Постанова

від 16.07.2024 по справі 753/20683/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 753/20683/23 Суддя (судді) першої інстанції: Ю.О. Матвєєва

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Костюк Л.О., Василенка Я.М.

за участю секретаря Мельник К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 квітня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві інспектора СП ДН ВП Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Сьоміна Сергія Юрійовича, старшого лейтенанта поліції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Атаманенка Владислава Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Головного управління національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Сьоміна Сергія Юрійовича, старшого лейтенанта поліції Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві Атаманенка Владислава Миколайовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 22.12.2023 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, інспектора СП ДН ВП Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Сьоміна Сергія Юрійовича, старшого лейтенанта поліції Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві Атаманенка Владислава Миколайовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення передано на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві інспектора СП ДН ВП Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Сьоміна Сергія Юрійовича, старшого лейтенанта поліції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Атаманенка Владислава Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення було повернуто позивачу.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду, позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась суду з позовом до Головного управління національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Сьоміна Сергія Юрійовича, старшого лейтенанта поліції Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві Атаманенка Владислава Миколайовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто позивачу на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до вимог п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Статтею 161 КАС України зокрема передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 ст. 161 КАС України передбачено, що суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

У разі подання до суду документів в електронній формі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 6 статті 169 КАС України передбачено, що копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню особі яка її подала, оскільки вона не підписана позивачем.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявна копія позовної заяви ОСОБА_1 , згідно якої вбачається, що на 8 аркуші міститься підпис ОСОБА_1 .

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо повернення позовної заяви ОСОБА_1 , оскільки такі висновки суду є помилковими та занадто формальними.

Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що адміністративний позов складається із дев`яти аркушів, прохальна частина розміщена на восьмому аркуші, а на дев`ятому аркуші перелік документів, що додаються.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи міститься копія позовної заяви ОСОБА_1 на восьми аркушах, копія дев`ятої сторінки позовної заяви в матеріалах справи відсутня.

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви.

Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25). Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, вказана ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 243, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 квітня 2024 року - скасувати.

Справу направити до Шевченківського районного суду м. Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.О. Костюк

Я.М. Василенко