Копія митної декларації країни відправлення 1339276 27.05.2023.

Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу декларанта та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів митницею встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000345/2 від 03.05.2023, а саме:

- відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. В наданому прайсі Б/Н від 16.05.2023 вказано, що пакування входить в вартість проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- в наданих передплатах не вказаний номер інвойсу, не можливо ідентифікувати за яку поставку товару проведено оплату.

На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

18.07.2023 декларантом була надана копія митної декларації країни відправлення; прайс-лист; в наданій експортній декларації зазначені умови поставки DAP (INR) не зазначено географічний пункт доставки. Декларантом був наданий лист про те що додаткові документи надаватися не будуть.

03.05.2023 Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000345/2.

Вважаючи згадане рішення протиправним, ПП "АЛІБІ" звернулося до суду з даним адміністративним позовом про його скасування.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності у поданих позивачем документів розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, в тому числі щодо проведення митного оформлення та методів визначення митної вартості товарів врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі МК України).

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

При цьому, пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України.

Відповідно до положень частини першої статті 58 МК України основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому основний метод не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зі змісту статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Водночас частиною третьою статті 53 МК України установлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

В постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15 Верховний Суд України зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Отже, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для коригування митної вартості товарів слугувало те, що подані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до статті 53 МК України, містять розбіжності та не містять відомостей щодо числових значень складових митної вартості, а саме:

1. відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. В наданому прайсі Б/Н від 16.05.2023 вказано, що пакування входить в вартість, проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2. в наданих передплатах не вказаний номер інвойсу, не можливо ідентифікувати, за яку поставку товару проведено оплату.

Щодо тверджень митного органу про неможливість перевірити правильність визначення митної вартості самого товару через не надання даних щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, слід зазначити таке.

З матеріалів справи вбачається, що поставка товару відбувалася на умовах DAP.

Згідно з правилами Інкотермс відповідно до умов поставки DAР - Поставка відбулася в момент, коли продавець доставив товар названому перевізникові або іншій особі в узгодженому сторонами місці. На продавця покладають зобов`язання нести всі витрати та ризики пов`язані з транспортуванням товару у місце призначення, а також продавець зобов`язаний за свій рахунок забезпечити упакування, необхідне для перевезення товару.

Ураховуючи, що у ціну товару були включені всі витрати на пакувальні матеріали та роботи, пов`язані із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність вимог митного органу в необхідності надання декларантом даних вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Тверджень митного органу про те, що в наданих передплатах не вказаний номер інвойсу, не можливо ідентифікувати, за яку поставку товару проведено оплату, спростовується наданими до митного оформлення документами, які дають змогу в повній мірі ідентифікувати платіжний документ з партією товарів, що оцінюються. Зокрема, платіжні документи мають посилання на реквізити контракту №2023-2-IN-ME від 12.01.2023, укладеному між сторонами (графа 70). Отримувачем сплачених грошових коштів є продавець за контрактом (графа 59). Розмір перерахованих грошових коштів - 37800,00 USD (графа 32А) повністю співпадає з розміром коштів зазначених у Інвойсі EXP/055/2023-24 від 26.05.2023.

Таким чином колегія суддів вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів належними доказами наявність об`єктивних обставин, які викликали відповідні сумніви щодо повноти обчислення декларантом митної вартості товару, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також необхідність перевірки сумнівних, на думку відповідача, відомостей шляхом витребування додаткових документів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем було подано до митниці повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Отже, рішення суду першої інстанції щодо скасування рішення Митниці про коригування митної вартості є правильним та підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанцій було порушено норми матеріального права. Суд правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов