Постанова

від 18.07.2024 по справі 120/16984/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/16984/23

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

18 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

РішеннямВінницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ч. 4 ст. 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 за період з 2015 по 2023 рр.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку, передбачену ч. 4 ст. 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 за період з 2015 по 2023 рр., виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач вважає, що підстави для виплати позивачу компенсації за невикористані дні додаткової відпуски, що передбачена ч. 4 ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за період з 2015 року по 2023 рік відсутні.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГ України (по стройовій частині) від 11.10.2023 №219 ОСОБА_1 звільнений з військової служби відповідно до п.п. «ґ» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» наказом командувача НГ України по особовому складу від 28.09.2023 №205 о/с в запас та виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 11.10.2023.

Представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо надання інформації про нарахування та виплату позивачу компенсації за невикористану додаткову відпусту передбачену ч. 4 ст. 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 за 2015 - 2023 роки.

Листом від 20.11.2023 за №14/2468-23-вих НОМЕР_2 окремою авіаційною ескадрильєю Державної прикордонної служби України повідомлено, що ОСОБА_1 щорічна додаткова оплачувана відпустка за період з 30.01.2015 по 15.01.2016 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №702 від 01.08.2012 року не надавалася.

30.10.2023 ВЧ НОМЕР_1 видана довідка майору ОСОБА_1 про те, що під час проходження військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 14.12.2022 по 11.10.2023 щорічна додаткова відпустка, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №702 від 01.08.2012 року за період 2022-2023 років не надавалася.

Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ч. 4 ст. 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702 за період з 2015 по 2023 рр., позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої частиною четвертою статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 за 2015-2023 роки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Порядок надання військовослужбовцям відпусток визначений ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII).

Відповідно до ч. 8 ст. 101 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України. У разі якщо Законом України «Про відпустки» або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.

Згідно з абз. 1 2 ч. 4 ст. 101 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів. Перелік місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, військових посад, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, а також порядок надання та тривалість щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах визначаються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України 01 серпня 2012 року прийняв постанову № 702 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах» (далі Постанова № 702).

Згідно з п.1 Додатку 6 до постанови № 702 щорічні додаткові відпустки із збереженням грошового та матеріального забезпечення за виконання обов`язків військової служби в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, пов`язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я (далі додаткова відпустка), надаються військовослужбовцям у році, що настає після календарного року, під час якого військовослужбовці проходили військову службу в умовах та (або) на посадах, виконання, обов`язків військової служби за якими надає право на зазначену додаткову відпустку (крім військовослужбовців строкової служби), і можуть бути використані за їх бажанням одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо.

Додатком 3 Постанови № 702 визначено Перелік військових посад Національної гвардії, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я.

Зокрема до таких посад віднесено посаду, яку до звільнення з служби займав позивач: штурман загону (п. 205). Для даної категорії військовослужбовців встановлено максимальну тривалість щорічної додаткової відпустки 10 календарних днів.

Водночас, згідно з п. 6 Додатку 6 Постанови № 702 додаткова відпустка військовослужбовцям, зазначеним у пунктах 183 206 додатка 3 Постанови № 702, надається пропорційно виконаним річним нормам нальоту, які встановлюються Головним управлінням Національної гвардії.

Згідно Витягу з особової справи ОСОБА_1 , службі у військовій частині НОМЕР_1 передувала служба у військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України та у Державній прикордонній службі.

Згідно пояснень, вказаних в апеляційній скарзі, будь-яка інформація щодо річних норм нальоту ОСОБА_1 , що дають право на додаткову відпустку від військової частини НОМЕР_3 та Державної прикордонної служби України до військової частини НОМЕР_1 не надходила.

Окрім того, наліт ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_1 згідно Довідки, складеної за інформацією зазначеною в Журналі хронометражу польотів та планових таблицях (містять інформацію з обмеженим доступом «Для службового користування») за період з січня 2023 року по жовтень 2023 року склав 2 години 19 хвилин.

Відповідно до наказу командувача Національної гвардії України від 26.12.2022 № 512 «Про встановлення льотному складу та зовнішнім пілотам безпілотних авіаційних комплексів авіації Національної гвардії середніх річних норм нальоту у 2023 році», середні норми річного нальоту у 2023 навчальному році для льотного складу авіації Національної гвардії України на літаках та вертольотах - 40 годин, тобто розмір додаткової відпустки за 2023 рік не склав і одного дня.

Колегія суддів приймає до уваги вказані пояснення та долучені до апеляційної скарги довідки про виконання річних норм нальоту, про надходження інформації, оскільки як свідчать матеріали справи, доказів того, що Військова частина НОМЕР_1 отримала позовну заяву ОСОБА_1 відсутні.

При цьому, згідно доводів апелянта Військова частина НОМЕР_1 була позбавлена можливості надати відзив на позовну заяву та докази, оскільки позовна заява, як і інші документи по справі, до військової частини НОМЕР_1 поштовим зв`язком не надходили, в телекомунікаційній системі «Електронний суд» зміст позовної заяви не викладався.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.