Постанова

від 18.07.2024 по справі 240/22603/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/22603/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

18 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Мойсюка М.І ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області на підставі пп. 19'.1.6 п. 19'.1 ст. 19', пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 та п. 200.11 ст. 200 ПК України проведено з 22.12.2022 до 28.12.2022 документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Коростишівземінвест" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами проведення даної перевірки складено акт від 04.01.2023 №67/06-30-07-03/35904775 у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ "Коростишівземінвест" дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету: п.44.1, ст.44, п. 198.1, п. 198.3, п.198.5, п. 198.6 ст.198 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації), на суму 255 702 грн.

Податковим органом по результатам розгляду заперечень на акт від 04.01.2023 №67/06-30-07-03/35904775 було проведено з 08.03.2023 до 16.03.2023 повторну перевірку з питань, що з питань, що є предметом заперечення б/н б/д (вх. ГУ ДПС за №2160/6 ЕКППю від 25.01.2023) та складено акт перевірки від 23.03.2023 №3725/06-30-07-03/35904775 в якому зроблено аналогічний попередньому висновок про порушення платником податків п.44.1, ст.44, п. 198.1, п. 198.3, п.198.5, п. 198.6 ст.198, ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації), на суму 255 702 грн.

За наслідками проведених перевірок 29.03.2023 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 17.04.2023 №00062630703 згідно з яким ТОВ "Коростишівземінвест", зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту на суму 255 702 грн.

Не погодившись з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у ході розгляду справи довів правомірність висновків податкової перевірки як підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Натомість позивач не надав суду доказів на спростування висновків податкового органу про порушення ТОВ "Коростишівземінвест" вимог податкового законодавства.

Переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.

Податковий кредит, в силу приписів підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут та надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами абзацу "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абзацу першого пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як визначено у пункті 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 цієї статті, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У силу пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, проведеною перевіркою ТОВ «Коростишівземінвест» встановлено в серпні - вересні 2022 року, згідно з довідками списання ТМЦ, списання з балансу як нестачі та втрати (кореспонденція рахунків Дт 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей»/Кт 271 «Продукція сільськогосподарського виробництва») сільськогосподарську продукцію, виготовлену з податком на додану вартість, на загальну суму 1 218 438,54 грн (в т.ч. в серпні 2022 року - 826 635,17 грн, у вересні 2022 року - 391 803,37 грн).

Як зазначає контролюючий орган - згідно з довідками зі списання ТМЦ: №65 від 17.08.2022, №66 від 17.08.2022, №68 від 17.08.2022, №78 від 31.08.2022, №79 від 31.08.2022, №87 від 30.09.2022, №89 від 30.09.2022, №91 від 30.09.2022, №92 від 30.09.2022, №93 від 30.09.2022, №96 від 30.09.2022, підставою для списання зазначено: списання в межах норм природних втрат 0,5% при перевезенні залізничним транспортом та списання в межах норм природних втрат 0,17 % при перевезенні автомобільним транспортом, проте будь які первинні документи, якими встановлено фактичні втрати зернових, в ході проведення перевірки не надано. В наданих для перевірки актах списання втрати вантажу при перевезенні від 30.09.2022 (які додано до довідок списання ТМЦ: №87 від 30.09.2022, №88 від 30.09.2022, №93 від 30.09.2022, №94 від 30.09.2022, №95 від 30.09.2022, №100 від 30.09.2022) не зазначено первинні документи, відповідно до яких перевезено вантаж, відповідно до яких встановлено втрати вантажу, а лише зазначено розрахунок: відвантажено зі станції вибуття - оприбутковано на станції прибуття втрата при перевезенні, що не дає можливості ідентифікувати, коли, ким, яким транспортним засобом та яку кількість вантажу перевезено, яку кількість завантажено та яку розвантажено, які фактично втрати понесено. У вищевказаних актах списання в розрахунку втрати вантажу зазначено природна втрата 0,17%, а фактично розраховано природну втрату 0,5%, окрім цього дані акти не підписано перевізником.

Крім того, в ході проведення перевірки позивачем не надано первинних документів, на підставі яких встановлено втрату (нестачу) готової продукції, яка обліковувалась на бухгалтерському рахунку №271 та списано згідно з довідками списання ТМЦ: №83 від 01.08.2023 (кукурудза 3 класу врожаю 2021 року в кількості 28072 кг), №84 від 01.08.2023 (кукурудза 3 класу в кількості 193 кг врожаю 2020 року та 69 609 кг врожаю 2021 року), №72 від 31.08.2023 (ріпак вищого класу в кількості 519 кг врожаю 2021 року та 7 968 кг врожаю 2022 року), №73 від 31.08.2023 (ріпак 1 класу в кількості 5843 кг врожаю 2022 року), №80 від 23.08.2023 (ріпак для виробництва олеїнової кислоти в кількості 3186 кг врожаю 2022 року), №98 від 27.09.2022 (ячмінь 3 класу в кількості 17 216 кг врожаю 2022 року). ТОВ "Коростишівземінвест" в ході проведення перевірки не надано складських квитанцій, реєстрів елеваторів, на підставі яких зберігалось зерно на елеваторах.

В наданих для перевірки актах - розрахунках: №58 від 12.07.2022, №4 від 15.07.2022, №КР-00145 від 31.08.2022, №1 від 31.08.2022, №КР-00144 від 23.08.2022, №3 від 27.09.2022 відсутня інформація щодо втрат (нестачі) готової продукції, яку списано згідно вищевказаних документів списання ТМЦ: №83 від 01.08.2023, №84 від 01.08.2023, №72 від 31.08.2023, №73 від 31.08.2023, №80 від 23.08.2023, №98 від 27.09.2022. У вищевказаних актах - розрахунках розраховано зниження маси зерна (яке обліковувалось по дебету рахунку №25) в результаті проведених операцій з доробки зерна (сушіння, очищення), визначено кількість відходів та визначено природний убуток від зберігання зерна, що не стосується готової продукції (яка пройшла доробку (сушіння, очищення)) та оприбуткована на балансі по дебету рахунку №271. Відповідно до документа списання ТМЦ №70 від 23.08.2023 ТОВ "Коростишівземінвест" списано насіння власне ріпак озимий Орекс 1-р (2021) в кількості 39 кг на підставі акта на списання від 12.08.2022 у зв`язку з тим, що насіння не повернулося із очистки та протравки від ТОВ «Агрокрай».

Також в ході перевірки позивачем документально не підтверджено фактичне надання в серпні 2022 року ТЕП по відвантаженню кукурудзи зі ст. Коростишів/ЮЗЖД - призначення ст. Рені-Порт-Експорт/Жд.

В свою чергу позивач зазначає, що між ТОВ «Коростишівземінвест» (замовник) та ТОВ «АП Марін» (виконавець) було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.07.2022 № 20/2022-07-01.

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов`язується надати замовнику транспортно - експедиційні послуги, пов`язані з організацією перевезення вантажів у власних та орендованих вагонах зерновозах виконавця, у тому числі організувати від свого імені завантаження вантажів у вагони в місці призначення для його подальшого перевезення залізничним транспортом по території України і на експорт (країни СНД, Євросоюзу та інші, вказані в заявці замовника) та здійснити необхідні розрахунки з перевізниками, інспекціями, регіональними митницями, брокерськими та іншими організаціями, причетними до доставки вантажів тощо (надалі іменуються - послуги).

У період з 21.09.2022 по 25.09.2022 ТОВ «АП Марін» надано послуги по перевезенню пшениці 4 класу зерновагонами, до перевезення було передано 3 867 550 кг пшениці, а у станції призначення об`єм вивантаженої продукції склав 3 845 350 кг або на 22 200 кг менше ніж було завантажено. У відсотковому співвідношенні розмір втрат при транспортуванні склав 0,57%. Факт перевезення пшениці також підтверджується доповненням до акту 1201 від 25 вересня 2022 року. Оскільки розмір фактично втраченого зерна становить більше допустимої норми, ТОВ «Коростишівземінвест» проведено списання пшениці у кількості 19 338 кг, що підтверджується довідкою 87 від 30.09.2022 та становить 0,5% допустимої норми (19 338/3 867 550*100). При цьому на понаднормову втрату у кількості 2862 кг (22 200-19 338) позивачем проведено нарахування умовного ПДВ.

В рамках договірних зобов`язань по наведеному договору ТОВ «АП Марін» також надано послуги по перевезенню ріпаку та по перевезенню кукурудзи 3 класу. Факт надання послуг підтверджується нижченаведеними зерновагонами згідно реєстрів. Додатковою угодою від 01.02.2022 до Договору №25/2021-07-01 від 01 липня 2021року замовник зобов`язується компенсувати виконавцю інші витрати понесені виконавцем, вартість залізничного тарифу на порожній та завантажений вагон замовника, вартість станційних зборів, ветеринарних свідоцтв, запірно - пломбувальних пристроїв, послуг промислових підприємств залізничного транспорту (надалі - ППЗТ) по факту понесення Виконавцем таких затрат та на підставі наданих ним підтверджуючих документів. З врахуванням досягнутих сторонами домовленостей, ТОВ «АП Марін» було виставлено на користь ТОВ «Коростишівземінвест» акти здачі-приймання робіт. Складовою вартості наданих послуг є компенсація додатково понесених станційних витрат, які замовник зобов`язаний компенсувати згідно вимог п. 4.3 Договору та Додаткової угоди від 01.02.2022. Передумовою щодо визначення компенсації слугує суттєва затримка із логістикою, яка виникла протягом лютого-листопада 2022 року та вивантаженням зернових в портах та місцях пропуску через митний кордон, яка спричинена військовими діями на території України.

З врахуванням наведеного, позивач вважає, що висновки контролюючого органу щодо ненарахування умовного ПДВ не відповідають дійсності та спростовуються первинними документами та розрахунками долученими до позовної заяви.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам та правомірності діям податкового органу щодо зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість з огляду на невизнання відповідачем при проведенні перевірки документально підтверджених втрат зернових у підприємства при переміщенні зернових залізницею, автотранспортом, які є об`єктивно існуючими природніми та невідворотними процесами, що знаходяться поза межами прямого контролю та впливу підприємства і є невід`ємною частиною звичайного технологічного процесу, колегія суддів виходить з наступного.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

В Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363, якими визначено, визначено права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників, передбачено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Пунктом 11.1. визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, на підтвердження списання продукції, ТОВ "Коростишівземінвест" у серпні - вересні 2022 року, разом із довідками списання ТМЦ з балансу, як нестачі та втрати сільськогосподарської продукції, виготовленої з податком на додану вартість, не надав переконливу кількість первинних документів в підтвердження правомірності такого списання. При цьому, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Таким чином, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Зокрема, судом встановлено, що ТОВ «АП Марін», з яким позивач уклав договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.07.2022 №20/2022-07-01 з організації перевезення вантажів, надав довідки Філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" в яких вказано перелік відправлень за 05.08.2022, 10.08.2022, 11.08.2022 їх вартість, і стан розрахунків між ТОВ «АП Марін» та АТ "Укрзалізниця". Однак, з цих довідок не зрозуміло, що ці відправлення пов`язані з перевезенням вантажів саме ТОВ "Коростишівземінвест".

Між позивачем та ТОВ «АП Марін» підписано доповнення до акту здачі-прийняття робіт №915 від 27.08.2022 на суму 1 461 610,87 грн, №998 від 31.08.2022 на суму 1 564 265,82 грн, №1037 від 14.09.2022 на суму 984 009,94 грн, № 1103 від 18.09.2022 на суму 1 266 019,87 грн, №1201 від 25.09.2022 на суму 9 924 117,23 грн в яких зазначено, що виконавець виконав у повному обсязі та якісно надав транспортно-експедиційні послуги. Проте жодного документу про сплату наданих послуг позивачем не було надано ні під час перевірки, ні до суду.

Реєстри вивантаження вагонів підписані позивачем та ТОВ «АП Марін» до договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.07.2022 №20/2022-07-01 в яких вказано інформацію, що вантаж замовника було вивантажено вантажоодержувачем у строки та у кількості наведеній в них, на думку суду не підтверджують правомірність списання сільськогосподарської продукції.

Зважаючи на наведене, ТОВ "Коростишівземінвест" на підтвердження фактичного списання товарно-матеріальних цінностей з балансу, як нестачі та втрати сільськогосподарської продукції, не надав відповідні первинні документи (залізничні квитанції, товарно-транспортні накладні тощо) згідно з якими здійснювалось перевезення сільськогосподарської продукції, та не надано документів, відповідно до яких встановлено нестачу продукції при перевезенні.

Зокрема, відсутня оплата за послуги ТОВ «АП Марін» передбачена п. 4.7. договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.07.2022 № 20/2022-07-01, що є обов`язком ТОВ "Коростишівземінвест". П. 2.1.23 цього договору також передбачено наступні підтверджуючі документи за надані транспортно-експедиційні послуги: рахунок-фактура; реєстр вагонів із зазначенням ваги-нетто завантаженої на елеваторі та вивантаженої на місці призначення; залізничних накладних на перевезення вантажу; посвідчень якості; ветеринарних посвідчень, карантинних сертифікатів; товарно-транспортних накладних/ актів приймання - передачі продукції на елеваторі; протоколів ГМО та безпеки тощо. Позивач не надав документи необхідні для виконання умов, обумовлених договором, що мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку а отже не довів суду правомірність списання нестачу та втрату сільськогосподарської продукції.

Беручи до уваги встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач довів правомірність висновків податкової перевірки як підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, натомість позивач не надав суду доказів на спростування висновків податкового органу про порушення ТОВ "Коростишівземінвест" вимог податкового законодавства.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п. 2 ч.5 ст. 328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Мойсюк М.І