Постанова

від 10.07.2024 по справі 755/1098/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 755/1098/24 Головуючий у 1 інстанції: Гончарук В.П.

провадження №22-ц/824/11872/2024 Головуючий суддя: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Сушко Л.П.,

при секретарі: Курченко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний будинок» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний будинок» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Інвестиційний будинок» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення.

До суду від представника позивача надійшла заява про відмову від позову та закриття провадження у справі, а також повернення з державного бюджету 50% суми судового збору.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «Інвестиційний будинок» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення закрито.

В решті заявлених вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Інвестиційний будинок» з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ «Інвестиційний будинок» про повернення їм 50% судового збору, сплаченого при подачі позову та ухвалення в цій частині нового рішення, яким заяву ТОВ «Інвестиційний будинок» про повернення їм 50% судового збору, сплаченого при подачі позову задовольнити.

Скарга обґрунтована тим, що відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Зазначає, що позивач в своїй заяві, на підставі ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», просив повернути йому лише 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Однак, судом першої інстанції було помилково застосована ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», яка регламентує повернення 100 відсотків сплаченого судового збору, незастосована норма закону, а саме: ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», яка підлягає застосуванню в цій справі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що згідно

п.5 ч.1. ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитись з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Встановлено, що в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Інвестиційний будинок» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення.

Також встановлено, що від представника позивача надійшла заява про відмову від позову та закриття провадження у справі, а також повернення з державного бюджету 50% суми судового збору.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було помилково застосована ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», яка регламентує повернення 100 відсотків сплаченого судового збору, незастосована норма закону, а саме: ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», яка підлягає застосуванню в цій справі.

Відповідно до ст.ст.77-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зокрема, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.376 підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року в частині відмови у задоволені заяви ТОВ «Інвестиційний будинок» про повернення 50 % судового збору, сплаченого при подачі позову задовольнити та повернути ТОВ «Інвестиційний будинок» судовий збій у розмірі 1 541 грн, що складає 50% від розміру сплаченого ним судового збору при подачі позову до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю в сумі 3 082 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний будинок» задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року в частині відмови у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний будинок» про повернення 50 % судового збору, сплаченого при подачі позову до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний будинок» про повернення 50% судового збору, сплаченого при подачі позову до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю у зв?язку з прийняттям судом його заяви про відмову від позову задовольнити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний будинок» (код ЄДРПОУ 44240896) судовий збій у розмірі 1 541 грн, що складає 50% від розміру сплаченого ним судового збору при подачі позову до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю в сумі 3 082 грн за платіжною інструкцією №?8 від 15.01.2024 року на рахунок №UA478999980313141206000026005, код отримувача 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/ Дніпров.р-н/22030101.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 18 липня 2024 року.

Головуючий:

Судді: